Постанова № 73420499, 12.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3118/16 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуцій ні системи» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки, за апеляційною скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2018, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправними дії відповідача з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалося відповідно до вантажної митної декларації №100250005/2015/116214 від 13.11.2015, скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №100250005/2015/000067/2 від 13.11.2015 року, прийнятого відділом митного оформлення м/п «Західний», скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100250005/2015/00120 від 16.11.2015 року, складеної відділом митного оформлення м/п "Західний".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2018 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №100250005/2015/000067/2 від 13.11.2015 року, прийняте відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100250005/2015/00120 від 16.11.2015 року, складену відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, оскільки безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Крім того, відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, відзив, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2015 між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (IDS BORJOMI GEORGIA LLC, Грузія) укладено контракт № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 на поставку мінеральної води «Боржомі» в асортименті та за цінами визначеними у п. 1 і 2 цього контракту (далі - контракт).

В подальшому, 02.03.2015 між позивачем і ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (Грузія) укладено додаткову угоду № 1 від 02.03.2015 до контракту, якою змінено ціну товару за контрактом, згідно якої підставою, що слугувала для зміни ціни товару, була суттєва девальвація гривні з дати останнього перегляду договірних цін, зниження платоспроможності споживачів внаслідок тяжкої економічної ситуації, яка склалася в країні покупця (позивача).

ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» подано до Київської міської митниці ДФС вантажну митну декларацію від 13.11.2015 року № 1000250005/2015/116214 з метою здійснення митного оформлення товару, а саме «вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі», торговельна марка: «BORJOMI», країна виробництва: GE, виробник: IDS Borjomi Georgia, a Georgian Branch of IDS Borjomi Beverages Co.N.V.

При цьому, митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору (основний метод).

На підтвердження заявленої митної вартості позивач надав копії наступних документів:

- Міжнародної автомобільної накладної (CMR) № 0807959 від 05.11.2015р.;

- Рахунка-фактури (інвойс) GE20150340 від 27.10.2015р.;

- Пакувального листа б/н від 27.10.2015р.;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 02.03.2015;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 10.06.2015р.;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 12.06.2015;

- Зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу № СТ20-001/1501 від 13.01.2015р.;

- Договору про надання послуг митного брокера № Т822/15 від 25.06.2015р.;

- Інформації про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 05.11.2015 року.

- Інформації про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 05.11.2015 року;

- Сертифіката про проходження товару форми СТ-1 №GEО2015 01/003720 від 27.10.2015р;

- Митної декларації країни відправлення С2561 від 05.11.2015р.;

- Митної декларації, за якою було відмовлено у випуску товарів №100250005/2015/116214 від 13.11.2015р.

Київською міською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 13.11.2015 №100250005/2015/000067/2, у зв'язку з тим, що декларантом не подані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару відповідно до пункту 4 статті 53 Митного кодексу України; у митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, а саме:

- наданий прайс-лист виданий на умовах СІР Одеса Західна, як зазначено в контракті, що вказує на суб'єктивну спрямованість та свідчить про надання спеціальних цін ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (суперечить ст. 7 ГАТТ), що підтверджується пунктом 1 додаткової угоди до контракту, прайс-лист не містить умов продажу щодо мінімальної партії товару, умов сплати та термінів відвантаження, що зазвичай пропонується навіть у мережі Інтернет;

- прайс-лист виданий не виробником, а відправником;

- відповідно до умов поставки СІР, які передбачені зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 13.01.2015 № СТ20-001/1501, до вартості товару включено вартість страхування, однак декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів

- існуючий взаємозв'язок між продавцем вказаного товару IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та покупцем, вплинув на заявлену декларантом митну вартість;

- декларант не надав всіх основних та додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що зазначено у листі, зокрема, у листі зазначено, що декларантом надано розрахунок ціни (калькуляції), але до митного оформлення її не надано.

У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250005/2015/00120 від 13.11.2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом під час проведення процедури митних формальностей щодо митного оформлення товарів за вантажною митною декларацією від 13.11.2015 року №1000250005/2015/116214, порушено вимоги ч. 3 ст. 53 МК України, а саме, відсутність у митниці правових підстав для витребування додаткових документів. Крім того, суд першої інстанції вказує, що відповідачем не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Декларант або уповноважена ним особа, відповідно до статті 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, зобов'язана подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Колегією суддів встановлено, що під час проведення контролю за визначенням митної вартості товару за митною декларацією від 13.11.2015 № 100250005/2015/116214 документи, які були надані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до положень статті 53 Митного Кодексу України, на письмову вимогу органу доходів і зборів декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Декларант ознайомився з переліком додаткових документів у встановленому порядку.

За результатами розгляду наданих декларантом документів встановлено, що у додатково наданому відкритому полісі страхування зазначено „Страховий період 28.01.2015-04.03.2015", таким чином, страховий поліс є недійсним на поставку оцінюваної партії товару.

З наданого прайс-листа, виданого на умовах поставки СІР Одеса Західна, встановлено, що останній не містить умов продажу щодо мінімальної партії товару, умов сплати та термінів відвантаження, що зазвичай пропонується навіть у мережі Інтернет.

Також, не надано всіх основних та додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме декларантом надано розрахунок ціни (калькуляції), але до митного оформлення її не надано.

Частиною 2 статті 58 Митного Кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні.

Керуючись положеннями частини 4 статті 57 та у відповідності до частини 5 статті 55 Митного Кодексу України, з декларантом проведено процедуру консультації з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного Кодексу України.

За результатом проведеної консультації декларанту запропоновано застосувати резервний метод визначення митної вартості відповідно до статті 64 Митного Кодексу України.

Таким чином, керуючись положеннями вищезазначених нормативних документів та за результатами аналізу наданих декларантом документів, застосування заявленого декларантом основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються неможливо.

Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного Кодексу України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (митна декларація від 29.07.2015 № 100250002/2015/057525).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Митного Кодексу України.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 60 Митного Кодексу України.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв'язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Митного Кодексу України.

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості

(обчислена вартість) не застосований у зв'язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, визначених у ст. 63 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного Кодексу України проведено процедуру консультацій між органом ходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не враховано того, що надані позивачем документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляді цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Отже, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги того, що в документах, які надані позивачем та його представниками до Київської митниці ДФС разом з митною декларацією від 13.11.2015 року № 1000250005/2015/116214 були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а в додатково наданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів документах також були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 cm. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформлені товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Отже, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовують висновки суду першої інстанції, через що наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2018 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуцій ні системи» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2018 скасувати та постановити нове, яким в задоволені позову Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуцій ні системи» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлений 17.04.2018