Рішення № 73415133, 04.04.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/9022/17

Провадження №2/359/771/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 квітня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Коробові О.П.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення шкоди, пов’язаної з втратою професійної працездатності, та моральної шкоди,

встановив:

В листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та об-ґрунтовував його тим, що в 1968 році у шестирічному віці він зазнав каліцтво у від-критому трансформаторному пункті №1298. Позивач з дитинства став інвалідом 2 групи довічно. Рішенням Залізничного районного народного суду м. Києва від 23 вересня 1969 року відповідач був визнаний у заподіянні шкоди у зв’язку з каліцтвом ОСОБА_1 Крім того, за позивачем було визнано право на відшкодування шкоди, пов’язаної з втратою професійної працездатності. В 1988 року він здобув вищу освіту та став кваліфікованим спеціалістом в галузі історії та суспільствознавства. В подальшому ОСОБА_1 працював на посаді помічника-консультанта народного депутата України, йому був присвоєний сьомий ранг державного службовця. Водночас, у зв’язку з заподіяним каліцтвом він втра-тив 100% професійної працездатності. Середня заробітна плата штатного працівника за кваліфікацією позивача становить 16954 гривні в місяць. Ці обставини свідчать про те, що в період часу з 1 серпня 2016 року по 1 серпня 2018 року ОСОБА_1 була заподіяна шкода, пов’язана з втратою професійної працездатності, в розмірі 288218 гривень. ПАТ «Київенерго» виплатив позивачу грошові кошти в розмірі 35702 гривень. Водночас, відпо-відач відмовляється відшкодувати ОСОБА_1 іншу частину заподіяної йому шкоди. У зв’язку з цим позивач зазнав душевні переживання. У такий спосіб йому заподіяна моральна шкода. Тому ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПАТ «Київенерго» шкоду, по-в’язану з втратою професійної працездатності, в розмірі 252516 гривень та моральну шкоду в розмірі 100000 гривень.

В ході розгляду цивільної справи ОСОБА_1 двічі подавав заяви про збільшення розміру позовних вимог (а.с.22, 33): просить стягнути з відповідача шкоду, пов’язану з втратою професійної працездатності, в розмірі 369150 гривень 28 копійок та моральну шкоду в розмірі 100000 гривень.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримує позов та наполягає на його задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 не визнає позов та заперечує проти його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень вона посилається на відсутність в мате-ріалах цивільної справи доказів на підтвердження того, що позивач втратив 100% професійної працездатності. Крім того, в період часу з 1 серпня 2016 року по 1 серпня 2018 року ПАТ «Київенерго» добровільно відшкодовувало позивачу шкоду, пов’язану з втратою ним професійної працездатності, в повному обсязі. Тому представник відповідача ОСОБА_2 просить суд відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення учасників цивільного процесу та дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких під-став.

З мотивувальної частини рішення Залізничного районного народного суду м. Києва від 23 вересня 1969 року (а.с.7-8) вбачається, що 23 червня 1968 році ОСОБА_1, якому на той час виповнилось лише 6 років, зазнав каліцтво у відкритому трансформаторному пункті №1298. На підставі ч.5 ст.82 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуван-ню.

Рішенням Залізничного районного народного суду м. Києва від 23 вересня 1969 року (а.с.7-8) відповідач був визнаний у заподіянні шкоди у зв’язку з каліцтвом ОСОБА_1 Крім того, за позивачем було визнано право на відшкодування шкоди, пов’язаної з втра-тою професійної працездатності.

Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкоду-вати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності.

Згідно з ч.1, абз.3 ч.3 ст.1197 цього ж Кодексу розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я заробітку (доходу), що підлягає від-шкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності – загальної працездат-ності. Якщо потерпілий на момент завдання йому шкоди не працював, його середньо-місячний заробіток (дохід) обчислюється, за його бажанням, виходячи з його заробітку до звільнення або звичайного розміру заробітної плати працівника його кваліфікації у цій місцевості.

Як вбачається з висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №6 від 11 квітня 2014 року (а.с.16-19), відсоток втрати ОСОБА_1 професійної працездатності становить не менше 100%. Крім того, з мотивувальної частини рішення Апеляційного суду Київської області від 29 листопада 2016 року (а.с.194-197) також було встановлено, що позивач втратив професійну працездатність на 100%. На підставі ч.5 ст.82 ЦПК України ця обставина не підлягає доказуванню.

З копії диплому серії ПВ №768636 (а.с.9) вбачається, що в червні 1988 року ОСОБА_1 здобув вищу освіту та став кваліфікованим спеціалістом в галузі історії та суспіль-ствознавства. В період часу з 6 червня 2006 року до 14 грудня 2006 року він працював на посаді помічника-консультанта народного депутата України, йому був присвоєний сьомий ранг державного службовця. Ці обставини підтверджуються копією трудової книжки серії БТ-1 №6118618 (а.с.10-11).

Як вбачається з копією листа заступника начальника Головного управління статис-тики №15.3-07/360 від 31 січня 2018 року (а.с.34), станом на день розгляду цивільної справи в суді середня заробітна плата штатного працівника за кваліфікацією позивача становить 23814 гривень 84 копійки.

Ретельний аналіз цих обставин свідчить про те, що в період часу з 1 серпня 2016 року по 1 серпня 2018 року ОСОБА_1 була заподіяна шкода, пов’язана з втратою про-фесійної працездатності, в розмірі 404852 гривень 28 копійок (23814,84 х 17).

З копій платіжних доручень (а.с.128-175) вбачається, що протягом вказаного періоду часу ПАТ «Київенерго» відшкодувало позивачу шкоду, пов’язану з втратою професійної працездатності, в розмірі 35702 гривень. Водночас, відповідач відмовляється добровільно відшкодувати ОСОБА_1 іншу частину цієї шкоди в розмірі 369150 гривень 28 копійок (404852,28 – 35702).

З огляду на це суд вважає, що з ПАТ «Київенерго» на користь позивача належить стягнути шкоду, пов’язану з втратою професійної працездатності, в розмірі 369150 гривень 28 копійок.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України позивач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що у зв’язку з невиконанням ПАТ «Київенерго» зобов’язання по відшкодуванню позивачу шкоди, по-в’язаної з втратою професійної працездатності, ОСОБА_1 були спричинені душевні страждання.

З огляду на це суд вважає, що підстави для додаткового стягнення з ПАТ «Київ-енерго» на користь позивача моральної шкоди в розмірі 100000 гривень відсутні. Тому у задоволенні позову в частині цієї вимоги належить відмовити.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Київ-енерго» про стягнення шкоди, пов’язаної з втратою професійної працездатності, та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь ОСОБА_1 шкоду, пов’язану з втратою професійної працездатності, в розмірі 369150 гривень 28 копійок.

У задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди ОСОБА_3 відмовити.

Рішення суду складено в повному обсязі 16 квітня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення його в повному обсязі.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_4