Ухвала суду № 73412634, 16.04.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/16930/17

Провадження №11-кп/772/532/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Каленяк Р. А.

Доповідач : Рупак А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого: Рупака А.А.

суддів: Ковальської І.А., Нагорняка Є.П.

при секретарі Доценко М.І.

з участю прокурора Миколайчука Д.Г.

захисника Нестерука В.В.

обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження №12017020010002737, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань 05.06.2017, за апеляційними скаргами захисника Нестерука В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2018, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з середньою освітою, має на утриманні неповнолітню дочку, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 30 грудня 2009 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186, 70 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 19 липня 2011 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 186, 71 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до ухвали Піщанського районного суду Вінницької області від 06 жовтня 2014 року на підставі ст. 107 КК України умовно-достроково звільнений від відбування покарання на один рік 4 місяці 18 днів;

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 127, ч.2 ст. 186 КК України та призначено йому покарання:

- за ч.2 ст. 186 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 127 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Стягнуто ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення експертних досліджень та експертиз з - в сумі 495 (чотириста дев'яносто п'ять) грн. 00 коп.

Вирішено питання речових доказів.

Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

ОСОБА_3 будучи раніше судимим за вчинення тяжких корисливих злочинів, в період непогашеної судимості на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні злочини.

Так, 04 червня 2017 року о 15.30 год. ОСОБА_3 за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, прийшли до домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, маючи на меті помститися ОСОБА_5 за написання ним до поліції заяви на неправомірні дії особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та примусити вчинити дії, що суперечать волі ОСОБА_5, а саме відкликати дану заяву.

Так, зайшовши спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в кімнату вищевказаного будинку де знаходився ОСОБА_5, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження діючи умисно розуміючи протиправність своїх дій, з метою реалізації спільного злочинного умислу, а саме змусити потерпілого проти його волі відкликати вищевказану заяву, одразу ж підійшов до ОСОБА_5 та кулаками рук наніс декілька ударів в різні ділянки голови потерпілого, чим завдав останньому гострого фізичного болю, при цьому постійно висловлюючись до нього чи розуміє він, що наробив написавши заяву в поліцію.

Від отриманих ударів та завданого фізичного болю ОСОБА_5 втратив рівновагу та присів на диван, що знаходився позаду нього. В свою чергу, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження продовжуючи свою протиправну поведінку наніс удар ногою та ще декілька ударів кулаками рук в область обличчя ОСОБА_5, чим завдав останньому фізичного болю.

В цей час, ОСОБА_3 реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на завдання сильного фізичного болю, розуміючи протиправність своїх дій, підійшовши до ОСОБА_5, який сидів на дивані, також почав наносити удари кулаками рук в область голови та рук потерпілого, якими останній прикривав обличчя та голову, намагаючись захиститися від ударів.

В свою чергу ОСОБА_6 втрутилася між ними та потерпілим намагаючись припинити побиття останнього.

Після цього, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_3 відійшли від ОСОБА_5, при цьому особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження присіла на стілець навпроти нього та почала вимагати забрати заяву з поліції. Отримавши відмову від останнього вчинити такі дії, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження різко встала із стільця та скориставшись тим, що ОСОБА_6 відійшла в бік, а ОСОБА_5 втратив пильність та опустив руки, наніс йому удар кулаком руки в ділянку носа чим спричинив останньому різкий фізичний біль. Після чого, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження з різною періодичністю продовжила наносити чисельні удари кулаками в різні частини голови та тулуба при цьому постійно повторюючи вимогу забрати заяву з поліції та розуміючи при цьому, що своїми протиправними діями він завдає ОСОБА_5 фізичних страждань.

В свою чергу, ОСОБА_3, поки особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження наносила удари ОСОБА_5, підійшов до серванту і відчинивши дверцята, побачив на полиці мобільний телефон марки «Donod» моделі «D801-TV» сірого кольору з антеною та телефон марки «Nokia» моделі «С5-03» чорно-сірого кольору. Взявши вказані телефони, ОСОБА_3, не реагуючи на заперечення ОСОБА_6, поклав їх до своєї кишені. Після цього, ОСОБА_3, побачив на сидінні стільця мобільний телефон марки «Fly» моделі «TS 91» в корпусі чорно-сірого кольору. Підійшовши, до стільця ОСОБА_3 не зважаючи на заперечення ОСОБА_5 та ОСОБА_6, покласти телефон на місце, забрав телефон та поклав його до кишені.

Після цього, ОСОБА_3 реалізуючи спільний умисел, приєднався до особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та вони уже разом продовжили наносити ОСОБА_5 чисельні удари руками та ногами в область голови, тулуба та рук, чим заподіяли сильного фізичного болю останньому.

В цей час, ОСОБА_5 скориставшись допомогою ОСОБА_6, вирвався від ОСОБА_3 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження і вибіг на вулицю, де його одразу ж наздогнали ОСОБА_3 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження і збили з ніг та кинули на землю. Після цього, ОСОБА_3 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, усвідомлюючи беззахисний стан потерпілого, бажаючи завдати йому сильного фізичного болю та фізичних страждань, із значною силою протягом двох хвилин наносили ОСОБА_5 чисельні удари руками та ногами в область голови та рук.

В свою чергу, ОСОБА_5 лежачи на землі, намагався захиститись від нанесення йому побоїв прикриваючись руками та почав кликати сусідів на допомогу однак, ОСОБА_3 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження продовжували завдавати фізичного болю ОСОБА_5 і припинили побиття лише після того, як сусіди почувши крики про допомогу ОСОБА_5 підняли галас та повідомили, що викликали працівників поліції.

Таким чином, внаслідок вказаних побоїв та інших насильницьких дій ОСОБА_3 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження спричинили ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - струс головного мозку, дві забійні рани і отогематома лівої вушної раковини, забійна рана надбрівної ділянки ліворуч, закритий перелом кісток носа, наскрізна забійно-рвана рана нижньої губи справа, забій м'яких тканин (набряки) обличчя, забої (садна) верхніх кінцівок. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_5, згідно висновку експерта № 721/743 від 29 червня 2017 року, належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня) розлад здоров'я; виникли від багаторазової дії тупого твердого предмету (предметів) в названі вище різні ділянки голови та верхніх кінцівок.

Крім того, 04 червня 2017 року о 15:30 год., особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_3 перебуваючи в приміщенні домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 де проживає ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою будучи в стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи свій злочинний умисел, катували потерпілого ОСОБА_5 умисно завдаючи йому ногами та кулаками рук численних ударів в область голови, рук і тулуба, з метою помститися та вимагаючи проти його волі відкликати заяву на неправомірні дії особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, розуміючи при цьому, що в результаті їх протиправних дій потерпілий ОСОБА_5 відчуває особливі фізичні страждання. Під час катування потерпілого у ОСОБА_3 виник умисел на відкрите заволодіння майна ОСОБА_5

Так, ОСОБА_3, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна з корисливих мотивів, та передбачаючи спричинення матеріальної шкоди і бажаючи завдати таку шкоду, ОСОБА_3, усвідомлюючи, що за його діями спостерігає ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що перебувають в кімнаті підійшов до серванту і з метою незаконного збагачення почав відкривати дверцята та шукати цінні речі, побачивши мобільний телефон марки «Donod» моделі «D801-TV» сірого кольору з антеною та телефон марки «Nokia» моделі «С5- 03» чорно-сірого кольору вирішив його викрасти.

Після чого, ОСОБА_3, діючи відкрито, з метою незаконного збагачення та керуючись жагою до легкої наживи взяв з полиці серванту мобільний телефон марки «Donod» моделі «D801-TV» сірого кольору з антеною, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №3845-3847/17-21 від 06.07.2017 року становить 83,33 гривень та телефон марки «Nokia» моделі «С5- 03» чорно-сірого кольору, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №3845-3847/17-21 від 06.07.2017 року становить 100,00 гривень.

В цей час, ОСОБА_5 розуміючи розвиток подій почав кричати та вимагати, щоб ОСОБА_3 повернув мобільні телефони на місце, однак останній ігноруючи вимоги ОСОБА_5 та розуміючи що його дії викриті поклав викрадені речі до своєї кишені.

Після цього, ОСОБА_3 побачив на сидінні стільця мобільний телефон марки «Fly» моделі «TS 91» в корпусі чорно-сірого кольору та у нього виник умисел на повторне викрадення чужого майна.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, діючи відкрито, усвідомлюючи, що за його діями продовжують спостерігати ОСОБА_5 та ОСОБА_7, ОСОБА_3 взяв зі стільця мобільний телефон марки «Fly» моделі «TS 91» в корпусі чорно-сірого кольору.

В цей час, ОСОБА_5, спостерігаючи за розвитком подій, наказав ОСОБА_3 повернути вказаний телефон на місце, однак ОСОБА_3 ігноруючи законні вимоги ОСОБА_5 поклав викрадений телефон вартість якого, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №3845-3847/17-21 від 06.07.2017 року становить 245,00 гривень до своєї кишені.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 завдав ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму, яка згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3845-3847/17-21 від 06.07.2017 становить 428 гривень.

В подальшому, ОСОБА_3, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.

В апеляційній скарзі захисника Нестерука В.В. в інтересах ОСОБА_3 ставиться питання про зміну вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2018 через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Просить визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно визнав покази потерпілого ОСОБА_4 та його співмешканки ОСОБА_8, оскільки до їх показів слід відноситись вкрай критично, з підстав їх особистої зацікавленості у результаті розгляду справи, крім того кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 127 та ч.2 ст. 186 КК України за якими обвинувачується ОСОБА_3 жодним чином не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, також не знайшло свого підтвердження факт знаходження обвинуваченого в стані алкогольного сп'яніння.

В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_3 ставиться питання про скасування вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2018 з направленням матеріалів кримінального провадження на новий судовий розгляд. Апеляційна скарга мотивована тим, що вирок суду є незаконним та несправедливим щодо нього, під час розгляду справи суд не допитав ОСОБА_9, який є головним свідком у справі.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор Миколайчук Д.Г. та потерпілий ОСОБА_4 заперечили проти задоволення апеляційних скарг захисника та обвинуваченого вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим.

Захисник Нестерук В.В. та обвинувачений ОСОБА_3 просили задовольнити їхні апеляційні скарги з підстав, викладених в них.

Мотиви суду.

Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги захисника Нестерука В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_3 не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Як убачається з вироку, суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Даний висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та належним чином перевірених судом доказах.

З показань потерпілого ОСОБА_4, наданих під час судового розгляду вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 разом з ОСОБА_9 04.06.2017 року після обіду зайшли до нього додому та висунули вимогу про відкликання ним заяви, поданої до органів внутрішніх справ про вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення відносно нього. Отримавши негативну відповідь обоє почали наносити йому тілесні ушкодження по різних частинах тіла та голові. При цьому ОСОБА_3 також відкрито викрав належні три мобільні телефони, а на його прохання залишити засоби зв'язку не реагував.

Такі ж показання надали суду ОСОБА_8, яка була очевидцем події.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що 04.06.2017 року з кухні свого будинку, який навпроти будинку потерпілого бачила, як потерпілий ОСОБА_4 лежав на порозі свого будинку, а ОСОБА_9 та ОСОБА_3 наносили йому удари.

Обставини події під час слідчого експерименту підтвердив потерпілий, чому суд надав належну оцінку.

Крім цього наявність, механізм та локалізація тілесних ушкоджень, встановлених висновком судово-медичної експертизи №721/743 від 29.06.2017 року об'єктивно узгоджуються з локалізацією та механізмом їх утворення, викладених потерпілим в ході судового провадження.

Таким чином судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_3 за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження з метою змісити потерпілого вчинити певні дії проти його волі, а саме відкликати подану заяву про вчинене кримінальне правопорушення вчинили щодо нього насильницькі дії, що носили тривалий характер заподіявши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Саме такі дії обвинуваченого охоплюються діянням, що підпадають під визначення ч.2 ст.127 КК України та кваліфікація дій ОСОБА_3 є вірною.

Стосовно доводів апеляційних скарг захисника та обвинуваченого про відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до диспозиції ст.186 КК України під відкритим викраденням чужого майна (грабежем) слід розуміти таке викрадення майна, яке здійснюється в присутності інших осіб, які розуміють протиправний характер дій винного, а він, у свою чергу, усвідомлює цю обставину.

Як вбачається з вироку, а саме показань потерпілого ОСОБА_4, ОСОБА_3 в його присутності відкрито заволодів трьома мобільними телефонами, а на його прохання залишити дані речі, не реагував.

При цьому пояснення обвинуваченого про те, що він забрав телефони з метою позбавлення потерпілого можливості повідомити про пригоду правоохоронні органи, не має значення для кваліфікації дій останнього, оскільки змістом умислу грабежу охоплюються усвідомленням того факту, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах очевидності - мають відкритий для потерпілого характер. Крім цього, після вчинення грабежу ОСОБА_3 викрадене не повернув потерпілому, натомість звернув на свою користь.

Оскільки обвинувачений має непогашену судимість за вчинення аналогічного злочину, тому його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України, а саме відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно.

Доводи ж апеляційної скарги захисника в тій частині, що вартість викрадених телефонів не є значною, не ґрунтуються на законі, оскільки згідно з диспозицією ст.186 КК України вартість викраденого майна при відкритому викраденні чужого майна не має значення для кваліфікації дій особи за цим законом.

Призначене ж судом покарання за кожен злочин в межах санкцій частин відповідних статей закону України про кримінальну відповідальність та призначене остаточне покарання за сукупність злочинів з урахуванням особи винного відповідає вимогам ст.65 КК України та є необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання засудженого, попередження вчинення ним нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги захисника Нестерука В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 08 лютого 2018 року у кримінальному провадженні №12017020010002737, внесеному в єдиний реєстр досудових розслідувань 05.06.2017по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 127, ч.2 ст. 186 КК України залишити без змін.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той самий строк з моменту вручення копії ухвали.

Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України судове рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Судді:

Згідно з оригіналом: