Постанова № 73410264, 16.04.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2018 року м.Дніпро Справа № 904/34/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Вечірко І.О., Іванов О.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2018р. (суддя Євстигнеєва Н.М.), повний текст рішення складено 22.02.2018р. у справі №904/34/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Тойс", м.Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос", м.Кривий Ріг

про стягнення 17400 грн.00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет-Тойс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос" про стягнення заборгованості у розмірі 17 400,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтвані невиконанням відповідачем умов договору №11-05/ЕХ на просування на нові ринки від 11.05.2017р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2018р. ( суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Тойс" основний борг у розмірі 17 400,00 грн. та витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 600,00 грн.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю вимог позивача та тим, що відповідачем не виконані умови договору.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 21.02.2018р. скасувати, відмовивши в позові.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що :

- Відповідачем не був отриманий позов та додатки до нього;

- Відмовивши в клопотанні про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд не врахував думку відповідача та значимість справи для нього;

- Твердження суду щодо того, що відповідач не надав доказів виконання договору в частині пошуку клієнтів для замовника, не відповідає дійсності. В якості доказів протилежного суду надано письмовий запит від замовника.

- Позивач безпідставно відмовляє в прийняти виконаних відповідачем робіт та результату, чим ухиляється від виконання своїх обов’язків за договором. Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Апеляційна скарга підлягає розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Згідно ст.. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги встановила наступне.

Господарським судом при розгляді даної справи було встановлено, що 11.05.2017р. між ТОВ "Паритет-Тойс" (замовник) та ТОВ "Кратос" (виконавець) укладено договір №11-05/ЕХ на просування на нові ринки.

Згідно п.п.1.1., 1.2. договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання по виконанню робіт з просування на нові ринки на умовах, передбачених даним договором та додатковими угодами до нього. Замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити роботи виконавця у відповідності з умовами даного договору, додатковими угодами та додатками до нього. Додаткові угоди та додатки до договору є невід'ємними складовими частинами договору, що підписуються уповноваженими представниками сторін та містять інформацію про кожне конкретне замовлення ( п.1.1-1.2 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що виконання робіт здійснюється за 100% передплатою авансу з боку замовника. За згодою сторін передплата та роботи можуть розбиватися на конкретні окремі частини, про що сторони домовляються та закріплюють у відповідній додатковій угоді до даного договору.

Відповідно до п.3.1. Договору, протягом 5 робочих днів після дати закінчення виконання робіт, визначених у відповідній Додатковій угоді до Договору, виконавець надає замовнику Акт прийому-передачі виконаних робіт за кожним фактом робіт.

11.05.2017р. сторонами укладено Додаток № 1 до договору на просування на нові ринки.

У пункті 1 Додатку №1 до договору сторони визначили критерії надання послуг.

Відповідно до п. 3 Додатку №1, належним виконанням робіт/наданням послуг згідно умов даного Додатку сторони розуміють сукупність наступних фактів та обставин:

- знаходження виконавцем не менш як одного клієнта для замовника, який/які відповідають критеріям, вказаним в п. 1 даного Додатку;

- отримання від вказаного клієнта (не менш як від одного) замовлення на суму 290 000,00 грн. або еквівалент вказаної суми в гривнях на дату здійснення оплати;

- підписання між замовником та знайденим виконавцем клієнтом договору на поставку товару;

- перерахування знайденим виконавцем клієнтом на користь замовника суму замовлення, вказаному в даному пункті договору в повному обсязі.

Згідно п. 4.1 Додатку №1 від 11.05.2017р. до договору на просування на нові ринки №11-05/ЕХ, замовник зобов'язується внести передоплату виконавцеві за залучення першого (не менш як одного) клієнта. Ціна залучення одного клієнта відповідно до п. 1, п. 4. - складає 17400 грн. з ПДВ.

У разі якщо замовлення не виконано протягом 183 днів з моменту підписання вказаного Додатку, що підтверджується відсутністю підписаного замовником акту здачі-прийняття робіт, і замовник не надав письмової згоди на продовження терміну дії цього Додатку №1 - передплата, що була внесена згідно п. 3.1 - повертається повністю, протягом 3 (трьох) робочих днів ( п. 7 Додатку №1).

На виконання умов договору, ТОВ "Паритет-Тойс" платіжним дорученням № 209 від 13.05.2017р. перерахувало на рахунок ТОВ "Кратос" 17 400 грн., як оплату за пошук клієнта програми інтенсивного експорту України, згідно рахунку фактури №67/05 від 11.05.2017р. (а.с.16).

16.11.2017р. позивач звернувся з листом до відповідача, в якому зазначив, що строк виконання зобов?язання (183 дні з моменту підписання Додатку) сплив 10 листопада 2017р., замовник не надав згоди на продовження терміну дії Додатку і оскільки послуги фактично не надані, ТОВ «Кратос» зобов?язане було повернути передоплату протягом 3 робочих днів, тобто до 15.11.2017р.. Так як кошти не були повернуті вимагав повернути передоплату у розмірі 17 400 грн. протягом 3-х робочих днів з моменту отримання листа та повідомляв про розірвання договору в односторонньому порядку з 19.12.2017р.

Відповідач грошові кошти не повернув, що й стало причиною звернення з позовом до суду.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст..ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із умов договору та додатку № 1 (п.7) відповідач повинен був виконати замовлення у строк до 11.11.2017р.

При цьому сторони погодили, що належним виконанням є сукупність фактів, зазначених в п.3 Додатку № 1 до договору.

На підтвердження виконання своїх обов?язків відповідачем надана переписка з клієнтами з Німеччини та Угорщини.

Однак колегія суддів зазначає, що знаходження клієнта для замовника не є належним виконанням, оскільки для того щоб виконання вважалося належним, необхідно замовлення клієнтом у позивача товару на суму 290 000 грн., укладання договору між замовником та клієнтом і перерахування останнім суми замовлення в повному обсязі.

Відсутність замовлення на суму 290 000 грн., договору між замовником та клієнтом і, відповідно, перерахування суми замовлення підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

За таких обставин, господарський суд правильно дійшов висновку, що замовлення не виконано і відповідач, відповідно до п.4.3. Договору, п.7 Додатку № 1 зобов?язаний повернути суму передоплати.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наведених та наступних підстав.

Що стосується позовної заяви, то докази її направлення на адресу відповідача були додані до позовної заяви. Згідно роздруківки з сайту «Урпошта», яка містяться в матеріалах справи, копія позовної заяви була повернута за закінченням терміну зберігання. Отже позивачем належним чином виконано обов?язок щодо направлення позовної заяви. Неотримання відповідачем позовної заяви не є підставою для скасування рішення. Господарський суд правильно зазначив, що Господарський процесуальний кодекс України передбачає направлення копії позову на адресу відповідача і не передбачає обов’язку позивача, у разі направлення ним копії позову на адресу відповідача і неотримання позову останнім, повторно направляти позовну заяву. Тому суд правильно відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про зобов?язання позивача надіслати копію позову, роз?яснивши його право на ознайомлення з матеріалами справи та право знімати копії, робити витяги.

Господарський суд правильно відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки відповідно до ч.3, 5 ст.12, ч.1 ст.247 Господарського процесуального кодексу України є малозначною і підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2018р. у справі №904/34/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 16.04.2018р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ О.Г. Іванов

___ ОСОБА_1