Постанова № 73420478, 04.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/2612/17

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Романішина В.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2017р. по справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій, скасування картки відмови, визнання протиправним та скасування рішення за №500060702/2016/00153/2 від 21.10.2016р.,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2017р. ФОП ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просив:

- визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ФОП ОСОБА_2;

- скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060702/2016/00344;

- визнати протиправним та скасувати рішення про корегування митної вартості товарів за №500060702/2016/00153/2 від 21.10.2016р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним до митних органів подано електронну вантажну митну декларацію за №500060702/2016/014640 від 20.10.2016р., в якій визначена митна вартість заявленого товару за першим методом за ціною договору. Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом разом з митною декларацією (далі - МД) за №500060702/2016/014640 подано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 4.07.2016р. за №NVP-TI, рахунок-фактура (інвойс) від 25.08.2016р. за №6WMYUA0101, коносамент від 29.08.2016р. за №2ХЗМ0136445, та інші товарно-супровідні документи.

За результатами опрацювання вищевказаних документів, митним органом винесена картка відмови у прийнятті митної декларації за №500060702/2016/00344 від 20.10.2016р. та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №500060702/2016/000153/2 від 21.10.2016р., яким митну вартість товару визначено за другорядним методом на рівні митної вартості аналогічних товарів 0,8814 Долари США за 1кг нетто. Визначаючи вказану митну вартість митний орган посилався на виявлення в поданих документах розбіжностей, а саме: подані документи, зокрема поданий шляхом інформаційних технологій зовнішньоекономічний договір містить ознаки підробки.

Не погоджуючись з рішенням митного органу ФОП ОСОБА_2 24.10.2017р. подав до Митниці нову митну декларацію за №500060702/2016/014744, за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання у відповідності до ст.10 МК України.

ФОП ОСОБА_2 скористався своїм правом на оскарження рішення Одеської митниці про коригування митної вартості за №500060702/2016/000153/2 від 21.10.2016р., однак, його скарги були залишені без задоволення.

Позивач вважає, що підприємством надано достатню кількість документів, які не містять розбіжностей та підтверджують митну вартість товару.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив вимоги задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2017р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ФОП ОСОБА_2 за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/00153/2 від 21.10.2016р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060702/2016/00344 від 25.10.2016р. Одеської митниці ДФС.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщенні про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, однак в судове засідання надійшли клопотання від обох сторін про розгляд справи без їх участі, в порядку письмового провадження.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті та відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду з ухваленням по справі нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що митним органом не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості митної вартості товару, зокрема які саме складові митної вартості є непідтвердженими. Також у митниці були відсутні підстави витребування додаткових до поданих декларантом документів для митного оформлення вантажу.

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, постанову суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Так, судовою колегією встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.10.2016р. ФОП ОСОБА_2 з метою митного оформлення товару («диски ходових коліс штамповані зі сталі, не литі, зварені, пофарбовані порошковою емаллю срібного кольору, нові, для вантажних автомобілів») до Одеської митниці ДФС подано МД за №500060702/2016/014640 та додано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 4.07.2016р. за №NVP-TI, рахунок-фактура (інвойс) від 25.08.2016р. за №6WMYUA0101, коносамент від 29.08.2016р. за №2ХЗМ0136445, та інші товарно-супровідні документи.

Під час проведення митного контролю, працівниками митного органу було встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: подані документи, зокрема поданий шляхом інформаційних технологій зовнішньоекономічний договір містить ознаки підробки. Так, є можливим скопіювати зображення печатки підприємства нерезидента у контракті, та вставити її у іншому місці, або навіть у іншому документі.

Крім того, митницею запропоновано ФОП ОСОБА_2, протягом десяти днів надати додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом українською у відповідності до положень ст.254 Митного кодексу України.

На підставі вказаних висновків, 21.10.2016р. митним органом прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №500060702/2016/00344 та рішення про корегування митної вартості товарів за №500060702/2016/00153/2.

Перевіряючи правомірність дій та рішень митного органу, з урахуванням підстав, з якими позивач пов'язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Спірні правовідносини, які виникли з приводу визначення митної вартості товарів регулюються Митним Кодексом України.

За правилами ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, передбачених ч.1 ст.53 МК України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Вказаний перелік документів, визначений ч.2 ст.53 цього Кодексу.

У разі якщо документи, зазначені у ч.2 ст.53 цього Кодексу, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом десяти календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

При цьому, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу (ч.2,3 ст.54 МК України).

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч.4 ст.54 МК України).

В ч.6 ст.54 МК України вказано, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі, коли під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він приймає рішення у письмовій формі про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням таких товарів у митний режим імпорту (ч.1 ст.55 МК України).

Частинами 1, 4 ст.337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст.335 цього Кодексу подаються органам митниці під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосування зовнішньоекономічної діяльності.

Стандартними правилами 6.3, 6.4 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур 18.05.1973р. визначено, що при застосування митного контролю використовується система управління ризиками.

Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки.

Розділом VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, який затверджений наказом Міністерства фінансів України за №684 від 31.05.2015р. передбачено, що за результатами оцінки ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, у тому числі за результатами контролю із застосуванням СУР, що здійснюється відповідно до ст.337 Митного кодексу України, митниці (митні пости) ДФС обирають форми та обсяги митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування зазначених у п.10 розділу І цього Порядку інструментів з управління ризиками (далі - Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР).

Аналізуючи вищенаведені норми митного законодавства, апеляційний суд зазначає, що орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Як вбачається із матеріалів справи, що під час перевірки МД за №500060702/2016/014744 посадові особи Одеської митниці виявили в поданих до митного оформлення документах ознаки підробки, а саме у поданого шляхом інформаційних технологій зовнішньоекономічному договорі можливо скопіювати зображення печатки підприємства нерезидента у контракті, та вставити її у іншому місці, або навіть у іншому документі.

Також, під час митного контролю товарів за митною декларацією №500060702/2016/014640 від 20.10.2016р. програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою ст.54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Окрім того, 21.09.2017р. до Одеської митниці ДФС надійшов лист ГУ ДФС в Одеській області за №2030/9/15-32-23-04 від 19.09.2017р., в якому було повідомлено про те, що Слідчим управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №320117160020000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ « 100 Шин» (код ЄДРПОУ 37873875), в період лютий - червень 2017р., переслідуючи злочинний намір та корисливу мету, здійснюють реалізацію автомобільних шин та дисків за готівковий рахунок без відображення вказаних операцій в бухгалтерській та податковій звітності, створили на території Одеської області та інших обласних центрах України, ряд підконтрольних суб'єктів господарювання, в тому числі ФОП «ОСОБА_2».

В ході проведення обшуків в рамках даного кримінального провадження в офісному приміщенні, яке використовують службові особи «ТОВ 100 Шин» та інші причетні до скоєння кримінального правопорушення особи, виявлені печатки (кліше) нерезидентів, в тому числі наявне кліше печатки нерезидента з написом SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO., LTD.

Відбитки вказаної печатки співпадають з печатками у документах, що подані позивачем до митного оформлення товару по МД за №500060702/2016/014640.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що у відповідача був обґрунтований сумнів вважати, що подані позивачем документи для здійснення митного оформлення товарів містять ознаки підробки.

Тому, у відповідності до положень ч.3 ст.53 Митного кодексу України Одеської митницею ДФС повідомлено ФОП про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; інформацію біржових організацій про вартість сировини; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, ФОП ОСОБА_2 було запропоновано надати для огляду, уразі наявності оригінал зовнішньоекономічного договору.

Крім того, декларанта повідомлено, що згідно з положеннями ч.6 ст.53 Митного кодексу України він або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не було надано повний перелік документів, який вимагали посадові особи митного органу для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару. Вказані документи не були надані і до суду апеляційної

Інстанції, який також вимагав підтвердження операцій.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, документи, надані для здійснення митного оформлення заявленого товару, а також додатково надані документи, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості товару немає, оскільки ним не спростовано належним чином виявлені ознаки підробки оригіналу зовнішньоекономічного договору, не були надані виписка з бухгалтерської документації, а також інформація з біржових організацій про вартість сировини, з якої виготовлено товар, а тому колегія суддів вважає правомірними рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Що стосується визначення методу коригування митної вартості товару, апеляційний суд виходить з наступного.

Нормами ч.4 ст.57 Митного кодексу України передбачено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст.59, 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, наявної в органі доходів і зборів, Одеською митницею ДФС проведено консультації шляхом електронного повідомлення ФОП ОСОБА_2. пропозицій митниці висловити свої зауваження та/або заперечення стосовно обраного митницею методу визначення митної вартості. Однак, зазначене повідомлення залишене декларантом без відповіді, про що наявні записи у рішенні про коригування митної вартості за №500060702/2016/000153/2 від 21.10.2016р..

У відповідності до п.4 ч.3 ст.52 Митного кодексу України позивачу було роз'яснено його право оскаржувати у порядку визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що Одеською митницею ДФС правомірно з дотриманням норм чинного законодавства та у межах своєї компетенції прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товару, при цьому прав та свобод ФОП ОСОБА_2 порушено не було.

Що стосується доводів апелянта стосовно того, що ФОП ОСОБА_2 звернувся в суд з пропуском строку позовної давності, судова колегія виходить з наступного.

На момент звернення ФОП ОСОБА_2 із адміністративним позовом в суд діяла редакція КАС України від 5.01.2017р., а тому апеляційний суд керується нормами, що діяли на той час.

Так, приписами ст.99 КАС України регулюється строк звернення позивача до суду.

Згідно з нормами ч.1 ст.99 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 4 передбачається якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що вищевказаними нормами визначено строки звернення ФОП ОСОБА_2 в суд у випадках оскарження рішень в адміністративному порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувані рішення митного органу винесені 21.10.2016р., а ФОП ОСОБА_2 звернувся в суд 28.04.2017р.. Однак, апеляційний суд зазначає, що ФОП ОСОБА_2 скористався своїм правом на оскарження рішень в досудовому порядку у відповідності до глави 4 МК України та звертався до Начальника Одеської митниці ДФС з письмовою скаргою на вищевказані рішення митниці від 5.01.2017р., на що 17.02.2017р. отримав лист-відповідь, якою у задоволенні його скарги було відмовлено.

Крім того, ФОП ОСОБА_2 оскаржував вказане рішення начальника Одеської митниці ДФС до ДФС України, однак, за результатами її розгляду йому було відмовлено. Про що йому стало відомо з листа від 31.03.2017р., який він отримав 13.04.2017р..

Враховуючи те, що остання відповідь ФОП отримана лише 13.04.2017р., то останнім днем звернення до суду є 13.05.2017р., а тому апеляційний суд вважає посилання митного органу на пропуск строку на звернення до суду ФОП ОСОБА_2 безпідставними.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що постанову суду не можливо вважати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з ухваленням по справі нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2017р.- скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій, скасування картки відмови, визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

В.Л.Романішин