Постанова № 73427743, 11.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 184/104/17 22-ц/774/90/К/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року м. Кривий Ріг

справа № 184/104/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Чубіна А.В.

сторони

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2017 року, яке постановлено суддею Коваль А.М. в місті Покров Дніпропетровської області, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю та поділ майна.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з 01 січня 2015 року між ним та відповідачкою склались стійкі відносини, які проявлялись у спільному проживанні в квартирі, веденням спільного господарства, наявності спільного бюджету, пов'язаністю спільним побутом, спільним вирішуванням побутових проблем. З 17.09.2016 року сторони офіційно оформили свої відносини і уклали шлюб. Під час спільного проживання до укладання шлюбу сторони придбали певне майно, а саме: фотоапарат Nikon D7100 18-105mm VR Kit вартістю 23499,00 грн.; ноутбук Dell Inspirion 5537 (1557810DDL-24) Silver вартістю 18720,00 грн.; ноутбук Lenovo Z50-70 (59421880) Silver вартістю 19999,00 грн.; комплект програмного забезпечення Microsoft Office для дому і бізнесу 2013 (коробочна версія T5D-01761) вартістю 4219,00 грн.; комплект ліцензійного програмного забезпечення (ОС Windows 7 Максимальна BOX - 8523 40 25 00) вартістю 2999,00 грн.; принтер Canon i-SENSYS MF4410 (4509В043АА) вартістю 3334,00 грн.; прилад охоронний для автомобілів Magnum Elite МН-880 вартістю 7324,00 грн.; автомобільний відеореєстратор Datakam G5-CITY MAX-BF вартістю 7600,00 грн.; дві карти пам'яті Samsung Evo Plus micro SDXC UHS-I Card вартістю 2000,00 грн.; мікрохвильова піч Samsung ME712BR вартістю 3400,00 грн.; кондиціонер EWT G-122GS вартістю 10218,00 грн., яке позивач бажає розділити, встановивши факт проживання однією сім'єю позивача та відповідача з 01.01.2015 року по 17.09.2016 року, та визнати майно, набуте у власність за період вказаних відносин, спільною сумісною власністю, а також, в порядку поділу майна набутого спільно за час спільного проживання однією сім'єю, визнати за ним право власності на певне майно.

Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу з 01.01.2015 року по 17.09.2016 року.

Визнано спільною сумісною власністю вказане майно, яке набуте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за час сумісного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу:

фотоапарат Nikon D7100 18-105mm VR Kit вартістю 23499,00 грн.;

ноутбук Dell Inspirion 5537 (1557810DDL-24) Silver вартістю 18720,00 грн.;

ноутбук Lenovo Z50-70 (59421880) Silver вартістю 19999,00 грн.;

комплект програмного забезпечення Microsoft Office для дому і бізнесу 2013 (коробочна версія T5D-01761) вартістю 4219,00 грн.;

комплект ліцензійного програмного забезпечення (ОС Windows 7 Максимальна BOX - 8523 40 25 00) вартістю 2999,00 грн.;

принтер Canon i-SENSYS MF4410 (4509В043АА) вартістю 3334,00 грн.;

прилад охоронний для автомобілів Magnum Elite МН-880 вартістю 7324,00 грн.;

автомобільний відеореєстратор Datakam G5-CITY MAX-BF вартістю 7600,00 грн.;

дві карти пам'яті Samsung Evo Plus micro SDXC UHS-I Card вартістю 2000,00 грн.;

мікрохвильова піч Samsung ME712BR вартістю 3400,00 грн.;

кондиціонер EWT G-122GS вартістю 10218,00 грн.

В порядку поділу майна набутого спільно за час спільного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу визнано за ОСОБА_2 право власності на таке майно:

фотоапарат Nikon D7100 18-105mm VR Kit вартістю 23499,00 грн.; ноутбук Dell Inspirion 5537 (1557810DDL-24) Silver вартістю 18720,00 грн.; комплект програмного забезпечення Microsoft Office для дому і бізнесу 2013 (коробочна версія T5D-01761) вартістю 4219,00 грн.; комплект ліцензійного програмного забезпечення (ОС Windows 7 Максимальна BOX - 8523 40 25 00) вартістю 2999,00 грн.

В порядку поділу майна набутого спільно за час сумісного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу визнано за ОСОБА_1 право власності на таке майно: ноутбук Lenovo Z50-70 (59421880) Silver вартістю 19999,00 грн.; принтер Canon i-SENSYS MF4410 (4509B043AA) вартістю 3334,00 грн.; прилад охоронний для автоімобілів Magnum Elite МН-880 вартістю 7324,00 грн.; автомобільний відеореєстратор Datakam G5-CITY MAX-BF вартістю 7600,00 грн.; дві карти пам'яті Samsung Evo Plus micro SDXC UHS-I Card вартістю 2000,00 грн; мікрохвильова піч Samsung ME712BR вартістю 3400,00 грн.; кондиціонер EWT G-122GS вартістю 10218,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1034 грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі третя особа ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на те, що справу розглянуто за її відсутності і вона жодного разу не повідомлялась про розгляд справи.

Апелянт вважає, що позовні вимоги не доведені належним чином, оскільки позивачем не надано доказів того, що він разом з ОСОБА_2 проживали однією сім'єю в період з 01.01.2015 року по 17.09.2016 року, вважає неналежними та недопустимими доказами по справі фотокартки та пояснення свідків, які є батьками відповідача, зауважує на тому, що позивач та відповідач зареєстровані за різними адресами проживання взагалі в різних містах.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не звернув уваги на договори купівлі-продажу квартир, укладених в період з 01.01.2015 року по 17.09.2016 року та згідно яких ОСОБА_2 виступала покупцем, наразі договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 оскаржується в окремій його частині.

Апелянт вважає, що договір про правовий режим майна осіб, які проживають однією сім'єю і ведуть спільне господарство не може бути підтвердженням проживання сторін спільно однією сім'єю, як не можуть бути доказами фотокартки та пояснення свідків, які є заінтересованими особами.

Крім того апелянт зауважує, що позивачем по справі не надано належних доказів того, що він разом з ОСОБА_2 проживали однією сім'єю в період з 01.01.2015 року по 17.09.2016 року.

В запереченнях на апеляційні скарги, які надійшли до суду апеляційної інстанції 13 грудня 2018 року. позивач ОСОБА_1, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на його думку, апеляційні скарги залишити без задоволення.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_7, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом позивач посилався на те, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 з 01.01.2015 року склались стійкі сімейні відносини.

Під час спільного проживання однією сім'єю сторонами по справі набуто фотоапарат Nikon D7100 18-105mm VR Kit вартістю 23499,00 грн.; ноутбук Dell Inspirion 5537 (1557810DDL-24) Silver вартістю 18720,00 грн.; ноутбук Lenovo Z50-70 (59421880) Silver вартістю 19999,00 грн.; комплект програмного забезпечення Microsoft Office для дому і бізнесу 2013 (коробочна версія T5D-01761) вартістю 4219,00 грн.; комплект ліцензійного програмного забезпечення (ОС Windows 7 Максимальна BOX - 8523 40 25 00) вартістю 2999,00 грн.; принтер Canon i-SENSYS MF4410 (4509В043АА) вартістю 3334,00 грн.; прилад охоронний для автомобілів Magnum Elite МН-880 вартістю 7324,00 грн.; автомобільний відеореєстратор Datakam G5-CITY MAX-BF вартістю 7600,00 грн.; дві карти пам'яті Samsung Evo Plus micro SDXC UHS-I Card вартістю 2000,00 грн.; мікрохвильова піч Samsung ME712BR вартістю 3400,00 грн.; кондиціонер EWT G-122GS вартістю 10218,00 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт спільного проживання однією сім'єю позивача та відповідача по справі є доведеним, та підлягає розподілу майно, набуте позивачем та відповідачем за час спільного проживання, як чоловіка та жінки.

Проте колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

За приписами ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Положення частини 2 ст.3 СК України, згідно з яким подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно, стосуються лише офіційно зареєстрованих шлюбів.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За правилами ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки або чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов'язків.

Як роз'яснено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про судову практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Відповідно до п.п. 22, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Частина 3 ст.10 ЦПК України, в редакції 2004 року, чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, та ст. 12 ЦПК України, в редакції 2017 року, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони проживали з 01.01.2015 року по 17.09.2016 року однією сім`єю без шлюбу, вели спільне господарство, мали один спільний бюджет, взаємні права та обов'язки, піклувались один за одного. Під час проживання однією сім`єю без шлюбу ними було придбано майно, яке бажає поділити позивач між сторонами, вказавши його найменування, кількість та вартість.

Визначаючи обсяг спільного нажитого майна та його вартість позивач зазначив, що проживаючи однією сім'єю з відповідачем по справі вони за спільні кошти придбали як побутову техніку, яку він просив поділити між ними, так і автомобіль CITROEN в січні 2015 року, автомобіль FORD FOCUS у червні 2016 року, квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в липні 2015 року.

Як вбачається із матеріалів справи, зазначена квартира АДРЕСА_2, що була придбана сторонами 02 липня 2015 року під їх спільного проживання, була відчужена відповідачем ОСОБА_2 04.09.2015 року, натомість покупець вказаної квартири не був залучений до участі у справі як особа, права якої можуть бути порушені.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки суд апеляційної інстанції позбавлений можливості залучити в якості сторони особу, яка не була залучена до участі у справі судом першої інстанції, а саме покупця квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_8, а дане рішення суду порушує її права, оскільки суд встановив факт проживання позивача та відповідача по справі однією сім'єю в період з 01.01.2015 року по 17.09.2016 року, тобто в період придбання та відчуження відповідачем вказаної квартири, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційних скарг стосовно того, що позивачем по справі не доведено факту проживання позивача та відповідача по справі однією сім'єю в період з 01.01.2015 року по 17.09.2016 року, оскільки рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Приймаючи до уваги доводи апеляційних скарг третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_5, в інтересах якої дії її представник ОСОБА_4, враховуючи неповне з'ясування судом обставин справи, а саме те, що під час розгляду справи судом першої інстанції належним чином не встановлено обсягу спільно нажитого майна, не залучено до участі у справі особу, права якої можуть бути порушені ухваленням рішення по даній справі, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю та поділ майна.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383,386 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, фізична особа-підприємець ОСОБА_16, про встановлення факту проживання однією сім'єю та поділ майна.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 квітня 2018 року.

Головуючий:

Судді: