Вирок № 73421690, 17.04.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/59/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючої судді Степаненка О.М.,

з участю секретаря Чмих І.С.,

прокурора Гриневич М.С.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника Тимченка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016251010009090 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Мліїв Городищенського району Черкаської області, громадянина України, українця, одруженого, пенсіонера, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 22.11.16, близько 19 години 30 хвилин, керуючи автомобілем «ВАЗ-21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по вулиці В'ячеслава Чорновола в місті Черкаси у напрямку вулиці Сагайдачного, в порушення вимог п.п. 2.3 б), 12.3 та 13.3 Правил дорожнього руху України не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, а тому у момент виникнення перешкоди для його руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_4, який керував велосипедом марки «Аист» та рухався попереду у попутному напрямку, не вжив негайно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, продовжив рух, при наближенні до вказаного велосипедиста не дотримався безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, а тому навпроти домоволодіння №145 допустив контактування із пасажиром вказаного велосипеда ОСОБА_1, який сидів на задньому багажнику.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1, згідно з висновком судово-медичної експертизи №02-01/1852 від 15.09.2016, отримав тяжкі тілесні ушкодження як такі, що небезпечні для життя, у вигляді відкритого перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, а також тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, у вигляді закритого перелому обох кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків, відкритого перелому другого пальця правої стопи та неповного розриву розгинача великого пальця лівої стопи.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_2 , а саме вимог п.п. 2.3 б), 12.3 та 13.3 Правил дорожнього руху України, знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження.

Суд визнає ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 286 КК України а саме порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, обставини кримінального правопорушення не оспорював, дав пояснення, які відповідають опису подій, які сформульовані в обвинуваченні. У вчиненому щиро каявся. При цьому позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди на суму 36395,59 грн. визнав повністю, відшкодувати моральну шкоду погодився частково в розмірі 10000 грн. з огляду на те, що він є пенсіонером, а тому у нього не має великого доходу.

Захисник обвинуваченого Тимченко М.М. позов прокурора, який заявлений в інтересах КЗ «Третя міська лікарня швидкої медичної спомоги» Черкаської міської ради на суму 9272,20 грн., не визнав, так як вважає, що надана довідка щодо використання коштів і медикаментів за період перебування в стаціонарі потерпілого ОСОБА_1 є неналежним доказом, так як цей документ не надає конкретної інформації на що були витрачені кошти. Не погодися із доводами прокурора щодо відшкодування процесуальних витрат, так як вважає, що кошти на проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» проводяться за рахунок коштів, які виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, позиція їх добровільна та істинна, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Обставини, передбачені ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання та встановлені судом: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування завданих збитків в сумі 10000 грн.

Обставини, передбачені ст. 67 КК України, які обтяжують покарання - не встановлені.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який за кваліфікацією злочинів (ст. 12 КК) є тяжким злочином, враховуючи відношення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, визнання ним вини, усвідомлення вчиненого, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_2. мінімального покарання, яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Разом з тим, зважаючи на те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався; вчинив злочин з необережною формою вини; має пенсійний вік, вину визнав, щиро кається, позитивно характеризується то суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання та приймає рішення звільнити ОСОБА_2. від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України з покладанням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 цього Кодексу.

До таких висновків суд прийшов бо вважає, що ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства, що також підтверджується засудженням останнім своєї протиправної поведінки, яка може свідчити про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.

Крім того, в судовому засіданні захисник обвинуваченого заявив клопотання про застосування до ОСОБА_2 положення Закону України «Про амністію у 2016 році».

Обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував проти застосування до нього амністії.

З цього приводу судом встановлено наступне:

07.09.2017 набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до ст. 13 дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Як встановлено вище обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин 22.11.2016, є особою, яка на день набрання чинності цим Законом досяг пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджено копією Пенсійного посвідчення НОМЕР_2, виданого 20.12.2016, термін дії: довічно.

Відповідно до пункту ґ) статті 1 цього Закону звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому суд звільняє обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання.

При тій умові, що ОСОБА_2 під час вчинення злочину не перебував в стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, застереження, які визначені в ст. 9 вказаного Закону до обвинуваченого не поширюються.

Щодо стягнення процесуальних витрат суд встановлює наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок кошті, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.

За правилами ч.2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

А тому за положеннями ч.2 ст. 124 КПК України із засудженого на користь держави необхідно стягнути витрати за проведення експертиз у сумі 3259,08 грн.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 36395,59 грн. суд вважає доведеними належними та допустимими доказами, які визнані стороною захисту, а тому підлягають до задоволення.

Що стосується заявлених вимог потерпілого про відшкодування моральної шкоди, суд встановлює наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частина 2 передбачає, що моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

Позивач (він же потерпілий), обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, посилався на завдання йому фізичного болю та страждань, яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що призвело до того, що він із-за травми більше року не може працювати; вказав на довготривале лікування, та необхідність в повторному оперативному медичному втручанню. Все це призвело до душевних страждань, яких він зазнав через цю дорожньо-транспортну пригоду.

Суд при розгляді цих вимог керувався ступенем доведеності нанесених моральних страждань самим позивачем.

За сукупністю встановлених обставин судом підтверджена проблематизація життя потерпілого ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди; нав'язане залучення його до тривалого процесу правового відстоювання своїх прав, що стало додатковою психотравмуючою проблемою для нього та спричинила психоемоційний стрес. Безспірно у ОСОБА_1 були порушені привичні стосунки, які стали наслідком отриманих травм, а тому ситуація, яка досліджується по справі, може розглядатися як психотравматична основа для спричинення моральної шкоди для нього.

Враховуючи, те, що вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення є злочином з необережною формою вини, зважаючи на матеріальний стан обвинуваченого (пенсіонер), тому суд визначає розмір компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) ОСОБА_1 меншою ніж він оцінив, та встановлює на вимогах розумності та справедливості у розмірі 20000 грн.

Цивільний позов прокурора в інтересах КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради також підлягає до задоволення на суму визначену у довідці від 16.01.2018 №131 в сумі 9272,20 грн. Суд розцінює довідку як належний та допустимий доказ, який підтверджує лікування ОСОБА_1 в стаціонарі у травматологічному відділенні протягом відповідного періоду, за який на хворого використано кошти і медикаменти на суму 9272, 20 грн.

Така інформація не спростована стороною захисту, підстав вважати таку інформацію, неправдивою, у суду не має.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з визначенням іспитового строку два роки з покладанням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 цього Кодексу.

На підставі пункту ґ) ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_2 від призначеного йому покарання, визначеного в абзаці першому резолютивної частини вироку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 3259,08 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 36395,59 грн., моральну шкоду на суму 20000 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради витрати понесені на лікування потерпілого ОСОБА_1 на суму 9272,20 грн., які підлягають зарахуванню на рахунок №31555301239960, ЄДРПОУ 05503705, МФО 854018 в ГУДКСУ в Черкаській області, текст: «за надання медичної допомоги при травмуванні».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м.Черкаси який його ухвалив протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, потерпілому.

Головуючий: О. М. Степаненко