Вирок № 73427532, 17.04.2018, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/370/17

Провадження №: 1-кп/0343/10/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді – Монташевич С. М.,

секретарів – Шикор Г.В., Оленяк С.І., Олійник М.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Долина Івано-Франківської області кримінальне провадження № 343/370/17 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, неодруженого, непрацюючого, несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,

з участю прокурорів - Чекан Н.М., Сабари Л.В., Юхман Л.Я.,

потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілого - ОСОБА_4,

захисника - ОСОБА_5,

обвинуваченого - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3, а також завідомо залишив без допомоги особу, яка перебувала у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, коли він сам поставив потерпілого ОСОБА_3 в небезпечний для життя стан.

Кримінальні правопорушення вчинені за наступних обставин.

25 червня 2012 року приблизно о 03 годині 15 хвилин водій ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, що знижує реакцію та унеможливлює належним чином оцінювати дорожню обстановку, керуючи автомобілем марки "VOLKSWAGEN GOLF-4", реєстраційний номер АО 1530 AT, рухався по вул. Верховинця в с. Старий Мізунь Долинського району Івано-Франківської області у напрямку с. Новий Мізунь. Проїжджаючи по неосвітленій ділянці дороги, ОСОБА_1 виїхав на смугу зустрічного руху, та, проявивши неуважність, не врахував дорожню обстановку, яка склалася, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу реагувати на зміну дорожньої обстановки та безпечно керувати транспортним засобом, маючи об’єктивну можливість завчасно виявити перешкоду для руху, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості руху транспортного засобу, аж до його зупинки або безпечного об’їзду перешкоди, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який перебував у горизонтальному положенні на лівій смузі проїзної частини вул. Верховинця в с. Старий Мізунь відносно напрямку руху автомобіля в сторону с. Новий Мізунь.

При цьому водій ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 1.2., який вказує, що в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів; п. 1.10., стосовно терміну «перешкода для руху» - нерухомий об’єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об’єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу; п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 2.9., згідно якого водіям забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння; п. 11.2., у відповідності до якого, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини; п. 11.3., який вказує, що на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об’їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу; п. 12.1., в якому зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.3., згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.

У результаті порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 1.2, 1.10, 2.3 (б), 2.9 (а), 11.2., 11.3., 12.1., 12.3 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми органів черевної порожнини та лівої нижньої кінцівки з розвитком тяжкого травматичного шоку, від яких наступила його смерть.

Крім того, 25 червня 2012 року приблизно о 03 годині 15 хвилин ОСОБА_1, спричинивши ДТП, допустивши наїзд на ОСОБА_3, поставив останнього у небезпечний для життя стан. Зупинившись та вийшовши з автомобіля, ОСОБА_1 зрозумів, що такими своїми діями він поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, та, маючи реальну можливість надати йому допомогу, не виконав свого громадянського обов'язку, що поклав на нього закон і загальновизнані норми моралі, не вжив достатніх заходів з метою відвернення наслідків: хоч і викликав, однак не дочекався карети швидкої допомоги, не повідомив та не звернувся за допомогою до інших осіб, зокрема, які проживали поряд, а завідомо залишив потерпілого ОСОБА_3 без допомоги на проїзній частині дороги і з місця події автомобілем скрився.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав частково, зокрема, визнав, що здійснив наїзд на людину, яка лежала, після чого, зрозумівши, що остання не подає ознак життя, викликавши невідкладну допомогу, залишив потерпілого та місці ДТП. З приводу обставин вчинення кримінальних правопорушень пояснив, що 24 червня 2012 року біля 12-13 години він пішов у магазин у с. Кропивник Долинського району, де зустрів односельчан. Вони запропонували йому поїхати на річку, так як була гарна погода, на що він погодився. Його товариші (ОСОБА_6 та ОСОБА_7) взяли пиво, чіпси, а він пішов по машину. На річці вони відпочивали десь до 17 години. По дорозі назад зустріли Решетицьку та ОСОБА_8, яких вирішили взяти з собою на святкування Дня молоді. Він особисто не був знайомий з цими дівчатами. ОСОБА_7 по телефону домовлявся з ОСОБА_8, щоб вони приєдналалися до них. Він з Стасюком в цей час зайшли в магазин. ОСОБА_7 після телефонної розмови приєднався до них. Через 15 хвилин передзвонили дівчата і повідомили, що поїдуть з ними на святкування, якщо вони заберуть їх зі Старого Мізуня, на що він погодився. Вони купили вино, горілку, продукти і з Стасюком поїхали по дівчат, а ОСОБА_7 пішов в сторону села пішки. Коли вони під’їхали в с. Старий Мізунь, дівчала вже їх чекали. За запрошенням Стасюка останні сіли в машину. Вони поїхали в кінець села, де є столики. В той час до того місця вже підходив ОСОБА_7. Під час відпочинку до Стасюка зателефонував колега, з яким він мав зустрітись. Він погодився відвезти його. ОСОБА_8 вирішила поїхати з ними. На природі залишилися Решетицька та ОСОБА_7. Оскільки вже було пізно, тому вони не поверталися на річку, а запропонували Решетицькій та ОСОБА_7 згодом приєднатися до них. Решетицькій він пообіцяв, що відвезе її додому. Коли вони роз'їжджались по домівках, ОСОБА_8 запропонувала ввечері поїхати разом в бар, проти чого він не заперечив. Через деякий час він заїхав по дівчину, і вони поїхали в центр с. Кропивник. Однак молоді там було ще дуже мало, музики не було. Вони купили шампанське, шоколадку і подзвонили до хлопців, щоб бути з ними, після чого двоє відправились знову на природу. Там у машині вони випили шампанське, після чого поїхали в магазин «Олександра», що біля лікарні, де купили ще одну бутилку шампанського, шоколадку і дві кави. Біля магазину він з ОСОБА_8 сидів біля 1,5 - 2 годин. Його автомобіль стояв повернутий у сторону с. Старий Мізунь. За цей час жодної машини не проїжджало. Вони випили шампанське і поїхали в сторону с. Старий Мізунь. По дорозі розмовляли, ОСОБА_8 не спала, можливо, інколи закривала очі. В с. Старий Мізунь вони зустрілися з автомобілем. Він тоді переключився з дальнього світла фар на ближнє. Натомість водій зустрічного автомобіля (згодом з'ясувалося, що це ОСОБА_9В.) їхав дуже швидко з включеним дальнім світлом фар, через що він обурився та повідомив ОСОБА_8, що останній чуть не зробив аварію. На досудовому слідстві він розповідав про цей автомобіль, але оскільки не пам'ятав ні марки, ні його номера, тому слідчий не вказував у протоколі про нього. Під час обговорення з ОСОБА_8 дій водія зустрічного транспортного засобу, який змусив його маневрувати, він відчув наїзд. В останню секунду перед наїздом він побачив чоловіка, який рівно лежав на дорозі на спині з розкинутими руками ногами до магазину. Половина тіла була на тій половині дороги, по якій він їхав, інша половина тіла – на протилежній стороні. Коли він побачив людину, він нічого вже не міг зробити, ні зупинитися, ні об’їхати її. Після наїзду він вийшов з машини і нахилився над чоловіком на дорозі. Побачивши його стан, він витягнув з багажника пляшку води, взяв потерпілого до себе під пахи та полив його обличчя водою. Останній на його руках двічі схлиплув, схиливши голову йому на плече, і помер. Не потрібно було проводити будь-яких досліджень, щоб зрозуміти, що людина померла. Він відтягнув тіло і залишив ноги на проїжджій частині, оскільки не акцентував на цьому уваги. У нього почалася паніка, трусилися руки, від переляку відняло мову. Він побув на місці події ще біля 10-15 хвилин, потім сказав ОСОБА_8, що переїхав чоловіка і той помер. Він викликав невідкладну допомогу і став чекати її приїзду. Однак ОСОБА_8 почала кричати, щоб вони їхали звідти. Він був у шоці, тому розвернувся біля місця ДТП і поїхав назад в с. Кропивник. Коли він був на залізничному переїзді, одумався і різко розвернувся, щоб повернутись назад на місце ДТП, проте попав у канаву і сів на дно. Він почав телефонувати до знайомих, щоб йому допомогли витягнути машину. Йому погодився допомогти ОСОБА_10. Коли він вийшов з машини, помітив, що відсутній номерний знак. Він пішки пішов подивитися, чи є його номерний знак на місці події і чи приїхала швидка допомога. ОСОБА_8 сказав, щоб вона зникла. Коли він ішов на місце події, карета швидкої допомоги вже була там, тіло було накрите простинею. Побачивши це, він повернувся до своєї машини. ОСОБА_8 вже не було. Коли витягували автомобіль, яким він керував, з кювету, відірвався бампер і захист. ОСОБА_10 повідомив, що у машині відсутній номерний знак, на що він відповів, що останній знаходиться у багажнику. Він поїхав додому, де поставив автомобіль на звичне місце. До будинку він не заходив, так як помітив працівника поліції Галіва, тому пішов у його сторону. До нього підійшов також чоловік в цивільному, який питав чи йому не відомо, хто має машину марки «Фольцваген». Він вказав, що машина, яка їх цікавить, належить йому і саме він здійснив наїзд на людину. На їх прохання він показав свій автомобіль. Вони оглянули його ззовні і здивувалися, як він міг наїхати на людину, якщо перед його цілий. Тоді він запропонував їх глянути під машину. Оглянувши дно, вони переконалися, то це саме той транспортний засіб, який вони шукали. Згодом йому стало відомо, що людиною у цивільному був начальник поліції ОСОБА_11 Він запропонував йому їхати на освідчення. На службовому автомобілі його відвезли у Долинську ЦРЛ для проведення медосвідчення. Як евакуйовували його транспортний засіб він не бачив. Того дня він пив пиво, вино, шампанське. Йому відомо, що він не мав права керувати автомобілем у такому стані. Якби його зупинили працівники поліції, він поніс би відповідальність за свої дії. Від слідства він не ухилявся, розкаюється в тому, що сталося, просить вибачення у батьків потерпілого. При цьому не може відповідати чи вибачатись за ставлення працівників органів слідства до потерпілого ОСОБА_3, оскільки жодних винних дій з його сторони у цьому не має. На підставі указу Президента України "Про мобілізацію" 11 червня 2015 року він призваний Долинським ОМВК та направлений для проходження служби. Брав участь в АТО, як мобілізований, а не за власним бажанням з метою ухилення від слідства.

Такі показання обвинуваченого ОСОБА_1 свідчать про визнання винуватості у пред'явленому йому обвинуваченні.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена також доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні відповідно до вимог КПК України:

- показаннями потерпілої ОСОБА_2 про те, що 24 серпня 2012 року близько 18 години її син ОСОБА_3 прийшов додому переодітися та мав намір піти в клуб. Оскільки його мобільний телефон розрядився, він зателефонував товаришам з її мобільного телефону, який взяв, коли йшов у село. ОСОБА_12 пізно, сина довго не було, тому вона почала хвилюватися. Біля 1 години ночі виходила на вулицю, щоб подивитися чи ОСОБА_3 не повернувся додому, однак його не було. Ніч була місячна. Зранку 25 серпня 2012 року додому прийшов старший син і повідомив, що його брат, а її син ОСОБА_13 лежить збитий на дорозі. Коли вони прийшли на місце події, яке знаходиться близько 1,5 км від їхнього будинку, її син лежав на краю дороги. Його тіло було розташоване на спині головою вниз по лівій стороні дороги, якщо їхати з центру с. Старий Мізунь до с. Новий Мізунь. Біля тіла померлого стояли один працівник міліції та посторонні люди. Швидкої допомоги та лікарів не було. Місце події не було обгороджене, а тіло накрили простирадлом. На дорозі було пасмо крові, довжиною приблизно 10 метрів, що свідчить про те, що ОСОБА_3 тягнули по проїзній частині. Він не міг просто лежати на дорозі, оскільки її телефон лежав далеко від тіла сина, на відстані до 10 метрів. Згодом приїхав вантажний автомобіль, в який погрузили тіло її дитини, яке відвезли в морг. Їй повідомили, що врятувати його вже не можна. Її син спиртними напоями не зловживав, серцевими недугами не хворів. Вони просили, щоб ОСОБА_14 покаявся, розповів як все насправді сталося, однак останній правду говорити не хотів. На похороні він також не був. Його батьки пропонували матеріальну компенсацію, однак від неї вони відмовилися, оскільки сина не повернеш. Обвинуваченого просила карати суворо, оскільки він залишив її сина на місці події в безпорадному стані, невідомо, чи відразу викликав швидку, чи пізніше;

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, який суду показав, що він не був безпосереднім очевидцем події, дома його тоді не було. В понеділок, 25 червня 2012 року старший син йому повідомив, що ОСОБА_3 збила машина. Зі слів останнього йому стало відомо, що винуватцем ДТП є молодий чоловік з с. Кропивник. Спочатку його молодшого сина не могли впізнати, потім випадково хтось з проїжджаючих впізнав його і повідомив йому, а він вже сказав матері. Цим чоловіком виявився хресний батько його сина ОСОБА_15 Коли на місце події приїхала його дружина, майже всі слідчі дії вже були завершені, тіло лежало на обочині, після чого його закинули в грузову машину. Він приїхав з роботи 27 червня 2012 року, тому про події, які відбувалися, знає з матеріалів кримінального провадження та зі слів рідних, знайомих. Однак вважає, що слідчі дії не були проведені належним чином, підтвердженням чого є халатне закидання тіла у грузову машину, хоча важливим було кожне наявне на ньому тілесне ушкодження. ОСОБА_16, який виїжджав на місце, не оглянув детально тіло, хоча вже тоді можна було встановити точний час настання смерті. Згідно схеми тіло лежить на лівій стороні зустрічної смуги, перпендикулярно до дороги, головою до обочини. На місці події був начальник міліції Хомин, Гербера і слідчий Юрченко. Останній брав мобільний телефон та переглядав номера телефонів, після чого поставив на місце, однак нікому з родичів не повідомив про те, що сталося. На місці події були номерні знаки від автомобіля. Винувату особу забрали з дому, як і автомобіль, яким він керував, при цьому протокол вилучення не складали, автомобіль не оглядали. На момент порушення кримінальної справи була відома особа, яка вчинила злочини, однак справу порушили за фактом. Після направлення справи на додаткове розслідування тривалий час взагалі не проводили жодних слідчих дій, ОСОБА_1 мобілізували, що призвело до затягування строків та унеможливлює встановити істину, в тому числі, з яких причин його син ОСОБА_3 під час ДТП міг знаходитися на дорозі у лежачому стані. Вважає, що це не відповідає дійсності, оскільки не встановлено жодних причин з яких здоровий, молодий, не п'яний хлопець, що повертався усміхнений додому, міг опинитися в лежачому стані на проїзній частині дороги. Його син очевидно присів і розмовляв по телефону, коли його збив автомобіль, свідченням чого є відкинутий на значну відстань мобільний телефон. Наїзд умисно вчинено на життєво важливі ділянки тіла. ОСОБА_1, бачачи, що людина жива, облив його водою і перетягнув в інше місце, безпідставно зробивши висновок, що його син помер, таким чином, залишив його в небезпеці. Вважає, що швидку допомогу він викликав не відразу, а пізніше, залишивши помирати потерпілого на дорозі. До них приходили батьки обвинуваченого та сам ОСОБА_1, однак останній не розповів їм всю правду, оскільки його пояснення в деяких деталях різнилися між собою та між чутками, які ходили по селі, тому він сказав, що не хоче його більше бачити. Згодом він ухилився від слідства, втікши в АТО, що повинно вважатися обтяжуючою обставиною. Просив останнього карати суворо, призначивши покарання за обома вміненими статтями та вжити заходів до органів слідства з приводу їх неналежних дій;

- показаннями свідка ОСОБА_8, яка суду дала показання про те, що 24.06.2012 р. вони з знайомими ОСОБА_1 та Решетицькою відпочивали в кінці села Кропивник. Вони святкували День молоді. У компанії вживали алкоголь, правда їй не відомо, хто в якій кількості його пив. Потім вони порозходились по домам. Пізніше вона знову зустрілась з ОСОБА_1, з яким познайомилася того дня. Вони з’їхали від її будинку до центру села Кропивник. Потім були в с. Старий Мізунь. Після цього вони поїхали до магазину "Олександра", що на початку села Старий Мізунь. Там вони купили шампанське, яке випивали в машині. Це було вночі з 24 на 25 червня 2012 року, точної години не пригадує. Коли вони їхали від "Олександри", вона заснула. За кермом автомобіля був ОСОБА_1. Через деякий час прокинулась від того, що машину підкинуло Коли вона прокинулась, їй здається, що обвинувачений казав, що переїхали людину, але точно цього не пригадує. ОСОБА_1 вийшов з автомобіля і почав кудись телефонувати. Він голосно розмовляв, тому вона почула, що він телефонував за медичною допомогою. У нього був стрес, він вживав нецензурні слова. Вона з автомобіля не виходила. Після цього вони розвернулися і поїхали в сторону села Кропивник. Вона знову заснула. Прокинулась від різкого диму горілої гуми. Тоді ОСОБА_1 заїхав у кювет. Вона багато деталей не пригадує, оскільки вживала спиртне. Коли автомобіль ОСОБА_1 перебував у кюветі, по неї приїхали її батьки і забрали додому. Останнім вона нічого не повідомлялала про те, що сталося. Тієї ночі ОСОБА_1 був нормальний, не хитався, усвідомлював, що робить, їздив акуратно;

- показаннями свідка ОСОБА_17, який суду показав, що він є фельдшером Вигодської швидкої допомоги. Під час його зміни, точної дати не пам'ятає, з Долинської швидкої поступив виклик про те, що на дорозі лежить чоловік. Він з лікарем Креховецьким без зволікань поїхали на місце події. Конкретне місце, де лежить тіло, і дані про те, в якій позі воно розташоване на дорозі, їм не повідомляли. Їхали по центральній дорозі в напрямку села Новий Мізунь. Проїхавши приблизно 5-6 хвилин від Вигодської лікарні, на проїжджій частині дороги в с. Старий Мізунь вони побачили людину, яка була розташована ногами до центру дороги, головою до обочини. Оглянувши потерпілого, вони констатували його смерть. Які на ньому були тілесні ушкодження не фіксували, часу смерті не встановлювали, оскільки це є компетенцією експерта. Вони викликали працівників поліції, які мали приїхати для проведення слідчих дій. До приїзду правоохоронців на місці події був тільки потерпілий, нікого з людей не було, ніякі машини ні приїжджали, ні від’їжджали. Після приїзду поліцейських, у машині вони надали пояснення та покинули місце події до закінчення слідчих дій. Тіло вони не забирали, оскільки його подальшу долю вирішують правоохоронні органи. Чи був присутній під час проведення слідчих дій експерт не пригадує. Які в ту ніч були погодні умови не пам’ятає, крім того, що було прохолодно, дощу не було;

- показаннями свідка ОСОБА_18, який вказав, що в 2012 році він працював на посаді слідчого. З 08 год. ранку 24.06.2012 р. по 08 год. ранку 25.06.2012 р. він перебував у СОГ. Після 2 години ночі поступило повідомлення з оператичної частини про те, що на дорозі в с. Старий Мізунь лежить чоловік. Він, водій та ще один працівник поліції виїхали на місце події. При огляді місця події було виявлено тіло, мобільний телефон, номерний знак, пляшку і пластикові стаканчики. Як саме лежало тіло не пам’ятає, однак ствердив, що його ніхто не чіпав. Мобільний телефон був у справному стані, можливо, брудний. Він вирішив підняти знайдений телефон, з якого подзвонив на останній набраний номер телефону. Це був номер таксиста, який повідомив, що знає з вигляду власника телефону. Після здійсненого дзвінка, він поставив телефон у попереднє місце. Враховуючи те, що на місці події були номерні знаки, він вирішив, що мала місце ДТП, тому зателефонував у чергову частину і повідомив про це. Йому вказали, щоб на місці події нічого не чіпати, що з Івано-Франківська виїхала СОГ та експрерт. Особисто він слідство не проводив, охороняв місце події. Слідом за ними приїхали працівники ДАІ. ОСОБА_16 приїхала з працівниками поліції. ОСОБА_16 оглядала тіло, підіймала одяг, обмацувала грудну клітку. Чи була на місці події швидка допомога не пригадує. До приїзду слідчого з області тіло потерпілого було упізнане. По приїзді слідчий з області ОСОБА_19 почав оформляти процесуальні документи;

- показаннями свідка ОСОБА_11, начальника Долинського ВП, який показав, що 25.06.2012 р. черговий повідомив його, що в с. Мізунь сталася ДТП, винуватець покинув місце події, виїхала СОГ. Він також виїхав на місце події, де був виявлений труп. Огляд місця події давав можливість припускати, що збиття не було, мав місце переїзд і волочіння. По номерних знаках було встановлено, що автомобіль мав Закарпатську реєстрацію, проданий в Долинський район. Коли вони віднайшли необхідну машину, було встановлено, що вона в порохах, ззовні слідів ДТП на ній не було, тільки був відсутній передній номерний знак. При огляді дна автомобіля встановлено сліди одягу, крові. Про те, кому належить автомобіль та де проживає ця особа, повідомив оперативний працівник Галів. Коли вони приїхали до ОСОБА_1, він був у збентеженому стані. Якщо б не відірвані номерні знаки, вони б не встановили машини, оскільки будь-яких ознак ДТП на ній не було. Опору обвинувачений не чинив, вину визнавав відразу. Після огляду автомобіля, він не спілкувався зі ОСОБА_1 До моменту виявлення останнього та автомобіля, він не знав, що це за особа, з ОСОБА_1 знайомий не був. З обвинуваченим працювали працівники поліції. Для нього було важливо, що встановлено автомобіль та водія, які вчинили ДТП. ОСОБА_1 підтвердив, що тільки він керував цим транспортним засобом, не заперечував наїзду, тому на службовому автомобілі його повезли на освідчення, а він поїхав іншим службовим автомобілем. Яким чином транспортували автомобіль ОСОБА_1 не пригадує, однак точно його оглядали;

- показаннями свідка ОСОБА_20, який суду показав, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, в будинку, що знаходиться неподалік ДТП, яка мала місце в ніч з 24 на 25 червня 2012 року. Пам’ятає, що приблизно в 2-4 год. ночі 25.06.2012 р. він почув стукіт, грюкіт. Чув як двічі стукнули двері від автомобіля. Він виглянув у вікно, при цьому світло у будинку не вмикав, і побачив, як у сторону центру села чи селища Вигода від’їжджає темна машина. На автомобілі було ввімнуте світло фар, які були повздовжні. Після цього, приблизно через 20 хвилин, він знову почув шум, виглянувши у вікно, побачив швидку допомогу. Тоді він вийшов на вулицю, щоб дізнатися, що трапилося. На дорозі лежала людина. Тіло було розташоване на обочині біля заїзду на подвір’я сусіда. Воно лежало паралельно дорозі на протилежній стороні від його будинку, неподалік його магазину. З правого боку від нього були номера від машини. На дорозі також було волосся, неповна бутилка з мінеральною водою, два стаканчики з якоюсь речовиною, на обочині лежав телефон та пляма рвотних мас. Здається, був ще один туфель. Місце події не обгороджували, слідчі дії проводилися протягом 2 годин. Тоді була ясна погода. Згодом Штурмак впізнав покійного;

- показаннями свідка ОСОБА_21, який вказав, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4. Того дня, коли в ДТП загинув ОСОБА_3, біля 5 год. ранку (дату не пам’ятає) він підійшов до воріт і побачив багато поліції і накрите на дорозі тіло. Воно лежало біля обочини, куди головою не пригадує. Він нічого не чув, оскільки у них пластикові вікна. Не чекав поки заберуть тіло. Покійного ОСОБА_3 знав, останній кілька раз проходив повз його хату, завжди був у нормальному стані, спілкувався з ним;

- показаннями свідка ОСОБА_22, який показав, що того ранку він виявив біля своїх воріт близько 8-10 працівників поліції, серед яких був Крайник, а також лежав труп. Що сталося йому не було відомо, напередодні події він нічого не чув. Тіло було частково на обочині, частково - на проїзній частині ближче до його будинку навскіс. Воно знаходилося приблизно 30-40 м від хати, яка розташована вглиб від дороги. Куди була повернута голова, не пригадує. На місці події була бутилка від води, стаканчики. Люди говорили, що хтось рвав. Були автомобільні номерні знаки та телефон, однак, де вони були розташовані, не пригадує;

- показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що на День молоді, приблизно 5 років тому, біля 04.00 години ранку до нього зателефонував ОСОБА_1 і попросив витягнути його автомобіль з канави. Він погодився йому допомогти, для чого приїхав на тракторі. Обвинувачений зустрів його біля кафе "Легенда" у с. Старий Мізунь. Зачепивши гак за перед транспортного засобу марки "Фольксваген", він почав витягувати його в заглушеному стані в сторону кафе-магазину "Легенда". Автомобіль був повернутий в сторону с. Кропивник. Чи були на ньому номерні знаки та який його стан, не звертав уваги. Він не пам’ятає, чи чіпав транспортний засіб дном під час того, як він витягував його з канави. Яким чином ОСОБА_1 з'їхав з дороги та що сталося, він не розпитував, а останній сам не розповідав;

- показаннями свідка ОСОБА_9, який вказав, що в ніч ДТП, під час якої загинув ОСОБА_3, він бачив, як останній ішов дорогою в сторону свого дому. Він проїжджав поряд, зокрема рухався у зустрічному напрямку, зі сторони села Новий Мізунь. Зустрівся з потерпілим десь в районі магазину, приблизно за 100 метрів від роздоріжжя, яке веде в сторону селища Вигода та інших населених пунктів. Не зупинявся, з ОСОБА_3 не розмовляв. Він виїхав з повороту, тому рухався зі швидкістю менше 60 км/год, приблизно 40 км/год, з включеним світлом ближніх фар, по своїй смузі руху. Не пригадує, щоб зустрічався з іншими транспортними засобами по дорозі, не бачив стаканів чи пляшки на проїжджій частині. Зранку почув, що ОСОБА_3 збила машина;

- показаннями свідка ОСОБА_23, який є старшим слідчим відділу розслідувань у сфері транспорту Головного УНП, згідно яких після повернення справи на ДС та визначення підслідності, матеріали кримінального провадження були передані їм. Всі слідчі дії проводилися відповідно до діючих на той час вимог КПК України. На час оголошення підозри від захисника не поступало жодних клопотань, тому вважаючи, що зібрані всі необхідні докази, провадження було направлене в суд. У матеріалах кримінального провадження є три експертизи, де описаний механізм спричинення тілесних ушкоджень, є розписано чи живого, чи мертвого потерпілого переїхав обвинувачений, чітко встановлено, що наїзд був здійснений на лежачу особу.

Окрім показань потерпілих та свідків, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за викладених вище обставин підтверджується усією сукупністю досліджених у судовому засіданні письмових доказів, які узгоджуються в деталях між собою.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 25.06.2012 р. з доданими до нього фототаблицями та схемою, місцем події є ділянка вул. Верховинця у с. Старий Мізунь Долинського району Івано-Франківської області навпроти житлового будинку 51-а та електроопори № 243. Проїзна частина вулиці пряма у місці огляду горизонтального, повздовжнього та поперечного профілю. Покриття асфальтне, сухе, без вибоїн. З обох сторін житлові будинки. Огляд здійснюється у напрямку руху до с. Новий Мізунь. Повздовжня прив’язка елементів огляду проведена до умовного перпендикуляру, який взято відносно проїзної частини крізь основу електроопори № 243, що розташована за межами кювету справа від проїзної частини. Ширина проїзної частини дороги 4,7 м, правого та лівого узбіччя 0,6 м. Першим об'єктом в ході огляду на проїзній частині виявлено волосся (русяве), яке знаходиться на відстані 10,1 м від умовного перпендикуляру проти ходу огляду та 1,1 м від лівого краю проїзної. За ним на відстані 0,5 м по ходу огляду та 1,2 м від лівого краю проїзної виявлено сліди тертя, у яких відобразилося нашарування тканини (мікрооб’єктів) білого кольору, яке має довжину 0,2 м. Справа від даного нашарування на відстані 1,7 м від лівого краю проїзної виявлено пляму рідини бурого кольору, схожої на кров. Далі по ходу огляду на відстані 3,2 м від нашарування тканини та 1,4 м від лівого краю проїзної виявлено аналогічне нашарування білої тканини, довжиною 0,6 м. Таке ж нашарування виявлено на відстані 0,7 м по ходу руху огляду від другого нашарування довжиною 0,5 м та розташоване на відстані 1,35 м від лівого краю проїзної. Всі виявлені нашарування мають характер повздовжніх смуг. На відстані 1,4 м по напрямку огляду від виявленого третього місця нашарування білої тканини та 1 м від лівого краю знаходиться реєстраційний номерний знак АО 1530 AT, який розташований паралельно до проїзної. На відстані 1,9 м від умовного перпендикуляру проти ходу огляду та 1,3 м від лівого краю проїзної виявлено потертість зі слідами речовини бурого кольору. Довжина потертості 0,9 м. Далі по ходу огляду виявлено туфель чорного кольору на ліву ногу, який розташований на відстані 1,2 м від умовного перпендикуляру проти ходу огляду та 1,6 м від лівого краю проїзної. Біля лівого краю проїзної дещо по діагоналі відносно неї у положенні лежачи на спині знаходиться труп ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_5, голова якого знаходиться на межі лівого краю проїзної з узбіччям, ноги дещо розведені в сторони, права нижня кінцівка без шкарпетки, пальці даної ноги знаходяться на рівні умовного перпендикуляру. Біля лівої нижньої кінцівки (п’ята, пальці) наявна пляма бурого кольору, схожа на кров. Руки ОСОБА_3 розведені в сторони. Ліва кисть руки знаходиться на межі лівого краю проїзної з узбіччям. Ліва нижня кінцівка знаходиться на відстані 1 м від лівого краю проїзної. На відстані 0,7 м від умовного перпендикуляру по напрямку огляду та 1,3 м від лівого краю проїзної виявлено туфель на праву ногу. Безпосередньо біля даного туфля (зі сторони проїзної) знаходиться частини пластмасового кріплення номерного знаку. Далі на відстані 8,6 м по ходу огляду та 0,2 м від лівого краю проїзної знаходиться мобільний телефон, марки «Нокіа». Дорожні знаки та дорожня розмітка у місці огляду відсутні. Огляд проведений при природньому освітленні в період часу з 05.00 год. по 08.00 год. З місця події вилучено: реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, на якому наявні частинки тканини білого кольору та потертість у місці якої витерте лакофарбове покриття букв та цифр, вилучено з проїзної частини зразки тканини білого кольору, уламки пластмаси від номерного знаку та взуття потерпілого; труп ОСОБА_3 направлений для дослідження в СМЕ, на ньому наявний одяг: светр білого кольору, штани з тканини темного кольору, плавки темно-синього кольору (т. 2 а.п. 48-68).

Згідно протоколу огляду місця події від 25.06.2012 р. та доданих до нього фототаблиць, об’єктом огляду є автомобіль марки «Фольсфаген Гольф», р.н. АО 1530 AT, чорного кольору, який на момент огляду знаходиться на території СТО в м. Долина по вул. Яворницького позаду районного відділу міліції. Під час огляду виявлено відсутність переднього номерного знака та частини його пластмасового кріплення. Наявна ліва частина кріплення переднього номерного знака, що прикріплена саморізом. Саморіз, який було закріплено у праву частину пластмасового кріплення, наявний у своєму місці. У верхній лівій боковій частині переднього бампера над світлоповертачем наявна потертість із нашаруванням лакофарбованого покриття червого кольору. Дещо позаду потертості ліве переднє крило має вмятину. Інших пошкоджень в автомобілі немає. Для детального огляду автомобіля його взято на підйомник СТО. При підйомі та огляді виявлено у нижній частині лівої стійки стабілізатора наявна речовина біологічного походження з речовиною бурого кольору схожою на кров, а також декілька частинок мікрооб’єктів, схожих на волосся людини, речовину бурого кольору, схожу на кров, на зовнішній частині нижнього ричага лівої передньої підвіски, бризги речовини бурого кольору, схожої на кров, на нижній частині пластмасового захисту лівого переднього крила. На внутрішній стороні лівого переднього колеса виявлено мікрооб’єкти схожі на волосся людини. На лівій частині днища автомобіля вздовж від переднього до заднього колеса наявні сліди потертості у вигляді повздовжніх смуг. Ширина потертості від лівого краю днища в напрямку середини автомобіля складає 28 см. По середині днища автомобіля на зовнішній частині кріплення вихлопної труби виявлено речовину біологічного походження бурого кольору. На кріпленні лівого заднього салінблока задньої балки виявлено мікрооб’єкти схожі на волосся людини (т. 2 а.п. 69-79).

З протоколу огляду від 19.06.2013 р. та доданих до нього фототаблиць вбачається, що на момент огляду автомобіль марки «Фольсфаген Гольф», р.н. НОМЕР_2, знаходиться на території Долинського РВ УМВС. Автомобіль зачинений, не опечатаний. Ззовні автомобіль покритий шаром пилу. З метою детального огляду автомобіль було відчинено та переміщено на рівну ділянку. При огляді автомобіля виявлено наступні пошкодження. В передній частині лівого переднього крила на відстані 48,5 см від заднього його краю виявлено вертикально розташовану вмятину максимальними розмірами 31*23,5 см. Нижній край даної вмятини зафіксовано на відстані 54,2 см від опорної поверхності землі. З межею даної вмятини, а саме в нижній лівій її частині, спостерігається ще одна вмятина максимальним розміром 12,8*8 см, яка розташована дещо по діагоналі відносно повздовжньої осі транспортного засобу. Верхній край даної вмятини має пошкодження у вигляді відлущення та відламу частин лакофарбового покриття по всій ширині на ділянці максимальними розмірами 2,6*11,6 см. Нище даного відлущення є пошкодження у вигляді горизонтально розташованих потертостей із відшаруванням лакофарбового покриття. Дані потертості спостерігаються по всій площині вмятини, максимальні розміри якого становлять 5,5*1,4 см, а мінімальні - 2,3*0,1 см. По напрямку огляду в сторону передньої частини даного крила на відстані 2,3 см від передньої його частини виявлено ділянку максимальними розмірами 9,5*2,9 см, в якій відобразилась вертикально розташовані потертості із відшаруванням частин лакофарбового покриття (далі - ЛФП). Нижній край даного пошкодження над опорною поверхнею землі зафіксовано на відстані 52 см. В лівій боковій частині преднього бампера на площині 32*49 см виявлено пошкодження у вигляді горизонтально розташованих потертостей із відшаруванням частин ЛФП та нашаруванням речовини темно-бурого кольору, подібного до кольору грунтовки. В задній частині даного пошкодження є деформація металу з вигином назовні, а також ділянка розміром 10*2,2 см із відшаруванням частин ЛФП. На одному рівні із лівим переднім повторювачем повороту на відстані 4,8 см від нього в напрямку до передньої частини транспортного засобу виявлено ділянку максимальними розмірами 2,60*0,6 см, в якій відобразились пошкодження у вигляді горизонтально розташованої потертості із нашаруванням речовини цегляного кольору. Висота нижнього краю даного пошкодження над опорною поверхнею землі 49 см. В лівій торцевій частині переднього бампера виявлено ділянку максимальними розмірами 9,4*2 см, в якій відобразилось діагонально розташовані потертості із відшаруванням ЛФП. Нижній край даного пошкодження на відстані 50 см від поверхності землі. У верхній частині переднього бампера під розташуванням лівої передньої блок-фари на відстані 18 см від лівого повороту виявлено ділянку з максимальними розмірами 25,7*7,6 см, в якій відобразилось пошкодження дугоподібної форми у вигляді відламку ЛФП. Нижній край пошкоджень над опорною поверхнею землі становить 51 см. На відстані 4,2 см вправо від описаного вище пошкодження виявлено ділянку максимальними розмірами 15,9*3,6 см, в якій відображено вертикально розташовані потертості з відшаруванням частин ЛФП. Нижній край даного пошкодження від опорної поверхні землі становить 47 см. Аналогічні пошкодження у вигляді дугоподібних пошкоджень із відколом ЛФП та його відлущення виявлено на верхній частині переднього бампера на відстані 71 см від лівого габариту максимальними розмірами 16,8*7 см. Таке ж пошкодження виявлено в правій торцевій частині переднього бампера максимальними розмірами 13*5,6 см. В центральній частині бампера на відстані 32 см від лівого габариту на площині максимальними розмірами 74*14 см виявлено ділянку пошкоджень у вигляді горизонтально та вертикально розташованих потертостей і відшаруванням частин ЛФП різної форми та розмірів. Відсутній передній реєстровий номерний знак. В місці його розташування наявні наскрізні отвори округлої форми від засобів кріплення. В нижній частині переднього бампера на відстані 85 см від лівого габариту виявлено пошкодження у вигляді розламу частин пластмаси на площині 4*1,5см. Нижній край даного пошкодження над опорною поверхнею землі знаходиться на відстані 17 см. Вище даного пошкодження на відстані 6,5 см спостерігається горизонтально розташована потертість з відшаруванням частин ЛФП максимальними розмірами 11,5*1,5 см. В нижній правій частині капота на відстані 7 см від правого габариту виявлено горизонтально розташовану вмятину максимальними розмірами 8,5*1,5 см. Нижній край вмятини знаходиться на відстані 69 см від опорної поверхності землі. На правій частині декоративної решітки радіатора на всіх трьох його пластинах виявлено вертикальні потертості з відшаруванням частин ЛФП на площині 11,5*3,5 см. Під час огляду виявлено, що переднє праве колесо знаходиться в приспущеному стані. Висота від опорної поверхності землі до верхнього краю боковини шини становить 57 см (правого переднього колеса). Ліве переднє колесо в накачаному стані. Висота від опорної поверхності землі до верхнього краю боковини шини лівого переднього колеса становить 60 см. В нижній центральній частині переднього бампера на відстані 23 см від правого краю є пошкодження у вигляді вертикально та по діагоналі розташованих потертостей. Торцева поперечна декоративна планка нижньої частини бампера має пошкодження у вигляді розлому частин пластмаси в лівій частині на відстані 28 см від лівого повороту та 32,5 см від правого повороту. У внутрішній правій частині даної планки на відстані 50 см від правого габариту є пошкодження у вигляді вертикальних смуг на площині 15,5*2,3 см у вигляді відшарування шару бруду та частин пластмаси. У верхніх частинах двох центральлних поперечній секцій переднього бампера є пошкодження у вигляді розлому частин пластмаси із його зміщенням з конструктивного місця кріплення. Ліва і права поверхні площини кріплення кожуху захисту двигуна, а саме у верхніх їх частинах, є розлом металу та зміщення їх з конструктивного місця кріплення. Пластмасовий підкрильник правого переднього колеса розламаний в передній частині і частково відсутній. В лівій передній частині кожуха захисту двигуна на відстані 11 см від лівого краю є три вертикально розташовані потертості із відшаруванням шару бруду та зчісуванням частин металу. Максимальні розміри потертості 11.5*0,4 см. Також в передній частині кожуха захисту двигуна виявлено суху траву. Під переднім сидінням на одному рівні в поперечному та повздовжньому напрямках виявлено пошкодження у вигляді ділянок 6*15 см з відшаруванням шару бруду та антикорозійної обробки. На внутрішній частині правого переднього ричага виявлено ділянку максимальними розмірами 23*10 см із відшаруванням шару бруду у вигляді діагонально розташованих потертостей. На момент огляду відсутня нижня частина заднього бампера. Металеве кріплення даного бампера частково зірване з конструктивного місця кріплення. Права бокова частина зірвана з місця кріплення. При прикладенні планки кріплення переднього номерного знака до місця, де має кріпитись вона до переднього бампера, встановлено, що відстань від землі до її верхньої частини 47,5 см. (т. 2 а.п. 159-170).

Як встановлено з висновку експерта № 09/17-249 від 16.07.2012 р., на момент експертного огляду та дослідження робоча гальмівна система та система рульового керування з автомобіля марки «Фольсфаген Гольф», р.н. НОМЕР_2, знаходилися в працездатному стані (т. 2 а.п. 125-131).

Даними висновку експерта № 268 від 16.07.- 30.07.2012 р. підтверджується, що об'єкти, вилучені з автомобіля марки «Фольсфаген Гольф», р.н. НОМЕР_3, із кріплення салінблока задньої балки, є волоссям людини і походять з голови. При порівняльному дослідженні волосин, вилучених з місця події, із взірцями волосся з голови потерпілого ОСОБА_3 відмічається ряд морфологічних та фізичних ознак подібності між ними, і отже, волосся, що вилучене з автомобіля марки «Фольсфаген Гольф», р.н. НОМЕР_3, може походити з голови потерпілого ОСОБА_3 Імунологічне дослідження підтверджує даний висновок (т. 2 а.п. 120-123).

Згідно висновку експерта № 09/17-250 від 08.08.2012 р., наїзд автомобілем марки «Фольсфаген Гольф», р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 на пішохода ОСОБА_3 відносно елементів дороги відбувся у поперечному напрямку: на смузі, яка призначена для руху в напрямку до смт. Вигода, у повздовжньому — в районі виявленого сліду тертя із відображеним нашаруванням тканини білого кольору довжиною 0,2 м, який зафіксований на проїзній частині дороги на відстані 9,6 м від умовного перпендикуляру в напрямку протилежному огляду та 1,2 м від лівого краю проїзної частини дороги (т. 2 а.п. 134-136).

Відповідно до висновку № 4397 судової транспортно-трасологічної експертизи від 04.12.2015 р., наїзд автомобіля марки «Фольксфаген Гольф», р.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1 на пішохода ОСОБА_3 відбувся на лівій смузі проїзної частини вул. Верховинця в с. Старий Мізунь (відносно напрямку руху автомобіля в сторону с. Новий Мізунь) на ділянці, що розташована дещо раніше місця фіксації перших із зафіксованих на місці події слідів (пасма волосся, першої із притертостей на асфальтному покритті дороги тканини білого кольору). Наїзд автомобіля марки «Фольксфаген Гольф», р.н. НОМЕР_3, на пішохода ОСОБА_3 відбувся нижньою частиною переднього номерного знака (пластмасовою рамкою під передній номерний знак) та нижньою частиною автомобіля (нижньою частиною стабілізатора поперечної стійкості передньої підвіски, захистом картера двигуна, днищем кузова та деталями кріплення глушника) (т. 2 а.п. 235-238).

Згідно висновку № 1283 транспортно-трасологічної експертизи від 09.09.2016 р., місце наїзду автомобіля "Фольксваген Гольф", р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 на потерпілого ОСОБА_3 розташоване в межах лівої смуги проїзної частини вулиці Верховинця в с. Ст.Мізунь по напрямку руху до с. Н.Мізунь, на ділянці, що передує розташуванню виявлених і зафіксованих перших із слідових даних (1. Волосся. 3. Нашарування тканини білого кольору). Під час цього наїзду автомобіля ОСОБА_24, р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 на потерпілого ОСОБА_3В контактування з останнім відбулося центральною ділянкою нижньої частини облицювання переднього бамперу, частинами і деталями лівої сторони днища та центральною ділянкою задньої частини днища автомобіля (т. 3 а.п. 2-7).

Отже, вищеописаними протоколом огляду місця події від 25.06.2012 р., висновками експертиз № 09/17-250 від 08.08.2012 р., № 4397 від 04.12.2015 р., № 1283 від 09.09.2016 р. встановлено, що наїзд автомобіля марки «Фольксфаген Гольф», р.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1 на пішохода ОСОБА_3 відбувся на лівій смузі проїзної частини вул. Верховинця в с. Старий Мізунь відносно напрямку руху автомобіля в сторону с. Новий Мізунь нижньою частиною переднього номерного знака та нижньою частиною автомобіля, контактування з потерпілим відбулося центральною ділянкою нижньої частини облицювання переднього бамперу, частинами і деталями лівої сторони днища та центральною ділянкою задньої частини днища автомобіля.

Згідно даних протоколу відтворення і обстановки події від 19.06.2013 р., ОСОБА_1 показав, що 25.06.2012 р. близько 03.00 год. у темну пору доби, суху погоду він, керуючи автомобілем марки «Фольцваген Гольф», р.н. НОМЕР_1, рухався по вул. Верховинець в с. Старий Мізунь із включеним ближнім світлом фар. Під час руху, побачивши чоловіка, який лежав на проїзній частині дороги, застосував гальмування, однак уникнути наїзду не зміг. Умови проведення відтворення: темна пора доби, суха погода. Використовується автомобіль «Фольксваген Гольф», р.н. НОМЕР_1, яким ОСОБА_1 керував на час ДТП, та манекен, який одітий в одяг, подібний до одягу, в якому був одітий потерпілий ОСОБА_3 на час ДТП, а саме в светер білого кольору та штани темного кольору. Заяв та зауважень до умов відтворення ОСОБА_1 не заявляв. ОСОБА_1 встановив манекен у такому положенні, як знаходився потерпілий на час ДТП, а саме перпендикулярно осі дороги головою на відстані 0,9 м від лівого краю проїзної по ходу руху автомобіля та 10,1 м до електроопори № 243. З метою встановлення об’єктивної видимості з робочого місця водія автомобіля «Фольксваген» манекена, який знаходиться на проїзній частині вказаний автомобіль із відстані біля 100 м до манекена за умовами того, що з даної відстані останнього не видно, на мінімальній швидкості почали наближатися до місця, де знаходився манекен. При цьому, автомобіль рухається на відстані 2.1 м від своїх лівих коліс до лівого краю проїзної частини, як показав ОСОБА_1 На автомобілі включене ближнє світло фар, двигун працює на середніх обертах. У салоні автомобіля знаходиться ОСОБА_1 та один понятий, що відповідає завантаженості автомобіля на час ДТП. У момент, коли з робочого місця водія стало видимо манекена, автомобіль було зупинено. Проведеними замірами встановлено, що в такому положенні автомобіля «Фольцваген» відстань від його передньої частини до манекена становить 78,6 м. При цьому поняті вказали, що у місці знаходження манекена бачать перешкоду у вигляді предмета білого кольору, який виступає над поверхнею проїзної частини. З даного місця по умовах видимості елементів дороги встановлено видимість з робочого місця водія автомобіля «Фольксваген», яка становить 83,0 м. Далі за клопотанням захисника ОСОБА_5 було встановлено відстань, з якої можна розрізнити те, що на дорозі знаходиться людина. З цією метою автомобіль «Фольксваген» далі почали наближати до манекена і у момент, коли можна було розрізнити силует манекена, по якому можна судити про те, що на проїзній частині знаходиться людина, автомобіль було зупинено. Проведеними замірами встановлено, що в такому положенні автомобіля «Фольксваген» відстань від його передньої частини до манекена становить 54,9 м. Після цього за клопотанням ОСОБА_25 аналогічні дії було проведено при умові, коли манекен знаходиться в стоячому положенні, а також при умові, коли на автомобілі буде увімкнене дальнє світло фар. При послідовному та почерговому проведнні даних дій було встановлено, що видимість з робочого місця водія автомобіля «Фольксваген» манекена, який знаходиться в сидячому положенні наступає на відстані 84,2 м, а з відстані 49,6 м можна чітко розпізнати, що це є людина. Видимість манекена з робочого місця водія автомобіля «Фольксваген» при умові, що манекен знаходиться в стоячому положенні наступає на відстані 62,7 м. При цьому вказане встановлено за умови, що на автомобілі ввімкнене ближнє світло фар. При увімкненому дальньому світлі фар на автомобілі «Фольксваген» було встановлено, що видимість манекена у будь-якому його положенні (лежачи, сидячи чи стоячи) наступає на відстані більше 86 м. Далі за клопотанням ОСОБА_3 ОСОБА_1 показав, що після ДТП він автомобіль зупинив на проїзній частині дороги. При цьому відстань від осі лівого заднього колеса автомобіля до лівого правого краю проїзної частини дороги становить 1,2 м, а від електроопори № 243 – 6,0 м. Також ОСОБА_1 показав, яким чином він відтягував потерпілого, а саме взявши того руками під пахи і протягнув у напрямку узбіччя. Від ОСОБА_1 поступило зауваження, згідно якого він уточнив, що до наїзду він не гальмував, автомобіль зупинив тільки після наїзду на ОСОБА_3 (т. 2 а.п. 171-176).

Відповідно до висновку експерта № 4.2-1044/17 від 21.12.2017 р., в заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля марки "VOLKSWAGEN Golf", реєстраційний № АО 1530 AT, ОСОБА_1 повинен був керуватися технічними вимогами пунктів 12.2; 12.4 та 12.3 Правил дорожнього руху України. У відповідності до вимог вказаних пунктів ПДР України в ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій ОСОБА_1 повинен був, із технічної точки зору, рухатися даною ділянкою дороги із швидкістю, яка не повинна перевищувати 60 км/год, а з моменту настання об’єктивної видимості на проїзній частині горизонтальної перешкоди у вигляді пішохода ОСОБА_3, - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди. За умови видимості дороги в напрямку руху 83,0 м, при заданих дорожніх умовах, величина максимально допустимої швидкості руху автомобіля марки "VOLKSWAGEN Golf", реєстраційний № АО 1530 AT, становить біля 107...111км/год. У відповідності до пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, максимально допустима швидкість, з якою повинен був рухатись водій автомобіля ОСОБА_1, по умовах руху на даній ділянці дороги, становить 60 км/год. При заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля марки "VOLKSWAGEN Golf", реєстраційний № АО 1530 AT, ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_3 шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування, з моменту виникнення небезпеки для руху, рухаючись як із заданою, так і із максимально-допустимою швидкістю. При заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля марки "VOLKSWAGEN Golf", реєстраційний № АО 1530 AT, ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_3, шляхом своєчасного застосування маневру безпечний об’їзд. Однак слід відмітити, що в заданій дорожньо-транспортній ситуації виконання маневру об’їзду не можна рахувати безпечним, оскільки зміщенні смуги руху автомобіля "VOLKSWAGEN Golf" в поперечному напрямку більшим за загальну ширину проїзної частини дороги. При заданому слідством комплексі вихідних даних, причиною настання дорожньо-транспортної пригоди, із технічної точки зору, стало невідповідність дій водія автомобіля марки "VOLKSWAGEN Golf", реєстраційний № АО 1530 AT, ОСОБА_1 технічним вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України (т. 4 а.п. 11-16).

Крім того, будучи допитаним в судовому засіданні, експерт ОСОБА_26 вказав, що він був присутній під час проведення вищеописаного відтворення і обстановки події, надавав слідчому методичну допомогу. При проведенні вказаної слідчої дії були всі учасники події, яким роз'яснили їхні права та те, що буде відбуватися. В учасників слідчої дії було з'ясовано, чи відповідають умови проведення слідчого експерименту тим умовам, які мали місце під час ДТП. Будь-яких зауважень чи заперечень з приводу заданих умов не поступало. Під час слідчого експерименту встановлювались фактичні дані, зокрема дані видимості. ОСОБА_12 враховано все: і різні положення манекена, і дальнє, ближнє світло фар. На підставі даних слідчого експеримента та інших матеріалів кримінального провадження він склав відповідний висновок.

З вищеописаних протоколу відтворення і обстановки події від 19.06.2013 р. та висновку експерта № 4.2-1044/17 від 21.12.2017 р., які суд бере до уваги як докази, що підтверджують винуватість обвинуваченого, вбачається, що ОСОБА_1, будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що знаходяться в прямому причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та суспільно-небезпечними наслідками у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_3

При цьому суд зазначає, що у матеріалах кримінального провадження також наявні протокол відтворення обстановки та обставин події від 24.08.2012 р. та висновок експертизи № 09/17-320 від 27.08.2012 р., проведеної на підставі даних цього протоколу. Однак, в обох сторін кримінального провадження були зауваження щодо законності проведення вкзаної слідчої дії, тому на підставі ухвал суду проведені повторне відтворення обстановки та обставин події та інженерно-транспортна експертиза, що описані вище, які відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства та беруться до уваги судом при прийнятті рішення. Одночасно суд звертає увагу на те, що суттєвих розбіжностей вищевкзані висновки експертиз не містять.

Як вбачається з висновку експерта № 47-Е від 18.08.2012 р., смерть ОСОБА_3 настала від поєднаної травми органів черевної порожнини та лівої нижньої кінцівки з розвитком тяжкого травматичного шоку. Характер ранніх трупних явищ дозволяє думати, що з моменту смерті до моменту дослідження трупа в морзі пройшло біля 7-9 годин. При СМЕ трупа виявлено наступні тілесні ушкодження: забійні рани та садна в ділянці обличчя, забійні рани та садна в ділянці волосистої частини голови, крововиливи в м'які тканини голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, закрита черепно-мозгова травма з переломом кісток склепіння черепа, крововиливами під м'яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку, садно в ділянці шиї справа, садна в ділянці грудної клітки по передній поверхні справа з переходом на плечовий суглоб, боковій поверхні справа з переходом на поперекову і клубову ділянки та задньо-лівій поверхні, закрита травма грудної клітки з двобічними переломами ребер, садно в ділянці передньої черевної стінки зліва з переходом на клубову ділянку, поєднана травма органів черевної порожнини та лівої нижньої кінцівки з розривами печінки, відкритим переломом стегнової кістки зі значним зміщенням і розвитком тяжкого травматичного шоку, відшарування шкіри та підшкірної клітковини в лівій глубовій ділянці з переходом на зовнішню та передню поверхні лівого стегна з утворенням «кишені», садна в ділянці перепліч з переходом на кисті, забійна рана в ділянці лівого передпліччя, садно в ділянці правого стегна з переходом на колінний суглоб. Описані тілесні ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів, могли утворитися незадовго до настання смерті, про що свідчить їх характер. Тілесних ушкоджень характерних для первинного удару виступаючими частинами автомобіля та повторного переїзду транспортним засобом при СМЕ трупа не виявлено. Закрита черепно-мозгова травма з переломом кісток склепіння черепа, крововиливами під м'яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку, поєднана травма органів черевної порожнини та лівої нижньої кінцівки з розривами печінки, відкритим переломом стегнової кістки зі значним зміщенням і розвитком тяжкого травматичного шоку мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення. Закрита травма грудної клітки з двобічними переломами ребер мають ознаки ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я, що не є небезпечними для життя в момент спричинення. Забійні рани, відшарування шкіри та підшкірної клітковини в лівій клубовій ділянці з переходом на зовнішню та передню поверхні лівого стегна з утворенням "кишені" мають ознаки легких тілесних ушкоджень, як таких, що викликали короткочасний розлад здоров'я. Садна мають ознаки легких тілесних ушкоджень. При судово-токсологічному дослідженні крові та сечі від трупа виявлений етиловий спирт в кількості відповідно: 0,66 та 1,18 проміле. Не виявлено: метиловий, пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери. Результат судово-токсологічного дослідження свідчить про те, що незадовго до настання смерті ОСОБА_3 вживав алкогольні напої, відповідає стадії виведення алкоголю з організму і стосовно живих осіб може відповідати легкому алкогольному сп’янінню (т. 2 а.п. 106-108).

Згідно висновку експерта № 149 від 06.08-08.08.2012 р. на спинці светра, задній поверхні його правового рукава, передній поверхні верхньої частини штанів зліва, зовнішній поверхні їх лівої штанини, передніх поверхнях обох штанин, верхній поверхні лівого туфля є сліди ковзання у вигляді поверхневого і наскрізного пошкодження тканини і шкіри туфля з їх дефектами, слідів складчастого загладжування тканини, накладень мастил та заліза, які утворилися внаслідок ковзання тканин одягу по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня виступаючих тканин днища автомобіля. При цьому ж внаслідок перерозтягнення тканин внаслідок їх зачеплення тупими твердими предметами могли утворитися розриви тканини штанів в ділянках шва кроку і задньої поверхні лівої штанини та відрив заклепки застібки. На передній поверхні светра, задній поверхні верхньої частини штанів, задній поверхні їх правої штанини, зовнішній поверхні лівої штанини виявлені сліди ковзання у вигляді поверхневого і наскрізного пошкодження тканини, інтенсивних накладень піску, які могли творитися внаслідок ковзання (волочіння) одягу по поверхні дороги. На одязі слідів протектора шин і лакофарбового покриття автомобіля не виявлено. В ділянках слідів ковзання на задній поверхні светра і передній поверхні штанів виявлені накладення мастил. Судово-медичних ознак, які б свідчили про локалізацію первинного удару на одязі і взутті потерпілого не виявлено. Судово-медичних даних, які б свідчили про повторний переїзд транспортним засобом на одязі і взутті потерпілого не виявлено (т. 2 а.п. 109-117).

Відповідно до висновку експерта № 47-Е-Д від 06.09.2012 р., сліди ковзання на одязі потерпілого, характер та розташування тілесних ушкоджень, які могли утворитися під час волочіння потерпілого днищем автомобіля, є характерними для дорожньо-транспортної пригоди. Тілесних ушкоджень, характерних для утворення від ударів тупими твердими предметами (в т.ч. руками і ногами) не виявлено. Ушкоджень головного мозку по типу протиудару, які б могли утворитися при падінні й ударі до тупого твердого предмета, не виявлено (т. 2 а.п. 118-119).

Як вбачається з висновку експерта № 172 (додаток до комплексної судово-медичної- автотехнічної експертизи) від 18-24.10.2013 р., не встановлено скільки часу пройшло з моменту наїзду до моменту смерті ОСОБА_3 ні при розтині трупа, ні при послідуючому мікроскопічному дослідженні внутрішніх органів та м'яких тканин стегна, міжреберних м'язів та м'яких тканин голови. Мікроскопічно було тільки встановлено, що крововиливи в м'які тканини утворились незадовго до настання смерті. ОСОБА_3 були спричинені важкі травми: голови (переломом склепіння черепа з крововиливами під оболонки), тулуба (двобічні переломи ребер, розриви печінки з крововиливом в черевну порожнину (1.5000 мл), відкритий перелом стегнової кістки, які супроводжувалися травматичним шоком (згідно даних мікроскопічного дослідження). При наявності таких важких травм можливість врятувати життя потерпілому навіть при наданні невідкладної висококваліфікованої медичної допомоги була малоймовірною (т. 2 а.п. 182-190).

Відповідно до висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) № 052 від 14.05.-30.05.2014 р., у даному випадку безсумнівно сталася ДТП за участю легкового автомобіля "Фольксваген Гольф", р.н. НОМЕР_1, та ОСОБА_3 Ознак повторного його травмування за результатами СМЕ загиблого не виявлено. Автомобільна травма у більшості випадків супроводжується утворенням на тілі травмованого ряду медичних характеристик та у 5-7 % - специфічних ознак, за якими СМЕ може визначати та обгрунтовувати вид цієї травми, а саме: зіткнення транспортного засобу з пішоходом (або наїзд чи удав автомобілем), переїзд через тіло колесом (-ами), волочіння, травму всередині автомобіля, іноді - інші види. У даному випадку специфічних або характерних ознак наїзду на стоячого, ідучого чи сидячого ОСОБА_3, а також травматичних показників переїзду через його тіло в акті № 47 судово-медичного розтину його трупа від 25.06.2012 р. чи у висновку експерта № 47-Е, а також у висновку експерта № 149 медико-криміналістичного дослідження його одягу тощо, не виявлено. При судово-медичному досліджені трупа загиблого описані численні характерні ознаки волочіння трупа ОСОБА_3 по дорожньому покриттю, на що вказують численні сліди тертя, стирання (ковзання) на його одязі та взутті, типові пошкодження (розриву) одягу від такого механічного впливу, численні просторі осаднення шкіри у різних ділянках тіла з посмугованістю у виді паралельних подряпин, формування інших ушкоджень (ран, переломів, розриву печінки тощо) у різних анатомічних ділянках та у різних площинах. Зазначене свідчить, що контакт автомобіля з тілом ОСОБА_3 відбувся, коли він знаходився у горизонтальному (лежачому) положенні. Пошкодження в ділянці переднього бампера автомобіля "Фольксваген Гольф" № 1530 з відривом номерного знака могли статися у момент стикання автомобіля, що рухався, з тілом потерпілого, товщина якого у лежачому положенні значно перевищує дорожній просвіт даного автомобіля. Рани, інші ушкодження в ділянці голови (у т.ч. лінійний перелом кісток склепіння черепа у тім’яній ділянці, довжина та інші властивості якого не описані, субарахноїдальний крововилив), переломи ребер - лише у заключній частині висновку вказано, що вони двобічні, відкритий перелом лівого стегна, значне ураження печінки тощо могли утворитися під час протяжного волочіння ОСОБА_3 автомашиною внаслідок ударів виступаючими частинами її днища, стиснення тіла, яке під час руху піддавалось різноманітним змінам пози, поворотам, іншим рухам. При судово-медичному дослідженні трупа гр-на ОСОБА_3 у лівій клубовій ділянці та передньо-зовнішній верхній частині лівого стегна експерт виявила відшарування м’яких тканин з утворенням "кишені" розмірами 30x21 см. Таке ушкодження характерне для його виникнення від значного за силою удару тупим твердим предметом, яким не міг бути передній бампер автомобіля, адже він розташований дуже низько. Якщо допустити, що це ушкодження (у поєднанні з відкритим переломом лівого стегна чи без нього) сформувалось у стоячого чи ідучого ОСОБА_3 від контакту з передньо-зовнішньою поверхнею лівого переднього крила автомобіля (де виявлені його пошкодження - деформації, потертості тощо), то згідно із науковими даними при швидкості руху автомобіля 50 км/год і більше тіло травмованого завжди відкидається в сторону від автомобіля, і воно не може потрапити під транспортний засіб, який спричинив наїзд. Зазначене ушкодження, не виключено, могло виникнути і від удару деталями днища. Доказових медичних обґрунтувань того чи іншого варіанту виникнення зазначеного ушкодження, як і перелому лівого стегна, у даному випадку немає. Це також свідчить про те, що гр-н ОСОБА_3 перед ДТП перебував у горизонтальному (лежачому) положенні. [Вищезазначене узагальнення зроблено відповідно до змісту п. 3.4 ст. 69 КПК України]. Відповідно до поставлених перед експертами запитань підсумовано наступне: 1. Від такого ступеня виразності та виду механічних ушкоджень голови, які були виявлені у ОСОБА_3 при розтині його трупа, та від відкритого перелому лівого стегна, які становлять небезпеку для життя в момент їх заподіяння, так швидко, як помер травмований, смерть не настає. У даному випадку темп настання смерті зумовлений розміжченням печінки на площі 13x10 см глибиною до 5 см та її розривами довжиною 4 і 3,5 см, що супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечею об’ємом 1,5 л рідкої крові. Із ушкодженої печінки така кількість крові могла витекти упродовж перших 10 хв (можливо 10 - 15 хв) після її травмування. Протягом такого часу і настала смерть потерпілого. Для більш точного визначення часу у медицині немає якихось методик, критеріїв, ознак тощо. 2. Якби не значне розміжчення печінки, за умови надання своєчасно першої медичної та кваліфікованої лікарської допомоги, життя ОСОБА_3 можна було б врятувати. Однак, морфологія ушкодження печінки (особливо її розміжчення, тобто - руйнація її тканин з утворенням безформної, кашкоподібної маси) на значній площі 13x10 см глибиною до 5 см не залишали жодних шансів для збереження життя травмованого навіть при його вчасній (протягом 20-30 хв) доставці у хірургічний лікувальний заклад. 3. Відповідь на 3-є запитання постанови випливає зі змісту вступної (узагальнюючої) частини цих підсумків. Треба мати на увазі, що можливості судово-медичної експертизи, як і всієї медицини, не безмежні. За відсутності об’єктивних медичних даних, у зв’язку з неповним описанням більшості тілесних ушкоджень у ОСОБА_3, зробити категоричний висновок взагалі не можна. 4. В описаннях тілесних ушкоджень на тілі загиблого ОСОБА_3 не виявлені специфічні чи характерні травматичні ознаки (їхньої сукупності чи поєднання), які дали б змогу зробити стверджувальний висновок щодо можливості зіткнення (удару автомобілем, центральною частиною переднього бампера, капотом чи іншими його частинами) нижче центру ваги тіла потерпілого. Міркування з цього приводу викладені у вступній частині цих підсумків. 5. Жодних об’єктивних медико-криміналістичних даних для доказового висновку про те, що "пошкодження зліва на светрі потерпілого та на зовнішній поверхні лівої штанин в 25 см від шва пояса, наскрізне пошкодження в формі прямого кута та поверхневе пошкодження на зовнішньому краю підошви лівого туфля із слідами ковзання в 12 см від носка з урахуванням пошкоджень на тілі потерпілого" виникли внаслідок центрального прямого зіткнення з бампером, капотом і іншими передніми частинами автомобіля, у даному зипадку немає. В ділянці обох гомілок (на їхніх усіх поверхнях) будь-яких ушкоджень механічного чи іншого походження судово-медичний експерт 25.06.2012 р. не виявила. 6. По характеру і механізму утворення ушкоджень на тілі гр-на ОСОБА_3 "(перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням, перелому ребер зліва, перелому черепа, ссадин на поверхні лівого стегна з відшаруванням м’яких тканин, ссадина в ділянці передпліччя, забійної рани в ділянці передпліччя)" встановити, що механогенез травм і їх локалізація на тілі потерпілого відбулися від первинного удару бампером, капотом чи іншими передніми частинами автомобіля нижче центру ваги тіла між верхньою частиною гомілки і лівого стегна із врахуванням пошкоджень на автомобілі "Фольксваген Гольф" д.н. НОМЕР_2, тілі, одязі потерпілого, їх висоти відносно дороги тощо, не уявляється можливим через відсутність характерних чи специфічних ототожнюючих ознак, зазначених частин автомобіля в самих ушкодженнях, відсутність відповідних ушкоджень за локалізацією та з урахуванням процесів, що відбуваються під час наїзду. Експериментальними дослідженнями та практичними спостереженнями доведено, що після удару нижче центру ваги тіла середньою частиною переднього бампера легкового автомобіля у стоячого чи ідучого пішохода на гомілці (-ах) утворюються характерні ушкодження (яких у ОСОБА_3 не було виявлено), тіло при цьому падає назад на капот, який при цьому деформується), ударяється головою чи надпліччям об лобове скло автомобіля, від чого на ньому виникають павутиноподібні численні розтріскування чи його руйнація (чого на автомобілі НОМЕР_2 не знайдено), тіло на капоті перевозиться на певну відстань і згодом падає на бік стосовно автомобіля на покриття дороги, але не під днище транспортного засобу. Даних про такий чи подібний механогенез травми у ОСОБА_3 у аналізованому випадку немає. 7. Результати макроскопічного та судово-гістологічного досліджень засвідчують, що усі тілесні ушкодження у гр-на ОСОБА_3 виникли зажиттєво протягом короткого проміжку часу; послідовність (черговість) їх утворення визначити не можна через відсутність морфо-травматичних ознак (т. 2 а.п. 202 - 218).

Згідно висновку експерта (експертизи за матеріалами справи) № 092 від 15.09.-06.10.2014 р. на підставі додаткового вивчення матеріалів кримінальної справи № 0906/930/12 та судово-медичних документів щодо розтину трупа гр-на ОСОБА_3, 22 років, відповідно до поставленого запитання, підсумовано, що визначити за медичними даними частину тіла ОСОБА_3, в яку прийшовся первинний удар, у тому числі при знаходженні його у стоячому положенні чи навприсядки, враховуючи пошкодження на нижній частині капоту на висоті 69 см від землі та потертості на правій частині декоративної решітки радіатора на всіх трьох його частинах, врахувавши при цьому пошкодження на тілі потерпілого - перелом черепа, перелом ребер зліва, ссадина і забійні рани в ділянці передпліччя, на поверхні лівого стегна з відшаруванням м’яких тканин з утворенням кишені розміром 30x21 см, не можна через головну причину - у жодному тілесному ушкодженні, виявленому на тілі ОСОБА_3 і описаному у висновку експерта № 47-Е (т. І, а.с. 116-118), не зазначено будь-якої ознаки (за формою, розмірами, рельєфом, їх поєднанням, відбитках, рапортним розташуванням тощо), які кладуться в основу експертної ідентифікації травмуючого предмета чи його частини по спричинених ушкодженнях тіла потерпілої особи. Є й інші об’єктивні ознаки, що суперечать наїзду на ОСОБА_3, який нібито знаходився в момент ДТП у положенні наприсядки чи стоячи: при зіткненні автотранспортного засобу, що рухається зі швидкістю 60-70 км/год і більше, з тілом людини, у неї завжди виникають морфолого-травматичні ознаки загального струсу тіла, які у загиблого ОСОБА_3 відсутні; травма черепа (особливо перелом кісток за характером та локалізацією), а також внутрічерепні крововиливи не відповідають об’єму травматичного впливу на голову автотранспортного засобу, який рухається зі швидкістю 60-70 км/год; при ударі автомобілем присівшого ОСОБА_3 передньо-лівою частиною транспортного засобу, де виявлені значні вм’ятини, деформації крила, та різні потертості, при значній швидкості автомобіля тіло травмованого відлітає на кілька метрів убік і не може потрапити під днище без попереднього переїзду хоча б одним колесом через якусь частину тіла; при ударі в стегно автомобіля, що рухається зі швидкістю 60-70 км/год, виникає характерний його перелом від деформації згину. У ОСОБА_3 стався перелом лівої стегнової кістки від поєднаної деформації згину з крученням, що вказує на відповідний механізм його травми, найбільш характерний для тривалого волочіння тіла під днищем автомобіля з змінами його пози, поворотами, іншими рухами, у т.ч. кінцівками; викликає сумнів утворення всіх пошкоджень та потертостей на автомобілі НОМЕР_2 під час травмування ним ОСОБА_3, адже: а) після скоєння ДТП водій розвертався автомобілем і заднім ходом заїхав у кювет, з якого виїхати не зміг і автомобіль витягли за допомогою трактора (т. II, а.с. 28, 30), і, мабуть, за його передню, а не задню, частину із застосуванням певних засобів, під час чого могли утворитись додаткові потертості, пошкодження, деформації крила, капота, бампери, відшарування ЛФП тощо; б) у протоколі огляду автомобіля НОМЕР_2 від 13.06.13 р. (т. II, а.с. 178-188) зазначено, зокрема, що "автомобіль не опечатаний, зовні покритий шаром пилу. З метою детального огляду автомобіль було відпилено та переміщено на рівну ділянку". Спосіб "відпилення" не зазначено, від нього могли залишитись різні потертості, відшарування ЛФП тощо; в) автомобіль НОМЕР_2 знаходився на території Долинського РВ УМВС, піддавався атмосферним впливам і оглядався через один рік після ДТП. Відповідно до п. 3 ст. 101 нині діючого КПК України, експертний висновок "повинен ґрунтуватись на відомостях, які стали експерту відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження". У наданих матеріалах не виявлено даних про те, що гр-н ОСОБА_3 перед ДТП дійсно знаходився у положенні наприсядки посеред чи на узбіччі проїзної частини дороги, тобто експерти не володіють відомостями про те, чи сталася ДТП саме за зазначених умов, адже така версія події висунута не очевидцем (-ями) пригоди, а ґрунтується на здогадках батька загиблого - ОСОБА_3 та його адвоката, їхніх припущеннях, які класти в основу експертного висновку не можна, оскільки це не відповідає процесуальним вимогам до нього. Якщо відступити від цих вимог і припустити, що ОСОБА_3 у ніч на 25.06.2012 р. присів, щоб поговорити по телефону, що серед багатьох тілесних ушкоджень його тіла більшість має лівосторонню локалізацію, що основна маса пошкоджень і потертостей знаходяться на лівій половині передньої частини автомобіля НОМЕР_2, то під час контакту з автомобілем ОСОБА_3 повинен був бути обернений до транспортного засобу передньою чи передньо-лівою поверхнею свого тіла, добре бачити світло автомобіля, що наближався, і тоді з медичної точки зору не зрозуміло, як і чому людина, яка "ніколи не хворіла, не зловживала спиртними напоями, була фізично здоровою, була у легкому стані сп’яніння" не вжила жодних заходів для самозбереження і потрапила під автомобіль. Додатково проведене судово-гістологічне дослідження зрізів із шматочків внутрішніх органів та тканин із ділянок ушкоджень (висновок експерта № 760) підтвердило зажиттєве походження травми у ОСОБА_3, що заподіяна у короткий проміжок часу. У його печінці виявлені ознаки білково-жирової та крупнокрапельної жирової дистрофії, яка у більшості випадків розвивається внаслідок тривалої інтоксикації організму загальнорезорбтивною отрутою, якою найчастіше є етиловий алкоголь, його замінники та сурогати (т. 2 а.п. 220-225).

У висновку експерта № 760 від 06.08-03.09.2014 р. додаткової комісійної судово-медичної експертизи шматочків внутрішніх органів та м'яких тканин, вилучених під час розтину трупа ОСОБА_3, встановлено наступні патоморфологічні зміни внутрішніх органів: крововиливи в м'яз лівого стегна, міжреберний м’яз, м’яз поперекової ділянки», м'які тканини голови із проявами судинної та тканинної прижиттєвих реакцій, субарахноїдальний крововилив; крововиливи, ознаки набряку в головному мозку, розлади кровообігу, переважаюче малокрів'я внутрішніх органів, морфологічні прояви шокової реакції в печінці, менш виражені в нирках, дрібновогнищеві крововиливи в нирках, дрібновогнищеві крововиливи, некрози в підшлунковій залозі, вогнищеві крововиливи в легенях на тлі їх набряку, вогнищеві контрактурні порушення в міокарді (т. 2 а.п. 226-227).

Даними висновку № 1284 комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи від 28.10.2016 р. встановлено, що під час ДТП, в первинний момент наїзду автомобілем "Фольксваген Гольф", р.н. АО 1530 AT, під керуванням ОСОБА_1 на гр. ОСОБА_3, останній знаходився в горизонтальному положенні. В даний момент відбулось контактування нижньої центральної ділянки переднього бамперу автомобіля "Фольксваген Гольф", р.н. НОМЕР_2, відокремленням переднього номерного знаку автомобіля з тілом потерпілого ОСОБА_3 з наступним його волочінням та перекиданням під днищем автомобіля з утворенням: забійних ран та саден в ділянці обличчя; забійних ран та саден в ділянці волосистої частини голови; крововиливів в м'які тканини голови зі сторони їх внутрішньої поверхні; закритої черепно- мозкова травма з переломом кісток склепіння черепа, крововиливів під м'яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку; садна в ділянці шиї справа; садна в ділянці грудної клітки по передній поверхні справа з переходом на плечовий суглоб, боковій поверхні справа з переходом на поперекову і клубову ділянки та задньо-лівій поверхні; закритої травми грудної клітки з двобічними переломами ребер; садна в ділянці передньої черевної стінки зліва з переходом на клубову ділянку; поєднаної травми органів черевної порожнини та лівої нижньої кінцівки з розривами печінки, відкритого перелому стегнової кістки зі зміщенням, і розвитком тяжкого травматичного шоку; відшарування шкіри та підшкірної клітковини в лівій клубовій ділянці з переходом на зовнішню та передню поверхні лівого стегна з утворенням "кишені"; садна в ділянці передпліччі з переходом на кисті; забійної рани в ділянці лівого передпліччя; садна в ділянці правого стегна з переходом на колінний суглоб. При цьому відбувалось переміщення - волочіння тіла потерпілого ОСОБА_3 по лівій стороні проїзної частини вул. Верховинця, що в с. Ст. Мізунь (при напрямку руху до с. Н.Мізунь) на ділянці від фіксації на проїзній частині дороги "волосся" (1) і "нашарування тканини білого кольору" (2) до кінцевого положення трупа ОСОБА_3 Під час ДТП - наїзду автомобілем ОСОБА_24, р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 на потерпілого ОСОБА_3, з урахуванням механічних пошкоджень на автомобілі, пошкоджень на одязі потерпілого ОСОБА_3 та виявлених тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_3, контактування автомобіля з пішоходом замеханізмом: «центральне пряме зіткнення бампером або передньою частиною лівого крила автомобіля нижче центру ваги тіла потерпілого зліва» виключається, як таке що не відповідає об'єктивним слідовим даним, зафіксованим на місці події, пошкодженням на атомобілі "Фольксваген Гольф", р.н. НОМЕР_2, пошкодженням на одязі потерпілого ОСОБА_3 та тілесним ушкодженням на трупі ОСОБА_3 (т. 2 а.п. 245-248).

Вищеописаними висновками експертиз встановлено, що наїзд на пішохода ОСОБА_3 відбувся в той момент, коли останній перебував у горизонтальному положенні на проїзній частині дороги. Одночасно це спростовує припущення потерпілих про те, що пішохід ОСОБА_3 під час ДТП міг бути на проїзній частині у стані напівприсядки чи стояче. Більше того, обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях, а невстановлення причин знаходження потерпілого у горизонтальному стані не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 25.06.2012 р. та фототаблиць до нього, оглянуто мобільний телефон марки «Філіпс», модель «Xenium Х-325», який добровільно надав ОСОБА_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_6. При натисканні на кнопку виклику з'являється список вхідних та вихідних дзвінків. Серед вихідних дзвінків є виклик на номер 103, який зроблений 25.06.2012 р. о 3 год. 16 хв., при натисканні клавіші перегляду бачимо тривалість дзвінка 3 хв 53 с (т. 2 а.п. 80-83).

Як підтверджується даними довідки Долинської ЦРЛ № 1402/01-19/12 від 24.09.2012 р. та карти виїзду швидкої допомоги № 1364 від 25.06.2012 р., прийом виклику до с. Старий Мізунь отримано 03.18 год, виїзд на виклик - 03.19 год, прибуття на місце - 03.27 год., закінчення виклику - 04.05 год., повернення на станцію - 04.15 год. ОСОБА_3 при огляді лежав на спині з відкинутою правою рукою. Лице і поясниця залиті кров'ю. Одягнутий в білу сорочку, чорні штани (т. 2 а.п. 84, 85).

В судовому засіданні відтворено аудіозапис СД-диску, вилученого з реєстратора станції швидкої невідкладної медичної допомоги Долинської ЦРЛ на підставі протоколу виїмки від 26.09.2012 р. (т. 2 а.п. 87), на якому збережено запис з повідомленням про виклик карети швидкої медичної допомоги на місце ДТП 25.06.2012 р. (т. 2 а.п. 86). Особа, яка телефонувала, роз'яснила, де знаходиться потерпілий, як доїхати до цього місця, вказує, що останньому погано, зобов'язується дочекатись швидку допомогу.

Згідно протоколу огляду місця події від 26.09.2012 р. з доданими до нього фототаблицями, оглянуто сторінку бази даних архіватора мовлення запису звернень «AMUR-18», яка знаходиться на сервері збереження запису відділення станції швидкої невідкладної медичної допомоги Долинської ЦРЛ. Під час перегляду записів звернень за 25.06.2012 р. шостим по порядку з 96-ти звернень протягом доби є виклик, зафіксований 03 год 14 хв 20 сек. Початок запису 03 год 14 хв.26 сек., тривалість розмови (запису) 00 год 03 хв. 59 сек. Тип - вхідний дзвінок, який дозволяє визначити номер телефону, з якого звертається громадянин без визначення коду оператора, 7 цифр номера. У даному випадку номер, з якого телефонували, - 1181418. Виклик поступив на прямий номер безпосереднього зв’язку 103 (т. 2 а.п. 88-91).

З вищеописаних протоколу огляду мобільного телефона, вилученого в ОСОБА_1, протоколу огляду місця події від 26.09.2012 р., довідок та аудіозапису, отриманих з Долинської ЦРЛ, показань обвинуваченого та свідка ОСОБА_8 встановлено, що повідомлення про виклик карети швидкої медичної допомоги на місце ДТП 25.06.2012 р. о 03.14 - 03.18 годин здійснив обвинувачений. Однак, достовірно знаючи про небезпеку, що загрожує потерпілому, його життю, незалежно від того, чи будь-яка надана допомога здатна була б відвернути його смерть, обвинувачений ОСОБА_1 залишає ОСОБА_3 в небезпечному для життя стані, який пов’язаний з його винною поведінкою, та покидає місце ДТП.

Аналізуючи вищеописані докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3, а також завідомо залишив без допомоги особу, яка перебувала у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, коли він сам поставив потерпілого ОСОБА_3 в небезпечний для життя стан.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що з місця проживання він характеризується позитивно, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах Долинської ЦРП не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався, є учасником бойових дій, брав безпосередню участь в АТО (т. 3 а.п. 27-39). Також судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка має прво керувати транспортним засобом, що підтверджується долученою до матеріалів провадження копією посвідчення водія ВАА 375013 (т. 2 а.п. 101).

Обставиною, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, про що свідчить його внутрішнє переживання, яке віднайшло свій зовнішній прояв у судових засіданнях, та його вибачення перед потерпілими, намагання відшкодувати завдану шкоду.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння (т. 2 а.п. 105, т. 3 а.п. 31).

Стаття 65 КК України передбачає, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі суд) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) суд вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Призначаючи покарання, суд враховує наявність пом'якшуючої обставини, обставини, що обтяжує покарання, особу винного, та приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції його від суспільства, а тому відносно нього слід обрати покарання, яке б відповідало скоєному та особі обвинуваченого, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень, в межах санкцій статей, що передбачають відповідальність за вчинені ним кримінальні правопорушення, а саме: за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, за ч. 1 ст. 135 КК України у вигляді обмеження волі. Таке покарання відповідає цілям та загальним засадам призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та його індивідуалізації.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення його підзахисного ОСОБА_1 від покарання за ч. 1 ст. 135 КК України у зв’язку з закінченням строків давності (т. 4 а.п. 170).

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника та просив звільнити його від відбування покарання за ч. 1 ст. 135 КК України, оскільки минули строки давності.

В судовому засіданні прокурор не заперечила проти задоволення заявленого клопотання.

Потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представник потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечили проти звільнення обвинуваченого від покарання, оскільки ОСОБА_1 ухилився від слідства, так як під час мобілізації не повідомив про те, що відносно нього порушене кримінальне провадження та відбув на строкову службу, де знаходився один рік.

При вирішенні заявленого клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 74 КК України передбачено, що звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з положень ч. 5 ст. 74 КК України, за вироком суду особа може бути звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України.

Частиною 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; 3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого, таке звільнення є обов'язковим.

Суд враховує, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилась від досудового слідства або суду, на що також звертав увагу представник потерпілого. З метою перевірки наявності ухилення обвинуваченого від досудового слідства судом досліджені наступні докази.

Так, постановою Долинського районного суду від 04 грудня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2015 року (т. 2 а.п. 230-233), справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України направлено заступнику прокурора Івано-Франківської області для організації проведення додаткового розслідування (т. 2 а.п. 228-229).

Згідно витягу з кримінального провадження № 42015090000000059 дані по факту вчинення 25.06.2012 р. кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, були внесені до ЄРДР 24.04.2015 р. Слідчими визначено ОСОБА_27, ОСОБА_28 (т. 2 а.п. 46).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується витягом з наказу Долинського об’єднаного міського військового комісаріату № 89 від 11.06.2015 р., ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, с. Кропивник Долинського району, як військовозобов’язаний вибув 11 червня 2015 року до військової частин пп В4264 в смт. Старичі для укомплектування військової частини (т. 2 а.п. 241)

На запит начальника Долинського РВ УМВС № 059/15 від 28.07.2015 р. військовий комісар Долинського об'єднаного військового комісаріату листом № 4/2671 від 10.08.2015 р. повідомив запитувача про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, житель с. Кропивник, 11 червня 2015 року призваний Долинським ОМВК по мобілізації на підставі указу Президента України № 15/2015 "Про мобілізацію" від 14.01.2015 р. та направлений у 184 НЦ смт. Старичі Львівської області (т. 2 а.п. 239). Про мобілізацію ОСОБА_1 було повідомлено і керівника за місцем роботи останнього (т. 2 а.п. 240).

Лист військової частини - польова пошта В4264 №12039/2 від 09.09.2015 р. вказує на те, що ОСОБА_29 після проходження навчання у військовій частині польова пошта В4264 вибув 13.07.2015 для подальшого проходження служби у військову частину В0927 в м. Северодонецьк Луганської області (т. 2 а.п. 243).

Як вбачається з довідки № 14 від 21.07.2016 р. ОСОБА_1 в період з 31 березня 2016 року по 20 липня 2016 року безпосередньо брав участь у АТО, забезпеченні її проведенні і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення АТО на території Донецької та Луганської областей (т. 3 а.п. 39). ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій (т. 3 а.п. 38).

Копія облікової картки на ОСОБА_1 свідчить про те, що ОСОБА_1 з 11 червня 2015 року по 20 липня 2016 року перебував на військовій службі у ЗСУ, після чого був демобілізований (т. 3 а.п. 42).

Як вбачається з повідомлення про підозру від 23.02.2017 р. ОСОБА_1 тільки 23 лютого 2017 року о 10.30 год. повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, оголошені та роз’ясненні права підозрюваного (т. 3 а.п. 23-26).

З показань свідків ОСОБА_28, ОСОБА_27 та ОСОБА_30 - працівників СВ Долинського ВП, судом встановлено, що у травні 2015 р. під час дії нового КПК України до їх провадження поступила справа ОСОБА_1 для проведення ДС. Оскільки підозри по новому КПК ОСОБА_1 не було пред’явлено, тому відомості до ЄРДР обласним прокурором були внесені по факту, а ОСОБА_1 допитувався та перебував в якості свідка. До оголошення підозри йому не обирався запобіжний захід. Під час проведення досудового слідства вони виконували вказівки суду, допитували свідків, здійснювали інші слідчі дії. Тоді їм стало відомо, що ОСОБА_1 мобілізований та перебуває в зоні АТО. Оскільки місце його перебування їм було відоме, ОСОБА_1 був призваний під час мобілізації та виконував свій громадянський обов'язок, як того вимагає закон, а тому підстав для оголошення його розшуку не було. На час мобілізації ОСОБА_1 ще не набув статусу, ні підозрюваного, ні обвинуваченого, підозра йому не була оголошена. Так як ОСОБА_1 не перебував у статусі підозрюваного, тому вони не надсилали повідомлення відносно нього до військового комісаріату.

В судовому засіданні, будучи допитані в якості свідків, працівники Долинського об’єднаного міського військового комісаріату ОСОБА_12, ОСОБА_31 та ОСОБА_6 показали, що під час мобілізації на підставі отриманих повісток громадяни зобов'язані з’явитися у військомат, де отримують бланк на проходження медогляду. 10.06.2015 р. обвинувачений проходив медичний огляд, закінчив обстеження 11.06.2015 р. та відразу був направлений для проходження військової служби. Інформацією про відкриття проти ОСОБА_1 кримінальної справи вони не володіли та не встановлювали, бо мала місце не строкова служба, а мобілізація. В їх обов’язки не входить отримання інформації про судимість призовників. Обвинувачений також такої інформації не повідомляв. Мобілізація – це не добровільна служба. Частковій мобілізації підлягають всі військовозобов’язані, які визнані придатними до військової служби. Заяви про згоду на мобілізацію не пишуться. Якщо ЛКК визнавала особу придатною до проходження військової служби, значить особа відразу направлялася на службу. ОСОБА_1 був призваний по мобілізації на підставі указу Президента України «Про часткову мобілізацію» з 11.06.2015 р. по 20.07.2016 р. Він брав участь у антитерористичній операції, визнаний учасником бойових дій. Будь-яких порушень під час служби не допускав.

Суд дає оцінку вищеописаним доказам з урахуванням діючого законодавства України щодо мобілізації та проходження військової служби.

Зокрема, Указом Президента України "Про часткову мобілізацію", затвердженим Законом України № 113-VIII від 15.01.2015 р., з метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці держави, на підставі пропозиції ОСОБА_28 національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести протягом 2015 року часткову мобілізацію (далі - мобілізація) у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом. Мобілізацію провести, в тому числі, на території Івано-Франківської області.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" призов військовозобов’язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

У Законі України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Зокрема, в п. 1 ч. 1 ст. 22 вказаного Закону зазначено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.

Коло осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, визначене ст. 23 цього ж Закону. ОСОБА_1 до таких осіб на час його мобілізації не належав.

Ч. 5 ст. 38 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що органи досудового розслідування зобов'язані в семиденний строк повідомити районні (міські) військові комісаріати про призовників, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а суди - про призовників, кримінальні справи стосовно яких розглядаються судом, а також про вироки щодо призовників і військовозобов'язаних, які набрали законної сили.

З вищеописаного судом встановлено, що на час мобілізації ОСОБА_1, йому не було повідомлено у встановленому законом порядку про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, та що були підстави для вжиття заходів з метою непроходження ОСОБА_1 війської служби в особливий період. А тому не знайшли в судовому засіднні підтвердження посилання представника потерпілого на те, що ОСОБА_1 вчинив умисні діїі з метою ухилення від досудового слідства, так як він був мобілізовний відповідно до закону та виконував свій громадянський обов'язок з метою захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі провдення АТО.

Наявна в матеріалах кримінального провадження копія заяви від 11.06.2015 р. про призов у добровільному порядку у Збройні Сили України по мобілізації (т. 2 а.п. 242), яка на думку потерпілих свідчить про ухилення ОСОБА_1 від досудового слідстава, не може бути взята судом до уваги з таких підстав: відсутній оригінал такої заяви, її походження не встановлене, на ній відсутні будь-які реєстраційні дані, дані про отримання адресатом, резолюції. Однак, якщо б така заява дійсно мала місце і подавалася до військомату, за твердженнями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_31, ОСОБА_6, вона повинна була бути зареєстрована у журналі реєстрації вхідних документів, містити штамп про її отримання. З оглянутого в судовому засіданні журналу реєстрації вхідних документів Долинського об’єднаного міського військового комісаріату, копії сторінок якого долучені до провадження (т. 3 а.п. 42-48), підтверджується, що така до військомату не надходила. Вищезазначені свідки також вказали, що ОСОБА_1 з заявами про його мобілізацію не звертався, а був направлений на військову службу у зв'язку з мобілізацією на підставі указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 р.

Долучені до матеріалів кримінального провадження копії заяв, скарг ОСОБА_3 (т. 3 а.п. 51, 53, 55, 58-59, 61-62) також не можуть слугувати підтвердженням ухилення ОСОБА_1В від слідства, оскільки відповіді на них (т. 3 а.п. 52, 54, 56-57, 60, 63-64, 65-67) не дають підстав вважати, щоправоохоронні органи вживали та змушені були вживати заходи, спрямовані на розшук і затримання правопорушника, оскільки їм було відомо про місцезнаходження ОСОБА_1 не за місцем реєстрації, у зв'язку з виконанням ним свого конституційного обов’язку.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості. Вказане кримінальне правопорушення обвинувачений вчинив 25 червня 2012 року. З урахуванням вимог ст. 49 КК України строк притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинений злочин становить три роки та закінчився 26 червня 2015 року. На підставі досліджених в судовому засіданні та описаних вище доказів, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, відсутність підстав для виправдання останнього, а також те, що з дня вчинення злочину минув встановлений законом строк давності, перебіг якого не зупинявся, що в сукупності дозволяє звільнити ОСОБА_1 від покарання, призначеного йому за ч. 1 ст. 135 КК України, відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК України з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 23 лютого 2017 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався ухвалами Долинського районного суду Івано-Франківської області.

З урахуванням встановлених обставин скоєння злочинів та призначеного покарання, даних про особу обвинуваченого, відповідно до вимог ст.ст.131-132, 177, 178 КПК України, суд вважає за необхідне раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_1 у строк відбуття покарання слід зарахувати строк його попереднього ув`язнення відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 р.) з 23 лютого 2017 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції, яка діє на даний час, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України витрати за проведення експертиз згідно висновків експертів № 09/17-249 від 16.07.2012 р. на суму 588,00 гривень, № 09/17-250 від 08.08.2012 р. на суму 588,00 гривень, № 09/17-320 від 27.08.2012 р. на суму 470,40 гривень, № 3340 від 02.12.2013 р. на суму 1040,40 гривень, № 4397 від 04.12.2015 р. на суму 1843,20 гривні, № 1284 від 28.10.2016 р. на суму 4954,50 гривні, № 1283 від 09.09.2016 р. на суму 3523,20 гривні, № 4.2-1044/17 від 21.12.2017 р. на суму 1855,50 гривень, на зальну суму 14863,20 гривні підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України. При цьому суд враховує, що транспортний засіб марки «Фольсфаген Гольф», р.н. АО 1530 AT, який постановою про визнання речовим доказом та приєднання його до матеріалів справи від 25.06.2012 р. (т. 2 а.п. 96) визнаний речовим доказом та зберігається на майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів ВДАІ Долинського РВ УМВС в Івано-Франківської області, є власністю ОСОБА_32, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АОС 681904 (т. 2 а.п. 101).

Керуючись ст. ст. 368, 370 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, призначивши покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Звільнити ОСОБА_1 від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 135 КК України, у виді 1 (одного) року обмеження волі відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК України з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв’язку з закінченням строків давності.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання рахувати з 23 лютого 2017 року, тобто з часу фактичного затримання.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк покарання час його перебування під вартою з 23 лютого 2017 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 14863 (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят три) гривні 20 копійок витрат за проведення експертиз згідно висновків експертів № 09/17-249 від 16.07.2012 р., № 09/17-250 від 08.08.2012 р., № 09/17-320 від 27.08.2012 р., № 3340 від 02.12.2013 р., № 4397 від 04.12.2015 р., № 1284 від 28.10.2016 р., № 1283 від 09.09.2016 р., № 4.2-1044/17 від 21.12.2017 р.

Речові докази:

- аудіозапис з реєстратора станції швидкої невідкладної медичної допомоги Долинської ЦРЛ за 25.06.2012 р., зразки тканини білого кольору з проїзної частини, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження № 343/370/17;

- уламок пластмаси кріплення номерного знаку, ліву частину пластмасового кріплення переднього номерного знаку автомобіля та мікороб'єкти, схожі на волосся людини, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, знищити;

- транспортний засіб марки «Фольксфаген Гольф», р.н. АО1530 AT, який зберігається на майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів ВДАІ Долинського РВ УМВС в області (Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франкіській області), та номерний знак НОМЕР_2, який зберігається в камері зберігання речових доказів Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, - повернути власнику ОСОБА_32 після набрання вироком законної сили;

- взуття та верхній одяг потерпілого ОСОБА_3, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, повернути потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили.

-

-

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: