Рішення № 73412224, 16.04.2018, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/1169/17

провадженя № 2/0274/984/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

16.04.2018 м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Замеги О.В., з участю секретаря судового засідання Павлюк - Жук А.В., розглянувши в письмовому провадженні в судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним і скасувати пункт 14 рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду другої групи з 25 березня 2014 року внаслідок поранення (контузії) та захворювань пов»язаних з виконанням ним обов»язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов»язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30 червня 2017 року № 69, зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду другої групи з 25 березня 2014 року внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року, та зобов"язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання постанови суду протягом п"ятнадцяти діб з дня набрання постановою суду законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він проходив військову службу в Збройних Силах з 01 серпня1973 року по 31 грудня 1979 року. В період з 30 серпня 1983 року по 27 вересня 1984 року проходив службу в Республіці Афганістан та приймав участь в бойових діях в складі військової частини польова пошта 22630. Рішенням центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 18 березня 2014 року № 751 встановлено, що отримані ним множинні вогнепальні осколкові поранення (контузія головного мозку 1984 року), що підтверджено медичним та військово-обліковими документами, - поранення (контузія) та захворювання, пов»язані з виконанням обов»язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії. 01 квітня 2014 року Житомирською обласною МСЕК № 2 йому встановлено другу групу інвалідності з 25 березня 2014 року, що настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. 04 квітня 2014 року міським Управлінням праці та соціального захисту населення м. Бердичева йому встановлений статус інваліда другої групи. Як інвалід війни другої групи він набув право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на дату встановлення інвалідності. 21 жовтня 2015 року він звернувся до Міністерства оборони України через Житомирський обласний військовий комісаріат із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги згідно ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» як інваліду другї групи з 25 березня 2014 року. 20 травня 2016 року протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби № 36 комісія Міністерства оборони України дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих позивачем.

Не погоджуючись із діями відповідача він звернувся до суду. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року постанову Бердичівського міськрайонного суду від 14 лютого 2017 року, залишеною без змін. Рішення відповідача визнано протиправним та скасовано, зобов'язано розглянути питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв»язку із встановленням позивачу другої групи інвалідності що настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. На виконання зазначених рішень суду, 01 червня 2017 року позивач повторно звернувся до Міністерства оборони України з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги. Однак, пунктом 14 рішення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30 червня 2017 року № 69 затвердженого Міністерством оборони України від 04 липня 2017 року позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.

Позивач вважає, що діями відповідача порушено його право, а тому враховуючи вищевикладене, просить позов задовольнити.

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи в судове засідання не з"явились.

Позивач та його представника на адресу суду спрямували заяви у яких позов підтримують та просять його задовольнити. Розгляд справи просить проводити у їх відсутності.

Відповідач надіслав на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву вих. № 474 від 23 березня 2018, відповідно до змісту якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку із безпідставністю. Зазначав, що позивачем не подано документ, який свідчить про обставини поранення. Крім того, вказує, що заявлені позивачем вимоги за своєю суттю є втручанням у дискреційні повноваження відповідача щодо призначення або відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Представник третьої особи - Житомирського обласного військового комісаріату причини неявки не повідомив, будь-яких заяв не направляв. Згідно письмових заперечень, які містяться у матеріалах справи, Житомирський ОВК зазначав, що позивачем не надано відповідних документів, які б свідчили, що причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), не пов"язані із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп"яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. А тому, просить відмовити позичвачу у задоволенні позову за безпідставністю(а.с. 48-50).

Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до частини четвертої статті 229 КАС України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 10 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з такого.

Згідно частини другої статті 18 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті другої КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах з 01 серпня 1973 року по 31 грудня 1997 року. В період з 30 серпня 1983 року по 27 вересня 1984 року позивач проходив службу в Республіці Афганістан, та приймав участь в бойових діях в складі військової частини польова пошта 22630, що підтверджується довідкою Бердичівського об"єднанного міського військового комісаріату № 4/ 43 від 17 березня 2016 року(а.с. 18).

Під час проходження служби позивач отримав множинні вогнепальні осколкові поранення обличчя, спини, лівої нижньої кінцівки(контузія головного мозку - 1984 року), їх наслідки та захворювання, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, що підтверджується витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва № 751 від 18 березня 2014 року, а також довідкою медико-соціальної експертної комісії від 01 квітня 2014 року, відповідно до якої позивачу встановлена другу група інвалідності з 25 березня 2014 року(а.с. 21-24).

20 жовтня 2015 року позивач звернувся до Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату із заявою та усіма належними додатками стосовно призначення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії(а.с. 26).

Протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України № 36 від 20 травня 2016 року документи повернуто позивачу у зв'язку з відсутністю документів, що свідчать про причину та обставини поранення(контузії, травми або каліцтва)(а.с. 27).

Не погоджуючись із вказаною відмовою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся із позовом до суду.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності другої групи, з 25 березня 2016 року внаслідок поранення, контузії, захворювань пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20 травня 2016 року № 36.

Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у з»язку із встановленням йому інвалідності другої групи з 25 березня 2014 року у розмірі та порядку, встановленому Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з прийняттям відповідного рішення та урахуванням викладених судом обставин у даній справі(а.с. 28-32).

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 лютого 2017 року без змін(а.с. 33-37).

01 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Бердичівського об»єднаного міського військового комісаріату з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому інвалідності другою групи, яка пов'язана із проходженням військової служби в Афганістані під час виконання обов'язків військової служби(а.с. 40).

Пунктом 14 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 69 від 30 червня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення(а.с 41).

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Постанова № 975), яка набрала чинності 24 січня 2014 року.

Крім того, дані правовідносини врегульовано наказом Міноборони № 530 від 14 серпня 2014 року «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової службі, та членів їх сімей».

Відповідно п. 4.7 Наказу № 530 документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги, згідно з п. 4.8 Наказу № 530 подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

З викладеного вбачається, що рішення про призначення або відмову у призначенні допомоги належить до виключної компетенції розпорядника бюджетних коштів, яким є Міністерство оборони України.

Згідно п.п 1. П. 6 Порядку № 975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до п. 11 Порядку № 975, військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до п. 21.21 глави 21 розділу ІІ Положення «Про військово-лікарську експертизу у збройних силах України», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення № 402), за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Також, відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

в) Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 N 63 Про організаційні заходи щодо застосування Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (із змінами), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Судом встановлено, що у ОСОБА_1, було виявлено поранення, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Суд зазначає, що згідно п. 4.8. Наказу № 530 відповідач зобов'язаний був подати висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. У разі, якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

Оскільки, рішення щодо виплати грошової допомоги приймає виключно розпорядник бюджетних коштів, яким є Міністерство оборони України, то саме до його компетенції відноситься надання оцінки документам на предмет можливості здійснення виплати. Відповідач зобов'язаний надати лише висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги та надіслати пакет документів до розпорядника коштів для прийняття відповідного рішення.

Отже, враховуючи вищевикладене приходжу до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1, у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду війни другої групи та зобов'язання Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму як інваліду війни другої групи відповідно до порядку затвердженого постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року, підлягають до задоволення.

Також, у позовній заяві міститься вимога позивача зобов'язати Міністерство Оборони України в 15-денний строк надати звіт про виконання рішення суду в цій справі.

Згідно частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, ухваленого не на користь суб'єкта владних повноважень є правом суду, а не його обов'язком, згідно із частиною першою статті 382 КАС України.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про зобов'язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 2, 5, 10, 12, 194, 229, 241-246, 293, 295, 297, 382 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати пункт 14 рішення Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_2, РНОКПП НОМЕР_1), у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду другої групи з 25 березня 2014 року, внаслідок поранення, контузії, захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30 червня 2017 року № 69.

Зобов'язати Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ: 00034022) призначити та виплатити ОСОБА_1, одноразову грошову допомоги у зв'язку з встановленням йому інвалідності другої групи внаслідок поранення, контузії, захворювань, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме з 25 березня 2014 року відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку затвердженого Постановою КМУ від 25 грудня 013 року № 975.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до апеляційного адміністративного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня отримання її копії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя