Ухвала суду № 73416414, 12.04.2018, Миронівський районний суд Київської області

12.04.2018 Єдиний унікальний № 371/1266/17

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/ 1266/17

Провадження № 2/371/ 109/18

УХВАЛА

12 квітня 2018 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Поліщука А.С.,

при секретарі Федорчук А.Г.,

розглянувши клопотання представника відповідача про передачу справи на розгляд іншому суду за підсудністю по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» про визнання правочину недійсним та застосування реституції,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Миронівського районного суду Київської області знаходиться вищевказана справа.

18 жовтня 2017 року через канцелярію суду надійшло клопотання від директора ТОВ «Єврокар Україна» ОСОБА_2про передачу вказаної цивільної справи за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва, в обґрунтування якого посилається на те, що позивачем зазначено підсудність свого спору за місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди, посилаючись на ч. 5 ст. 110 ЦПК України, однак дані правовідносини не підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів».

Сторони у справі в судове засідання не з"явилися. Суд здійснює судовий розгляд справи відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що клопотання представника відповідача не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЦПК України, у редакції, що діяла на дату відкриття провадження у справі, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням (загальна підсудність).

Альтернативна територіальна підсудність визначена ст. 110 ЦПК України, у редакції, що діяла на дату відкриття провадження у справі.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» - цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що - продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Згідно зі ст. 4, п. 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" лізинг є різновидом фінансових послуг. Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні.

Як зазначено в п. 2, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», Закон України «Про захист прав споживачів» поширюється на зазначені в ньому відносини, оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму, з договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із позовної заяви, позивач звернувся до суду, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, в тому числі, порушенням його прав як споживача, посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів», а саме на несправедливість деяких пунктів договору, а отже, йде мова про захист порушених прав споживача.

Суд вважає, що позивач скористався своїм законним правом, із урахуванням правил альтернативної підсудності, відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України, подавши позов за своїм місцем проживання, тому не вбачає підстав для передачі справи за підсудністю до іншого суду.

На підставі викладеного вище у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд іншому суду за підсудністю слід відмовити.

Керуючись ст. 222 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ТОВ «Єврокар Україна» про передачу справи на розгляд іншому суду за підсудністю відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя підпис ОСОБА_3

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук