Постанова № 73417110, 12.04.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/5057/16-ц Головуючий у І інстанції Борець Є. О.Провадження № 22-ц/780/1610/18 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М.Категорія 58 12.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2018 року апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Савченка С.І., Сліпченка О.І.

за участю секретаря - Вергелес О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Кванта» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Первушиної Наталії Юріївни, третя особа: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Даніель», про визнання за позивачем права іпотеки садового будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами, а також земельної ділянки, визнання недійсними договору іпотеки та правочину про поділ земельної ділянки, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та закриття відповідних розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Кванта» (далі - ТОВ «Факторингова компанія «Кванта») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Первушиної Н.Ю., третя особа: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Даніель», про визнання за позивачем права іпотеки садового будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами, а також земельної ділянки, визнання недійсними договору іпотеки та правочину про поділ земельної ділянки, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та закриття відповідних розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 19 жовтня 2016 року, забезпечено даний позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2, а саме: садовий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, загальною площею 504,8 кв.м, житловою площею 199,40 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,101 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,085 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,016 га, кадастровим номер НОМЕР_3, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Накладено заборону відчуження ОСОБА_2 та іншим особам на вказані вище об'єкти нерухомого майна (садовий будинок та три земельні ділянки).

У жовтні 2017 року представник відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою, в якій просив скасувати заходи забезпечення позову, що вжиті згідно з ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2016 року. Вважає, що потреба в забезпеченні позову відпала та змінились обставини, що зумовили застосування заходів забезпечення позову. Зазначає, що позивач по справі ТОВ «ФК «Кванта» набуло право вимоги лише за кредитним договором, а не договором іпотеки. Позивачем не заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому вжиті заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позивачем вимогами. Також вказує, що можливе рішення суду про задоволення позову ТОВ «ФК «Кванта» не стосується вжитих заходів забезпечення позову, що свідчить про відсутність будь-якої загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду. Крім того, зазначає, що накладення арешту на садовий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, а також на земельні ділянки, перешкоджає ОСОБА_3 оформити спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_6

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідачів ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2016 року, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам та порушення судом норм процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано його доводи заяви про скасування заходів забезпечення позову, які на його думку, свідчать про те, що підстави, які слугували забезпеченню позову, відпали. Зазначає, що на аукціоні Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було відчужено лише право вимоги за кредитним договором, без забезпечення. Позивачем не заявлялися вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення коштів, визнання права власності на предмет іпотеки чи будь-яких інших вимог майнового характеру з приводу речового права на нерухоме майно, а тому вжиті заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позивачем вимогами. Також зазначає, що можливе рішення суду у даній справі не стосується вжитих заходів забезпечення позову. Крім того, у зв'язку з вжиттям заходів забезпечення позову було накладено арешт на майно, яке входить до частини спадкового майна, а тому спадкоємці позбавлені можливості оформити право власності на спадкове майно. Також звертає увагу суду на те, що вжиті заходи забезпечення позову грунтуються на припущеннях, а необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову не підтверджується належними доказами. Вказує, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову обмежують не лише права відповідачів, а й стосуються невизначеного кола осіб, що є недопустимим, оскільки такі особи не були залучені до участі у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Кванта» вказує, що оскаржувана ухвала суду є законною та обґрунтованою, оскільки при її постановленні судом враховано предмет і підстави позову, вжиті заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами. Вказує, що відсутність арешту на нерухоме майно призведе до появи нових обставин, які ускладнюватимуть відновлення прав позивача та зумовлять вчинення додаткових заходів для захисту порушених прав. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, нова редакція якого набрала чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому діючою редакцією ЦПК України.

У ч.3 ст.3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій і вирішення справи.

Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2016 року, суд першої інстанції керувався положеннями ст.154 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, й виходив із того, що відсутні передбачені законом підстави для скасування заходів забезпечення позову уданій справі.

Такі висновки суду є правильними й такими, що відповідають обставинам справи й вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ТОВ «ФК «Кванта» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Первушиної Н.Ю., третя особа: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Даніель», про визнання за позивачем права іпотеки садового будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами, а також земельної ділянки, визнання недійсними договору іпотеки та правочину про поділ земельної ділянки, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та закриття відповідних розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 19 жовтня 2016 року, забезпечено даний позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2, а саме: садовий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 504,8 кв.м, житловою площею 199,40 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,101 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташована за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,085 га, кадастровий номер НОМЕР_4 розташована за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,016 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташована за адресою: АДРЕСА_1 Накладено заборону відчуження ОСОБА_2 та іншим особам на вищевказані об'єкти нерухомого майна (садовий будинок та три земельні ділянки). В задоволенні іншої частини вимог відмовлено (а.с.168-171, 255-258, т.2).

Відповідно до положень ч.3 ст.154 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Відповідно до ч.6 ст.154 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Відмовляючи у задоволенні заяви представника відповідачів - ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2016 року, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що потреба у застосуванні вказаних вище заходів забезпечення позову не відпала, оскільки провадження у даній цивільній справі не закінчено з ухваленням судом рішення про відмову у задоволенні позову, постановленням ухвали про закриття провадження у справі або про залишення позову без розгляду.

Доводи заяви представника відповідачів ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову не свідчать про те, що перестали існувати обставини, які були підставою для забезпечення позову у даній справі, зокрема, щодо реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що доводи заяви про скасування заходів забезпечення позову фактично зводяться до оцінки законності ухвали судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2016 року про забезпечення позову, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 19 жовтня 2016 року, тому вони не можуть бути підставою для скасування заходів забезпечення позову.

Отже, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, і не свідчить про порушення судом норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам та порушення судом норм процесуального права, є необґрунтованими, висновків суду про відсутність законних підстав для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову не спростовують.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий

Судді