Ухвала суду № 73415366, 17.04.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 квітня 2018 року м. Київ 810/1808/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроком» (Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, буд. 192 «В») з позовом до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (Київська область, м. Біла Церква, бул. Олександрійський, буд. 94), у якому позивач просить скасувати постанови про стягнення виконавчого збору від 14.12.2017 №35077239, №38162424, №37101865.

Пунктом п’ятим частини першої цієї ж статті закріплено обов’язок суду з’ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є постанови державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про стягнення виконавчого збору від 14.12.2017 №35077239, №38162424, №37101865.

У позовній заяві позивач стверджує, що про порушення своїх прав довідався лише 03.04.2018, отримавши копії оспорюваних постанов у відповідь на запити від 22.03.2018.

Водночас за яких обставин (з яких джерел) позивач дізнався про існування оспорюваних постанов, у позовній заяві позивач не повідомляє.

У свою чергу суд зазначає, що відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» функціонує автоматизована система виконавчого провадження, яка забезпечує реєстрацію виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті, автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується, зокрема, виготовлення документів виконавчого провадження; надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження.

З викладеного слідує, що позивач, як учасник виконавчих проваджень №35077239, №38162424, №37101865, мав доступ до документів зазначених проваджень.

Крім того, суд бере до уваги, що прийняття державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору є підставою для відкриття виконавчого провадження з його стягнення.

Водночас відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов про відкриття виконавчого провадження надсилаються сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Беручи до уваги, що позивач є стороною виконавчих проваджень, у межах яких були прийняті оспорювані постанови, суд зауважує, що позивач не був позбавлений можливості дізнатись про факт існування зазначених постанов раніше, ніж зазначено у позовній заяві, зокрема, шляхом звернення до автоматизованої системи виконавчого провадження, або унаслідок отримання рекомендованим листом копій постанов про відкриття виконавчого провадження з примусового стягнення виконавчого збору.

Проте доказів та пояснень, які свідчать, що позивач не мав об’єктивної можливості дізнатись про порушення своїх прав оспорюваним постановами (про факт їх існування) раніше, ніж за фактом отримання їх копій на запит від 22.03.2018, позивач у позовній заяві не зазначив.

Суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про встановлення чинним процесуальним законодавством презумпції можливості та обов’язку особи знати про стан своїх прав.

Відтак, звертаючись до суду за межами процесуальних строків позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права в інший момент, ніж вказано у відповідному позові.

У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про фактичну дату, з якої позивачеві стало або мало бути відомо про порушення його прав оспорюваним постановами, зважаючи на наявність у позивача цілодобового безперешкодного доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, можливості отримання копії цих постанов разом з постановами про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання безпосередньо до суду:

- письмових пояснень та доказів на їх підтвердження, що свідчать про фактичну дату, з якої позивачеві стало або мало бути відомо про порушення його прав оспорюваним постановами, зважаючи на наявність у позивача цілодобового безперешкодного доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, можливості отримання копії цих постанов разом з постановами про відкриття виконавчого провадження;

- якщо позов поданий за межами процесуальних строків – письмових пояснень та доказів на їх підтвердження щодо існування дійсних, істотних обставин, що об’єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом у десятиденний строк з моменту, коли позивачеві стало (мало бути) відомо про порушення його прав.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області про визнання протиправними та скасування постанов, - залишити без руху.

2. Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.

3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Панченко Н.Д.