Рішення № 73413705, 16.04.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року ЛуцькСправа № 803/487/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом Виконавчого комітету Луцької міської ради до Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Луцької міської ради звернувся з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області (надалі – Другий ВДВС м. Луцьк) про визнання неправомірними дій головного державного виконавця відповідача ОСОБА_2 щодо повернення без прийняття до виконання постанови адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради №1152 від 07.11.2017 року та про зобов’язання головного державного виконавця відповідача ОСОБА_2 вирішити питання щодо прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради №1152 від 07.11.2017 року без сплати авансового внеску.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06.04.2018 року провадження у справі було відкрито та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.12.2017 головний державний виконавець Другого ВДВС м. Луцьк ОСОБА_2 винесла повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, відповідно до якого було повернуто без виконання постанову адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради №1152 від 07.11.2017 року на підставі пункту 8 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (надалі – Закон № 1404-VIII) у зв’язку з ненаданням підтвердження сплати авансового внеску.

Позивач зазначає, що Виконавчий комітет Луцької міської ради в силу вимог частини другої статті 26 Закону № 1404-VIII звільнений від сплати авансового внеску, оскільки під час винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення здійснює делеговані повноваження органу виконавчої влади та має всі притаманні державному органу ознаки.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав суду відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав у ньому викладених та просила суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала обґрунтовуючи свої заперечення тим, що позивач є органом місцевого самоврядування і за своєю політико-правовою природою не є органом державної влади, оскільки відповідно до приписів статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України; місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

В свою чергу положення статті 26 Закону № 1404-VIII, якою визначено перелік осіб (стягувачів), що звільнені від сплати авансового внеску, не звільняють від сплати авансового внеску органи місцевого самоврядування.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Луцької міської ради 07.11.2017 року прийнято постанову №1152 в адміністративній справі, якою фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) – порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700, 00 грн. (а. с. 13).

Вказана постанова по справі про адміністративне правопорушення, яка в силу положень пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 1404 є виконавчим документом, була пред’явлена до виконання до Другого ВДВС м. Луцьк.

06.02.2018 року головний державний виконавець Другого ВДВС м. Луцьк ОСОБА_2 винесла повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, відповідно до якого було повернуто без виконання постанову адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради №1152 від 07.11.2017 року на підставі пункту 8 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII у зв’язку з ненаданням підтвердження сплати авансового внеску (а. с. 12). Вказане повідомлення 12.03.2018 року надійшло на адресу позивача за вх. № 2511/1.1/18 (а. с. 11).

Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону № 1404-VIII).

В силу вимог частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 26 Закону № 1404-VIII до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Як передбачено абзацом восьмим частини другої статті 26 Закону № 1404-VIII, від сплати авансового внеску звільняються, зокрема, державні органи у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

За приписами пункту 8 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим.

При вирішенні питання щодо того, чи підлягає сплаті авансовий внесок при пред’явленні до виконання до органів державної виконавчої служби постанови адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради у справі про адміністративне правопорушення, суд виходить з наступного.

Закон № 1404-VIII не розкриває змісту поняття «державний орган», як і не наводить чіткий перелік державних органів, які звільняються від сплати авансового внеску у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби, у зв’язку із чим підлягають застосуванню положення інших нормативно-правових актів.

Так, згідно із абзацом п’ятим частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VII (надалі – Закон № 1700-VII) державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб’єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України; місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Як передбачено частинами першою, другою статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (надалі – Закон № 280/97-ВР), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

За приписами статті 1 Закону № 280/97-ВР делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

Відповідно до підпункту 4 пункту «б» частини першої статті 38 Закону № 280/97-ВР, делегованими повноваженнями виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема, є розгляд справ про адміністративні правопорушення, віднесені законом до їх відання.

Частиною першою статті 218 КУпАП встановлено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають, зокрема, справи про порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (стаття 152 КУпАП).

Крім того, згідно із частиною четвертою статті 15 Закону № 1404-VIII за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави суду дійти висновку про те, що під час прийняття постанови №1152 від 07.11.2017 року у справі про адміністративне правопорушення адміністративна комісія при Виконавчому комітеті Луцької міської ради здійснює делеговані повноваження у сфері забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян та є в розумінні Закону № 1404 державним органом, у разі звернення якого до органів державної виконавчої служби щодо виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення авансовий внесок не стягується.

Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що повідомлення від 06.02.2018 року головного державного виконавця Другого ВДВС м. Луцьк ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа (а саме постанови адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради №1152 від 07.11.2017 року) стягувачу без прийняття до виконання у зв’язку з ненаданням підтвердження сплати авансового внеску суперечить вимогам Закону № 1404-VIII, оскільки при пред’явленні до виконання вказаної постанови авансовий внесок не підлягає сплаті, у зв’язку із чим взаємопов’язані позовні вимоги про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити дії підлягають до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Тобто, при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача судовий збір не стягується.

Відтак, оскільки у даній справі задоволено позов суб’єкта владних повноважень, тому судові витрати позивача у вигляді сплаченого згідно із платіжними дорученнями від 19.03.2018 року № 322 та від 28.03.2018 року № 415 судового збору в загальній сумі 3 524,00 грн. стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 194, 229, 243-246, 268-269, 271-272, 287 КАС України та на підставі Закону України «Про виконавче провадження, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії головного державного виконавця Арсенюк О.В. Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області щодо повернення без прийняття до виконання постанови адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради №1152 від 07.11.2017 року.

Зобов’язати Другий відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області вирішити питання щодо прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради №1152 від 07.11.2017 року без сплати авансового внеску.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ф.А. Волдінер