Ухвала суду № 73410317, 12.04.2018, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

м. Чернівці

12 квітня 2018 року Справа № 926/03/18

За позовом заступника керівника Кельменецької місцевої прокуратури в інтересах держави

до1. фермерського господарства “ОСОБА_1М.”, с. Ставчани Хотинського району; 2. фермерського господарства “Відродження 2007”, с. Ворничани Хотинського району; 3. Недобоївської сільської ради (Недобоївської об’єднаної територіальної громади), с.Недобоївці Хотинського району; 4. Хотинської районної державної адміністрації

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області

про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації права оренди та суборенди

Суддя І.В. Марущак

представники:

від позивача – прокурор Балицька Р.С., посвідчення № 032766;

від відповідача-1 – ОСОБА_2, довіреність від 12.02.2018 року;

від відповідача-2 – ОСОБА_3, голова;

від відповідача-3 – не з’явився;

від відповідача-4 – не з’явився;

від третьої особи – ОСОБА_4, довіреність від 05.01.2018 року №06-22/18.

СУТЬ СПОРУ: заступник керівника Кельменецької місцевої прокуратури (далі – прокурор), діючи в інтересах держави, звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення 28 сесії Ставчанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області VІ скликання від 31.01.2014 року № 252/28/14 “Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства”;

- визнати незаконним та скасувати рішення 30 сесії Ставчанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області VІ скликання від 28.03.2014 року № 269/30/14 “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства”;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 17.04.2015 року, укладений між Ставчанської міською радою Хотинського району Чернівецької області та ОСОБА_1, про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 48,7121 га, який зареєстрований у службі Хотинського районного управління юстиції Чернівецької області за реєстраційним номером 624099973250;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 17.04.2015 року, укладений між Ставчанської міською радою Хотинського району Чернівецької області та ОСОБА_1, про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 18,0094 га, який зареєстрований у службі Хотинського районного управління юстиції Чернівецької області за реєстраційним номером 623886573250;

- зобов’язати фермерське господарство “Відродження 2007” повернути земельну ділянку загальною площею 48,7121 га, кадастровий номер 7325088800:03:002:0328 Недобоївській сільській раді Хотинського району Чернівецької області (Недобоївській об’єднаній територіальній громаді Хотинського району) впродовж місяця з моменту набрання рішення законної сили;

- зобов’язати фермерське господарство “Відродження 2007” повернути земельну ділянку загальною площею 18,0094 га, кадастровий номер 7325088800:03:001:0336 Недобоївській сільській раді Хотинського району Чернівецької області (Недобоївській об’єднаній територіальній громаді Хотинського району) впродовж місяця з моменту набрання рішення законної сили;

- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за номером 9463712 від 17.04.2015 року на підставі договору оренди землі від 17.04.2015 року на земельну ділянку площею 48,7121 га за кадастровим номером 7325088800:03:002:0328;

- скасувати державну реєстрацію права суборенди за номером 14578327 від 13.05.2016 року на земельну ділянку площею 48,7121 га за кадастровим номером 7325088800:03:002:0328;

- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за номером 9462091 від 17.04.2015 року на підставі договору оренди землі від 17.04.2015 року на земельну ділянку площею 18,0094 га за кадастровим номером 7325088800:03:001:0336;

- скасувати державну реєстрацію права суборенди за номером 14578327 від 13.05.2016 року на земельну ділянку площею 18,0094 га за кадастровим номером 7325088800:03:001:0336.

Ухвалою суду від 23.01.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено попереднє засідання на 13.02.2018 року, запропоновано відповідачам надати відзиви на позов та докази в їх обґрунтування. Ухвалою суду від 13.02.2018 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 01.03.2018 року за участю представників сторін, запропоновано відповідачам 1, 2, 3 надати суду відзив на позов та докази в їх обґрунтування, а прокурору відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 01.03.2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, залишено без задоволення клопотання відповідача-1 про витребування доказів, відкладено розгляд справи на 14.03.2018 року.

Ухвалою суду від 14.03.2018 року залишено без задоволення клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі, відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 23.03.2018 року. При цьому, судом повідомлено учасників справи, що клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду буде розглянуте судом у наступних засіданнях підготовчого провадження.

21 березня 2018 року від відповідача-2 надійшло клопотання про витребування доказів, а саме:

- з Хотинського районного суду Чернівецької області адміністративної справи №724/1114/14-а за позовом ОСОБА_1 до Ставчанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області;

- з Хотинського районного суду Чернівецької області кримінальної справи №724/1612/14-к по обвинуваченню ОСОБА_5;

- з прокуратури Чернівецької області дані про те, коли зазначений орган отримав від Ставчанської сільської ради документи на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30.05.2014 року у справі №727/4422/14-к в межах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №42014260000000030, а саме оскаржувані рішення Ставчанської сільської ради та інші документи, до яких зазначеною ухвалою суду був наданий доступ.

Ухвалою суду від 23.03.2018 року залишено без задоволення вказане клопотання відповідача-2 про витребування доказів та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні відкласти на 12.04.2018 року.

У підготовче засідання 12.04.2018 року відповідачі 3 та 4, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи, явку своїх представників не забезпечили, відповідач-3 відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Прокурор та представник третьої особи позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. У свою чергу представники відповідачів 1 та 2 проти позовних вимог заперечили з підстав, зазначених у поданих ними заявах та клопотаннях та просили залишити позов без розгляду.

Крім того, представник відповідача звернувся до суду із клопотанням, в якому просив:

1. Витребувати з Хотинського районного суду Чернівецької області кримінальну справу №724/1612/14-к по обвинуваченню ОСОБА_6

2. Витребувати з прокуратури Чернівецької області дані про те, коли вона отримала від Ставчанської сільської ради документи на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30.05.2014р. по справі №727/4422/14-к в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N2 42014260000000030, а саме рішення Ставчанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 31.01.2014р. та 28.03.2014р. про надання в оренду земельних ділянок ОСОБА_1 та інші документи, до яких зазначеною ухвалою суду був наданий тимчасовий доступ.

До вказаного клопотання відповідачем-2 додано фотокопії клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів від 23.05.2014 р., ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30.05.2014 р., листа Ставчанської сільської ради від 06.06.2014 р., протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 06.06.2014 р., опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 06.06.2014 р.

При цьому фотокопії зазначених документів зроблені представником відповідача-2 особисто з матеріалів справи 724/1612/14-к.

У свою чергу прокурор заявив, що йому необхідно перевірити достовірність поданих відповідачем-2 документів.

Відтак, оскільки у випадку підтвердження прокурором достовірності поданих відповідачем-2 фотокопій документів необхідність витребування їх оригіналів відпаде, суд вважає що дане клопотання про витребування доказів подано завчасно, адже фактично витребувані ним документи надані відповідачем-2.

Щодо правомірності подання позову прокурором суд зазначає наступне.

У відзиві на позов та клопотанні від 01.03.2018 року представник відповідача-1 просив суд залишити позов без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, у запереченні від 19.03.2018 року представник відповідача-1 уточнив, що просить суд залишити позов без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.

В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача-1 зазначає, що у прокурора були відсутні підстави самостійно звертатися до суду із даним позовом, оскільки як сам зазначає прокурор у позові Ставчанська сільська рада (правонаступником якої є Недобоївська сільська рада) безпосередньо сама порушила вимоги земельного та природоохоронного законодавства України. Відтак, наведена прокурором мотив участі прокурора в господарському судочинстві в якості позивача відсутній в ГПК України та Законі України «Про прокуратуру». Крім того, прокурором не враховано того факту, що сама по собі обставина порушення вимог законодавства потенційним позивачем, тобто Недобоївською сільською радою, не перешкоджає йому звертатися до суду щодо визнання недійсними тих чи інших рішень чи договорів, стороною яких він був. За цих обставин, на думку відповідача-1, позовна заява мала би пред’являтися прокурором в інтересах Недобоївської сільської ради. При цьому відповідач-1 також вказує, що оспорювані прокурором рішення винесені не органом держави, а органом місцевого самоврядування в межах власної компетенції та стосовно земельної ділянки, яка є власністю відповідної територіальної громади. Отже, безпосередній інтерес держави в зазначеному випадку взагалі відсутній.

Прокурор проти залишення позову без розгляду заперечує, оскільки вважає, що Недобоївська сільська рада не може скасовувати оспорювані рішення. При цьому, прокурор зазначає, що оскаржувані рішення та договори порушують інтереси держави у сфері використання та охорони земель, ефективного і раціонального використання земельних ресурсів та знижує рівень довіри населення до органів влади. Водночас у третьої особи – Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, яке уповноважене державою здійснювати функції з контролю за використанням та охороною земель, відсутні повноваження на звернення до суду, а тому прокурор надллений повноваження на звернення до суду самостійно як позивач.

У підготовчому засіданні 12.04.2018 року прокурор та представник третьої особи про залишення позову без розгляду заперечували, а представники відповідачів 1 та 2 клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду підтримали та просили суд його задовольнити.

Заслухавши пояснення прокурора та представників учасників справи, розглянувши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, що регулює порядок звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави, суд встановив.

За приписами частин 2 а 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб..

При цьому згідно ст.1311 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається в тому числі представництво інтересів громадянина та держави в суді у випадках, визначених законом.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави має бути наявність порушень або загрози порушень цих самих інтересів.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р., поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України в логічно-значеннєвому зв'язку з поняттям «права», слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як обумовлений загальним змістом об'єктивного та прямо не опосередкованого в суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, який є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, що не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим принципам.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді, згідно приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Пунктом 1 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» від 23 березня 2012 року N 7 передбачено: «Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

У відповідності до ст.53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, у відповідності до вимог ст.53 ГПК України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та висловленої Вищим господарським судом України в постанові Пленуму від 23.02.2012 р. за № 7 позиції, прокурор може набути статус позивача у двох випадках: відсутності органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в разі відсутності у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду.

В позовній заяві Кельменецької місцевої прокуратури зазначено наступне: «Зважаючи на викладене та враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду, а Недобоївська сільська рада Хотинського району Чернівецької області (Недобоївська об’єднана територіальна громада Хотинського району) на користь якої необхідно повернути спірні землі, розпорядилася ними з порушенням вимог чинного законодавства, тому прокурор з метою захисту інтересів держави звертається з даним позовом до суду самостійно як позивач.».

Відповідно, прокурором в позовній заяві зазначено, що ним пред'явлено даний позов в інтересах держави враховуючи, що чинним законодавством визначено орган уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду.

Отже в даному спорі суду потрібно надати оцінку правильності визначення прокурором органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах а також чи порушені прав та інтересів даного органу предметом спору (в даному випадку Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру та зокрема Головно управління Держгеокадастру у Чернівецькій області як територіального органу даної служби згідно п 1 Положення).

Відповідно дост.187 Земельного кодексу України контроль використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Водночас, відповідно до ст.15-2 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі, за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Постановою Кабінету Міністрів України № 482 від 22.07.2016 внесено зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України та передано повноваження щодо охорони та використання земель від Державної інспекції сільського господарства України до Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру.

Доповнено Положення про держану службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету міністрів України від 14.01.2015 № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» підпунктами 25-1-25-10 щодо повноважень в частині здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх форм власності.

У своїй діяльності Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області керується Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, затверджене наказом Держгеокадастру № 308 від 17.11.2016, яким чітко передбачені повноваження Головного управління в сфері контролю за використанням та охороною земель.

Таким чином, законодавець визначив Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, як орган державної влади уповноважений здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель у Чернівецькій області.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»:

«До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать:

а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

б) внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо:

приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель;

припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;

в) одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань;».

На виконання вищезазначених повноважень згідно ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»:

«Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.».

Відповідно до підпункту 3 пункту 6 Положення посадові особи, в межах своїх повноважень, мають право звертатися до суду з позовом про відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Дійсно, чинним законодавством, яким передбачено повноваження згаданого органу, визначено способи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а також встановлено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, не передбачено повноважень щодо звернення до суду про визнання незаконними рішень органів державної влади та місцевого самоврядування з приводу розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо передачі у користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння.

Водночас до повноважень державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» належить можливість безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель, складати акти перевірок, передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали, які в свою чергу повинні вчинити дії на усунення порушень законодавства в тому числі звернутися із позовом в інтересах держави.

Відповідно законодавець визначив такий алгоритм дій центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру) – при виявленні під час проведення перевірок додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та обстеження земельних ділянок порушень складати акти перевірок та вносить до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель також передавати до органів прокуратури акти перевірок та матеріали, які в свою чергу можуть звертатися із позовами у випадку відсутності повноважень із самостійним зверненням з позовом.

Судом з’ясовано в судовому засіданні в представника Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, що перевірка фактів викладених в позові по даній справі не проводилась, акти перевірок, клопотання не направлялись, також відсутні в матеріалах справи докази, що такі заходи вживалися попереднім (ліквідованим) центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі - Державною інспекцією сільського господарства України.

В позовній заяві прокурором зазначено, що дані факт Кельменецькою місцевою прокуратурою встановлено за результатами опрацювання інформації управління Служби безпеки України в Чернівецькій області № 75/45/1546 від 13.09.2017 р.

Згідно з пунктом 3 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» від 23 березня 2012 року N 7: «Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому частиною другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Слід враховувати, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду із 3 представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.».

Відповідно суд констатує, що в даній справі прокурор пред'явивши даний позов в інтересах держави констатував відсутність повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, однак про спірну ситуацію даний орган дізнався після його залучення судом як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Також слід звернути увагу на повноваження відповідача 3 на прийняття оскаржуваних рішень та укладення договорів щодо розпорядження спірними земельними ділянками

Відповідно дост.13 Конституції України, земля, її надра є об’єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Положеннями ст. 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно норм Земельного кодексу України (редакція на момент прийняття спірних рішень та укладення спірних договорів):

Відповідно до частини першої ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини другої ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Водночас, ст.12 Земельного кодексу України, пунктом 34 частини першої ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільська, селищна, міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до закону.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до положень статей 22, 31, 93, 124 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди.

Згідно ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Крім того, частинами другою та третьою статті 134 Земельного кодексу України визначено випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Відповідно до частини другої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, в якому зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Органам, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, стаття 123 Земельного кодексу України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Згідно з пунктом 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (редакція на момент прийняття спірних рішень та укладення спірних договорів): «До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.»

В даному спорі оскаржуються рішення 28 сесії Ставчанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області VІ скликання від 31.01.2014 року № 252/28/14 “Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства” та рішення 30 сесії Ставчанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області VІ скликання від 28.03.2014 року № 269/30/14, а також прокурор просить визнати недійсними договори оренди земельної ділянки від 17.04.2015 року, укладений між Ставчанської міською радою Хотинського району Чернівецької області та ОСОБА_1, щодо двох спірних земельних ділянок.

Згідно рішення Недобоївської сільської ради 31 сесії VІ скликання №86 від 12.08.2015 р. вирішено:

« 1. Об'єднатися з територіальними громадами села Недобоївні. Недобоївської сільської ради, села Ставчани Ставчанської сільської ради, села Долиняни Долинянської сільської ради, Керстенці Керстенецької сільської ради в Недобоївську територіальну громаду з центром у селі Недобоїці.

2. Доручити Недобоївському сільському голові звернутися до Чернівецької обласної ради з клопотанням про утворення Недобоївської територіальної громади.

3. Повноваження, Недобоївської, Ставчанської, Долинянської та Керстенецької сільських рад, сільських голів вищевказаних сільських рад припинити з моменту набуття повноважень новообраними органами місцевого самоврядування сільським головою територіальної громади, утвореної внаслідок добровільного об'єднання.

4.Правонаступником активів і пасивів (зобов'язань) Недобоївської, Ставчанської, Долинянської та Керстенецької сільських рад визначити Недобоївську територіальну громаду, утворену внаслідок добровільного об'єднання.».

Згідно витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.09.2017 р. внесено запис про припинення Ставчанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області.

Відповідно до викладеного Недобоївська сільська рада Хотинського району Чернівецької області, є правонаступником Ставчанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області.

Згідно листа Відділу у Хотинському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №262/411-17-0260 від 07.11.2017 року спірні земельні ділянки кадастрові номера 7325088800:03:002:0328 та 7325088800:03:001:0336 віднесені до населеного пункту с. Ставчани.

Відповідно до оспорюваного рішення 28 сесії Ставчанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області VІ скликання від 31.01.2014 року № 252/28/14 дано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з земель запасу сільської ради в межах населеного пункту площею 67 га. для ведення фермерського господарства.

Також рішенням 30 сесії Ставчанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області VІ скликання від 28.03.2014 року № 269/30/14 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та надано спірні земельні ділянки в оренду для ведення фермерського господарства.

Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірні земельні ділянки кадастрові номера 7325088800:03:002:0328 площею 48,7121га, та 7325088800:03:001:0336 площею 18,0094 га. Відносяться до комунальної форми власності та є власністю територіальної громади села Ставчани в особі Ставчанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області.

Спірні земельні ділянки знаходиться в мажах населеного пункту с. Ставчани Хотинського району Чернівецької області, що не заперечується сторонами та відповідно до вищезазначених норм законодавства органом якому надано право на розпорядження ними була Ставчанська сільська рада (правонаступником якої є Недобоївська сільська рада).

Оспорювані прокурором рішення винесені не органом держави, а органом місцевого самоврядування в межах власної компетенції та стосовно земельних ділянок, які є власністю відповідної територіальної громади.

Обґрунтовуючи подання позову в якості позивача, заступник керівник Кельменецької місцевої прокуратури посилається на те, що Ставчанська сільська рада (правонаступником якої є Недобоївська сільська рада) безпосередньо сама порушила вимоги земельного законодавства України.

Крім того, прокурором не враховано того факту, що сама по собі обставина порушення вимог законодавства Недобоївською сільською радою не перешкоджає прокурору звертатися в інтересах територіальної громади для захисту її прав до суду, щодо визнання недійсними тих чи інших рішень чи договорів, стороною яких дана сільська рада була.

Також прокурор просить:

- зобов’язати фермерське господарство “Відродження 2007” повернути земельну ділянку загальною площею 48,7121 га, кадастровий номер 7325088800:03:002:0328 Недобоївській сільській раді Хотинського району Чернівецької області (Недобоївській об’єднаній територіальній громаді Хотинського району) впродовж місяця з моменту набрання рішення законної сили;

- зобов’язати фермерське господарство “Відродження 2007” повернути земельну ділянку загальною площею 18,0094 га, кадастровий номер 7325088800:03:001:0336 Недобоївській сільській раді Хотинського району Чернівецької області (Недобоївській об’єднаній територіальній громаді Хотинського району) впродовж місяця з моменту набрання рішення законної сили;

Однак, сама Недобоївська сільська рада Хотинського району Чернівецької області прокурором зазначена відповідачем по справі, для даних позовних вимого дана сільська рада повинна бути в статусі позивача.

Відповідно до викладеного суд прийшов до висновку, що прокурором в даному спорі не вірно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави та господарським судом помилково порушено провадження у даній справі за позовом прокурора.

Згідно з пунктом 3 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» від 23 березня 2012 року N 7: «Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.

У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.

Однак у разі коли прокурором подано позовну заяву в інтересах держави як позивачем (частина друга статті 2, частина друга статті 29 ГПК), то господарський суд не вчиняє процесуальних дій, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту постанови; в таких випадках повернення позовної заяви або залишення її без розгляду можливе лише за наявності підстав, зазначених відповідно у пунктах 1, 2, 3, 5 - 9 частини першої статті 63 або в пунктах 1, 2, 5, 6 частини першої статті 81 ГПК.».

Відповідно до п.2 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

Дана підстава п.2 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України (чинної редакції) ідентична п.1 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017 р.).

Згідно ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України: «Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.».

Судом не застосовано в даній справі положення передбачені статтею 174 цього Кодексу (не повернуто позовну заяву) так як докази місця знаходження спірних земельних ділянок отримувались в ході підготовчого провадження, також в ході підготовчого провадження судом залучалась третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Оскільки постанова Пленуму ВГСУ «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» від 23 березня 2012 року N 7, приймалася виходячи із чинної на той момент редакції Господарського процесуального кодексу України, а на момент вчинення даної процесуальної дії є чинною інша редакція Господарського процесуального кодексу України, суд також зазначає.

Згідно ч.5 ст.53 Господарського процесуального кодексу України: «У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.».

Відповідно до ч.2 та 5 ст.44 Господарського процесуального кодексу України: «Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (процесуальна дієздатність). Юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.».

Частина 4 ст.55 Господарського процесуального кодексу України не застосовується в даному випадку, оскільки прокурором в даній справі подано позов без визначення особи (позивача).

Як зазначено вище суд прийшов до висновку, що прокурором в даному спорі не вірно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави та оскільки є орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а відповідно до цього в прокурора відсутні підстави для звернення із даним позовом самостійно згідно вимог ч.5 ст.55 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно в нього не має процесуальної дієздатності, щодо підписання та подання позову в даному випадку.

Тому суд також ухвалив залишити позов без розгляду, у зв’язку із тим, що позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Згідно п.1 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Частиною 2 ст.185 ГПК України передбачено: «За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.».

Отже суд на підставі п.1 та п.2 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України вирішив залишити позов без розгляду.

Відповідно до ч.2 та 3 ст.226 Господарського процесуального кодексу України: «Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.».

Згідно з п.4 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір»: «Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням)».

Отже суд ухвалив повернути Прокуратурі Чернівецької області (Чернівецька область, м. Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, ідентифікаційний код 02910120) з державного бюджету України 16415,14 грн. судового збору, сплаченого платіжними дорученнями № 1541 від 15.12.2017 р. та №8 від 17.01.2018 р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 13, 20, 53, 182, 183, 185 п.1 та п.2 ч.1 ст.226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Залишити позов без розгляду.

2. Повернути Прокуратурі Чернівецької області (Чернівецька область, м. Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, ідентифікаційний код 02910120) з державного бюджету України 16415,14 грн. судового збору, сплаченого платіжними дорученнями № 1541 від 15.12.2017 р. та №8 від 17.01.2018 р.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 17 квітня 2018 року.

Суддя І.В. Марущак