Ухвала суду № 73412642, 16.04.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/6379/18

Провадження №1-в/127/208/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Іванченка Я.М.,

за участю:

секретаря – Дончевської Я.Б.,

прокурора – Озерського Е.Е.,

представника Вінницької ВК № 86 – ОСОБА_1,

засудженого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 в м. Вінниці, в режимі відеоконференцзв’язку з засудженим ОСОБА_2, який відбуває покарання в Вінницькій ВК УДД України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№ 86), подання адміністрації Вінницької ВК УДД України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№ 86) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, який до засудження не працював, раніше судимого:

- 10.06.1997 року - Іллінецьким районним судом Вінницької області за ст. 140 ч.3, 46-1 КК України до 3 років позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

- 20.10.1999 року – Іллінецьким районним судом Вінницької області за ст. 140 ч.2, 43 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 26.11.2001 року умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 18 днів;

- 05.04.2004 року Оратівським районним судом Вінницької області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 09.08.2006 року умовно-достроково на 10 місяців 2 дні;

- 27.03.2007 року Оратівським районним судом Вінницької області за ст. 309 ч. 1, 185 ч.3, 70, 71 КК України до 3 років 10 місяців 2 днів позбавлення волі, звільнений 03.02.2010 року умовно-достроково на 8 місяців 22 дні;

- 20.08.2012 року Іллінецьким районним судом Вінницької області за ст. 185 ч. 3, 75 КК України до 4 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком на 3 роки, постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 28.02.2014 року іспитовий строк відмінено;

По даній справі засуджений 23.04.2014 року Іллінецьким районним судом Вінницької області за ст. 395, 71 ч.1, 72 ч.1 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, початок строку відбування покарання 29.05.2015 року, відбув 2/3 строку покарання – 19.02.2018 року, кінець строку відбування покарання 29.06.2018 року, суд –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло подання адміністрації Вінницької ВК УДД України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№ 86) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2

У судовому засіданні представник ВВК № 86 ОСОБА_1 підтримав подання та просив звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання за вироком Іллінецького районного суду Вінницької області від 23.04.2014 року умовно-достроково, оскільки останній відбув 2/3 строку покарання 19.02.2018 року, довів своє перевиховання та виправлення.

Засуджений ОСОБА_2 підтримав подання, просив суд задовольнити його.

Прокурор Озерський Е.Е. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення подання, оскільки ОСОБА_2 має ряд непогашених судимостей за вчинення корисливих злочинів, звільнявся тричі умовно-достроково від відбування покарань, однак знову вчиняв нові корисливі злочини, що свідчить про його стійку схильність до вчинення злочинів.

Дослідивши подання адміністрації Вінницької ВК УДД України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№ 86) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2, заслухавши думку представника ВВК №86, думку засудженого ОСОБА_2 та прокурора, який заперечував проти задоволення подання, дослідивши та оцінивши подання та матеріали особової справи засудженого, суд прийшов до висновку про неможливість задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2 виходячи з наступного.

Так, згідно ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» звертає увагу судів на те, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України та на те, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Так, судом враховано, що ОСОБА_2, який востаннє був засуджений 23.04.2014 року Іллінецьким районним судом Вінницької області за ст. 395, 71 ч.1, 72 ч.1 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, початок строку відбування покарання 29.05.2015 року, відбув 2/3 строку покарання 19.02.2018 року, останній немає дисциплінарних стягнень, має дисциплінарні заохочення, за місцем відбування покарання характеризується позитивно, однак зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_2 має ряд непогашених судимостей, зокрема за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, при цьому будучи засудженим 20.10.1999 року Іллінецьким районним судом Вінницької області за ст. 140 ч.2, 43 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнявся 26.11.2001 року від відбування покарання умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 18 днів та 05.04.2004 року Оратівським районним судом Вінницької області знову був засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, після чого звільнявся від відбування покарання 09.08.2006 року умовно-достроково на 10 місяців 2 дні та знову через незначний проміжок часу 27.03.2007 року був засуджений Оратівським районним судом Вінницької області за ст. 309 ч. 1, 185 ч.3, 70, 71 КК України до 3 років 10 місяців 2 днів позбавлення волі, звільнений від відбування покарання 03.02.2010 року умовно-достроково на 8 місяців 22 дні, при цьому знову ж таки 20.08.2012 року засуджений Іллінецьким районним судом Вінницької області за ст. 185 ч. 3, 75 КК України до 4 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком на 3 роки, постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 28.02.2014 року іспитовий строк відмінено, по даній справі засуджений 23.04.2014 року Іллінецьким районним судом Вінницької області за ст. 395, 71 ч.1, 72 ч.1 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, що свідчить про стійку схильність ОСОБА_2 до вчинення умисних корисливих злочинів та небажання ставати на шлях виправлення, а тому, суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 своєю поведінкою не довів своє виправлення та перевиховання, а відбуття ним 2/3 строку призначеного покарання являється недостатнім для його виправлення та перевиховання, оскільки на час розгляду подання не досягнуто мети покарання, передбаченої положеннями ст. 50 КК України, а тому в задоволенні подання про умовно – дострокове звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 50, 82 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання адміністрації Вінницької ВК УДПтС України у Вінницькій області (№ 86) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2 за вироком Іллінецького районного суду Вінницької області від 23.04.2014 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою з дня отримання копії ухвали.

Суддя: