Ухвала суду № 73414157, 16.04.2018, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 467/666/17 Провадження № 2/486/207/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкова О.І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Арбузинської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною,

В С Т А Н О В И В:

10 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Арбузинського районного суду Миколаївської області з позовом про визнати протиправною її бездіяльність щодо не передання йому земельної ділянки за договором оренди землі від 01 червня 2006 року.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 17 липня 2017 року відкрито провадження за вказаним позовом.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2017 року справу передано на розгляд Южноукраїнського міського суду Миколаївської області.

26.09.2017 року ухвалою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Франчук О.Д. справу прийнято до провадження. Та 04 грудня 2017 року ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області провадження у справі закрито, оскільки справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 10 січня 2018 року зазначену ухвалу скасовано, а справу направлено для продовження її розгляду до цього ж суду іншим складом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 січня 2018 року справу розподілено судді Савіну О.І.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22 січня 2018 року суддя Савін О.І. самовідвівся від розгляду даної справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 24 січня 2018 року справу розподілено судді Далматовій Г.А.

03.04.2018 року ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області задоволено відвід судді Далматовій Г.А.

03.04.2018 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Волковій О.І.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, за необхідне заявити собі самовідвід у зв’язку з тим, що у 2016 році ОСОБА_1 звертався до Южноукраїнського міського суду з позовними заявами справи №: 467/1050/16-ц, №467/38/16-ц, які перебували на розгляді у судді Волкової О.І. Позивачем по цивільній справі №: 467/1050/16-ц судді Волковій О.І. заявлявся відвід у задоволенні якого було відмовлено та заявлено самовідвід.

Суд при розгляді даної справи дотримується вимог ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод "кожен має право на справедливий розгляд його справи… незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків …".

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006р. у справі «Білуха проти України», від 28.10.1998р. у справі «Веттштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

Суддя зобов'язаний викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Суд приймаючи рішення про самовідвід у даній справі бере до уваги факт того, що суддею завлявся самовідвід у цивільній справі № 467/1050/16-ц при її розгляді та враховує правову свідомість позивача ОСОБА_1 та його поведінку при розгляді вищезгаданої справи.

Головуюча - суддя приймаючи рішення про заявлення самовідводу у цій справі звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватись навіть гіпотетичної можливості впливу на Європейський суд іноді визнається достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду (рішення у справах Белілос проти Швейцарії, Очолан проти Турції. Європейський суд застерігає, що навіть самі лише сумніви розсудливого спостерігача в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд (рішення у справах Ферантелі та Сантанджело проти Італії, Хаусчілдт проти Данії, Веттштайн проти Швейцарії.

Зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, як домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідним для гарантування рівності сторін перед судом (п. 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 КМ РЄ.

Відповідно до п. 5 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою ЄСПЛ та ст.ст. 33, 36, 39 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити заявлений самовідвід судді Волкової О.І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Арбузинської державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною.

Цивільну справу № 467/666/17 повернути до апарату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області для визначення автоматизованою системою документообігу суду судді для її розгляду по суті.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_2