Рішення № 73418766, 06.04.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/9915/17

Провадження №2/592/240/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Князєва В.Б., секретар судового засідання - Шипиленко О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Сумський міський клінічний пологовий будинок Пресвятої ОСОБА_2», Комунальної установи «Сумська обласна дитяча клінічна лікарня», Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 м.Суми» амбулаторія №3, Комунальної установи «Сумська міська клінічна лікарня №1», Міністерства охорони здоров’я України про відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом до суду, який мотивує тим, що в 2015 р. йому було встановлено ІІІ групу інвалідності з дитинства безтерміново. 26.03.2015 р. йому було видано пенсійне посвідчення та призначена пенсія, як інваліду 3-ї групи з дитинства. Підставою для встановлення групи інвалідності стала та обставина, що від народження у нього була єдина права нирка, в той час як ліва, взагалі була відсутня. Він народився в Сумському пологовому будинку №1 (нині КУ «Сумський міський клінічний пологовий будинок Пресвятої ОСОБА_2») від перших пологів матері. При народженні у нього вказаної патології не було виявлено. Не було виявлено вказану патологію й у Сумській обласній лікарні, у 1987 році, де йому було проведено оперативне втручання з приводу видалення водянки правого яєчка, хоча йому було проведено передопераційне медичне обстеження у даному медзакладі відповідними спеціалістами. При проходженні медичного обстеження в 1999 році в Третій дитячій поліклініці у нього не було виявлено даної патології та встановлено діагноз – здоровий. Оскільки у нього не було виявлено жодних паталогій у розвитку нирок, він займався боксом, в зв’язку з чим були великі навантаження на організм, в тому числі і на праву нирку, оскільки й на той час вона була єдина. В 2004 році він потрапив у дорожньо – транспортну пригоду та отримав тілесні ушкодження, у зв’язку з чим йому було проведено оперативне втручання, та він перебував майже місяць на лікуванні у Першій Сумській міській лікарні (нині КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1»). При госпіталізації йому було проведено повне обстеження органів черевної порожнини. Будь-якої патології нирок не було виявлено. 16.01.2015 р. в зв’язку з больовим синдромом в поперековій частині, в медичному центрі «Еледія» йому було проведено ультразвукове дослідження черевної порожнини, та було виявлено відсутність лівої нирки, встановлено діагноз: «Агенезія лівої нирки. Сечосольовий діатез єдиної правої нирки». Відповідно до направлення лікаря – уролога КУ «Сумської міської клінічної лікарні» від 22.01.2015 р. Сумським обласним консультативно – діагностичним центром було проведено ультразвукове дослідження черевної порожнини та за очеревинного простору, встановлено відсутність лівої нирки та постановлено діагноз: агенезія лівої нирки, МСД правої нирки. За результатами обстежень і досліджень лікарем – урологом КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» було постановлено діагноз: «Аномалія розвитку сечової системи. Єдина вроджена права нирка» та видано направлення на МСЕК для встановлення групи інвалідності. Внаслідок неналежного виконання своїх професійних обов’язків лікарями медичних закладів йому своєчасно не було встановлено відсутність лівої нирки, що призвело до перевантажень єдиної правої нирки, не встановлення обмежень в харчуванні та не дотримання дієти, не проведення реабілітаційних заходів, не призначення своєчасного та адекватного лікування, підтримуючої терапії. Таким чином, йому була спричинена моральна шкода, оскільки йому не вірно та невчасно було встановлено діагноз, він втратив спокій та постійно перебуває в напрузі; він не зміг належним чином організувати своє життя та побут, а навпаки займався контактним видом спорту (боксом), хоча йому було протипоказано, контролювати стан здоров’я та проводити необхідні своєчасні обстеження, як це необхідно (не менше одного разу на рік), він був позбавлений державної соціальної допомоги, як дитина – інвалід, не отримував жодних пільг гарантованих державою, в тому числі і на санаторно – курортне лікування. У зв’язку з цим, просить суд стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду в сумі 482816 грн. в солідарному порядку.

Представник позивача ОСОБА_1, ОСОБА_3 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та дала пояснення аналогічні вищевикладеному.

Представники відповідача - Комунальної установи «Сумська обласна дитяча клінічна лікарня», ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви та просили в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача - Комунальної установи «Сумська міська клінічна лікарня №1», ОСОБА_6, в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та зазначила, що дійсно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, доставлений швидкою медичною допомогою з місця ДТП до КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» 02.04.2004 р. з діагнозом сумісна травма, закрита травма грудної клітини, закрита травма живота, відкритий перелом середньої третини лівого стегна зі зміщенням, забійна рана лівого колінного суглобу, закритий перелом правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням, різні мілкі рани лівої кисті, травматичний шок ІІ ступеня та прооперований цього ж дня по життєвим показанням. Діагноз лікарем встановлено вірно та проліковано пацієнта відповідно до встановленого діагнозу. За результатами обстеження ОСОБА_1 даних за порушення цілісності органів сечової системи не виявлено. Абсолютно достовірним методом діагностики аномалії розвитку нирок є рентгенівська ниркова ангіографія, а також спіральна комп’ютерна томографія і магнітно – резонансна ангіографія. Ультрозвукове дослідження є скринінговою та суб’єктивно – візуалізаційною методикою і відповідно засад доказової медицини не може підтвердити або спростувати зазначену патологію. Такі методи дослідження станом на 2004 рік були відсутні в лікарні. Окрім того, при нормальному функціонуванні єдиної нирки, відсутність другої нирки в подавляючій більшості випадків жодними клінічними ознаками не проявляється. Аплазія нирки не потребує спеціального лікування. Факт виявлення даної патології в більшості випадків навіть в дуже пізньому віці проявляється без жодних ознак обмеження життєдіяльності. Вимога позивача щодо належної організації життя та побуту з даним діагнозом є тільки припущенням та нічим не обґрунтована. Відповідно до наказу МОЗ України №183 від 07.04.2004 р., який був чинний до 2011 р., ОСОБА_1 не мав права на отримання групи інвалідності до 2011 року. А тому, позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Представник відповідача - Комунальної установи «Сумський міський клінічний пологовий будинок Пресвятої ОСОБА_2» в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, в якій справу просив розглядати без його участі, в запереченнях на позов зазначив, що враховуючи рік народження позивача (1984 р.) в пологовому будинку не проводилось ультразвукове обстеження ні вагітних, ні новонароджених (апарат УЗД був відсутній). На сьогоднішній день, згідно наказу №152 від 04.04.2015 р. «Про затвердження Протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною», рутинне обстеження новонароджених не проводиться. Ультразвукове обстеження новонароджених, при відсутності клінічних проявів проводиться тільки у випадках, якщо пренатально у матері виявлена патологія нирок плоду у скринінгові терміни. Відповідно до акту №1 від 15.04.2014 р. «Про вилучення для знищення документів не внесених до національного архівного фонду» було проведено знищення картки розвитку новонародженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 Отже, станом на 1984 р. патологію позивача не могло бути діагностовано в пологовому будинку, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КУ «Сумський міський клінічний пологовий будинок Пресвятої ОСОБА_2» просить відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача - Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 м.Суми» амбулаторія №3, в судове засідання не з’явився, в запереченнях зазначив, що згідно наказу МОЗ України №175 від 05.12.1991 р., який був чинний на момент обстеження позивача у 1999 році, група інвалідності дітям при захворюванні нирок встановлюється при стійкому різкому вираженому порушенні функцій травлення або сечовиведення та при патологічних станах, які виникають при відсутності або вираженій недорозвиненості життєво важливих органів, що призводить до стійкого порушення функцій. Обстеження, які підтверджують захворювання сечовивідної системи, не є обов’язковими, а проводяться лише при наявності показань або ознак будь – якого захворювання. У дитини, народженої з однією ниркою, яка нормально функціонує, виявити патологію досить складно. В результаті проведеного лікарем комплексного медичного огляду та лабораторного обстеження ОСОБА_1, будь-яких симптомів виявлено не було. У зв’язку з цим, просить в задоволенні позову ОСОБА_1 до КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 м.Суми» відмовити.

Представник відповідача - Міністерства охорони здоров’я України, в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в запереченнях зазначив, що КУ «Сумський пологовий будинок Пресвятої ОСОБА_2», КЗ «Сумська обласна дитяча клінічна лікарня», КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 м.Суми» амбулаторія, КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» є закладами охорони здоров’я комунальної форми власності та не належать до сфери управління МОЗ України. Обгрунтовуючи свої позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, ОСОБА_1 жодним чином не доводить вини МОЗ України у нанесенні такої шкоди. У зв’язку з цим, просили в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Треті особи: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до довідки до акту огляду медико – соціальної експертної комісії №230 від 11.03.2015 р.,- ОСОБА_1 20.02.2015 р. пройшов первинний огляд та йому встановлено третю групу інвалідності з дитинства безтерміново (а.с.9).

26.03.2015 р. ОСОБА_1 було видано пенсійне посвідчення та призначено пенсію по інвалідності, як інваліду 3-ї групи з дитинства (а.с.10).

Відповідно до протоколу ультразвукового дослідження нирки від 16.01.2015 р., у ОСОБА_1 було виявлено відсутність лівої нирки та встановлено діагноз «Агенезія лівої нирки. Сочосольовий діатез єдиної правої нирки» (а.с.15).

22.01.2015 р. Сумським обласним консультативно – діагностичним центром було проведено ультразвукове дослідження черевної порожнини та за очеревинного простору, згідно якого ОСОБА_1 було встановлено відсутність лівої нирки та поставлено діагноз: агенезія лівої нирки, МСД правої нирки (а.с.17).

З довідки, виданої КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» від 29.01.2015 р., вбачається, що у ОСОБА_1 зліва дгувенція нирки не визначається. Справа нирка розташована типово. Функція не порушена (а.с.18).

Згідно висновку спеціаліста – уролога КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1», ОСОБА_1 встановлено діагноз: аномалія розвитку сечової системи. Єдина вроджена права нирка (а.с.19).

Наявність єдиної правої нирки у ОСОБА_1 встановлена і лікарем нефрологом Сумської консультативної поліклініки від 06.02.2015 р. (а.с.20).

Відповідно до ч. 1 статті 1167 ЦК України,- моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України, - моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обов'язковими підставами відшкодування моральної шкоди є наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. А у випадку відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України, незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.

Відповідно до наказу МОЗ України №175 від 05.12.1991 р. «Про перелік медичних показань та порядок видачі медичних висновків дітям – інвалідам з дитинства віком до 16 років», який був чинний на момент обстеження ОСОБА_1 у 1999 році, група інвалідності дітям при захворюванні нирок встановлювалася при стійкому різкому вираженому порушенні функцій травлення або сечовиведення (розділ 2, пункту 10 наказу) та при патологічних станах, які виникають при відсутності або вираженій недорозвиненості життєво важливих органів, що призводять до стихійного порушення функцій (розділ 3, пункту 14 Наказу).

Відповідно до п.4.3.41 Наказу МОЗ України від 07.04.2004 р. №183 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності», який втратив чинність 02.12.2011 р., підставою для встановлення третьої групи інвалідності була відсутність однієї нирки з патологією другої.

Так, з матеріалів справи, а саме довідки, виданої КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1», вбачається, що справа нирка розташована типово, функція не порушена, а отже, патології нирки, розташованої справа у позивача, виявлено не було, а тому враховуючи вимоги наказу №183 ОСОБА_1 не мав права на отримання групи інвалідності до 2011 року.

Відповідно п.п. 3.4.41 розділу ІІІ Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом МОЗ України №561 від 05.09.2011 р., група інвалідності ІІІ встановлюється при таких захворюваннях, в т.ч. при відсутності однієї нирки.

Отже, тільки з грудня 2011 р. позивач мав право на отримання державної соціальної допомоги та в подальшому права на отримання пенсії по інвалідності, а тому твердження позивача про те, що останній мав право, як інвалід з дитинства на призначення пенсії є безпідставними.

Як зазначив представник відповідача КУ «Сумський міський клінічний пологовий будинок Пресвятої ОСОБА_2» у запереченнях від 24.11.2017 р., в пологовому будинку ультразвукове обстеження ні вагітних, ні новонародженої не проводилось, оскільки апарата УЗД в 1984 році, враховуючи вік позивача, був відсутній.

Крім того, суд зазначає, що на сьогоднішній день, згідно наказу № 152 від 04.04.2005 р. «Про затвердження Протоколу медичного огляду за здоровою новонародженою дитиною», рутинне обстеження новонароджених, при відсутності клінічних проявів, проводиться тільки у випадках, якщо пренатально у матері виявлена патологія нирок плоду у скринінгові терміни.

Згідно до п. 5. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"), - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В порушення наведених норм позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачами йому заподіяно моральну шкоду та не довів наявність такої шкоди, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями відповідачів та вину останніх в її заподіянні, як і доказів того, що з часу народження позивача, з 1984 року, по час виявлення відсутності нирки, 16.01.2015 р., позивач звертався до лікаря щодо дискомфорту або болю у зв’язку з відсутністю лівої нирки.

Проаналізувавши зазначені норми закону та зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що не знайшов свого підтвердження факт порушення прав позивача з боку відповідачів, а відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. ст. ст. 3, 10, 11, 76 - 81, 89, 133, 209, 229, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунальної установи «Сумський міський клінічний пологовий будинок Пресвятої ОСОБА_2», Комунальної установи «Сумська обласна дитяча клінічна лікарня», Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 м.Суми» амбулаторія №3, Комунальної установи «Сумська міська клінічна лікарня №1», Міністерства охорони здоров’я України про відшкодування моральної шкоди відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення – 16.04.2018 р.

Суддя В.Б. Князєв