Вирок № 73417617, 13.04.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/2089/18

Провадження № 1-кп/524/239/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого - судді Обревко Л.О.,

при секретарі - Лобко А.О.,

з участю:

прокурора - Замулко О.А.,

потерпілого - ОСОБА_1,

представника потерпілого - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12017170090004148 по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігів, українця, громадянина України, освіта вища, працює техніком у магазині «Техномаркет», не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 24.11.2017 близько 21 год. 00 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1 в районі буд. №6 на бульварі Пушкіна в м. Кременчуці Полтавської області, рухаючись зі швидкістю 26,66 км/год., з боку вул. Першотравневої в напрямку до вул. Соборної, не витримав безпечної швидкості руху, тим самим порушив вимоги п. 12.3. «Правил дорожнього руху України», що призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_1 Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 57 від 15.02.2018 у потерпілого ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості, мають ознаки тяжких.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 не оспорюючи фактичних обставин, вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, та підтвердив, що вчинив його так та за таких обставин, як це вказано в описовій частини вироку. Шкоду відшкодував повністю, цивільний позов визнав в повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не оспорюючи фактичних обставин, які вказані в обвинувальному акті, на суворому покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не наполягали, просили не позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами, будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_3 не мають, оскільки шкода відшкодована в повному обсязі.

Суд зазначає, що показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутністю заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом злочину повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими. При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження, суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 при призначенні покарання за ст.. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових злочинів як самою обвинуваченою, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, який, за змістом ст. 12 КК України, є неумисним тяжким злочином, його наслідки, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відношення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України (абз.17), ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, враховує дані про особу обвинуваченого.

Отже, враховуючи обставини справи, особу винного, який є раніше не судимим, працює, добре характеризується за місцем роботи, одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліку в Кременчуцькому наркологічному диспансері та Кременчуцькому психоневрологічному диспансері не перебуває, думку потерпілого, представника потерпілого, які не наполягали на суворому покаранні, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливо призначити покарання в межах санкції статті, передбачаючої відповідальність за скоєне без ізоляції від суспільства з застосуванням ст. 75 КК України з покладенням на нього обов`язків на підставі ст. 76 КК України. У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 працює водієм, та це є його єдиним джерелом доходу, суд вважає за можливе додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами відносно обвинуваченого не застосовувати.

Цивільний позов прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури, заявлений в інтересах держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на суму 18745 грн. 68 коп., щодо стягнення вартості стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_1, підлягає задоволенню в повному обсязі, у межах пред'явлених вимог відповідно до ст.128 КПК України, оскільки вина обвинуваченого у вчиненні злочину доведена та вартість витрат понесених Комунальному некомерційному медичному підприємству «Лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька» на лікування ОСОБА_1 внаслідок злочинних дій ОСОБА_3І підтверджена довідкою від 26.03.2018 року № 2-16/552, що підлягає стягненню з обвинуваченого.

По кримінальному провадженню є процесуальні витрати пов'язані з проведенням відповідної експертизи на суму 1188 грн.00 коп., які документально підтверджені та які відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3, до набрання вироку законної сили у вигляді особистого зобов'язання залишити без змін.

Долю речових доказів, приєднаних до матеріалів кримінального провадження №12017170000000545, необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначивши покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Цивільний позов прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області задовольнити, стягнути з ОСОБА_3 на користь фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 18745 (вісімнадцять тисяч сімсот сорок п'ять) грн. 68 (шістдесят вісім) коп. на рахунок (р/р 31414544700008 в ГУДКСУ м. Кременчука Полтавської області, код ЄДРПОУ 37965850, МФО 831019).

Стягнути з обвинученого ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при МВС України в Полтавській області процесуальні витрати в сумі 1188 грн.00 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню: автомобіль НОМЕР_1, повернути власнику ОСОБА_3

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу, особисте зобов'язання, залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Суддя: Л.О. Обревко