Рішення № 73416979, 28.03.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4464/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Науменко А.В.,

при секретарі - Полегенький В.С.

представника позивача ОСОБА_1

адвоката відповідача – ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянка ОСОБА_4 ОСОБА_5 До Нгок Ту, ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення за межі території України, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_5 До Нгок Ту, ІНФОРМАЦІЯ_2 про примусове видворення за межі території України.

Позовна заява обґрунтована тим, що 15.03.2018 співробітниками міграційної служби було виявлено громадянина соціалістичної республіки ОСОБА_5 До Нгок Ту, ІНФОРМАЦІЯ_1

Зазначивши, що в результаті проведеної перевірки наявних документів та відібраних пояснень у відповідача було встановлено, що відповідач порушив правила перебування іноземців в Україні – ухилився від виїзду після закінчення терміну перебування. Громадянин соціалістичної республіки ОСОБА_5 До Нгок Ту, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув на територію України 2001 року з метою працевлаштування через КПП «Аеропорт-Бориспіль» по паспорту громадянина ОСОБА_5. По закінченню відповідного терміну перебуванні в Україні відповідач з території України не виїхав. На даний час паспортний документ відсутній. На даний час громадянин соціалістичної республіки ОСОБА_5 До Нгок Ту, ІНФОРМАЦІЯ_1, на території України знаходиться не законно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має.

15.03.2018 ГУ ДМС України в Одеській області було прийнято рішення про примусове повернення в країну походження громадянина ОСОБА_5 До Нгок Ту, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов’язано його покинути територію України у термін до 16.03.2018 року. У визначений термін громадянин До Нгок Ту, ІНФОРМАЦІЯ_1, з території України не виїхав.На підставі наведеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги та звернути рішення до негайного виконання.

Судове засідання, проведено 28.03.2018 року в режимі відео конференції, згідно ухвали суду від 21.03.2018 року.

Представник позивача ОСОБА_3 управління Державної міграційної служби України в Одеській області – ОСОБА_6 підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач взяв участь у судовому засіданні в режимі відео конференції у приміщенні Ріпкінського районного суду Чернігівської області, за участю перекладача. Заяв та клопотань не заявив. Між тим відповідач підтвердив, що знаходиться на території України з 2001 року, підтвердив, що паспорт він добровільно віддав знайомим. Вказав, що їхати в Україну на працю його ніхто не примушував. Відповідач зазначив, що документів на працевлаштування не має. Підтвердив що його будь-хто до праці в Україні не примушував. В країні походження його ніхто не переслідує. Зазначив, що коштів для повернення до ОСОБА_5 у нього та й його родичів відсутні, бажає залишитися жити та працювати в Україні. Пояснив суду, що звертався до ДМС України Управління державної служби України в Чернігівській області, але 21.07.2015 року винесено рішення про скасування дозволу на імміграцію. Також пояснив суду, що у нього є донька , яка проживає в інтернаті, тому як вони з дружиною розійшлися. Передав свої документи особам , яки обіцяли оформити документи для проживання на территорії України зі своєю дитиною.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, на задоволенні позову заперечував, послався на практику аналогічних справ у 2017 році, звернув увагу суду, що відповідач не мала можливості вільно виконати рішення про примусове повернення, тому як постійно знаходилась у приміщенні міграційної служби.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 15.03.2018 співробітниками міграційної служби було виявлено громадянина соціалістичної республіки ОСОБА_5 До Нгок Ту, ІНФОРМАЦІЯ_1

Зазначивши, що в результаті проведеної перевірки наявних документів та відібраних пояснень у відповідача було встановлено, що відповідач порушив правила перебування іноземців в Україні – ухилився від виїзду після закінчення терміну перебування. Громадянин соціалістичної республіки ОСОБА_5 До Нгок Ту, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув на територію України 2001 року з метою працевлаштування через КПП «Аеропорт-Бориспіль» по паспорту громадянина ОСОБА_5. По закінченню відповідного терміну перебуванні в Україні відповідач з території України не виїхав. На даний час громадянин соціалістичної республіки ОСОБА_5 До Нгок Ту, ІНФОРМАЦІЯ_1, на території України знаходиться не законно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має.

15.03.2018 ГУ ДМС України в Одеській області було прийнято рішення про примусове повернення в країну походження громадянина ОСОБА_5 До Нгок Ту, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов’язано його покинути територію України у термін до 16.03.2018 року. У визначений термін громадянин До Нгок Ту, ІНФОРМАЦІЯ_1, з території України не виїхав.

15.03.2018 року за порушення ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилось в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні стосовно громадянки ОСОБА_5 Нгуєн Тхі Хонг складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД № 000281.

Постановою МОД №000281 від 15.03.2018 року про накладання адміністративного стягнення, на громадянина ОСОБА_5 До Нгок Ту, ІНФОРМАЦІЯ_1, було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

15.03.2018 ГУ ДМС України в Одеській області було прийнято рішення про примусове повернення до країни громадянського походження громадянина ОСОБА_5 До Нгок Ту та зобов’язано його покинути територію України у термін до 16.03.2018.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ(ОСОБА_7 № 3773), рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення. Порядок провадження за заявами іноземців та осіб без громадянства про добровільне повернення визначається Кабінетом Міністрів України.

Проте, громадянин ОСОБА_5 До Нгок Ту, ІНФОРМАЦІЯ_1, з відповідною заявою, а також з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні до ГУ ДМС України в Одеській області не звертався, відповідного бажання під час опитування не виявив, жертвою торгівлі людьми себе не вважає.

19.03.2018 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси встановлено, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, не має документів для перетинання державного кордону України на законних підставах і тому не має можливості на даний час здійснити виїзд з території України. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси було задоволено адміністративний позов ОСОБА_3 управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянки ОСОБА_5 До Нгок Ту, ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців до 19.09.2018 року з поміщенням до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

На підставі вказаного рішення суду громадянини ОСОБА_5 До Нгок Ту, ІНФОРМАЦІЯ_1, було поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.

Зазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, не має документів на право перебування території України, та для легального перетинання державного кордону України на законних підставах і тому не має можливості на даний час здійснити виїзд з території України. Крім того, суд погоджується з думкою позивача, що є ризик втечі відповідача та подальше переховування на території України.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 07.02.2018 року № 743/432/16-а (К/9901/3819/18К9901/3821/18).

Частиною 3 статті 3 розділу I Закону № 3773 передбачено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України).

Згідно частини 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухиляється від виконання такого рішення, та існує ризик його втечі…».

Згідно ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1ст. 77 КАС України), за згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Наявність у відповідача доньки не підтверженє по справі будь-якими документами, тому ця обставина не є підставою для відмови у задоволенні позову, тому як необгрунтована та недоведена.

Таким чином, встановлені судом обставини, а саме: порушення міграційного законодавства України триваючого з 2001 року, ухилення від виїзду за межі України свідчать про те, що громадянин ОСОБА_5 До Нгок Ту, ІНФОРМАЦІЯ_1, порушила вимоги ст. ст. 4, 9, 16 згаданого вище Закону і відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 цього ж Закону підлягає видворенню.

Пунктом 3 частини 2статті 371 КАС України, передбачено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Керуючись ст. ст. 23-25, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. ст. 9, 20, 46, 241, 243, 245, 288, 289, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина ОСОБА_5 До Нгок Ту, ІНФОРМАЦІЯ_1,про примусове видворення за межі території України – задовольнити.

Примусово видворити з України громадянина ОСОБА_5 До Нгок Ту, ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 статті 371 КАС України допустити негайне виконання постанови суду.

Рішення суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Приморського районного суду міста ОСОБА_6 апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя А.В. Науменко

28.03.18