Рішення № 73409556, 05.04.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.04.2018Справа № 910/23343/17За позовом Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10)

До Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42)

Про стягнення 5 769 365,01 грн.

Суддя Демидов В.О.

Секретар судового засідання Мельник К.П.

Представники сторін:

від позивача: Халпахчієва Є.В. (дов. №48/9 від 09.01.2018 р.);

від відповідача: Погас О.А. (дов. №01-23/12 від 09.01.2018 р.);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» про стягнення заборгованості у розмірі 5 769 365,01 грн.

На думку позивача, про що він зазначає в позовній заяві, відповідач не передав у двадцятиденний строк до Господарського суду м.Києва протокол розбіжностей до державного контракту отриманий відповідачем разом з листом вих.5957/9-06 від 21.12.2016, а, отже, відповідно до ч. 7 ст.181 ГК України, пропозиції другої сторони (позивача) вважаються прийнятими відповідачем. Надання телекомунікаційних послуг за період з 01.08.2016 р. по 31.12.2016 позивач підтверджує направленими на адресу відповідача актами №1644, №1655, 1649, 1646,1648,1652 за серпень-грудень 2016 року на загальну суму 5769365,01 грн., а також зазначає про встановлення цього факту рішенням Господарського суду м.Києва у справі 910/2337/17 від 12.04.2017, (залишено без змін постановою Київского апеляційного господарського суду від 21.06.2017 у справі № 910/2337/17).

Відповідач проти позову заперечує, посилається на відсутність укладеного договору, а, отже, відсутності зобов'язання щодо сплати рахунків позивача, направлених на адресу відповідача.

В судове засідання 03.04.2018 представники сторін з'явились, клопотання та заяви в порядку ст.207 ГПК України сторонами не заявлялись. В зв'язку з неможливістю вирішити справу в даному судовому засіданні, судом оголошена перерва до 05.04.2018 р.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - Концерн) є державним господарським об'єднанням підприємств, створеним наказом Державного комітету України по зв'язку №102 від 04.10.1991 «Про створення Концерну РТТ», заснованим на державній власності, яке належить до сфери управління Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі - Телерадіокомпанія) є юридичною особою, що утворена шляхом перетворення Національної телекомпанії України відповідно до Закону України «Про суспільне телебачення і радіомовлення України», постанов Кабінету Міністрів України №693 від 07.11.2014 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та №567 від 05.08.2015 «Деякі питання утворення публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

Відповідно до п. 14 статуту Телерадіокомпанії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1039 від 28.12.2016 р, предметом діяльності Телерадіокомпанії, зокрема, є діяльність у сфері телевізійного мовлення; виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм; розповсюдження кіно- та відеофільмів, телевізійних програм.

Телерадіокомпанія є правонаступником прав і обов'язків Національної телекомпанії України та при здійсненні своєї діяльності керується Законом України «Про телебачення і радіомовлення».

Згідно з п. 2.2 статуту Концерну в редакції, затвердженої наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України №933 від 17.05.2016, предметом діяльності Концерну, зокрема, є надання послуг із технічного обслуговування й експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж супутникового, ефірного теле- та радіомовлення, багатоканальних мереж; трансляція та ретрансляція програм телерадіомовлення; надання телекомунікаційних послуг споживачам, операторам цифрових телекомунікаційних мереж; провадження діяльності оператора і провайдера телекомунікацій багатоканальних телемереж та у сфері цифрових мультимедійних послуг.

25.11.2016 відповідач оприлюднив повідомлення за предметом закупівлі ДК 016:2010:61:20:5 (92200000-3) про намір Телерадіокомпанії укласти з Концерном договір про надання послуг щодо розповсюдження програм у домівки бездротовими мережами (телекомунікаційних послуг з трансляції програм замовника, вироблених для державних потреб) у кількості 2475,6 годин за період з 01.08.2016 по 31.12.2016 з ціновою пропозицією 3 518 201,18 грн.

14.12.2016 Телерадіокомпанією направлено Концерну (лист вих.№03-09/3551) проект державного контракту про закупівлю послуг для забезпечення потреб держави в 3 примірниках, умови якого викладено відповідно до змісту повідомлення про намір укласти договір від 25.11.2016. Вказаний проект отримано позивачем 16.12.2016.

Листом вих.5957/9-06 від 21.12.2016 Концерн повернув Телерадіокомпанії підписаний проект договору разом з протоколом розбіжностей, в якому викладено у новій редакції пункт 3.1 державного контракту (змінено ціну контракту на суму 5 783 503,09 грн.) та додатки 1, 2, 3 до контракту (вказано більшу потужність технічних засобів).

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0411211535083 підписаний позивачем проект контракту з протоколом розбіжностей отримано відповідачем 27.12.2016.

Листом вих.№03-09/85 від 17.01.2017 Телерадіокомпанією висловлені заперечення проти укладення договору на умовах, викладених Концерном у протоколі розбіжностей, проте спір на вирішення суду відповідачем не передано.

27.01.2017 листом № 201/4-06 Концерн направив на адресу Телерадіокомпанії переліки технічних засобів КРРТ за Контрактом за серпень-грудень 2016 року, рахунки та Акти за серпень-грудень 2016 року на загальну суму 5769365.01 грн.

Телерадіокомпанія листом від 06.02.2017 № 01-08/203 повернула переліки технічних засобів КРРТ по Контракту та Договору за серпень-грудень 2016 року, рахунки та Акти виконаних робіт №1644,1655,1649,1646,1648,1652 за серпень-грудень 2016 року, у зв'язку з відсутністю укладених договорів та контрактів між сторонами.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши докази, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову з таких підстав.

Відносини між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарським кодексом України, Законом України «Про публічні закупівлі», Законами України «Про телебачення і радіомовлення». Діяльність Концерну також регулюється положеннями Закону України «Про телекомунікації» та Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 р. (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» цей Закон застосовується до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень, згідно п.7 ст.2 цього Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Таким чином, суд доходить висновку про обов'язковість надання послуг виключно за договором.

Посилання позивача на наявність укладеного державного контракту між позивачем та відповідачам судом відхиляється з огляду на наявність в матеріалах справи належним чином засвідченої копії судового рішення Господарського суду м.Києва в справі № 910/2337/17 від 12.04.2017 (залишено в силі постановою Київского апеляційного господарського суду від 21.06.2017 в справі № 910/2337/17), яким встановлено, що державний контракт про надання телекомунікаційних послуг за період з 01.08.2016 р. по 31.12.2016 р. між Концерном та Телерадіокомпанією укладено не було.

Відповідно до ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також не знайшло свого підтвердження посилання позивача на встановлення факту надання послуг рішенням Господарського суду м.Києва в справі 910/2337/17 від 12.04.2017р., (залишено в силі постановою Київского апеляційного господарського суду від 21.06.2017), зазначеним рішенням суду не встановлювався факт надання послуг на суму 5769365.01 грн.

Судом не можуть бути прийняти до уваги додані до позовної заяви Акти виконаних робіт №1644,1655,1649,1646,1648,1652 за серпень-грудень 2016 року, оскільки вони не підписані відповідачем та, як зазначає позивач в своєму листі № 201/4-06 від 27.01.2017, є Актами до державного контракту про надання телекомунікаційних послуг, якій є неукладеним.

Інших доказів у підтвердження фактичного (реального) надання послуг щодо розповсюджування програм у домівки бездротовими мережами, телекомунікаційних послуг з трансляції програм позивачем не надано.

З урахування викладеного суд доходить висновку про недоведеність матеріалами справи, її фактичними обставинами реального надання послуг з розповсюджування програм у домівки бездротовими мережами, телекомунікаційних послуг з трансляції програм. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5769365.01 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 16.04.2018р.

Суддя В.О. Демидов