Рішення № 73409841, 10.04.2018, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 рокуСправа № 912/258/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Солдатовій К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/258/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент", 08140, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Богатирська, 2-А

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація СВС", 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 96

про 238 664,91 грн,

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.01.18;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортрент" (далі - ТОВ "Фортрент", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою б/н від 31.01.2018, яка містить вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація СВС" (далі - ТОВ "Корпорація СВС", відповідач) боргу в розмірі 238664,91 грн, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем обов'язку зі сплати орендних платежів за договором оренди обладнання № 86439К від 17.07.2017, а також на відсутність оплати наданих послуг з організації доставки обладнання і технічної консультації.

Ухвалою господарського суду від 12.02.2018 подану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/258/18; ухвалено розглядати справу №912/258/18 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.03.2018. Крім того, вказаною ухвалою відповідачу та позивачу встановлено строки для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив.

06.03.2018 господарський суд розпочав підготовче засідання.

Ухвалою від 06.03.2018 підготовче засідання відкладалось на 22.03.2018.

22.03.2018 господарський суд продовжив підготовче засідання.

Відповідач участі повноважного представника в підготовчих засіданнях 06.03.2018 та 22.03.2018 не забезпечив, правом на подання відзиву у строк, визначений господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, не скористався, про поважність причин неподання відзиву суду не повідомив, хоча відповідачем завчасно отримано відповідні ухвали суду.

Ухвалою від 22.03.2018 господарський суд закрив підготовче провадження у справі №912/258/18, справу призначив до судового розгляду по суті на 10.04.2018 о 10:30.

10.04.2018 господарський суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 10.04.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача участі в судовому засіданні 10.04.2018 не брав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 10.04.2018 за відсутності представника відповідача.

На підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.07.2017 між ТОВ "Фортрент" (Орендодавець) та ТОВ "Корпорація СВС" (Орендар) укладено договір оренди обладнання № 86439К (далі - Договір) (а.с. 9-19).

Згідно п. 1.1 вказаного Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, яке є об'єктом власності Орендодавця.

Факт передачі кожної одиниці обладнання засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін акту прийому - передачі, згідно встановленої у додатку № 2 до цього договору форми, який засвідчує факт та фіксує дату передачі конкретної одиниці обладнання Орендарю та інші умови, які сторони вважають необхідними при підписанні акту прийому - передачі (п. 3.4. Договору).

Згідно п. п. 4.1, 4.2 Договору порядок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у протоколах до цього Договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за актом прийому-передачі та строк оренди кожної одиниці обладнання визначається в протоколі.

Відповідно до п.5.1. Договору обладнання повертається Орендарем за Актом повернення на складі Орендодавця, адреса якого зазначається в Протоколі, в день закінчення строку оренди обладнання, узгодженого сторонами в протоколі до цього Договору, а у випадку, якщо обладнання за цим Договором було передано в оренду на невизначений строк - в день визначений Орендарем або в день закінчення строку дії Договору, в залежності що настане раніше.

Пунктом 5.13. Договору встановлено, що підтвердженням факту повернення орендованого обладнання орендодавцю є відповідним чином складений та підписаний Акт повернення.

Розділом 6 вказаного Договору передбачено порядок розрахунків орендної плати.

Так, згідно п.п. 6.1., 6.2. Договору Орендар сплачує орендну плату за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання Акту прийому-передачі Обладнання в оренду згідно п. 3.4. Договору і закінчуючи датою підписання Акту повернення обладнання Орендодавцю згідно п. 5.1. Договору; Орендна плата нараховується на підставі тарифу Орендодавця в розмірі, встановленому орендодавцем за добу, тиждень або календарний місяць оренди одиниці обладнання, узгодженому та наведеному у відповідному протоколі до цього Договору, з можливістю отримання Орендарем за рішенням Орендодавця відповідних знижок.

Відповідно до п. 6.6. Договору, якщо інше не погоджено Сторонами у відповідному Протоколі, Орендар вносить орендну плату в наступному порядку:

6.6.1. орендна плата до кінця повного періоду (якщо таким періодом є доба), або першого періоду (якщо таким періодом є тиждень або місяць), або іншого періоду розрахунків вноситься попередньо: після підписання цього Договору, але в будь-якому випадку до фактичного отримання обладнання в оренду;

6.6.2 за другий та кожний наступний період розрахунків, орендна плата вноситься попередньо: в строк не пізніше ні за 2 (два) робочих дні до початку такого періоду розрахунків.

У відповідності до п. 6.9. Договору орендна плата вноситься Орендарем в безготівковій формі на рахунок Орендодавця на підставі та в розмірі згідно умов Договору і відповідного Протоколу до нього.

Договір оренди обладнання № 86439К від 17.07.2017 підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди, правовідносини за якими регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України та параграфом 5 Глави 29 Господарського кодексу України.

За змістом ст. 283 Господарського кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Як, вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору між сторонами було підписано Акти прийому-передачі №170717-024К від 17.07.2017, № 170717-025К від 17.07.2017, № 070817-012К від 07.08.2017 та № 080817-019К від 08.08.2017, відповідно до яких позивачем було передано відповідачу обладнання (а.с. 28, 31, 34, 78).

В матеріалах справи наявні Протоколи погодження істотних умов Договору оренди, відповідно до яких Орендодавець погоджується передати Орендарю в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання згідно Протоколів та Договору оренди. У вказаних протоколах затверджено перелік, ідентифікація, кількість та комплектність обладнання.

В подальшому Орендар повернув відповідне майно Орендодавцю, що підтверджується актами повернення № 240717-003К від 24.07.2017, № 240717-001К від 24.07.2017, № 240717-001К від 24.07.2017, № 211017-012К від 21.10.2017 та № 211017-011К від 21.10.2017 (а.с. 30, 33, 36, 39), які складено та підписано позивачем та відповідачем.

Загальна вартість наданих послуг з оренди майна становить 522872,16 грн, про що між сторонами складено та підписано наступні акти:

№ 270417-002К від 24.07.2017 на суму 5825,52 грн;

№ 240717-004К від 24.07.2017 на суму 29750,64 грн;

№310817-300К від 31.08.2017 на суму 151596,00 грн;

№300917-142К від 30.09.2017 на суму 201420,00 грн;

№211007-012К від 21.10.2017 на суму 108360,00 грн;

№ 211017-013К від 21.10.2017 на суму 25920,00 грн (а.с. 40-45).

Таким чином, за період користування майном, яке було передано відповідачу в оренду, останньому нарахована орендна плата в розмірі 522872,16 грн (за період з 19.07.2017 по 21.10.2017).

Натомість, за розрахунком позивача, відповідач розрахувався лише частково, а саме в розмірі 328407,25 грн, що підтверджується випискою по рахунку з 01.01.2017 по 31.12.2017 (а.с. 56), внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 194464,91 грн.

Позивач стверджує, що відповідач взятих на себе згідно Договору зобов'язань по сплаті орендних платежів належним чином не виконав, а відповідач доказів на спростування такого твердження суду не надав.

У відповідності до п. 8.1.5. Договору Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендні платежі.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, беручи до уваги наявність в матеріалах справи виставлених Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 522872,16 грн, враховуючи часткову оплату орендних платежів на суму 328407,25 грн, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендних платежів складає 194464,91 грн.

Суд приходить до висновку, що позивачем належними доказами доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання за Договором зі сплати орендних платежів, а відповідачем не надано належних доказів, які спростовували б обставини, викладені у позовній заяві, а також не надано доказів виконання зобов'язань.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 194464,91 грн підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по послугам з організації доставки обладнання і технічної консультації, суд зазначає наступне.

Як передбачено умовами Договору, а саме п. 6.10. орендна плата не включає в себе витрати на доставку, монтаж, нагляд за проведенням монтажних робіт, обслуговування, завантаження/розвантаження, ремонт обладнання, який виник з вини Орендаря; витрачені Орендарем енергоносії, паливно-мастильні та витратні матеріали, необхідні для належної експлуатації обладнання. Вказані послуги можуть бути надані орендарю за окрему плату на підставі відповідного Договору, або окремо виставленого рахунку орендодавця.

В підтвердження надання позивачем послуг з доставки, в матеріалах справи наявні Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 180717-026К від 18.07.2017 на суму 16300,00 грн, № 240717-007К від 24.07.2017 на суму 4200,00 грн, № 090817-011К від 09.08.2017 на суму 16500,00 грн та № 211017-014К від 21.10.2017 на суму 6600,00 грн (а.с. 47, 49, 51, 53) на загальну суму 43600,00 грн. Вказані акти підписані представниками обох сторін та скріплені печатками.

Позивачем, на оплату вказаних послуг, виставлено відповідачу відповідні рахунки-фактури: № 190717-016К від 19.07.2017, № 240717-007К від 24.07.2017, № 090817-026К від 24.07.2017, № 211017-007К від 21.10.2017 на загальну суму 43600,00 грн (а.с. 46,48,50,52).

Крім того, відповідачу було надано послуги з технічної консультації, що підтверджується виставленим позивачем рахунком-фактурою № 180717-02 К від 18.07.2018 на суму 600,00 грн, які було прийнято відповідачем, про що сторонами підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 180717-027К від 18.07.2017 на суму 600,00 грн (а.с. 54-55).

Статтею 181 Господарського процесуального кодексу України визначено загальний порядок укладення договорів. Згідно з частинами 1-3 наведеної норми господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За частиною 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

В нормах частин 1, 2 Цивільного кодексу України закріплено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

З огляду на наведені норми та здійснені сторонами дії з виставлення рахунків і підписання актів здачі-прийняття робіт, господарський суд дійшов висновку про виникнення між сторонами зобов'язань, які за своїм змістом фактично є укладенням у спрощений спосіб договору надання послуг, правовідносини за яким регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Згідно положень частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, беручи до уваги наявність виставлених позивачем рахунків на оплату послуг з доставки, враховуючи відсутність проведення такої оплати відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу по послугам доставки та послуги з технічної консультації підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 43600,00 грн (за послуги доставки) та у сумі 600,00грн (за надання технічної консультації).

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, позивачем у справі належним чином виконані взяті на себе зобов'язання з передачі відповідачеві в оренду обумовленого договором обладнання, що підтверджено наявним у матеріалах справи актами приймання - передачі та відповідачем не спростовано.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Втім жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Факт наявності заборгованості у відповідача за договором в загальній сумі 238664,91 грн (194464,91 грн боргу з орендної плати, 43600,00 грн боргу за послуги з організації доставки та 600,00 грн боргу за послугу технічної консультації) позивачем належним чином доведений. Відповідач не надав суду станом на день розгляду справи доказів оплати вказаних послуг.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається повністю на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація СВС" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 96, ідентифікаційний код 37918046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент" (08140, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Богатирська, 2-А, ідентифікаційний код 32664239) 238 664,91 грн заборгованості, а також судовий збір в розмірі 3 579,97грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фортрент" за адресою: 08140, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Богатирська, 2-А; Товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація СВС", 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 96.

Повне рішення складено 17.04.2018.

Суддя В.В.Тимошевська