Постанова № 73420271, 03.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2018 р.м. ОдесаСправа № 815/5953/17

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Танасогло Т.М., Запорожана Д.В.,

при секретарі - Андроновій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Гриценко Володимира Володимировича на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкову Олександру Юрійовичу, а саме: визнання протиправними дії щодо відмови у включенні інформації щодо позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язання включити інформацію щодо позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року частково задоволено заявлені позовні вимоги, а саме зобов'язано уповноважену особу включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням уповноваженою особою подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в чистині зобов'язання уповноваженої особи включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, так як грошові кошти на поточний рахунок позивача повернуто від юридичної особи, внаслідок чого позивач не є вкладником у розумінні положень ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Крім того, уповноваженою особою зазначено, що зарахування коштів на рахунки позивача юридичною особою ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» здійснено за наслідком укладення банком з відповідною юридичною особою нікчемних правочинів, що унеможливлює повернення коштів позивачу Фондом.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ «Кредитний інвестиційний центр» 20 квітня 2016 року укладено договір № 980-016-000224792 «Суперкапітал» (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно), відповідно до умов якого позивач передає ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» у власність грошові кошти, у сумі 49 700,00 грн., строком на 181 день, які мають бути повернуті з виплатою процентів.

Крім того, 16 травня 2016 року між позивачем та ТОВ «Кредитний інвестиційний центр» укладено договір № 980-016-000239408 «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентів щомісячно), відповідно до умов якого позивач передає ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» у власність грошові кошти, у розмірі 30 000,00 грн., строком на 182 дні, які мають бути повернуті з виплатою процентів.

Згідно із довідкою ПАТ «Банк Михайлівський» про стан рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_3 вихідний залишок на його поточному рахунку складав 79 700,00 грн.

При цьому, постановою Правління НБУ № 917/БТ від 22 грудня 2015 року ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії проблемних та запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку.

Рішенням НБУ №14/БТ від 23 травня 2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 812 від 23 травня 2016 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12 липня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 265 від 24 січня 2017 року, згідно з яким делеговано Волкову О.Ю. повноваження ліквідатора ПАТ «Банк "Михайлівський».

При цьому, 27 грудня 2016 року позивач звертався до ПАТ «Банк Михайлівський» з відповідними заявами про включення інформації щодо нього до Переліку осіб, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування та проведення виплати відшкодування коштів, у розмірі 49 700,00 грн. та 30 000,00 грн. відповідно.

Листом від 18 травня 2017 року (вихід. №3Г1(К)/18853) уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волков С.В. повідомив позивача, що за результатами аналізу поданих документів визначено, що договори № 980-016-000239408 № 980-016-000224792 від 16 травня 2016 року та від 20 квітня 2016 року відповідно, укладено безпосередньо з ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» без участі ПАТ «Банк «Михайлівський» як повіреного, а тому вказаний договір не відповідає вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законів щодо відшкодування фізичними особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг» за своїм суб'єктним складом, в зв'язку з чим відсутні правові підстави для включення інформації про позивача до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Не погоджуючись з вищевказаними обставинами позивач звернувся до суд з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як позивач має право на отримання гарантованої суми відшкодування, з чим погоджується судова колегія, з огляду на наступне.

Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладником, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала, або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Згідно з п. 24.3 ст. 24 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.

Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з не включенням позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів згідно вкладів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, так як кошти на його розрахунковий рахунок зараховано від юридичною особи, а тому він не є вкладником у розумінні положень ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З вищевикладених норм вбачається, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому, надані чинним законодавством гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку, тобто такий статус, зокрема, передбачає наявність вкладу, залученого на умовах договору банківського рахунка.

Між тим, за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

В свою чергу, до запровадження в Банку тимчасової адміністрації на банківський рахунок 19 травня 2016 року зараховано кошти, які надійшли від ТОВ «ІРЦ» (на виконання Договору позики від 20 квітня 2016 року та 16 травня 2016 року), внаслідок чого позивач має право на відшкодування відповідних коштів за рахунок Фонду.

При цьому, уповноваженою особою не зазначено, за яких конкретних підстав даний правочин можливо вважати нікчемним, доказів на підтвердження нікчемності зазначеного правочину (спрямованості його на порушення прав та свобод особи або держави, незаконне заволодіння майном) уповноваженою особою також не надано, а відтак судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Гриценко Володимира Володимировича залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Гриценко Володимира Володимировича.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 13 квітня 2018 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: Т.М. Танасогло

Д.В. Запорожан