Ухвала суду № 73416314, 16.04.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

16 квітня 2018 р. м. ХерсонСправа № 821/2042/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В. ,

при секретарі Кукульник Я.В.,

за участю:

представника заявника - ОСОБА_1,

представників Державної установи - Міневича С.І., Давиденко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про визнання протиправними дій в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Державної установи "Північна виправна колонія (№ 90)" про стягнення одноразової грошової допомоги,

встановив:

06 квітня 2018 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_4 (далі - заявник), в якій він просить:

- визнати протиправними дії Державної установи "Північна виправна колонія (№ 90)" (далі - Державна установа) щодо нарахування та виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги при звільненні на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року по справі № 821/2042/17 в розмірі 15708,04грн., замість належних 27096,15грн.;

- зобов'язати Державну установу "Північна виправна колонія (№ 90)" вжити заходів з нарахування та виплати ОСОБА_4 залишку ненарахованої та невиплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні, відповідно до рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року по справі № 821/2042/17, в розмірі 11388,11грн.

Ухвалою від 06 квітня 2018 року, судом прийнято рішення про призначення заяви ОСОБА_4 до розгляду в судовому засіданні на 11 квітня 2018 року.

11 квітня 2018 року представник заявника подав до суду клопотання про розгляд заяви у письмовому провадженні.

Того ж дня від Державної установи до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв'язку з недостатністю часу для подання відзиву на заяву, тому суд прийняв рішення про призначення розгляду заяви на 13 квітня 2018 року.

12 квітня 2018 року від Державної установи надійшов відзив на заяву ОСОБА_4

13 квітня 2018 року сторони забезпечили явку своїх представників у судове засідання.

Представник заявника просив суд задовольнити заяву ОСОБА_4 у повному обсязі.

Представники Державної установи "Північна виправна колонія (№ 90)" проти заявлених вимог заперечували, просили у задоволенні заяви відмовити повністю.

Заслухавши представників сторін, дослідивши подані заявником та Державною установою документи і матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду поданої заяви, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_4 про визнання дій протиправними у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за рішенням Херсонського окружного суду від 26 січня 2018 року по справі № 821/2042/17 (далі - рішення суду), Державна установа "Північна виправна колонія (№ 90)" зобов'язана нарахувати та виплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби за повних 15 років вислуги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

У мотиваційній частині рішення суду зазначений розрахунок виплати, який здійснювався згідно останнього місячного грошового забезпечення заявника за червень 2016 року, яке складало 7117,26 грн. За результатами розрахунку, судом чітко визначено суму одноразової грошової допомоги, яка має бути виплачена заявнику, а саме 27096,15 грн. (без утримання податків та зборів). Рішення Державною установою не оскаржувалось та набрало законної сили 27 лютого 2018 року.

Заявник стверджує, що виконавчий лист не подавався до виконавчих органів, оскільки з Державною установою було узгоджене добровільне виконання рішення суду.

30 березня 2018 року на картковий рахунок ОСОБА_4 Державною установою було нараховано 15708,04 грн., що підтверджується банківською випискою від 02 квітня 2018 року.

02 квітня 2018 року ОСОБА_4 було подано заяву до Державної установи, в якій він просив: надати пояснення щодо часткового виконання рішення суду; виплатити залишок невиплаченої одноразової грошової допомоги в сумі 11388,11 грн. Заявник наголошує на тому, що на день подання заяви до суду, відповіді від Державної установи не отримував.

У відзиві на заяву, Державна установа зазначає, що вимога щодо стягнення суми у конкретному розмірі, яка визначена рішенням суду, не може бути задоволеною, оскільки суд не може брати на себе функцію органу, на який законодавством покладено повноваження відносно нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні. Стверджує, що розрахунок конкретно визначеної суми не відповідає Інструкції "Про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально - виконавчої служби України" № 222 від 07 жовтня 2009 року. Наголошує на тому, що в резолютивній частині рішення суду не визначено суму одноразової грошової допомоги, яку необхідно виплатити ОСОБА_4, а тому виплата має здійснюватися за розрахунками Державної установи. Вважає рішення суду від 26 січня 2018 року по справі № 821/2042/17, виконаним у повному обсязі.

Не погоджуючись з оскаржуваними діями Державної установи, заявник звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 12 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 1, 2 ст. 370 КАС України).

Із аналізу наведених норм законодавства, вбачається, що обов'язковим до виконання є повний текст судового рішення, що набрало законної сили, а не тільки його резолютивна частина.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Конвенційний принцип "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

ЄСПЛ у п. 54 рішення по справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, зазначає, що користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь - якою ознакою: статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном (у даному випадку термін "майно" означає належні заявнику виплати) та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною на підставі статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й в рішенні по справах "Пічкур проти України" та "Чахал проти Об'єднаного Королівства", як джерело права передбачене статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

З огляду на зазначене та на факт чіткого встановлення судовим рішенням суми, належної до виплати ОСОБА_4 (27096,15 грн.), суд вважає, що судове рішення від 26 січня 2018 року, яке набрало законної сили 27 лютого 2018 року, виконано Державною установою частково, у зв'язку з чим порушено права ОСОБА_4

Щодо посилань Державної установи на порушення дискреції суду та неправильний розрахунок належних заявнику виплат, які визначено рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року по справі № 821/2042/17, суд вказує на те, що рішення окружних адміністративних судів переглядаються Апеляційними адміністративними судами, які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як судами апеляційної інстанції (ч. 1 ст. 23 КАС України). Отже, Херсонський окружний адміністративний суд не наділений повноваженнями переглядати власні судові рішення.

Крім того, арґументуючи свою позицію, Державна установа посилається на положення Інструкції "Про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально - виконавчої служби України" № 222 від 07 жовтня 2009 року. Суд зазначає, що положення наведеної Постанови не можуть використовуватися в правовідносинах, які виникли у даному випадку, оскільки дія цієї Постанови розповсюджується на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально - виконавчої служби України, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", однак заявник такого права не набув.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Державна установа "Північна виправна колонія (№ 90)" не надала суду достатніх доказів щодо безпідставності заявлених ОСОБА_4 вимог, тому суд вважає, що заяву ОСОБА_4 необхідно задовольнити.

Таким чином, керуючись статтями 2, 9, 12, 14, 139, 241 - 246, 205, 255, 370, 383 КАС України, суд

ухвалив:

Задовольнити заяву ОСОБА_4 про визнання протиправними дій Державної установи "Північна виправна колонія (№ 90)".

Визнати протиправними дії Державної установи "Північна виправна колонія (№ 90)" щодо нарахування та виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги при звільненні на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року по справі № 821/2042/17 в розмірі 15708,04 грн., замість належних 27096,15 грн.

Зобов'язати Державну установу "Північна виправна колонія (№ 90)" нарахувати та виплатити ОСОБА_4 залишок ненарахованої та невиплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні, відповідно до рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року по справі № 821/2042/17, в розмірі 11388,11грн. (одинадцять тисяч триста вісімдесят вісім гривень, одинадцять копійок).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або розглянуто справу в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Гомельчук С.В.