Рішення № 73418291, 16.04.2018, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/125/18

Провадження № 2/535/97/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Якименко Т.О.,

при секретарі судового засідання Балала Л.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №535/125/18 за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням,

ВСТАНОВИВ:

Харківський національний університет внутрішніх справ (далі - ХНУВС) звернувся до суду з позовом, поданим його представником ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 20.12.2017 року до ОСОБА_1 про стягнення витрат, повязаних з утриманням, під час навчання відповідача у даному навчальному закладі в сумі 44244,98 грн., обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач 30.08.2010 року був зарахований до складу курсантів ХНУВС. 01.09.2010 року з відповідачем було укладено Договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, відповідно до умов якого передбачено відшкодування відповідачем фактичних витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання у разі звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі. Відповідач був відрахований зі складу курсантів ХНУВС 28.02.2014 року та направлений для подальшого проходження служби. Відповідно до наказу ГУ МВС України в Полтавській області від 05.05.2016 року відповідач звільнений з органів внутрішніх справ України. Таким чином, відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ до встановленого трирічного терміну перебування на службі, а отже повинен відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі з моменту зарахування його до числа курсантів ХНУВС.

У добровільному порядку фактичні витрати, пов'язані з навчанням, в сумі 44244,98 грн. відповідач не відшкодував.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача надіслав до суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнав частково в сумі 15000 грн., пояснивши що протягом двох років він працював на посаді слідчого Котелевського РВ УМВС України в Полтавській області, тому сума витрат пов'язана з його утриманням у навчальному закладі повинна бути зменшена. При цьому, відповідач не надав розрахунку на обгрунтування суми в розмірі 15000 грн, на яку він визнає позов. Однак, відповідач визнавав, що під час навчання в ХНУВС у 2010-2014 роках отримував речове та грошове забезпечення, відповідно до розрахунку фактичних витрат, наданих позивачем.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав.

Відповідно до наказу Харківського національного університету внутрішніх справ №403 о/с від 10.08.2010 року відповідача ОСОБА_1 прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано до складу курсантів ХНУВС з 30 серпня 2010 року та присвоєно звання "рядовий міліції" .

01.09.2010 року між ХНУВС , УМВС України в Полтавській області та відповідачем укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

На підставі наказу ХНУВС № 34 о/с від 28.02.2014 року відповідача відраховано зі складу курсантів університету та відкомандировано для подальшого проходження служби до ГУ МВС України в Полтавській області.

Відповідно до наказу ГУ МВС України в Полтаській області №128 о/с від 05.05.2016 року, ОСОБА_1, слідчого Котелевського відділення Гадяцького відділу поліції, звільнено цього ж дня з органів внутрішніх справ за власним бажанням.

Згідно з пунктом 2.1.3 договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, укладеного між ХНУВС, ГУ МВС України в Полтавській області та відповідачем 01.09.2010 року, в обов'язки ХНУВС входить забезпечення відповідача харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України, а також забезпечення можливості користування відповідачем бібліотеками, читальними залами, навчальною та методичною літературою, комп'ютерною технікою, об'єктами спортивно-оздоровчого, соціально-побутового та культурного призначення.

Відповідно до п. 2.3.6 зазначеного вище договору, відповідач зобов'язувався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в університеті.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, повязаних з грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв, що передбачено п.4.1 даного договору.

Підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку, відповідно до п.3.2 вказаного договру, є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Під час судового розгляду відповідачем не заперечувалось, що він отримував під час навчання речове та грошове забезпечення, користувався комунальними послугами й забезпечувався харчуванням, отримував речове та грошове забезпеченняпід час 2010-2014 навчальних років.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

На підставі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного Кодексу України зобовязання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно Договору відповідачем отримано грошове, продовольче, речове та комунальне забезпечення, що підтверджується наданими позивачем доказами: довідкою - розрахунком витрат пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 за перід з 30.08.2010 року по 28.02.2014 року та становить 44244,98 грн, довідкою щодо грошового забезпечення курсанта ОСОБА_1 за 2010 -2014 роки, довідкою-розрахунком витрат на харчування ОСОБА_1 за 2010-2013 навчальні роки; довідкою-розрахунком витрат на продовольче забезпечення курсанта ОСОБА_1за перід 01.04.2013-06.02.2014 роки, довідкою-розрахуноком №53 про відшкодування витрат по відділенню речового забезпечення курсанта факультету №3 ОСОБА_1 за 2010-2014 року; розрахунками комунальних послуг за період навчання, складеними начальником комунально-експлуатаційного відділення ХНУВС за 2010-2014 навчальні роки.

Вказані розрахунки проведені відповідно до вимог нормативних актів та здійснені уповноваженими посадовими особами, які несуть відповідальність за правильність занесених до Довідок даних.

Згідно ч.4 ст.631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч.4 ст.74 ЗУ "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі п.п.2.4 ч.1 ст.77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі п.п.2.4 ч.1 ст.77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, повязані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному КМУ.

Механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах визначається Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України, від 01.03.2007р. №313 "Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ".

Зокрема, відповідно до п.3 ч.1 даного Порядку, відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ має місце у разі звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Згідно п.6 Порядку у разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Таким чином, оскільки відповідачем не дотримано договірних зобов'язань з Харківським національним університетом внутрішніх справ та Управлінням МВС України в Полтавській області, відповідач має відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням його у навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком.

Відповідач на обгрунтування свого заперечення проти позову, не надав жодного доказу про те, що він має відшкодовувати витрати пов'язані з його утримання у навчальному закладі частково в сумі 15 000 грн., тобто пропорційно до пройденим ним двохрічним строком проходження служби на посаді слідчого, оскільки часткове відшкодування не передбачено ні умовами Договору від 01.09.2010 року, ні нормативними актами, що регулюють дані правові відносини.

Таким чином, враховуючи наявність у відповідача перед позивачем заборгованості, що підтверджується матеріалами справи, а також відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які б вказували на неправомірність звернення позивача з вимогою про стягнення з відповідача даних коштів, суд вважає, що є всі законні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VІ з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати по оплаті судового збору у сумі 1600 грн., які підтверджені наданим позивачем платіжним дорученням.

Разом з тим, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки, ставка судового збору за подання позову до суду юридичною особою, згідно Закону України Про державний бюджет на 2018 рік становить 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1762 грн., недоплачену позивачем суму судового збору у розмірі 162 грн., необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7,12, 141, 247, 280-284 ЦПК України, Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 01 березня 2007 року №313 "Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ", Наказом МВС України «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі МВС України» від 14.05.2007 року №150, суд

ВИРІШИВ:

Позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням, задоволити повністю.

Стягти з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ковалеве Котелевського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ, місцезнаходження: 61080, м. Харків, пр-т Льва Ландау, 27, код організації - 08571096, банк одержувача: Державне казначейство України м. Київ, р/р:31258209105066, МФО 820172, код банку одержувача:25010100, в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, в сумі 44 244 (сорок чотири тисячі двісті сорок чотири) грн. 98 коп.

Стягти з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ковалеве Котелевського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ, місцезнаходження: 61080, м. Харків, пр-т Льва Ландау, 27, код організації - 08571096, банк одержувача: Державне казначейство України м. Київ, р/р:31258209105066, МФО 820172, код банку одержувача:25010100 судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1600 (одну тисячу шістсот) грн., 00 коп.

Стягти з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ковалеве Котелевського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 162 (сто шістдесят дві) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя