Ухвала суду № 73415918, 17.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №463/1149/18

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

17 квітня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Карп`як О.О., розглянув в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) у м. Львові заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за його позовом до Львівської міської ради, третя особа- Приватне підприємство "Мега-Тех" про визнання незаконним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа- Приватне підприємство "Мега-Тех" про визнання протиправною ухвали Львівської міської №877 від 14 липня 2016 року, якою ПП "Мега-Тех" передана земельна ділянка під приватним гаражем ОСОБА_1 та скасування ухвали №877 від 14 липня 2016 року про передачу ПП "Мега-Тех" земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_1.

16.04.2018 року за вх. № 9999 від позивача надійшла заява про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони ПП "Мега-Тех", виконкому та Львівській міській раді демонтувати, знищити гараж ОСОБА_1 чи вчиняти зміни права власності, продаж, дарування та інше земельної ділянки на якій розташований гараж ОСОБА_1 за кадастровим номером НОМЕР_2 і ніби є власністю ПП "Мега - Тех".

В обґрунтування вказаної заяви зазначив, що постановивши ухвалу №877 від 14.07.2016, надати ПП «Мега-Тех» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для будівництва та обслуговування торгово-офісного комплексу з підземним паркінгом, Львівська міська рада перевищила владні повноваження та позбавила приватної власності - гаража ОСОБА_1 в спосіб не передбачений чинним законодавством. Відтак, існує небезпека знищення гаража.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заявлене клопотання, суд зазначає таке.

Статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодного доказу, що ПП "Мега-Тех", виконком чи Львівська міська рада мають намір знищити гараж ОСОБА_1 чи вчиняти зміни права власності, продаж, дарування та інше земельної ділянки на якій розташований гараж ОСОБА_1 за кадастровим номером НОМЕР_2.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд бере до уваги те, що предметом позову є оскарження ухвали Львівської міської №877 від 14 липня 2016 року, а в заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити ПП "Мега-Тех", виконкому та Львівській міській раді демонтувати, знищити гараж ОСОБА_1 чи вчиняти зміни права власності, продаж, дарування та інше земельної ділянки на якій розташований гараж ОСОБА_1 за кадастровим номером НОМЕР_2. Суд вважає передчасними такі вимоги позивача у заяві про забезпечення позову, оскільки вказані обставини, підлягають встановленню під час судового розгляду справи.

Відтак, в ході розгляду заявленого клопотання судом не виявлено фактів існування, на час подання даної заяви, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Крім того, суд звертає увагу на те, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову щодо заборони вчиняти дії не стосується ухвали Львівської міської №877 від 14 липня 2016 року, яка є предметом спору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Карп`як О.О.