Рішення № 73414072, 17.04.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року ЛуцькСправа № 161/2375/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі – Луцьке об’єднане УПФУ Волинської області) про визнання дій протиправними щодо відмови в зарахуванні до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років та право на виплату грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення в період роботи з 01.09.1980 року по 05.07.2017 року на посаді викладача по класу фортепіано та зобов’язання зарахувати такий стаж роботи до спеціального стажу роботи та виплатити грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 05 липня 2017 року звернулася до ОСОБА_2 об’єднаного УПФУ Волинської області із заявою про призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Вказує на те, що рішенням ОСОБА_2 об’єднаного УПФУ від 31.10.2017 року №13992/02-15 їй було відмовлено в зарахуванні періоду роботи з 01.09.1980 року по 05.07.2017 року до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років та грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. Відмову відповідач обґрунтував тим, що період роботи позивача з 01.09.1980 року по 05.07.2017 року, тривалістю 36 років не зараховується до спеціального стажу роботи, який надає працівникам освіти право на пенсію за вислугою років, оскільки відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909, музична школа відноситься до позашкільних навчальних закладів, а посада викладача не передбачена в переліку посад до вказаного типу навчального закладу.

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки воно не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки посада викладача по класу фортепіано віднесена до посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, а тому період роботи на цій посаді повинен зараховуватися до стажу роботи для призначення пенсії за вислугою років.

На підставі наведеного ОСОБА_1 просить позовні вимоги задовольнити повністю.

У відзиві на позовну заяву від 12.04.2018 року вих. №4178/06-14 (а.с.23-25) відповідач позов не визнає з тих підстав, що період роботи позивача з 01.09.1980 року по 05.07.2017 року не зараховується до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, оскільки музична школа, в якій працювала ОСОБА_1, належить до системи позашкільної освіти та є позашкільним навчальним закладом освіти сфери культури, який заснований на комунальній формі власності, а тому не входить до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років. У зв’язку з цим відповідач вважає, що посада викладача цього позашкільного навчального закладу освіти не передбачена в переліку посад до вказаного типу навчального закладу, а тому позивач не має права на призначення та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

На підставі наведеного просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши докази та письмові пояснення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.1980 р. по даний час працює викладачем по класу фортепіано у ОСОБА_2 музичній школі №1, яка в даний час перейменована на Комунальний заклад “Луцька музична школа №1 імені ОСОБА_3”, про що свідчать довідки Комунального закладу “Луцька музична школа №1 імені ОСОБА_3” від 12.06.2017 року №31/02-24 та від 18.08.2017 року №37/02-24 та копія трудової книжки позивача (а.с.9-11).

Педагогічний стаж роботи позивача в даній музичній школі станом на 05.07.2017 року складає 36 років.

З 05.07.2017 року ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Позивач 05.07.2017 року звернулася до ОСОБА_2 об’єднаного УПФУ Волинської області із заявою про призначення їй грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

ОСОБА_2 об’єднаного УПФУ Волинської області від 31.10.2017 року №13992/02-15 (а.с.5-6) позивачу відмовлено в зарахуванні періоду роботи з 01.09.1980 року по 05.07.2017 року до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугою років та отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. Відмова відповідача обґрунтована тим, що період роботи позивача з 01.09.1980 року не зараховується до спеціального стажу роботи, оскільки музична школа відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 відноситься до позашкільних навчальних закладів освіти сфери культури, а посада викладача не передбачена в переліку посад до вказаного типу навчального закладу. У зв’язку з цим ОСОБА_1 відмовлено у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) передбачається, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

За приписами ст.2 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно з нормою п. "е" статті 55 Закону №1788-XII право на призначення пенсії за вислугою років мають працівники освіти, при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років (з поступовим підвищенням), за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. Законом України “Про освіту” та Законом України “Про позашкільну освіту” передбачено, що позашкільна освіта є структурною ланкою освіти та її підсистемою.

У п.1 статті 39 Закону України “Про освіту” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), наведено перелік позашкільних навчальних закладів в тому числі і музичні школи, які відносяться до шкіл мистецтв.

Відповідно до ст.21 Закону України “Про позашкільну освіту”, педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років. Перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року №963, викладачі всіх спеціальностей є педагогічними працівниками. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Також дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1996 року №397/21 за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 року № 01-3/133-02-2 на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання поширено порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04 листопада 1993 року, без внесення змін до неї.

Згідно абзацу 1 Переліку Постанови №909, викладачі загальноосвітніх навчальних закладів, військових загальноосвітніх навчальних закладів, музичних і художніх шкіл мають право на пенсію за вислугу років.

Відповідач відмовляється зараховувати період роботи позивача в музичній школі, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, посилаючись на те, що музична школа відноситься до підпорядкування сфери культури України і належить до системи позашкільної освіти і не являється загальноосвітнім закладом.

Проте, в примітці 2 до Постанови №909 вказано, що робота в установах і на посадах, передбачених переліком посад в даній постанові, дає право на пенсію за вислугою років незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку посад педагогічних, науково-педагогічних працівників» №963 від 14.06.2000 року визначено, що викладачі всіх спеціальностей включені до переліку посад педагогічних працівників.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 вона працювала в Комунальному закладі “Луцька музична школа №1 імені ОСОБА_3” викладачем по класу фортепіано та згідно записів у цій трудовій книжці стаж позивача в даній музичній школі станом на 05.07.2017 складає 36 років, що становить більше 25 років.

Відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Таким чином, відповідно до вищенаведених норм законодавства та встановлених судом обставин, стаж роботи позивача в ОСОБА_2 музичній школі №1 з 01.09.1980 року по 05.07.2017 року на посаді викладача по класу фортепіано відноситься до стажу роботи, який зараховується для призначення пенсії за вислугою років. Крім того, маючи необхідний страховий стаж, позивач має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення

Частинами 1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не підтвердив належними, допустимими та достатніми доказами правомірності своїх дій щодо відмови в зарахуванні позивачу до спеціального стажу роботи, який дає право на отримання пенсії за вислугою років та право на виплату грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, період роботи з 01.09.1980 року по 05.07.2017 року на посаді викладача по класу фортепіано, а тому позов задовольняє повністю.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 704,80 грн., сплачений відповідно до квитанції №73 від 13 лютого 2018 року.

Керуючись статтями 243 – 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Закону України “Про позашкільну освіту”, Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, оформлені у вигляді листа від 31.10.2017 року №13992/02-15 щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до спеціального (педагогічного) стажу роботи період роботи з 01.09.1980 року по 05.07.2017 року на посаді викладача по класу фортепіано в ОСОБА_2 дитячій музичній школі №1, Дежавно-комунальному підприємстві “Луцька дитяча музична школа №1”, Комунальному закладі “Луцька музична школа №1”, Комунальному закладі “Луцька музична школа №1 імені ОСОБА_3”, який дає право на отримання пенсії за вислугою років та право на виплату грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Зобов’язати Луцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу роботи період роботи з 01.09.1980 року по 05.07.2017 року на посаді викладача по класу фортепіано в ОСОБА_2 дитячій музичній школі №1, Дежавно-комунальному підприємстві “Луцька дитяча музична школа №1”, Комунальному закладі “Луцька музична школа №1”, Комунальному закладі “Луцька музична школа №1 імені ОСОБА_3”, який дає право на виплату грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Зобов'язати Луцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код 40370530) на користь ОСОБА_1 (43025, АДРЕСА_1, паспорт серії АС №857887, виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 22 березня 2006 року) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.Д. Ковальчук