Рішення № 73416381, 17.04.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/495/18

17 квітня 2018 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Баб'юка П.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про скасування рішення про відмову та зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі - відповідач, Тернопільське ОУПФУ в Тернопільській області) про скасування рішення Тернопільського ОУПФУ, оформленого протоколом №6 від 05.02.2018 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання призначити пенсію за віком відповідно до пункту в статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 16.09.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно записів у трудовій книжці позивач працював трактористом, трактористом-машиністом в колгоспі "Радянський Хлібороб", ПОП "Золотий колос", Тернопільській філії ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння та садівництва матеріалу". Працюючи трактористом, був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції більше 20 років.

Позивач 13 листопада 2017 року звернувся із заявою до Тернопільського ОУПФУ Тернопільської області про призначення йому пенсії на пільгових умовах за віком як трактористу-машиністу згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", додавши необхідні документи. Проте, 05.02.2018 року відповідачем відмовлено ОСОБА_3 в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком, оскільки, при перевірці первинних документів по стажу та заробітній платі позивача за час роботи в колгоспі "Радянський Хлібороб" встановлено, що в книгах обліку трудового стажу та заробітку колгоспників значиться прізвище "ОСОБА_1", тоді як згідно паспортних даних - прізвище "ОСОБА_1". Тому, стаж роботи ОСОБА_1 без врахування періодів роботи в колгоспі "Радянський Хлібороб" на посаді тракториста становить 2 роки 10 місяців 01 день, а загальний стаж роботи -15 років 09 місяців 08 днів, що є меншим за необхідний - 26 років 06 місяців.

Позивач вважає, що відмова у призначенні пенсії на пільгових умовах суттєво порушує його законні права та інтереси, а тому, змушений звернутися до суду з позовом про їхній захист.

Ухвалою від 20.03.2018 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачу ухвала від 20.03.2018 разом із позовною завою та додатками вручена 22.03.2018, про що свідчить підпис представника відповідача на супровідному листі (аркуш справи 30). Проте, відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву суду не подав.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги позову, перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено із записів у трудовій книжці позивача (аркуші справи 27-28) наступні відомості щодо трудової діяльності ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1):

01.07.1978 прийнято на роботу в колгосп "Радянський Хлібороб" Тернопільського району Тернопільської області слюсарем;

з 01.09.1978 навчався в Збаразькому СПТУ №5 по професії тракторист-машиніст;

з 12.10.1979 працював трактористом в колгоспі "Радянський Хлібороб" Тернопільського району Тернопільської області;

з 12.11.1980 проходив службу в рядах Радянської Армії;

з 12.12.1982 працював трактористом в колгоспі "Радянський Хлібороб" Тернопільського району Тернопільської області;

з 20.02.1977 переведений в с/г ТОВ "Хлібороб України" трактористом у зв'язку із реорганізацією;

з 01.04.2000 працював трактористом в с/г ПОП "Золотий Колос" в зв'язку з реформуванням;

з 10.07.2014 прийнятий на роботу на посаду тракториста-машиніста Тернопільської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння та садівництва матеріалу»;

25.09.2014 звільнено з роботи з посади тракториста-машиніста Тернопільської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння та садівництва матеріалу».

Таким чином, працюючи трактористом, трактористом-машиністом ОСОБА_1 був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції більше 20 років.

Дані відомості підтверджуються також витягом із книги обліку трудового стажу та заробітку колгоспника (аркуші справи 21-22).

Як випливає із матеріалів справи, ОСОБА_1 13.11.2017 звернувся до Тернопільського ОУПФУ Тернопільської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за віком як трактористу-машиністу, подавши необхідні документи.

Тернопільське ОУПФУ Тернопільської області 02.02.2017 протоколом № 6 від 05.02.2018 (аркуші справи 24-26) відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком як трактористу-машиністу згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відмову відповідач аргументував тим, що при перевірці первинних документів по стажу та заробітній платі ОСОБА_1 за час роботи в колгоспі "Радянський Хлібороб" (Акт перевірки №20 від 03.01.2018) встановлено, що в книгах обліку трудового стажу та заробітку колгоспників значиться прізвище "ОСОБА_1", тоді як згідно паспортних даних - прізвище "ОСОБА_1". Тому, стаж роботи ОСОБА_1 без врахування періодів роботи в колгоспі "Радянський Хлібороб" на посаді тракториста становить 2 роки 10 місяців 01 день, а загальний стаж роботи -15 років 09 місяців 08 днів, що є меншим за необхідний - 26 років 06 місяців.

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку діям та рішенню відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Законом, що відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII).

Відповідно до абзацу 1 пункту в статті 13 Закону №1788-XII право на пенсію на пільгових умовах мають трактористи-машиністи безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 26 років 6 місяців, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно з статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приписами пункту 3 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз норм чинного законодавства, дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Трудова книжка позивача заповнена відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року № 162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року №58.

Разом з тим, порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 7, в якому зазначено, що до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Крім того, судом встановлено, що, дійсно, в книгах обліку трудового стажу та заробітку колгоспників значиться прізвище позивача "ОСОБА_1", а не «ОСОБА_1», проте, стаж роботи в колгоспі "Радянський Хлібороб" на посаді тракториста підтверджується відповідними записами у трудовій книжці, яка належним чином оформлена. У зв'язку з цим, на думку суду, перекручення прізвища позивача у книгах обліку трудового стажу, при наявності відповідних записів у трудовій книжці, не свідчить про відсутність у останнього трудового стажу тракториста.

Крім того, на підтвердження стажу роботи трактористом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції позивачем додано до матеріалів справи, крім трудової книжки наступні документи: посвідчення тракториста-машиніста НОМЕР_2, військовий квиток НОМЕР_3 від 12.11.1980, де зазначено основну спеціальність - тракторист та атестат НОМЕР_4 від 12.10.1979 виданий ОСОБА_1 по професії тракторист-машиніст третього класу, копію архівної довідки №12.06/02.08 А від 04.10.2017.

Суд вважає, що помилкове зазначення позивача прізвище «ОСОБА_1», а не «ОСОБА_1» в книзі обліку трудового стажу та заробітку колгоспників не може бути підставою для позбавлення конституційного права позивача на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону №1788-XII.

Враховуючи вимоги статті 13 Закону №1788-XII, у позивача наявний трудовий стаж понад 26 років 6 місяців.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області необґрунтовано та безпідставно відмовлено позивачу в призначенні пенсії через не зарахування до стажу періодів роботи в колгоспі "Радянський Хлібороб" на посаді тракториста, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком.

Відповідно до частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно паспорта громадянина України серія НОМЕР_5, виданим 29.01.2000 Тернопільським РВ УМВС України в Тернопільській області, ІНФОРМАЦІЯ_1, підтверджує досягнення ОСОБА_1 віку 55 років на час звернення за призначенням пенсії.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не виконав свого обов'язку щодо призначення позивачу пенсії на пільгових умовах, суд вважає, що наявні підстави для зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити ці дії з дня виникнення у позивача права на призначення пенсії відповідно до статті 45 ЗУ №1058-IV, з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку - 16.09.2017.

За наведених обставин, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.

З урахуванням задоволення позову ОСОБА_1, суд приходить до висновку про необхідність стягнення в його користь судового збору у сумі 705,00 грн. сплаченого згідно квитанції ПриватБанка №0.0.991350909.2 від 19.03.2018.

Керуючись статтями 120, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: 47701, село Ігровиця, Тернопільський район, Тернопільська область; РНОКПП НОМЕР_1) до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вулиця Руська, 17, Тернопільська область, 46001; код ЄДРПОУ 40377598) про скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, що оформлене Протоколом №6 від 05.02.2018, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії за віком як трактористу - машиністу відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" .

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 16.09.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_1 705,00 гривень судового збору сплаченого згідно квитанції ПриватБанка №0.0.991350909.2 від 19.03.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Баб'юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб'юк П.М.