Рішення № 73412239, 16.04.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4030/18

Провадження № 2/127/677/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2018 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді - Антонюка В.В.,

при секретарі – Гончаруку І.О.,

з участю: позивача – ОСОБА_1,

представників відповідача – ОСОБА_2, та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, мотивуючи його тим, що 23.01.2018 року наказом №9-к/тр її звільнено з посади головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної роботи та аудиту ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області у зв'язку зі скороченням штату та чисельності працівників згідно п.1 ст. 40 КЗпП України. Вважає звільнення безпідставним та незаконним, оскільки: її належним чином не попередили про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці (27.10.2017 р. їй надано для ознайомлення попередження №01-1302 від 26.10.2017 р., яке не містило попередження про звільнення у стверджувальній формі); їй не було запропоновано іншої роботи; не було отримано щодо її звільнення належним чином оформленої згоди первинної профспілкової організації; не було враховано, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, одна виховує сина та аліментів на утримання сина не отримує в зв’язку із тим, що батько сина знаходиться на тимчасово окупованій території.

При поновленні на роботі вона має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала в повному обсязі за обставин, викладених у позовній заяві та просила їх задоволити.

Представники відповідача ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, заявлені позовні вимоги не визнала, пояснили, що звільнення ОСОБА_1 було проведено з дотриманням вимог законодавства. Попередженням №01-1302 від 26.10.2017 р. позивач була попереджена про зміни в організації праці, про зміну істотних умов праці та можливе майбутнє звільнення з посиланням на постанову правління Фонду соціального страхування України №47 від 12.09.2017 "Про затвердження граничної чисельності працівників Фонду соціального страхування України" та наказ виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України №556 від 23.10.2017. Мінсоцполітики листом №5327/0/14-16/06 від 11.04.2016 роз’яснило, що законодавством не передбачено форма та спосіб повідомлення працівника про наступне вивільнення у зв’язку із скороченням штату. Профспілковий орган не надав обґрунтованого рішення про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору з позивачем. Кадрова комісія вирішувала питання щодо переважного права на залишення на роботі працівників управління ВДФСС України у Вінницькій області, перевага у збереженні місця роботи була надана іншим працівникам, а не позивачу. Вважають, що немає підстав для задоволення позову, в тому числі і щодо відшкодування моральної шкоди. Просять відмовити в задоволенні позову, надали відзив на позов. (а.с.13-14)

З’ясувавши позиції сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом № 404-к/тр від 18.12.2017 року ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної роботи та аудиту управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області 29.12.2017 року у зв’язку зі скороченням штату та чисельності працівників на підставі ч.1 ст. 40 КЗпП України (а.с.24).

Відповідно до наказу №9-к/тр «Про внесення змін до наказу від 18.12.2017 року №404-к/тр «Про звільнення з роботи ОСОБА_1О.» від 23.01.2018 року, ОСОБА_1, звільнена з посади головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної роботи та аудиту управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області 23.01.2018 року в зв’язку зі скороченням штату та чисельності працівників згідно п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с.3, 26).

Зміни до наказу вносились в зв’язку із тим, що Наказом №137-в від 04.12.2017 року, позивачу ОСОБА_1 надано невикористану частину щорічної основної відпустки тривалістю 14 календарних днів з 14.12.2017 року по 28.12.2017 року включно (а.с.23).

В зв’язку із перебуванням ОСОБА_1 під час відпустки на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності АДД № 747311 та АДД № 616565 (а.с.21-22), Наказом №2-в від 19.01.2018 року ОСОБА_1 було продовжено невикористану частину щорічної основної відпустки на три календарних дні з 20.01.2018 року по 22.01.2018 року, включно (а.с.25).

Відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно постанови Правління Фонду соціального страхування України №47 від 12.09.2017 р. затверджено з 01.01.2018 р. граничну чисельність працівників Фонду у кількості 5192 штатних одиниць, у тому числі граничну чисельність працівників виконавчої дирекції Фонду- 188 штатних одиниць. (а.с. 20)

Відповідно до штатного розпису управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, затвердженого 31.10.2017 р., разом по управлінню 51 штатна одиниця, з яких відділ фінансового контролю та аудиту включає 8 штатних одиниць. Представник відповідача ОСОБА_2 пояснив, що зазначений штатний розпис діє з 01.01.2018 р. Згідно попереднього штатного розпису, затвердженого наказом виконавчої дирекції №14-ос від 15.05.2017 р., управління включало в себе 80 штатних одиниць, позивач ОСОБА_1 працювала у відділі контрольно-ревізійної роботи та аудиту (зараз відділ фінансового контролю та аудиту), загальна чисельність відділу складала 14 штатних одиниць, а тепер - 8.

Згідно ст. 49-2 ч. 1 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

З листа Міністерства соціальної політики України про надання роз’яснень №5327/0/14-16/06 від 11.04.2016 вбачається, що законодавством про працю не передбачена форма та спосіб повідомлення про наступне вивільнення у зв’язку із скороченням штату або іншими істотними змінами в роботі. Водночас у разі виникнення трудових спорів роботодавець (комісія) повинен мати докази, що працівника було повідомлено про відповідне вивільнення не пізніше як за два місяці, необхідно повідомити кожного працівника про можливе майбутнє вивільнення (а.с. 15-16).

На а.с. 4 - письмове попередження про зміни в організації виробництва і праці, зміни істотних умов праці, зокрема про зміну системи оплати та стимулювання праці, розміру посадового окладу, зміну найменування посади, які вступають в дію з 01.01.2018 р., та про можливе майбутнє звільнення головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної роботи та аудиту управління виконавчої дирекції ФССУ у Вінницькій області ОСОБА_1 27.10.2017 р. ОСОБА_1 була ознайомлена з попередженням, про що свідчить її підпис.

Згідно ст. 43 ч. 1 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 ст. 40 КЗпП України (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до ст. 39 ч. 6 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Як вбачається із витягу з протоколу засідання постійної робочої комісії (президії) об’єднаної профспілкової організації працівників Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2017 р. щодо розгляду подання начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області від 18.12.2017 р. про надання згоди на розірвання трудового договору з головним спеціалістом контрольно-ревізійної роботи та аудиту ОСОБА_1, рішення не прийнято, голосували: за- 0, проти- 0, утримались-4. Тобто, обґрунтоване рішення про відмову у наданні згоди на звільнення позивача відсутнє.

Частиною 1 статті 42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

На засіданні кадрової комісії з вирішення питань щодо переважного права на залишення на роботі працівників управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області та його відділень обговорювалась інформація щодо переважного права на залишення на роботі працівників управління та відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, прийнято рішення надати рекомендацію начальнику управління щодо звільнення у зв’язку зі скороченням штату за п.1 ст. 40 КЗпП України працівників, в тому числі ОСОБА_1, що вбачається з витягу з протоколу від 14.12.2017 р. (а.с. 17-19)

З наказу ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області №9-к/тр від 23.01.2018 р. вбачається, що ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної роботи та аудиту управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області 23.01.2018 р. у зв’язку зі скороченням штату та чисельності працівників на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 26).

Отже, відповідачем при звільненні ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної роботи та аудиту управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області у зв’язку зі скороченням штату та чисельності працівників було дотримано вимоги трудового законодавства, тому немає підстав для поновлення на роботі позивача ОСОБА_1 у зв'язку з чим в задоволенні позову про поновлення на роботі слід відмовити.

Враховуючи те, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про поновлення на роботі, яка на думку суду задоволенню не підлягає, суд вважає, що у задоволенні позову в цій частині також необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 40, 42, 43, 49-2 КЗпП України, ст. 39 ч. 6 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності, ст. ст. 13, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, жительки вул. Р.Скалецького, 55, м. Вінниця до ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 41315197, вул. Зодчих,22 м. Вінниця про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: В.В. Антонюк