Рішення № 73416085, 12.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/807/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

представника позивача Федущака Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостач" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

26.02.2018 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостач" (далі - ТзОВ «Будпостач») місцезнаходження: 81600, Львівська обл., м.Миколаїв, вул.Привокзальна, 6 до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області) місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, в якому позивач просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 16.11.2017 №0019564009, №0019574009.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно дійшов висновку про відсутність з вини платника реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних протягом більш як 120 календарних днів після дати на яку платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування. Позивач зазначає, що ні в податкових повідомленнях-рішеннях, ані в актах в камеральної перевірки не описано, в чому полягає суть порушень, які обставини встановлено перевіркою і, які підтверджують факт вчинення порушень. Крім того, відповідач під час перевірки не з'ясував, чи є ТзОВ «Будпостач» платником акцизного податку відповідно до норм Податкового кодексу України (далі - ПК України), яка дата складання акцизної накладної, хто зобов'язаний складати акцизну накладну і здійснювати її реєстрацію, чи зобов'язане ТзОВ «Будпостач» складати і реєструвати акцизну накладну, чи здійснював ТзОВ «Будпостач» реалізацію пального, яким способом, з якого пункту відпуску пального тощо. Позивач вважає, що ТзОВ «Будпостач» фактично не отримувало та не відвантажувало споживачам паливно-мастильні матеріали, а також не здійснювало фактичного відпуску споживачам товарів, тому, платником акцизного податку є ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СКФ», а не позивач. Відповідно, на думку позивача, у нього відсутній обов'язок з реєстрації акцизної накладної.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що за результатами камеральної перевірки встановлено порушення позивачем п.120-2.2 ст.120 ПК України, яке полягає у відсутності з його вини як платника акцизного податку реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних протягом більш як 120 календарних днів після дати на яку платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування. Відповідач зазначає, що позивач є платником акцизного податку, оскільки він реалізує пальне. Тому, саме на позивача покладено обов'язок з реєстрації акцизних накладних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступних підстав.

Позивач - ТзОВ «Будпостач» зареєстроване як юридична особа код ЄДРПОУ 30568491, місцезнаходження: 81600, Львівська обл., м.Миколаїв, вул.Привокзальна, 6.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І ПК України, в порядку ст.76 розділу II ПК України завідувачем сектору адміністрування акцизного податку та обслуговування акцизних складів та податкових постів території обслуговування Стрийської ОДПІ управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Львівській області Филик В.Т. провів камеральні перевірки ТзОВ «Будпостач» щодо порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних за період з 01.04.2016 по 31.05.2017 та щодо порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником податку з реалізації пального) за період з 27.06.2017 по 31.08.2017 р., за результатами яких складено Акти про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у декларації акцизного податку ТзОВ «Будпостач» №905/4000/30568491, №906/4000/30568491 від 19.10.2017 (далі - Акти камеральної перевірки).

Перевіркою встановлена відсутність з вини платника реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування. Крім того, встановлено порушення порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах і вчинення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального.

Позивач оскаржував вказані Акти камеральних перевірок до ГУ ДФС у Львівській області. Як вбачається з відповідей ГУ ДФС у Львівській області №20827/10/13-01-40-09 №16.11.2017р. та № 20828/10/13-01-40-09 від 16.11.2017 заперечення позивача залишені без задоволення.

На підставі вказаних актів камеральних перевірок відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- №0019564009 від 16.11.2017, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення п.231.6 ст.231 розділу VI ПК України на суму 74 431,65 грн.;

- №0019574009 від 16.11.2017, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення 212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України на суму 158 358,54 грн.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України. Відповідно до рішень Державної фіскальної служби України від 01.02.2018 №3337/6/99-99-11-03-01-25 та №3336/6/99-99-11-03-01-25 у задоволенні скарг позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суд з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Пунктом 231.6 статті 231 ПК України передбачено, що реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання акцизної накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, отримувач пального надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та акцизну накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманими отримувачем пального.

З метою отримання особою, яка реалізує пальне, зареєстрованого в Єдиному реєстрі акцизних накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального, така особа, що реалізує пальне, надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманим особою, яка реалізує пальне.

Датою та часом надання акцизної накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані акцизні накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 231.1 вказаної статті, протягом операційного дня отримувачу пального/особі, яка реалізує пальне, надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Платник податку має право зареєструвати акцизну накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, в якій загальний обсяг реалізованого пального не перевищує обсяг, обчислений відповідно до пункту 232.3 статті 232 вказаного Кодексу.

Якщо обсяг, визначений відповідно до пункту 232.3 статті 232 вказаного Кодексу, є меншим за обсяг пального в акцизній накладній та/або розрахунку коригування, які платник податку повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних, то платник податку зобов'язаний перерахувати до бюджету суму коштів у розмірі акцизного податку за відповідний обсяг реалізованого пального, самостійно розрахованого за ставками, передбаченими підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 вказаного Кодексу, та зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Згідно з п.п.212.1.5 п.212.1 ст.212 ПК України платником акцизного податку, зокрема є особа, яка реалізує пальне.

Абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI вказаного кодексу - це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у т.ч. передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) чи без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Пунктом 27 розділу IV Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №113 (надалі - Порядокелектронного адміністрування реалізації пального), зокрема встановлено, що ДФС України веде автоматичний облік за допомогою системи електронного адміністрування реалізації пального у розрізі платників податку:

- обсягів пального, що містяться у виданих та отриманих акцизних накладних та/або рахунках коригування до акцизних накладних, зареєстрованих в ЄРДН за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;

- обсягів пального в розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, виробленого на митній території і країни або ввезеного на митну територію України, з яких сплачено акцизний податок.

Згідно з ч.ч.1,5 пункту 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується Мінфіном, у заяві в розрізі КОАТУУ надається інформація про всі введені в експлуатацію шкіл (склади, комплекси, станції, інші об'єкти) з реалізації пального. Щодо кожного пункту у заяві зазначається код пункту реалізації пального (код згідно з ЄДРПОУ, якщо пункт є відокремленим підрозділом юридичної особи) або код за кодифікацією, прийнятою самою особою, назва, місцезнаходження та інші дані, встановлені формою заяви.

За приписами ч.1 ст.12 Порядку електронного адміністрування реалізації пального у разі введення в експлуатацію нових пунктів, виведення з експлуатації чи зміни місцезнаходження пунктів з реалізації пального, виявлення розбіжностей або помилок у записах реєстру платників щодо таких пунктів платник податку подає реєстраційну заяву для внесення відповідних змін.

Відповідно до п.29 Порядку електронного адміністрування реалізації пального ДФС в СЕАРП автоматично відкриває платникам податку облікові картки, в яких, зокрема автоматично обліковуються обсяги залишків пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, в межах яких платники податку мають право зареєструвати акцизні накладні її або розрахунки коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до договорів №ТДСКФ/ОІТЗ/ВП/ОЮ-11 від 01.11.2014, №ТДСКФ/ОІ/ВП/010-232 від 01.08.2017 ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СКФ» розмістило на території позивача контейнерний склад (пункт відпуску товару), в якому зберігаються паливно-мастильні матеріали (нафтопродукти) останнього та здійснюється їх реалізація (передача, відпуск) з використанням обладнання ідентифікації транспортних засобів, яке при проходженні авторизації, автоматично дозволяє отримання ПММ зі зберігання в пункті відпуску товару, в межах встановлених лімітів.

Обладнання по ідентифікації транспортних засобів передано ТзОВ «Будпостач» безкоштовно на підставі акту прийому-передачі обладнання (Т.1 а.с.72-73).

ТзОВ «Будпостач» здійснює господарську діяльність, основним видом діяльності позивача є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код КВЕД 46.73). Поставка товарів позивачем третім особам здійснюється на різних умовах, зокрема і на умовах поставки - склад Покупця.

Зважаючи на те, що відпуск паливно-мастильних матеріалів здійснюється ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СКФ» і знаходиться поза межами контролю з боку ТзОВ «Будпостач», позивач у 2013-2015 роках уклав з юридичними особами та фізичними особами-підприємцями договори про компенсацію фактичних витрат на оплату вартості використаних для власних виробничих потреб Довірених осіб паливно-мастильних матеріалів (нафтопродуктів) та додаткових витрат на дотримання в належному стані контейнерного складу та обладнання по ідентифікації транспортних засобів без будь-яких націнок.

ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СКФ» здійснює передачу (фізичний відпуск) товарів зі зберігання в Пункті відпуску товару (контейнерному складі), підтвердженням передачі виступають дані процесінгового центру, який веде облік передачі в розрізі транспортних засобів на підставі даних обладнання ідентифікації транспортних засобів.

Суд встановив, що позивач не має і не мав у період, що підлягав перевірці, у власності будь-яких пунктів відпуску пального, тому, жодним чином не міг фізично здійснювати і не здійснював реалізацію пального будь-яким іншим особам.

З огляду на те, що Пункт відпуску товару (контейнерний склад) є власністю ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СКФ», а ТзОВ «Будпостач» фактично не отримувало та не завантажувало споживачам паливно-мастильні матеріали, а також не здійснювало фактичного відпуску споживачам товарів, суд вважає, що позивач не є платником акцизного податку.

Суд встановив, що зважаючи на те, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі актів камеральної перевірки та на те, що камеральні перевірки проводяться у приміщенні контролюючого органу, виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, даних Єдиного реєстру податкових накладних, даних Єдиного реєстру акцизних накладних, без присутності платника податків, відповідач не досліджував: суть господарських операцій ТзОВ «Будпостач» з юридичними особами та фізичними особами-підприємцями; чи мала місце реалізація пального позивачем в розумінні п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України, чи укладались позивачем з довіреними особами договори купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у т.ч. передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів, які передбачали б передачу у власність пального; чи має позивач у власності (розпорядженні) пункт реалізації пального і чи міг він фізично здійснювати таку реалізацію; чи здійснював Позивач реалізацію пального за даними системи електронного адміністрування реалізації пального і чи міг він фактично здійснювати таку реалізацію; чи є ТзОВ «Будпостач» платником акцизного податку за приписами ПК України; чи контролює позивач факт реалізації пального ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СКФ», момент відпуску пального, кількість відпуску пального; чи зобов'язаний ТзОВ «Будпостач» складати і реєструвати акцизну накладну та реєструватись платником акцизного податку.

Відповідно до Договорів поставки нафтопродуктів №ТДСКФ/ОІТЗ/ВП/ОІО-11 від 01.11.2014 та №ТДСКФ/ОІ/ВП/010-232 від 01.08.2016 ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СКФ» (надалі - Продавець) розмістило на території позивача контейнерний склад (пункт відпуску товару) та зобов'язується поставити ТзОВ «Будпостач» (далі - покупець) товари (нафтопродукти), а покупець зобов'язується приймати у власність товари та повністю оплачувати їх вартість (ціну), в порядку та на умовах, визначених у вказаному договорі.

Терміни і поняття, що вживаються в тексті вказаного Договору та погоджені сторонами:

п.1.1. Пункт відпуску товару - місце, в якому зберігається та здійснюється передача (відпуск) товару ;

п.1.2. Експлуатант - господарський суб'єкт, який на будь-яких законних підставах здійснює експлуатацію пункту відпуску товару;

п.1.3. Довірена особа - будь-яка особа, якій покупець передав обладнання по ідентифікації і тим самим уповноважив її на вчинення дій по отриманню товару зі зберігання в пункті відпуску товару;

п.1.4. Обладнання ідентифікації - обладнання, надане покупцю, яке при проходженні авторизації, автоматично дозволяє отримання товару зі зберігання в пункті відпуску товару;

Пунктом 2.4. вказаного договору передбачено, що передачу (відпуск) товару зі зберігання в пункті відпуску товару здійснює експлуатант такого пункту відпуску товару.

Згідно з п.8.1. вказаного договору передача (фізичний відпуск) товарів зі зберігання відбувається в пункті відпуску товару експлуатантом такого пункту відпуску товарів. Підтвердженням передачі товару виступають дані процесінгового центру та/або квитанції з пункту відпуску товару.

Обладнання по ідентифікації транспортних засобів передано продавцем покупцю безкоштовно на підставі акту прийому-передачі обладнання (Т.1 а.с.72-73).

ТзОВ «Будпостач», прийнявши обладнання ідентифікації, а потім передавши їх іншим довіреним особам (ТзОВ «Рембудсервіс», ПП «Монтажник», ТзОВ «Галцембуд», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4) на підставі актів прийому-передачі фактично виступив посередником в операціях продажу пального. Договір з постачальником ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СКФ» передбачає перехід права власності на пальне до ТзОВ Будпостач», але рух пального через позивача фактично не відбувався (безпосередньо відпуск пального відбувається через АЗС, що належать ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СКФ»).

На підставі укладених в 2013-2015 роках між ТзОВ «Будпостач» та вказаними довіреними особами договорів (Т.1 а.с.85, 86, 90-108, 112-114, 118-151, 155-171, 175-190, 194, 198, 201-205, 209), довірені особи компенсують позивачу витрати на оплату вартості паливно-мастильних матеріалів (нафтопродуктів), що використовуються ними для власних виробничих потреб в обсягах визначених обладнанням по ідентифікації транспортних засобів за цінами ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СКФ».

Таким чином, через пункт відпуску товару (контейнерний склад) здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві і у продавця (реалізатора) нафтопродуктів (ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СКФ»), тобто в особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів через пункт відпуску товару (через паливо-роздавальні колонки) безпосередньо споживачам, незалежно від форми розрахунків, такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п.п. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 ПК України.

Пунктом 231.5 ст. 231 ПК України передбачено обов'язок складання та реєстрації акцизної накладної в установлені терміни особами, які реалізують пальне.

Акцизна накладна складається платником акцизного податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального (п. 231.3 ст. 231 вказаного Кодексу).

У разі здійснення операцій з реалізації пального, які передбачають відпуск пального через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, акцизна накладна складається у день проведення відпуску пального через паливо-роздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне.

Відповідно до п. 1.2 розділу І Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №376 від 06.12.2005, автозаправна станція це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ними автотранспорту (мототранспорту).

Заправка автомобілів та інших транспортних засобів провадиться оператором АЗС (за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора) через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім : скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри) (п.п. 34 та 35 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997).

Тобто фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції пального це здійснення заправки автомобілів моторним паливом або зрідженим з вуглеводневим газом через паливо-, масло- та газороздавальні колонки.

Таким чином, оскільки ТзОВ «Будпостач» не здійснював операції з фізичним отриманням та відпуском пального, не маючи при цьому власних автозаправних станцій, місць зберігання пального та інших об'єктів, реєструватися платником акцизного податку та відповідно подавати Декларацію акцизного податку позивачу не потрібно (за умови нездійснення інших операцій, які теж є об'єктами оподаткування акцизним податком згідно з п. 213.1 ст. 213 ПК України).

ГУ ДФС у Львівській області, в порушення вимог податкового законодавства, дату -реалізації пального визначено по даті оформлення податкових накладних, які виписані як по факту отриманої передплати від Довірених осіб, так і факту складання актів визначення вартості компенсмаційних витрат, та не прийнято до уваги той факт, що на дату виписки податкових накладних фізична поставка пального не відбулась, тобто не відбувся перехід права власності на пальне як обов'язкова вимога для визначення поняття реалізація пального для цілей розділу VI ПК України.

З огляду на наведене, відповідач безпідставно дійшов висновку про наявність в позивача обов'язку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 16.11.2017 №0019564009, №0019574009 є протиправними, а тому, їх необхідно скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 3491,87грн., сплачений відповідно до платіжного доручення №118 від 23.02.2018.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 16.11.2017 №0019564009, №0019574009.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35 за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач» код ЄДРПОУ 30568491 місцезнаходження: Львівська обл., м.Миколаїв, вул.Привокзальна, 6 судовий збір в сумі 3491 (три тисячі чотириста дев'яносто одна)грн. 87коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 17.04.2018.

Суддя А.Г.Гулик