Ухвала суду № 73409415, 17.04.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.04.2018

Справа № 910/3715/18

Суддя Спичак О.М., розглянувши

позовну заяву Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації

до Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий комбінат «Пуща-Водиця»

про зобов’язання передати нежитлові приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація звернулася до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий комбінат «Пуща-Водиця» про зобов’язання останнього передати нежитлові приміщення за адресою: вул. П.Радченка, 25 в м. Києві загальною площею 489,8 кв.м. до комунальної власності територіальної громади міста Києва та в подальшому до сфери управління Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Враховуючи те, що суддя Спичак О.М., починаючи з 29.03.2018 по 07.04.2018 перебував на лікарняному, з 10.04.2018 по 12.04.2018 знаходився у відпустці, а 13.04.2018 перебував у відрядженні, то розгляд зазначеної позовної заяви здійснюється після виходу судді на роботу.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

У п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У відповідності до п. 2 ч. 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем на вирішення суду, ставиться вимога майнового характеру про передачу нежитлового приміщення загальною площею 489,8 кв.м. до комунальної власності територіальної громади міста Києва та в подальшому до сфери управління Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації

В свою чергу, позивачем в позовній заяві, всупереч вимог встановлених в п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України, ціна позову не визначена.

В п. 2 ч. 2 ст. 164 ГПК України зазначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України N 3674-VI від 8 липня 2011 року "Про судовий збір" за подання позову за місцем розгляду справи сплачується судовий збір, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” з 01.01.2018 встановлено прожитковий мінімум для працездатних у сумі 1 762,00 грн.

Позивачем додано до позовної заяви платіжне доручення № 105 від 27.03.2018 про сплату судового збору в розмірі 1 762,00 грн. Разом з тим, суд не може прийняти зазначене платіжне доручення як належний доказ сплати судового збору з огляду на те, що позивачем не зазначено ціни позову, згідно якої і має бути розрахований та сплачений судовий збір.

Також відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Суд зазначає, що деякі докази, які долучені позивачем до позовної заяви в якості підтвердження позовних вимог, а саме додатки до позовної заяви № № 4, 5, 6, 7, 10 та 12 долучені в копіях, які не завірені належним чином з огляду на наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом досліджено, що додатки № № 4, 5, 6, 7, 10 та 12, долучені до позовної заяви, надані в копіях, які не засвідчені.

В свою чергу, у відповідності до п. 5.27 Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затверджених наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, при засвідченні копії документа, або копій документів, повинна бути зазначено відмітка “згідно з оригіналом”, назва посади, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, дата засвідчення копії.

Зазначене порушення не дає суду можливості пересвідчитися в достовірності поданих до суду доказів.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації без руху.

2. Встановити Солом’янській районній в місті Києві державній адміністрації строк на усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Солом’янській районній в місті Києві державній адміністрації спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду письмової заяви, яка буде містити визначення ціни позову; докази направлення цієї заяви відповідачу;

- подання до суду доказів сплати судового збору у відсотковому співвідношенні до ціни позову, визначеної позивачем, та згідно встановлених законом граничних розмірів;

- подання до суду належним чином засвідчених додатків № № 4, 5, 6, 7, 10 та 12 до позовної заяви; докази направлення зазначених копій додатків відповідачу.

4. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Спичак О.М.