Постанова № 73420676, 16.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Бурда В.Б.

16 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 591/575/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Донець Л.О.

суддів: Бенедик А.П. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Сумській області на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28.02.2018 (головуючий суддя Бурда Б.В.), повний текст складено 28.02.18 по справі № 591/575/18

за позовом Громадянина Азербайджану ОСОБА_1

до Головного спеціаліста відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області Циганок Віталія Анатолійовича , Управління Державної міграційної служби України в Сумській області

про скасування рішення № 4 УДМС України в Сумській області,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2018 року, громадянин Азербайджану ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного спеціаліста відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення Управління державної міграційної служби України в Сумській області Циганок Віталія Анатолійовича (далі - відповідач-1), Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (далі - відповідач-2), в якому просив скасувати рішення відповідача № 4 від 03.01.2018 року про примусове повернення позивача за межі України.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 28 лютого 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення №4 від 03.01.2018 року відповідача-1 про примусове повернення за межі України громадянина Азербайджану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язання його покинути територію України у термін до 2 лютого 2018 року.

Відповідач-2, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач посилається на неврахування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 року № 1983 «Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданням про його скасування та виконання прийнятих рішень»; постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 року №150 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.

30.08.2017 року позивач прибув в Україну через офіційний пункт пропуску (контролю) з проходженням прикордонного та митного контролю «Велика Писарівка».

Постановою відповідача-2 ПН МСМ 053915 від 03.01.2018 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.1 ст.203 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

03.01.2018 року рішенням №4 позивача примусово повернуто за межі України, та зобов'язано його покинути територію України у термін до 2 лютого 2018 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, зробив висновок про те, що відповідачем-1 не були дотримані вимоги наказу Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації ДПС України, СБ України від 23.04.2012 року «Про затвердження Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства», та оскаржуване рішення прийняте без врахування права позивача на перекладача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

На підставі статті 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.

Згідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Частиною 1 статті 203 КУпАП визначено, що порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою.

Відповідно до п.1.7 Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації ДПС України, СБ України від 23.04.2012 року № 353/271/150 «Про затвердження Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства», примусове повернення передбачає виїзд іноземця з України за рішенням територіальних органів, територіальних підрозділів ДМС, органів охорони державного кордону (стосовно іноземців, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), органів СБУ з подальшим повідомленням протягом 24 годин про підстави прийняття такого рішення прокурора з оформленням відповідних документів, доведенням до іноземця зобов'язання про його добровільний виїзд з України у визначений у рішенні строк та здійсненням подальшого контролю за виконанням іноземцем цього зобов'язання.

Згідно до першого абзацу п.2.1 Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації ДПС України, СБ України від 23.04.2012 року № 353/271/150 «Про затвердження Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства», рішення про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства (додаток 1) (далі - рішення про примусове повернення) готується у двох примірниках посадовою особою територіального органу, територіального підрозділу ДМС, органу охорони державного кордону (стосовно іноземців, яких затримано у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) та органу СБУ і затверджується начальником (заступником начальника) відповідного органу або особою, яка виконує його обов'язки, за наявності підстав, зазначених у пункті 1.6 розділу І цієї Інструкції, з подальшим повідомленням щодо рішення про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства (додаток 2) протягом 24 годин прокуророві за територіальністю про підстави прийняття такого рішення.

Відповідно до першого абзацу п. 2.5 Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації ДПС України, СБ України від 23.04.2012 року № 353/271/150 «Про затвердження Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства», рішення про примусове повернення за межі України оголошується іноземцю в присутності перекладача та законного представника (на вимогу затриманого) під підпис та обліковується посадовою особою територіального органу, територіального підрозділу ДМС, органу охорони державного кордону та органу СБУ, яка уповноважена складати документи для примусового повернення, у Журналі обліку прийнятих рішень про примусове повернення та видворення з України іноземців та осіб без громадянства (додаток 6).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем-1 складений протокол про адміністративне правопорушення ПР МСМ 053915 від 03.01.2018 року про перевищення позивачем строку перебування на території України.

Дані обставини стали підставою для прийняття постанови відповідача-2 ПН МСМ 053915 від 03.01.2018 року, та позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.1 ст.203 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Оскаржуване рішення прийнято на підставі постанови відповідача-2 ПН МСМ 053915 від 03.01.2018 року.

Позивач є громадянином Азербайджану, рідною мовою визначає - азербайджанську.

Мова вчинення розгляду справи про адміністративне правопорушення - є українська. Українська мова використана під час виготовлення оскаржуваного рішення.

Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає, що позивач був позбавлений права давати пояснення рідною мовою, оскільки не зрозумів мову розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Надані ним пояснення, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення (аркуш справи 53, зворотня сторона) написані російською мовою, яка не є його рідною, та не є мовою, що використана під час виготовлення оскаржуваного рішення.

Колегія суддів, вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про відсутність клопотань з боку позивача про необхідність використання послуг перекладача, оскільки порушення його права скористатися мовою, якою він вільно володіє, випливає із позбавлення права на роз'яснення його прав на мові, якою він вільно володіє.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

В силу приписів ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28.02.2018 по справі № 591/575/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л.О. ДонецьСудді А.П. Бенедик М.І. Гуцал

Повний текст постанови складено 16.04.2018.