Постанова № 7342898, 24.12.2009, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2009 року справа № 2а-22648/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.

при секретарі судового засідання Юрченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Маркон плюс» до Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі, третя особа Державна податкова адміністрація України в Луганській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2009 року № 0000162301/0, № 0000172301/0, № 0001321701/0,

За участю представників сторін:

від позивача: Осьмак Я.В., довіреність від 05.08.2009 року,

від відповідача: Кривошей А.М., довіреність № 6185 від 23.09.2009 року,

від третьої особи: Бібик А.М., довіреність від 22.01.2009 року № 1193/10-109,

В С Т А Н О В И В :

08 травня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Маркон плюс» до Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі, в якому позивач просив скасувати повністю рішення Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.04.2009 року № 0000162301/0 на суму 681598,20 грн., № 0001321701/0 на суму 13475,65 грн., № 0000172301/0 на суму 115150 грн.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2009 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Державну податкову адміністрацію України в Луганській області.

В судовому засіданні 03 грудня 2009 року представник позивача надав уточнену позовну заяву, в якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі від 29.04.2009 року № 0000162301/0, № 0000172301/0, № 0001321701/0.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи заперечував проти задоволення позову.

Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Маркон плюс» (далі ПП «Маркон плюс») 05.03.2007 року зареєстроване як юридична особа Станично-Луганською районною державною адміністрацією Луганської області, номер запису про державну реєстрацію 1376102 0000 000400, ідентифікаційний код 34846791, за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станично-Луганське, вул. Карла Маркса, буд. 35.

26.02.2009 року наказом № 26 Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі на підставі постанови слідчого прокуратури Артемівського району м.Луганська від 23.02.2009 року була створена ревізійна бригада по перевірці Приватного підприємства «Маркон плюс».

За результатами перевірки, що проводилась у період з 27.02.2009 року до 09.04.2009 року, складено акт № 9/35-34846791 від 15.04.2009 року про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ПП «Маркон плюс», код за ЄДРПОУ 34846791 з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 06.03.2007 року по 31.12.2008 року та повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 06.0.2007 року по 20.02.2009 року, в якому зазначено наступні порушення з боку ПП «Маркон плюс»:

1. В порушення п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п.11.2.1 п. 11.2, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 25.05.1997 року № 328/97-ВР із змінами та доповненнями підприємством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 567991,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2008 року на суму 567991,00 грн.

2. В порушення пунктів 1.2, 1.6, 1.15 ст. 1, п. 3.4 ст. 3, п.п. 4.2.12, 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, п.п. 9.10.1, 9.10.2, 9.10.3 п. 9.10 ст 9, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-4 зі змінами та доповненнями, та Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.09.2003 року № 451, зареєстрованого Мінюстом України 22.10.2003 року № 960/8281 «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ) і Порядку заповнення і подачі податковим агентом розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого від них податку» не утримано та не перераховано до бюджету суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4578,59 грн. у тому числі жовтень 2007 року - 130,06 грн., грудень 2008 року - 4064,12 грн., січень 2009 року - 191,14 грн., лютий 2009 року - 193,27 грн. та не відображено суму нарахованого (сплаченого) на користь платників податку доходів ту сум утриманого з них податку у податковому розрахунку Ф. № 1 ДФ. 3. В порушення п. 2.6 ст. 2, п. 3.3 ст. 3 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в України», затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 03.01.2005 року № 40/10320, за перевіряємий період не оприбутковано готівку у сумі 23030 грн. Згідно наказу Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі № 26 від 26.02.2009 року був встановлений термін проведення перевірки з 26.02.2009 року по 11.03.2009 року. Терміну перевірки було продовжено до 19.03.2009 року. Відповідно до п. 4.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року N 327, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Цей термін збіг 24.03.2009 року.

26.03.2009 року представник позивача звернулась до начальника Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі, слідчого прокуратури Артемівського району у м. Луганську Качуріной Ю.С. та Державної податкової адміністрації України в Луганській області із заявою про надання результатів проведення перевірки, на яку відповідь не отримав.

Судом встановлено, що 02.04.2009 року представник позивача отримав запрошення на підписання акту, в якому зазначалося, що перевірка проведена за період з 06.03.2007 року по 31.12.2009 року на підставі ч. 13 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу України».

Згідно ч. 13 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу України» продовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки можливе на термін не більше 5 робочих днів, а стосовно субєктів малого підприємництва - 2 робочих дні.

Незважаючи на вищевказану норму закону перевірку було завершено 09.04.2009 року.

Крім того, ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу України» передбачає порядок проведення планових та позапланових виїзних перевірок. Невиїзні перевірки не передбачені даною нормою Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до п.п. 2.1.6 п. 2.1 розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року N 327, вступна частина акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинна містити дані про тип перевірки (невиїзна документальна, виїзна планова чи позапланова перевірка).

Судом встановлено, що у вступній частині акту перевірки N 9/35-34846791 від 15.04.2009 року зазначено, що державною податковою інспекцією проведено невиїзну позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства. Однак, жодним нормативним актом не передбачено такого виду перевірок, як невиїзна позапланова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства.

Таким чином, відповідачем було порушено терміни проведення перевірки позивача, яка мала проводитися з 26.02.2009 по 19.03.2009 року, а фактично проводилась по 09.04.2009 року, про що свідчить акт перевірки від 15.04.2009 року № 9/35-34846791.

Судом встановлено, що відповідачем невірно було нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток, оскільки донарахована сума валових доходів 713082 грн. не може бути включена до складу валових доходів тому, що ці кошти були отримані в рамках угод комісії, укладених з ПП ОСОБА_5 (і/код НОМЕР_1) та ПП ОСОБА_6 (і/код НОМЕР_2).

15.09.2008 року між приватним підприємцем ОСОБА_5 та Приватним підприємством «Маркон плюс» підписано угоду № 40 комісії на продаж товарів, згідно якої ПП ОСОБА_5 (комітент) доручає, а ПП «Маркон плюс» (комісіонер) зобовязується за дорученням комітенту за винагороду здійснити для комітента від свого імені угоду (або кілька угод) з продажу товару, а саме: поштових марок та маркірованих конвертів.

03.11.2008 року між приватним підприємцем ОСОБА_6 та Приватним підприємством «Маркон плюс» підписано угоду № 41 комісії на продаж товарів, згідно якої ПП ОСОБА_6 (комітент) доручає, а ПП «Маркон плюс» (комісіонер) зобовязується за дорученням комітенту за винагороду здійснити для комітента від свого імені угоду (або кілька угод) з продажу товару, а саме: поштових марок та маркірованих конвертів.

Судом встановлено, що за цими угодами комісії № 40 від 15.09.2008 року та № 41 від 03.11.2008 року товар (поштова марка) передавався комітентом (ПП Бондаренко та ПП Салій) комісіонеру (ПП «Маркон плюс») для подальшої реалізації третім особам, у тому числі Державній Судовій Адміністрації у Донецькій області (код 26288796).

Крім того, судом встановлено, що під час проведення перевірки Державною податковою інспекцією у Станично-Луганському районі Луганської області не було витребувано у ПП «Маркон плюс» вищевказаних угод комісії, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до положень п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем операції з надання товарів в межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових угод, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Таким чином, під час реалізації товару (поштової марки) ПП «Маркон плюс» не набувало права власності на товар, а лише отримало комісійну винагороду, яку в повному обсязі відобразило у валових доходах. Отримання товару від Комітента (ПП Бондаренко та ПП Салій) та його оплата підтверджується видатковими накладними, договорами комісії, банківськими виписками.

Крім того, судом встановлено, що в акті позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Маркон плюс» від 15.04.2009 року зазначено, що до складу валових витрат включені суми 155882 грн. за 4 квартал 2008 року за накладними, яких немає. Однак викладене не відповідає дійсності, оскільки в ході перевірки були надані оригінали первинних документів постачальників ПП «Маркон плюс» за описом, з зазначенням дат, сум та назв постачальників. Ці документи 17.03.2009 року за описом були прийняті слідчим прокуратури Качуриною Ю.С., про що свідчить заява від 17.03.2009 року, копя якої знаходиться в матеріалах справи.

19.03.2009 року директором ПП «Маркон плюс» був надісланий лист начальнику Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі про надання документів для доручення до матеріалів перевірки.

Таким чином, з висновків акту перевірки слід, що частина документів, доданих до акту перевірки за описом, включена до складу валових витрат, а частина ні.

Судом встановлено, що 07.02.2009 року прокуратурою Луганської області порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.

23.07.2009 року прокуратурою Артемівського району м. Луганська порушено кримінальну справу за фактом ухиляння від сплати податків та службового підроблення, передбачених ч. 2 ст. 212 та ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Крім того, 23.07.2009 року вищевказані кримінальні справи обєднані в одне провадження за № 9048/09.

Постановою прокуратури Артемівського району м. Луганська від 11.09.2009 року кримінальну справу № 9048/09 за фактом ухилення посадовими особами ПП «Маркон плюс» від сплати податку на прибуток підприємства за період 2007р. 2008р. по ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України закрито на підставі ст.ст. 6 п. 2, 213 Кримінально-процесуального кодексу України, тобто за відсутності в діянні складу злочину.

За таких обставин, суд вважає, що акт перевірки податкової служби оформлено з порушенням вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року N 327.

Оскільки акт перевірки оформлено з порушенням вимог законодавства та первинними документами підтверджено правомірність доводів позивача щодо неправомірного нарахування податкових зобовязань, тому податкові повідомлення-рішення, винесені на його підставі, є недійсними та підлягають скасуванню.

Таким чином, суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Маркон плюс» до Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі, третя особа Державна податкова адміністрація України в Луганській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2009 року № 0000162301/0, № 0000172301/0, № 0001321701/0 задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі від 29.04.2009 року № 0000162301/0, № 0000172301/0, № 0001321701/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Маркон плюс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 17 грн. (сімнадцять гривень).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 29 грудня 2009 року.

СУДДЯ Т.С. УШАКОВ