Рішення № 73409356, 03.04.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/4/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2018 Справа № 908/2641/17

Суддя господарського суду Запорізької області Колодій Н.А. при секретарі судового засідання Зеленцової К.Ю.

за позовом: ОСОБА_1 установи “Любомирівський психоневрологічний Інтернат” Запорізької обласної ради (70026, Запорізька область, Вільнянський район, с.Любомирівка, вул. Степова, 27)

до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Соцкомуненергія” Запорізької обласної ради (70540, Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул. Воровського, 2)

про стягнення 77 460,10 грн.

суддя Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

Від позивача – ОСОБА_2, довіреність № 86 від 14.02.2018

Від відповідача – не з’явився

ВСТАНОВЛЕНО:

29.12.2017 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 установи “Любомирівський психоневрологічний Інтернат” Запорізької обласної ради до Коммунального підприємства “Соцкомуненергія” Запорізької обласної ради про стягнення 77 460,10 грн. заборгованості, яка складається з 65887грн.39коп. орендної плати та відшкодуванню витрат на комунальні послуги, суми пені у розмірі 7890грн. 24 коп., суми 3% річних у розмірі 915грн. 20 коп., суми індексу інфляції у розмірі 2767грн. 27 коп.

Справа № 908/2641/17 розглядається судом за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2018 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито загальне провадження у справі № 908/2641/17, підготовче засідання призначено на 27.02.2018.

19.02.2018 від позивача до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 82241грн. 89 коп., яка складається з 65887грн. 39 коп. орендної плати та відшкодуванню витрат на комунальні послуги, 10623грн. 20коп. пені, 1250грн. 96 коп. 3% річних, 4480 грн. 34 коп. суми індексу інфляції.

Заява судом прийнята, розглянута в судовому засіданні 03.04.2018 та задоволена.

Ухвалою суду від 27.02.2018 судом закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/2641/17 до судового розгляду по суті в судовому засіданні 03.04.2018.

В судовому засіданні 03.04.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги з урахування заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився.

03 березня 2018 від відповідача до канцелярії господарського суду Запорізької області надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач визнав заявлені позовні вимоги. Вказує на те, що КП «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради неодноразово зверталось до Запорізької обласної ради із проханням вирішити питання щодо виниклої заборгованості, однак, на сьогоднішній день кошти не виділені. Також, відповідач просить суд розглянути спір за відсутності представника відповідача (відзив долучено до матеріалів справи).

Клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності його представника судом задоволено.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до ч. 3 п. 2 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

03.04.2018 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд –

ВСТАНОВИВ:

22.01.2015 між КУ «Любомирівський психоневрологічний інтернат» ЗОР (далі – Інтернат, позивач) та КП «Соцкомуненергія» ЗОР (далі - відповідач) було укладено договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що обліковуються на балансі КУ «Любомирівський психоневрологічний інтернат» ЗОР за яким Інтернат передав, а КП «Соцкомуненергія» ЗОР прийняло нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, загальною площею 136.2 кв.м. Того ж дня було укладено також договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Згідно з умовами вищевказаних договорів та додатку № 1 відповідач, зобов’язаний здійснювані щомісячно плату за оренду вищезазначеного приміщення, орендованого майна та відшкодовувати вартість спожитої електроенергії за показаннями електролічильника.

11.07.2017 договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області був розірваний.

Внаслідок неналежного виконання договірних зобов’язань, за відповідачем на день розірвання договору числиться заборгованість, а саме по відшкодуванню за електроенергію 17749.84 грн.; по сплаті за оренду приміщення - 5409.25 грн.; по сплату за оренду майна - 42728.30 грн. Загальна сума заборгованості - 65 887.39 грн.

Позивач вказує на те, що він неодноразово звертався до відповідача із проханням сплати вищевказану заборгованість. В останнє, ця вимога була оформлена у вигляді претензії, яка була направлена відповідачу 28.11.2017 р.

Претензія разом з актами звіряння взаєморозрахунків була отримана відповідачем 01.12.2017, але заборгованість не погашена.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення 65887грн.39коп. суми основного боргу, яка з орендної плати та відшкодуванню витрат на комунальні послуги, суми пені у розмірі 10623грн. 20 коп., суми 3% річних у розмірі 1250грн. 96 коп., суми індексу інфляції у розмірі 4480грн. 34 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Відповідно до статті 193 Господарського кодекс України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею 610 Цивільною кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким. що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов’язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України, стаття 202 ГК України).

Таким чином, на момент розгляду спору по суті заборгованість відповідача перед позивачем за електроенергію складає 17749.84 грн.; по сплаті за оренду приміщення - 5409.25 грн.; по сплату за оренду майна - 42728.30 грн., визнана відповідачем та підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до п. 9.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ГК України зазначено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГКУ зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою

ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивачем пред’явлена до стягнення сума пені в розмірі 10623 грн. 20 коп. Розрахунок позивача судом перевірено. Позовні вимоги щодо стягнення пені доведені та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем пред’явлені до стягнення сума 3 % річних в розмірі 1250,96 грн. та сума інфляційних витрат в розмірі 4480, 34 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодекс України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимог кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані позивачем розрахунки судом перевірені та встановлено, що сума індексу інфляції та 3% річних розрахована вірно, вимоги щодо їх стягнення позивачем доведені.

Отже, проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки спір доведено до суду з його вини. Щодо стягнення суми судовий витрат, які пред’явлені позивачем до стягнення в орієнтовній сумі 120 слід відмовити, як необґрунтованій.

Керуючись ст. ст. 46, 129, 202, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 установи “Любомирівський психоневрологічний Інтернат” Запорізької обласної ради до ОСОБА_1 підприємства “Соцкомуненергія” Запорізької обласної ради задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства “Соцкомуненергія” Запорізької обласної ради (70540, Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул. Боровського, 2 (ЕДРПОУ 33256368) на користь ОСОБА_1 установи “Любомирівський психоневрологічний Інтернат” Запорізької обласної ради, (70026, Запорізька область, Вільнінський район, с.Любомирівна, вул. Степова, 27, ЄДРПОУ) 65887 (шістдесят п’ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 39 коп. орендної плати та відшкодуванню витрат на комунальні послуги, 10623 (десять тисяч шістсот двадцять три) грн. 20коп. пені, 1250 (одна тисяча двісті п’ятдесят) грн. 96 коп. 3% річних, 4480 (чотири тисячі чотириста вісімдесят) грн. 34 коп. суми індексу інфляції, судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Повний текст рішення оформлено і підписано “06” квітня 2018.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій