Рішення № 73410221, 03.04.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року справа № 925/103/18 м. Черкаси

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько – німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС"

до публічного акціонерного товариства "Азот"

про стягнення 680074 грн. 19 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 05.01.2018;

від відповідача: не явилися.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько – німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" (далі також – позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Українсько – німецького науково – виробничого підприємства "Технічний центр діагностики та експертизи" товариство з обмеженою відповідальністю (далі також – відповідач 1) про стягнення 1000 грн. та до публічного акціонерного товариства "Азот" (далі також – відповідач 2) про стягнення 680074 грн. 19 коп.

Ухвалою від 30.01.2018 у справі №904/350/18 Господарський суд Дніпропетровської області передав матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько – німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" за виключною підсудністю до Господарського суду Черкаської області.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачами грошових зобов’язань за укладеними між позивачем і відповідачем 2 договором від 01.08.2017 №1000-17-ДС та між позивачем і відповідачем 1 договором поруки від 01.08.2017 №1000-17-УС.

Також позивач у позові просить господарський суд судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою від 14.02.2018 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, відкрив провадження у цій справі і призначив у ній підготовче засідання на 11 год. 00 хв. 13.03.2018 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

01 березня 2018 року відповідач 2 подав до господарського суду відзив на позов, яким заперечив проти позовних вимог.

В обґрунтування заперечень проти позовних вимог відповідач 2 вказав у відзиві на позов на об’єктиву неможливість виконання ним своїх грошових зобов’язань за договором від 01.08.2017 №1000-17-ДС через повну зупинку з 07.03.2017 виробництва і тривале простоювання заводу, нестачу оборотних коштів, накладення органами державної виконавчої служби арештів на грошові кошти товариства, що означає про відсутність вини відповідача 2 у невиконанні своїх зобов’язань і відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України та п. 6.3 за договором від 01.08.2017 №1000-17-ДС є підставою для незастосування до нього відповідальності за порушення зобов’язань.

13 березня 2018 року представник позивача подав до господарського суду відповідь на відзив з доводами на підтримку позовних вимог і на спростування заперечень проти позову.

Ухвалою від 13.03.2018 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у засіданні суду на 12 год. 00 хв. 03 квітня 2018 року в приміщенні Господарського суду Черкаської області.

13 березня 2018 року після закриття підготовчого провадження представник позивача подав до господарського суду заяву від 13.03.2018 про відмову від позову до відповідача 1 про стягнення 1000 грн.

Ухвалою від 03.04.2018 Господарський суд Черкаської області прийняв відмову представника позивача від позову до відповідача 1 про стягнення 1000 грн. і закрив провадження у справі у цій частині позовних вимог.

У засіданні суду, яке відбулось 03.04.2018 за участю представника позивача, останній в підтримав позов до відповідача 2 з викладених у позові підстав.

Відповідач 2 був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду з розгляду справи по суті, призначеного ухвалою від 13.03.2018 на 12 год. 00 хв. 03.04.2018 проте ні він сам ні його представник у це судове засідання не явилися і ніяких клопотань не подали, що не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2017 року позивач, як замовник, і відповідач 2, як виконавець, уклали між собою договір №1000-17-ДС, згідно з п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з проведення експертного обстеження (технічного діагностування), позачергового або первинного технічного огляду (опосвідчення) котлів, посудин, ємностей, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води, технологічних трубопроводів (з виготовленням паспортів та схем) (надалі - Устаткування) в цехах А-3, А-5, М-2, М-5, М-6, М-7, М-9, К-1, К-3, К-5, К-6, ХВО, АСІП, ОПСВ, КЦ, МСЧ, ЦР, ЗЦ, РМЦ, ЦЛ ПАТ "АЗОТ", згідно з переліком устаткування вказаним у додатках №1 - №32, які є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п. 1.2 договору №1000-17-ДС послуги надаються на підставі письмової заявки із зазначенням в ній дати початку надання послуг та переліку належно підготовленого устаткування для надання послуг згідно з додатками №1-№32, які є невід’ємними частинами договору.

Згідно з п. 1.3 договору №1000-17-ДС строк надання послуг виконавцем за кількістю устаткування, зазначеного у відповідній заявці замовника, - 60 календарних днів від дати початку надання послуг, зазначеній у письмовій заявці замовника.

У п. 2.1 договору №1000-17-ДС його сторони погодили, що загальна вартість послуг за даним договором складає 4044617,00 грн., в т.ч. ПДВ-20% - 674102,83 грн. та визначається згідно з додатками №1-№32 до даного договору.

Пунктом 2.2. договору №1000-17-ДС передбачено, що вартість послуг за даним договором сплачується замовником виконавцю поетапно, по факту надання послуг протягом 30 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідних актів здачі-приймання наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, зазначений в даному договорі.

На виконання договору №1000-17-ДС позивач надав відповідачу 2 передбачені цим договором послуги роботи згідно з підписаними обома сторонами цього договору актами здачі-приймання наданих послуг (робіт) від 20.10.2017 №№1-13, 16 на суму 667843,00 грн. та актами здачі-приймання наданих послуг (робіт) від 31.10.2017 №№14, 17 на суму 145539,00 грн., а усього на загальну суму 813382,00 грн.

Відповідач 2 відповідно до п. 2.2. договору №1000-17-ДС мав оплатити надані позивачем послуги за актами здачі-приймання наданих послуг (робіт) від 20.10.2017 №№1-13, 16 у строк до 04 грудня 2017 року включно і за актами здачі-приймання наданих послуг (робіт) від 31.10.2017 №№14, 17 у строк до 13 грудня 2017 року включно. Проте відповідач свої зобов’язання щодо оплати наданих відповідачем 2 послуг виконав лише частково, сплативши позивачу в рахунок їх оплати лише 135203,00 грн. Відповідно борг відповідача 2 перед позивачем за надані за актами здачі-приймання наданих послуг (робіт) від 20.10.2017 №№1-13, 16 та від 31.10.2017 №№14, 17 послуги становить 678179 грн. 00 коп. (813382,00 грн. - 135203,00 грн.).

За період прострочення оплати послуг з 14.12.2017 по 16.01.2018 позивач нарахував відповідачу до сплати на суму боргу 678179,00 грн. передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України три проценти річних у сумі 1895 грн. 19 коп.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 614 Цивільного кодексу України містить, зокрема, такі норми:

1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов’язковим для виконання.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб’єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов’язку в натурі.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, Господарський суд Черкаської області дійшов до таких висновків.

Відповідач 2 не виконав грошове зобов’язання перед позивачем за договором №1000-17-ДС, строк виконання якого настав, в частині оплати боргу за надані послуги у сумі 678179,00 грн. і тим самим порушивши права позивача на своєчасне одержання цієї сум коштів.

Відтак позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового виконання відповідачем 2 грошових зобов’язань за договором №1000-17-ДС в натурі шляхом стягнення з нього на свою користь 678179,00 грн. боргу, а також передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України трьох процентів річних.

Стягнення з відповідача 2 на користь позивача боргу є присудженням до виконання обов’язку в натурі і не є видом цивільно-правової чи господарсько-правової відповідальності за невиконання договірних зобов’язань.

Передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України три проценти річних є відповідальністю за порушення грошового зобов’язання, від якої в силу ч. 1 ст. 625 цього Кодексу боржник не звільняється через неможливість виконання ним грошового зобов'язання з будь-яких підстав, у тому числі і з підстав, вказаних відповідачем 2 у відзиві на позов.

Стягувана сума трьох процентів річних нарахована позивачем у відповідності з умовами договору №1000-17-ДС, фактичними обставинами виконання його сторонами і вимогами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

За таких обставин позов до публічного акціонерного товариства "Азот" підлягає задоволенню у повному обсязі

За подання позову позивач за платіжними дорученнями від 23.01.2018 №1902 та від 18.01.2018 №1855 сплатив 10216 грн. 62 коп. судового збору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 10201 грн. 11 коп. витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Азот" (вул. Першотравнева, 72, м. Черкаси, Черкаська область, 18014, код ЄДРПОУ 00203826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько – німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС", (провулок Джинчарадзе, 8, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49040, код ЄДРПОУ 32349901) – 678179,00 грн. основного боргу, 1895 грн. 19 коп. три проценти річних та 10201 грн. 11 коп. витрат на сплату судового збору.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено і підписано 17.04.2018.

СУДДЯ М.В. Дорошенко