Рішення № 73422696, 16.04.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6873/17

Провадження № 2-а/591/108/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі

головуючого - судді Бурди Б.В.,

за участю секретаря - Сітало Я.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу 591/6873/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( зареєстрований: АДРЕСА_2; фактично проживає: АДРЕСА_1; РНОКПП: НОМЕР_1) до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (м. Суми, вул. Харківська, буд. 35; код ЄДРПОУ 26440890), Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (місце знаходження м. Суми площа Незалежності, 2) про скасування рішення та спонукання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС на інвалідом 2 групи. Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на компенсацію вартості продуктів харчування. Його постійним зареєстрованим місцем проживання є м. Донецьк, але у зв'язку з проведенням антитерористичної операції та тимчасовою окупацією території Донецької області, він переїхав проживати до Сумської області де він взятий на облік як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на інії зіткнення. Спочатку він перебував на обліку у Білопільській райдержадміністрації, а з 01.05.2016 року взятий на облік як тимчасово переміщена особа у Департаменті соціального захисту населення СМР. В березні 2017 року він звернувся із заявою про виплату йому компенсації на продукти харчування з 01.08.2014 року, але рішенням Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 22.06.2017 року йому відмовлено у відновленні вказаних виплат з тих підстав, що він звернувся з вказаною заявою після спливу трьох місяців від дня зміни місця проживання. У зв'язку з безпідставною відмовою у проведенні вказаних виплат він недоотримав компенсаційних виплат на суму 10720,20 грн. Вважає вказане рішення протиправним та просить його скасувати, зобов'язавши департамент соц захисту відновити та виплатити компенсаційні виплати на продукти харчування за період з 01.08.2014 року по 01.03.2017 року у розмірі 10720,20 грн.

У даній справі 28.11.2017 року відкрите скорочене позовне провадження.

У зв'язку зі змінами процесуального закону, 18.12.2017 року судом прийняте рішення про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення осіб.

За клопотанням Департаменту соціального захисту населення судом 18.01.2018 року прийняте рішення про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін та визначена дата проведення судового засідання у справі 15.03.2018 року.

За клопотанням представника позивача до участі у даній справі в якості співвідповідача залучено Комісію по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та 15.03.2018 року відкладено розгляд справи на 16.04.2018 року.

Представником Департаменту соціального захисту населення СМР поданий відзив на позов в якому даний відповідач просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що підставою для відмови у відновлення виплат позивачу стало рішення Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, яке не скасоване, а тому вони не можуть провести нарахування позивачу спірних виплат.

Представник Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам подав відзив в якому просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування свої вимог посилається на те, що відсутні підстави для поновлення виплат у період з 18.11.2015 року по 22.05.2016 року позивач перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області. В подальшому, позивач змінив місце свого перебування на став на облік 23.05.2016 року у Департаменті соціального захисту населення СМР. Із заявою про відновлення компенсаційних виплат на продукти харчування, позивач звернувся лише 23.05.2016 року, тобто після спливу 3 місяців від дня зміни місця проживання. У зв'язку з чим, позивачу відмовлено у відновлення виплат за минулий час на підставі абз. 5 п. 3 Постанови КМУ від 20.09.2015 року №936.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала.

Представник відповідачів позов заперечила з підстав наведених у відзивах.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові заяви сторін по суті та подані докази, суд вважає позов частково обґрунтованим з огляду на таке.

Судом встановлено та підтверджується довідками (а.с. 8, 10), що позивач є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території м. Донецьк, який з 05 вересня 2014 року по 01 травня 2016 року перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області, а з 01 травня 2016 року перемістився до м. Суми та з того часу перебуває на обліку в Департаменті соціального захисту населення Сумської міської ради.

Відповідно до копій посвідчень (а.с. 9, 22), довідки МСЕК (а.с. 20), та експертного висновку (а.с. 21) позивач є учасником ліквідації аварії наслідків на Чорнобильській АЕС категорії 1, інвалідом 2 групи внаслідок захворювання отриманого у зв'язку з роботами на ЧАЕС та виконанням обов'язків військової служби.

Рішенням комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 07.04.2017 року, яке оформлене протоколом №13 позивачу призначено (відновлено) виплату компенсаційних виплат на продукти харчування потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи з 28.02.2017 року (а.с. 72)

З пояснень сторін у судовому засіданні встановлено, що після взяття на облік у Департаменті соціального захисту населення Сумської міської ради, 28 лютого 2017 року позивач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради із заявою про відновлення йому відновлення компенсаційних виплат на продукти харчування з 01.08.2014 року.

Рішенням комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 22.06.2017 року, яке оформлене протоколом №24 позивачу відмовлено у відновленні вказаних виплат на підставі абз. 5 п. 3 Постанови КМУ від 20.09.2015 року №936, оскільки заява подана після спливу трьох місяців після зміни місця проживання та у зв'язку з тим, що у період з 18.11.2015 року по 22.05.2016 року позивач перебував на обліку в управлінні соц захисту населення Білопільської райдержадміністрації (а.с. 71).

Суд вважає вказане рішення від 22.06.2017 року, яке оформлене протоколом №24, не в повній мірі відповідає вимогам закону.

Так, як встановлено судом та не заперечується сторонами, після переміщення позивача з тимчасово непідконтрольної території Донецької області , позивач став мешкати у с. Ворожба Білопільського району Сумської області та перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення Білопільської райдержадміністрації Сумської області до 01 травня 2016 року.

Вказаний висновок суду підтверджується довідками (а.с. 8, 10).

При цьому з довідки виданої Департаментом соціального захисту населення СМР 23.05.2016 року вбачається, що у м. Суми позивач перемістився 01 травня 2016 року.

Відповідно до Постанови КМУ № 936 від 20 вересня 2005 року виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад за місцем фактичного проживання (перебування) працюючих та непрацюючих громадян, у тому числі пенсіонерів.

З наведеного вбачається, що питання здійснення спірних виплат у період до 01.05.2016 року виходить за межі повноважень відповідачів, оскільки позивач у вказаний період (до 01 травня 2016 року) на території м. Суми не проживав.

В той же час, суд вважає, що позивачу було протиправно відмовлено у поновленні компенсаційних виплат у період з 01 травня 2016 року.

У п.1 постанови Кабінету Міністрів «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 5.11.2014 №637 установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим КМ від 1.10.2014 №509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Тобто, за приписами наведеної норми, умовами призначення та продовження виплати внутрішньо переміщеним особам є: перебування внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в ПАТ «Державний ощадний банк».

Згідно з п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМ від 1.10.2014 №509 (у редакції постанови КМ від 8.06.2016 №352), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених ст.12 закону та абз.6 цього пункту. Довідка, видана до 20.06.2016, яка не скасована та строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених ст.12 закону.

Судами встановлено, що довідка про взяття позивача на облік як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, є дійсною. Доказів про її скасування відповідачами не надано.

Відповідно до ст.12 закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:1) подала заяву про відмову від довідки;2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;5) подала завідомо недостовірні відомості.

За приписами п.71 порядку №509, у разі наявності підстав, передбачених ст.12 закону, МВС, НП, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до ст.12 закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

Так дійсно, п. 3 Постанови КМУ від 20.09.2015 року визначено, що у разі зміни зареєстрованого місця проживання (перебування) постраждала особа для отримання виплат за новим місцем проживання (перебування) подає заяву не пізніше ніж через три місяці.

В той же час, відповідно до преамбули Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру. (ст 1)

Відповідно до ст. 20 Закону № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, як: - забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Положеннями вказаного Закону визначенні основні засади щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки, відповідно до частини першої статті 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Як встановлено судом, у період з 01.05.2016 року по 27 лютого 2017 року позивач, маючи право на отримання спірної компенсаційної виплати гарантованої Державою йому як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи не отримав.

Відповідно до ст. 8 Конституції України - Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає в себе право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1 протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту; засади регулювання шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

В той же час, відмовляючи у відновленні соціальної допомоги, відповідач послався лише на положення Постанови КМУ №936 та безпідставно не взяв до уваги наведені вище вимоги Закону. При цьому, відповідачі безпідставно послалися на той факт, що позивач у м. Суми перемістився 23.05.2016 року, оскільки даний висновок суперечить довідці виданій Департаментом соціального захисту СМР, що наведена вище.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

В той же час відповідачі, як суб'єкти владних повноважень на яких покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довели правомірність своїх дій та рішень в частині, що стосується відмови позивачу у відновленні спірних компенсаційних виплат у період з 01.05.2016 року по 27.02.2017 року.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За наведених обставин, суд приходить до висновку що оспорюване рішення та дії відповідачів не в повній мірі відповідають критеріям визначеним ст 2 КАС України, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 78, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( зареєстрований: АДРЕСА_2; фактично проживає: АДРЕСА_1; РНОКПП: НОМЕР_1) задовольнити часткове.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (місце знаходження м. Суми площа Незалежності, 2) оформлене протокол № 24 від 22.06.2017 в частині відмови ОСОБА_1 ( зареєстрований: АДРЕСА_2; фактично проживає: АДРЕСА_1; РНОКПП: НОМЕР_1) у поновленні компенсаційної виплати на продукти харчування потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи з 01 травня 2016 року.

Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради (місце знаходження: м. Суми вул. Харківська, 35, ЄДРПОУ 26440890) відновити та провести виплати ОСОБА_1 ( зареєстрований: АДРЕСА_2; фактично проживає: АДРЕСА_1; РНОКПП: НОМЕР_1) компенсаційну виплату на продукти харчування потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи з 01 травня 2016 року по 27 лютого 2017 року.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити за необґрунтованістю вимог.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи в порядку письмового провадження, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 17 квітня 2018 року.

Суддя