Рішення № 73425124, 04.04.2018, Оболонський районний суд міста Києва

04.04.2018 Справа № 756/10975/16-ц

Справа ун. № 756/10975/16-ц

пр.№2/756/371/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Луценко О.М.,

при секретарі Бублієві Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ « Фідобанк» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки ,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Свої вимоги мотивує тим, 14 березня 2008 між ВАТ « Ерсте Банк», правонаступником якого є позивач, та третьою особою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1100, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 485 000,00 доларів США зі сплатою процентів у розмірі 8,5% річних на строк до 12.03.2009року. В подальшому були укладені додаткові угоди відповідно до яких були внесені зміни в частині дати остаточного повернення кредиту.В забезпечення виконання боргових зобов'язань по вказаному договору між банком та ОСОБА_1було укладено договір іпотеки від 14.03.2008року, за умовами якого в іпотеку банку передана квартира АДРЕСА_1 У зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.12.2013р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість по кредитному договору № 1100 від 14.03.2008року в розмірі 133 333,68грн. та 324 945,14 доларів США, еквівалент в національній валюті по курсу НБУ складає 2 596 318,59грн., а всього 2 729 652,27грн. та судові витрати в розмірі 1 609,50грн. Рішення набрало законної сили 14 квітня 2014року.

Посилаючись на наведене з урахуванням зміни підстав позову, просить у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №1100 від 14.03.2008 року у розмірі 381 921,19доларів США, що еквівалентно 9 477 759,31грн. та 27 824,11грн. заборгованість за комісією звернути стягнення шляхом визнання за ПАТ « Фідобанк» права власності на квартиру АДРЕСА_1, що складається з 3 жилих кімнат, жилою площею 66,10кв.м., загальною площею 132,00кв.м., що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом Головного управління житлового забезпечення, виданого на підставі Наказу цього ж органу від 19.05.2005р. № 893-С\КІ, встановивши початкову ціну реалізації не нижче звичайних цін на цей вид майна під час проведення виконавчих дій, а також стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір у сум 1378,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, до суду надіслав заяву з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити..

Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні документи, заяв, заперечень суду не надали, у зв'язку з чим, суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності по наявним в справі доказам та постановити рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

14 березня 2008 між ВАТ « Ерсте Банк», правонаступником якого є позивач, та третьою особою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1100, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 485 000,00 доларів США зі сплатою процентів у розмірі 8,5% річних на строк до 12.03.2009року. (а.с. 10-18).

За умовами укладеного кредитного договору позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за кредитом і виконати всі інші зобов'язання, які визначені у цьому договорі.

В забезпечення виконання боргових зобов'язань по вказаному договору між банком та ОСОБА_1було укладено договір іпотеки від 14.03.2008року, за умовами якого в іпотеку банку передана квартира АДРЕСА_1 (а.с. 27-32).

Відповідно до п. 1.2. договору іпотеки відповідач передають в іпотеку банку належне йому на праві власності майно - трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Згідно з п. 1.3. договору іпотеки за згодою сторін предмет іпотеки оцінюється в 3 354 000,00 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становить 664 158,00 доларів США.

За умовами п. 2.2. договору іпотеки за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель може задовольнити такі вимоги: всі боргові зобов'язання, не сплачені боржником, вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням іпотекодавцями їх зобов'язань за цим договором, а також всіх фактичних витрат, понесених іпотекодержателем у зв'язку із реалізацією його прав за цим договором.

Згідно з п. 2.3. договору іпотеки жодне положення цього договору не може тлумачитись як таке, що обмежує: права іпотекодержателя звернутись до уповноважених органів за захистом своїх прав в порядку, встановленому законодавством України; права сторін встановити договірний порядок звернення на предмет іпотеки.

Договір іпотеки укладений у письмовій формі, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Кияшко А.В.

У зв'язку з посвідченням договору іпотеки приватним нотаріусом КМНО Кияшко А.В. накладено заборону відчуження квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, до припинення чи розірвання договору іпотеки.

У відповідності до положення ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджено, що між банком та відповідачем ОСОБА_1 виникли правовідносини, пов'язані з отриманням в кредит грошових коштів у сумі 485 000,00 доларів США.

Відповідач належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконав та рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.12.2013р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість по кредитному договору № 1100 від 14.03.2008року в розмірі 133 333,68грн. та 324 945,14 доларів США, еквівалент в національній валюті по курсу НБУ складає 2 596 318,59грн., а всього 2 729 652,27грн. та судові витрати в розмірі 1 609,50грн. Рішення набрало законної сили 14 квітня 2014року.(а.с. 62-63).

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст.ст. 575, 577 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону.

За приписами ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом Головного управління житлового забезпечення, виданого на підставі Наказу цього ж органу від 19.05.2005р. № 893-С\КІ.

Судом встановлено, що позичальник допустив порушення вимог кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість. Станом на час розгляду справи борг відповідача не погашений, іпотека не припинена.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки знайшли своє підтвердження і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути 1378,00 грн. судового збору в рівних частках.

З викладеного, керуючись ст.ст. 263-266 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В

Позов ПАТ « Фідобанк» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

Звернути стягнення шляхом визнання за ПАТ « Фідобанк» права власності на квартиру АДРЕСА_1, що складається з 3 жилих кімнат, жилою площею 66,10кв.м., загальною площею 132,00кв.м., що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом Головного управління житлового забезпечення, виданого на підставі Наказу цього ж органу від 19.05.2005р. № 893-С\КІ, встановивши початкову ціну реалізації не нижче звичайних цін на цей вид майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПАТ « Фідобанк» ( ідентифікаційний номер 14351016) судовий збір у справі в сумі 1378,00 грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи.

Суддя О.М. Луценко