
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб –порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)
12 лютого 2018 року Справа № 804/7694/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.
при секретарі судового засідання Воробйовій П.В.
за участю:
представника позивачів ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 29.01.2018 р. №3774/18, визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” ОСОБА_3, оформленого наказом №813 від 16.09.2015 р. в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у гривнях №001-03506-060215 від 06.02.2015 р. та договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США №003-03506-120215 від 12.02.2015 р.; визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” ОСОБА_3 щодо не включення ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №001-03506-060215 від 06.02.2015 р. та договором банківського вкладу №003-03506-120215 від 12.02.2015 р.; зобов’язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” ОСОБА_3 включити рахунки ОСОБА_2 до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про рахунки ОСОБА_2 для внесення даних ОСОБА_2 до Загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду, -
ВСТАНОВИВ:
21.11.2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 29.01.2018 р. №3774/18, визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” ОСОБА_3, оформленого наказом №813 від 16.09.2015 р. в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у гривнях №001-03506-060215 від 06.02.2015 р. та договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США №003-03506-120215 від 12.02.2015 р.; визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” ОСОБА_3 щодо не включення ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №001-03506-060215 від 06.02.2015 р. та договором банківського вкладу №003-03506-120215 від 12.02.2015 р.; зобов’язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” ОСОБА_3 включити рахунки ОСОБА_2 до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про рахунки ОСОБА_2 для внесення даних ОСОБА_2 до Загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 р. провадження у справі, після залишення ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 р. даної позовної заяви без руху, було відкрито та справа призначена до розгляду у судове засідання.
В обгрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що відповідач безпідставно не включив останню до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «“Дельта Банк”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, посилаючись на те, що договори банківського вкладу, а саме: №001-03506-060215 від 06.02.2015 р. та №003-03506-120215 від 12.02.2015 р. укладені між ОСОБА_2 та банком ПАТ “Дельта Банк” є нікчемними.
При цьому, в позовній заяві позивач зазначила, що відповідачем в повідомленнях про нікчемність зазначених вище правочинів не наведено жодного посилання на те, які саме умови договору банківського вкладу та рахунків передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
На підставі зазначеного вище, позивач вважає, що така бездіяльність відповідача щодо невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договорами банківського вкладу №001-03506-060215 та №003-03506-120215 суперечить приписам ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
В судове засідання, призначене на 12.02.2018 р., з’явився повноважний предствник позивача, відповіда та третя особа до зали судового засідання свого представника не направили, відомості про вручення судової повістки в матеріалах справи наявні, причини неявки невідомі.
В судовому засіданні, призначеному на 12.02.2018 р. судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.
Повноважений представник позивача не заперечував щодо переходу до розгляду справи по суті. У зв’язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача та третьої особи, думка останніх суду не відома.
Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 – 211, 217, 224 – 228 КАС України безпосередньо 12.02.2018 р.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зважаючи на викладене, та, відповідно до ст. 229 КАС України, враховуючи описану вище явку сторін у судове засідання, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписуваного технічного засобу судом не здійснювалось.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач проти пред’явлених позовних вимог заперечував, виклавши свою позицію у відзиві на позовну заяву від 04.01.2018 р. за вх.№486/18, направленому на адресу суду, в якому зазначено наступне.
06.02.2015 р. між Публічним акціонерним товристов «Дельта Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір №001-03506-060215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у гривнях. Сума вкладу складає 70 000 грн., строк дії договору до 08 березня 2015 р. включно.
12.02.2015 р. між Публічним акціонрним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір №003-063506-120215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США. Сума вкладу складає 1 700,00 дол. США. Строк дії договору до 14 березня 2015 р. включно.
В поданому відзиві відповідачем зазначено, що 02 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України за № 150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року за № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» призначено ОСОБА_3.
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №71 від 08.04.2015 року тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк» запроваджено на шість місяців з 03 березня2015 року по 02 вересня 2015 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №147 від 03.08.2015 р. строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» продовжено по 02 жовтня 2015 р. включно.
Постановою НБУ №664 від 02.10.2015 року, відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ «Дельта Банк».
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №181 від 02.10.2015 року розпочата процедура ліквідації АТ «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
Відповідач зазначає, що наказами Уповноваженої особи №408 та №691 була створена комісія та призначено проведення перевірки укладених Банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки.
Під час перевірки встановлено, що 30.10.2014 р. Національним банком України було прийнято Постанову №692/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних». Відповідно до такої постанови було прийнято рішення про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії проблемних строком на 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності. Зокрема, банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб зарахунок відсотків.
При цьому, відповідач зазначає, що в Рішенні Виконавчої дирекції Фонду (протокол №174/15 від 27.07.2015 року), керівників структурних підрозділів банку було повідомлено про обмеження на здійснення певних операцій, встановлені даною Постановою, лише 15.01.2015 р.,а отже, факт надання переваг банком кредиторам може бути доведений включно щодо договорів щодо договорів банківського вкладу, укладених після 16.01.205 р. включно.
Відтак, укладення між банком та фізичними особами після 16.01.2014 р. договорів банківського вкладу, за якими здійснювалось зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є кредиторами банку, та які не могли розраховувати на відшколування коштів за рахунок Фонду з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування мало наслідком надання банком кредитором – фізичним особам переваги перед іншими кредиторами.
Перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду третіх осіб.
При цьому, відповідач зазначив, що згідно положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та інозмних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 та Постанови правління національного Банку України №365 від 16.09.2013 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 вересня 2013 року про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України та Правил банківського обслуговування фізичних осіб у АТ «Дельта Банк» та відповідно до умов депозитних договорів, саме позивач мала внести грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок в банку.
Однак, грошові кошти були перераховані на депозитні рахунки позивача іншою особою, а саме: ОСОБА_4.
У даному відзиві, відповідач зазначив, що згідно наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» №813 від 16.09.2015 р. до договорів банківського вкладу (депозиту) які було виявлено, як нікчемні – було застосовано наслідки нікчемності, відповідно до яких кошти з рахунків вкладників «подрібнювачів» було повернуто назад на рахунки «ініціаторів переводів».
Отже, кошти в сумі 1 700, 00 доларів США та 70 000,00 грн. 17.09.2015 р. були повернуті на рахунок ОСОБА_5
Відтак, відповідач зазначає, що у останньої не було законних підстав до включення позивача до переліку вкладників та в подальшому до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
На підставі зазначеного вище, відповідач просить суд у задоволенні пред’явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Також, 12.12.2017 р. за вх.№5606/17, шляхом поштового зв’язку, від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, було надіслано пояснення, в яких зазначено наступне.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 р. № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування 02.03.2015 р. прийнято рішення № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 р. до 02.06.2015 р. включно в Банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3
Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 71 від 08.04.2015 р. про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 р. № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк". Згідно з даним рішення тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" запроваджено строком на 6 місяців з 03.03.2015 р. до 02.09.2015 р. включно.
Керуючись ч. 4 ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 147 від 03.08.2015 р. про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "ДЕЛЬТА БАНК" до 02.10.2015 р. включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "ДЕЛЬТА БАНК" ОСОБА_3 до 02 жовтня 2015 р. включно.
В поданих появненнях, третя особа зазначила, що відповідно до п. 6 розділу III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 р. № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Однак, від відповідача до Фонду гарантування не надходило додаткової інформації відносно ОСОБА_2.
Ч. 1 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на уповноважену особу Фонду гарантування покладено обов'язок забезпечити збереження активів та документації банку.
На підставі зазначеного вище, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду гарантування зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
Так, за результатами проведеної перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між ПАТ «Дельта Банк» та фізичними особами- клієнтами Банку після 16.01.2015 р. включно.
Третя особа зазначає, що договір банківського депозиту від 06.02.2015 р., договір банківського депозиту від 12.02.2015 р. було укладено під час дії обмежень відповідно до постанови Правління НБУ № 692/БТ від 30.10.2014 року «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних».
30.10.2014 року Правлінням Національного банку України була прийнята постанова №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних».
У поданих поясненнях третя особа зазначила, що на час укладення договору та перерахунку грошових коштів позивачу від третьої особи, постановою Правління Національного банку України було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Кошти на банківські рахунки позивача фактично переведені від іншого кредитора банку - ОСОБА_5 (06.02.2015 р. у розмірі 70 000,00 грн. та 12.02.2015 р. у розмірі 1 700,00 доларів США, власника великого рахунку.
На підставі зазначеного вище відповідач зазначає, що в даному випадку фактичного внесення позивачем грошових коштів до каси банку або шляхом перерахування на рахунок з інших власних рахунків не відбулось, а здійснено перерахування коштів в розмірі, який може бути відшкодовано за рахунок Фонду гарантування з іншого рахунку, відкритого в ПАТ «Дельта банк», що належить третій особі, що свідчить про те, що позивач не є вкладником банку в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та правочин з переказу коштів містить ознаки нікчемного.
З урахуванням вищевикладеного, третя особа просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 06.02.2015 р. між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у гривнях від 06.02.2015 р. №001-03506-060215.
Відповідно до п.1.6 зазначеного вище договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №26307112963200, а вкладник залучає вклад у сумі 70 000,00 грн. (сімдесят тисЯч грн., 00 коп.) на сторок із моменту зарахування вкладу на рахунок та по 08.03.2015 р. включно.
В матеріалах справи містяться відомості, що 06.02.2015 р. на поточний рахунок позивача за № 26307112963200, відкритого в ПАТ “Дельта Банк” було перераховано грошову суму у розмірі 70 000,00 грн., з призначенням платежу: «Переказ коштів від ОСОБА_5», що підтверджується платіжним дорученням № 45493481 від 06.02.2015 року.
12.02.2015 р. між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 12.02.2015 р. №003-03506-120215.
Відповідно до п.1.6 зазначеного вище договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №26307112989187, а вкладник залучає вклад у сумі 1 700,00 грн. (одна тисяча сімсот) доларів США на сторок із моменту зарахування вкладу на рахунок та по 14.03.2015 р. включно.
Судом встановлено, що 06.02.2015 р. на поточний рахунок позивача за № 26307112989187, відкритого в ПАТ “Дельта Банк” було перераховано грошову суму у розмірі 1 700,00 доларів США, з призначенням платежу: «Переказ коштів від ОСОБА_5», що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № 45812958 від 12.02.2015 року.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 “Про віднесення ПАТ “Дельта Банк” до категорії неплатоспроможних”, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року № 51 “Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ “Дельта Банк”, згідно з яким з 03.03.2015 року було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ “Дельта Банк” ОСОБА_3.
Відповідно до оголошення на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення № 181 від 02.10.2015 року про початок ліквідації ПАТ “Дельта Банк” з 02.10.2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що представником ПАТ “Дельта Банк” були направлені на адресу ОСОБА_2 повідомлення, а саме: від 23.09.2015 р. за №8821/1376 про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №001-03506-060215 від 06.02.2015 р., укладеного між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, згідно до п.7 ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та від 23.09.2015 р. №8821/3077 про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 003-03506-120215 від 12.02.2015 р., укладеного між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, згідно до п.7 ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», копії яких містяться в матеріалах справи.
В матеріалах справи містяться відомості, що ПАТ "Дельта Банк" постановою Правління Національного банку України від 30.10.2014 року № 692/БТ віднесений до категорії проблемних із встановленням ряду обмежень в його діяльності, в тому числі, заборону проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом.
При цьому, як зазначено в Рішенні Виконавчої дирекції Фонду, протокол №174/15 від 27.07.2015 року, керівників структурних підрозділів Банку було повідомлено про обмеження на здійснення певних операції, 15.01.2015 року.
Так, незважаючи на зазначене вище, ПАТ “Дельта Банк” було укладено з ОСОБА_2 такі договори, як: договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у гривнях від 06.02.2015 р. №001-03506-060215 та договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 12.02.2015 р. №003-03506-120215, що, в свою чергу, є порушенням постанови Правління Національного банку України від 30.10.2014 року № 692/БТ, яка є обов'язковою до виконання та діючого законодавства у сфері банківської діяльності.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Уповноваженої особи ФГВФО від 16 вересня 2015 року № 813 «Щодо заходів, пов’язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» до договорів, а саме: договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у гривнях від 06.02.2015 р. №001-03506-060215 та договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 12.02.2015 р. №003-03506-120215, які було визнано нікчемними, застосовано наслідки нікчемності, відповідно до яких кошти з рахунку вкладника “подрібнювача” було повернуто на рахунки “ініціаторів переказів”, серед яких, відповідно до додатку №1 до Наказу №813 від 16.09.2015 р. міститься договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у гривнях від 06.02.2015 р. №001-03506-060215 та договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 12.02.2015 р. №003-03506-120215.
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_5, на підставі його заяви від 12.06.2015 р., копія якої міститься в матеріалах справи, було включено до реєстру кредиторів, які мають право на отримання коштів за наслідками проведення процедури ліквідації АТ “Дельта Банк” в 4-ту чергу погашення вимог кредиторів.
Правові відносини, що виникають у сфері правових, фінансових та організаційних засад функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. №4452-VI, тощо.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.27 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.27 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до ч.5 ст.27 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах “Урядовий кур'єр” або “Голос України” та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частиною 6 ст.27 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст.37 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов’язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність”;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до Постанови Правління національного банку України від 16.09.2013 року № 365 “Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України” встановлено, що надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом унесення готівки власником рахунку.
Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чиного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленій позовній заяві та відзиві до неї, так і в поясненнях третьої особи, суд виходить з наступного.
ПАТ "Дельта Банк" постановою Правління Національного банку України від 30.10.2014 року № 692/БТ, віднесений до категорії проблемних із встановленням ряду обмежень в його діяльності, в тому числі, заборону проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом.
При цьому, як зазначено в Рішенні Виконавчої дирекції Фонду (протокол №174/15 від 27.07.2015 року), керівників структурних підрозділів Банку було повідомлено про обмеження на здійснення певних операції 15.01.2015 року.
Так, судом встановлено, що незважаючи на заборону проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а саме укладення договорів з фізичними особами, ПАТ "Дельта Банк" було укладено з ОСОБА_2 вже після 15.01.2017 р. відповідні договори, а саме: договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у гривнях від 06.02.2015 р. №001-03506-060215 та договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 12.02.2015 р. №003-03506-120215, що є порушенням постанови Правління Національного банку України від 30.10.2014 року № 692/БТ.
В матеріалах справи містяться відомотсі, що на рахунки позивача було перераховано кошти від іншої фізичної особи – ОСОБА_5, що підтверджується платіжним дорученням №45493481 від 06.02.2015 р. в сумі 70 000,00 грн. та платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності №45812958 від 12.02.2015 р., копії яких містяться в матеріалах справи, що є також порушенням Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у націрональній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління національного банку України від 12.11.2003 р. №492 та Постанови Правління національного банку України від 16.09.2013 року № 365 “Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України”.
Відтак, на підставі зазначеного вище, уповноваженою особою Фонду були провомірно сформовані повідомлення, а саме: від 23.09.2015 р. за №8821/1376 про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №001-03506-060215 від 06.02.2015 р., укладеного між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, згідно до п.7 ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та від 23.09.2015 р. №8821/3077 про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 003-03506-120215 від 12.02.2015 р., укладеного між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, згідно до п.7 ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якого правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
При цьому, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Уповноваженої особи ФГВФО від 16 вересня 2015 року № 813 «Щодо заходів, пов’язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» до договорів, а саме: договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у гривнях від 06.02.2015 р. №001-03506-060215 та договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 12.02.2015 р. №003-03506-120215, які було визнано нікчемними, застосовано наслідки нікчемності, відповідно до яких кошти з рахунку вкладника “подрібнювача” було повернуто на рахунки “ініціаторів переказів”, серед яких, відповідно до додатку №1 до Наказу №813 від 16.09.2015 р. міститься договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у гривнях від 06.02.2015 р. №001-03506-060215 та договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 12.02.2015 р. №003-03506-120215.
Так, ОСОБА_5, на підставі його заяви від 12.06.2015 р., копія якої міститься в матеріалах справи, було включено до реєстру кредиторів, які мають право на отримання коштів за наслідками проведення процедури ліквідації АТ “Дельта Банк” в 4-ту чергу погашення вимог кредиторів.
Відтак, суд зазначає, що ОСОБА_5 за наслідками розгляду поданої ним заяви від 12.06.2015 р., перебуває в черзі кредиторів на отримання власних коштів, які спочатку були переведені на депозитні рахунки позивача, але на підставі наказу відповідача від 16 вересня 2015 року № 813 були повернуті на рахунок, саме з якого здійснювався переказ на рахунки позивача.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що зазначене вище виключає можливість виплати ОСОБА_2 цієї ж суми, в якості гарантованого відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відтак, не встановивши в судовому засіданні та не підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи факту порушення законних прав та охоронюваних законом інтересів позивача внаслідок вчинення відповідачем оскаржуваних дій, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні зазначених вище позовних вимог повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції про сплату судового збору від 22.11.2017 року №3292 за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок грн., 00 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.
Враховуючи відмову у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 29.01.2018 р. №3774/18, визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” ОСОБА_3, оформленого наказом №813 від 16.09.2015 р. в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у гривнях №001-03506-060215 від 06.02.2015 р. та договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США №003-03506-120215 від 12.02.2015 р.; визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” ОСОБА_3 щодо не включення ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №001-03506-060215 від 06.02.2015 р. та договором банківського вкладу №003-03506-120215 від 12.02.2015 р.; зобов’язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” ОСОБА_3 включити рахунки ОСОБА_2 до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про рахунки ОСОБА_2 для внесення даних ОСОБА_2 до Загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок грн., 00 коп.), сплачених останньою відповідно до наведеної вище квитанції.
Керуючись ст.ст.242-244, 246, 250, 254, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 29.01.2018 р. №3774/18, визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” ОСОБА_3, оформленого наказом №813 від 16.09.2015 р. в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у гривнях №001-03506-060215 від 06.02.2015 р. та договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США №003-03506-120215 від 12.02.2015 р.; визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” ОСОБА_3 щодо не включення ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №001-03506-060215 від 06.02.2015 р. та договором банківського вкладу №003-03506-120215 від 12.02.2015 р.; зобов’язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” ОСОБА_3 включити рахунки ОСОБА_2 до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про рахунки ОСОБА_2 для внесення даних ОСОБА_2 до Загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду, – відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_6
Судове рішення № 73413647, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 12.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/7694/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: