Рішення № 73414518, 12.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 р. Справа№805/1333/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., при секретарі судового засідання Соколовій С.О.

позивача не з'явився

представника відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі - Відповідач), відповідно до якого просить суд:

· визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області №115 від 15.09.2017 року пор відмову ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

· зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах на підставі п. «а» ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період роботи позивача з 07.08.1986 року по 31.12.1989 року; 01.01.1990 року по 31.01.1990 року; з 01.02.1990 року по 03.01.1994 року - за Списком №1;

· зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 07.09.2017 року.

В обґрунтування адміністративного позову зазначив наступне. 07.09.2017 року він звернувся до відповідача із заявою №6165 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року та пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду вищезазначеної заяви та доданих до неї документів, Відповідачем було прийнято рішення від 15.09.2017 року №115 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зазначене рішення мотивоване тим, що відповідач не має можливості провести перевірку достовірності документів наданих Позивачем, щодо підтвердження пільгового характеру роботи, підстав їх видачі, оскільки підприємство (ВАТ «Треста «Донецькшахтопроходка») знаходиться на не підконтрольній українській владі території і не здійснило перереєстрацію юридичної адреси на підконтрольну Україні територію. Таким чином, Відповідачем зроблено висновок про відсутність у Позивача трудового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Вважає що зазначена відповідачем підстава для відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не передбачена жодним законодавчим актом.

Ухвалою суду від 14.03.2018 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Одночасно витребувано у відповідача письмові пояснення щодо обставин викладених у позовній заяві.

Представник відповідача надав до суду письмовий відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою від 07.09.2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При розгляді наданих документів про стаж пільгового характеру (довідка №02/272 від 24.07.2017 року видана Відкритим акціонерним Товариством «Треста «Донецькшахтопроходка») встановлено, що документ містить штамп та печатку підприємства яке розташовано за адресою: м. Донецьк, провул. Павших Комунарів, 102. Згідно переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі свої повноваження затвердженого розпорядженням КМУ №1085-р від 07.11.2014 року місто Донецьк належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1002968926 від 31.08.2017, що підприємство не здійснило перереєстрацію юридичної адреси на підконтрольну Україні територію. Відповідно до пункту 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Провести перевірку достовірності наданих документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи, підстав їх видачі не має можливості. Тому періоди роботи з 07.08.1986 року по 03.01.1994 року не можливо зарахувати до пільгового стажу. ОСОБА_1 згідно поданих документів має загальний трудовий стаж 30 років 04 місяці 28 днів, пільговий стаж відсутній. За зазначених обставин позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, на підставі викладеного відповідач вважає що управлінням правомірно відмовлено позивачу у призначенні пенсії, не порушено прав позивача, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з'явився, при цьому 12.04.2018 року через відділ документообігу суду надав заяву про розгляд справи без своєї участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, при цьому 12.04.2018 року через відділ документообігу суду надала заяву про розгляд справи без своєї участі та зазначила, що із позовом не згодна, підтримує викладене у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.4 ст. у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, про часткове задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Як встановлено судом, позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області із заявою №6165 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року та пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням відповідача від 15.09.2017 року №115, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із тим, що відповідач не має можливості провести перевірку достовірності документів наданих Позивачем, щодо підтвердження пільгового характеру роботи, підстав їх видачі, оскільки підприємство (ВАТ «Треста «Донецькшахтопроходка») знаходиться на не підконтрольній українській владі території і не здійснило перереєстрацію юридичної адреси на підконтрольну Україні територію. Таким чином, Відповідачем зроблено висновок про відсутність у Позивача трудового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Таким чином, предметом спору у справі, з урахуванням доводів відповідача, є документальне підтвердження періоду роботи позивача з 07.08.1986 року по 31.12.1989 рік, з 01.01.1990 року по 31.01.1990 рік, з 01.02.1990 року по 03.01.1994 рік на підприємстві ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» та, як наслідок, наявність підстав, у розумінні пункту «а» статті 13 Закону України № 1788, для зарахування позивачу такого стажу до пільгового стажу роботи, правомірність прийняття відповідачем рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та наявність підстав для призначення позивачу пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Надані сторонами у справі письмові докази досліджені судом в порядку ст. 217 КАС України.

З приводу викладеного суд зазначає, що відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Як вбачається з трудової книжки позивача, останній у періоди з 07.08.1986 року по 31.12.1989 рік, з 01.01.1990 року по 31.01.1990 рік, з 01.02.1990 року по 03.01.1994 рік працював на підприємстві ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» на підземних роботах повний робочий день на посадах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, вказані записи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають, відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відомостями трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства, як вже зазначалось, ніяких дефектів записів трудова книжка не містить.

Тобто трудова книжка позивача містить записи про роботу у спірний період повний робочий день під землею, що дає останньому право на зарахування цього періоду до пільгового стажу для призначення пенсії на підставі статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

До того ж в матеріалах справи також наявна довідка: про підтвердження трудового стажу позивача у спірний період видана ліквідатором ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка», що підтверджує справжність записів у трудовій книжці.

За приписами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п.20 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній", у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Пунктом 3 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 р.

Натомість, відмовляючи у призначенні пенсії відповідач у своєму рішенні послався на неможливість перевірити достовірність видачі вказаної довідки, оскільки підприємство знаходиться на непідконтрольній українській владі території, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження.

Проте, суд не приймає такі посилання відповідача з огляду на те, що вказана довідка включає підтвердження періодів роботи позивача до 14 квітня 2014 року, які у розумінні ЗУ № 1669 «Про тимчасові заходи на період антитерористичної операції» не відносяться до періодів проведення АТО. Та ж обставина, що фактично виробничі потужності підприємства ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» можуть фактично знаходитися на тимчасово непідконтрольній українській владі території, а також неможливість з боку УПФУ провести певну перевірку на вказаній території, знаходяться поза волею позивача і не можуть слугувати підставою для відмови у зарахуванні його стажу роботи.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстав для відмови в призначенні пенсії позивачу, тому рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, а спірний стаж зарахуванню до пільгового стажу.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку що спірний період роботи позивача не зарахований відповідачем неправомірно, оскільки факт роботи позивача у шкідливих умовах за вказані періоди підтверджено трудовою книжкою з усіма необхідними записами та довідкою, виданою ліквідатором ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка».

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає рішення управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 15.09.2017 року «Про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права, у зв'язку із чим останнє підлягає скасуванню, а позов в цій частині - задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 07.09.2017 року суд зазначає наступне.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

В той же час, застосування різних способів захисту порушеного права позивача повинно відбуватися з урахуванням конкретних обставин справи в кожному окремому випадку.

Звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин з зазначенням способу, який, на думку суду, не призводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто, захисті права, що порушується. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Правову позицію щодо можливості обрання самим судом іншого способу захисту порушеного права позивача, у разі, якщо позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушених прав, підтримано Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України і у постанові від 20 квітня 2010 року за результатами перегляду за винятковими обставинами справи за позовом спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові до відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», приватної фірми «Орнатус» про зобов'язання вчинити певні дії. Зокрема, в зазначеній постанові Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України вказала, що суд, пославшись на обрання позивачем неправильного способу захисту публічних інтересів держави, не врахував, що правила частини 3 статті 105 КАС України, стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту самим судом. Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Вирішуючи спір, суд враховує, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача в межах своєї компетенції розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії.

При цьому згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Зокрема, такого висновку дотримується Європейський суд з прав людини у справі "East/West Alliance Limited проти України" від 23 січня 2014 року.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відтак, суд окремо звертає увагу Управління Пенсійного фонду України Донецької області на необхідність при розгляді заяви ОСОБА_2 про призначення пенсії вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Зокрема з урахуванням висновку про те, що стаж роботи позивача підтверджено записами у трудовій книжці а також довідкою про пільговий стаж роботи.

Так, рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов'язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не може втручатися в його компетенцію.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини третьої статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2114,40 грн., та відповідно до частини задоволених вимог, на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, належить присудити судові витрати понесені ним у розмірі 1409, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 248, 256, 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5, ЄДРПОУ 23346787), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області №115 від 15.09.2017 року про відмову ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 вересня 2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на користь ОСОБА_1, судові витрати у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) гривень 60 копійок.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 12 квітня 2018 року, повний текст рішення виготовлено 16 квітня 2018 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.