Рішення № 73409348, 05.04.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/1041/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № б/н від 02.01.18;

від відповідача: Давиденко В,В. - довіреність б/н від 04.12.2017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полмарт" (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС-АГРО" (м. Коростишів)

про розірвання договору інвестування від 05.01.2017 та стягнення 523600,00 грн.

За клопотаннями позивача, відповідно до ст. 197 ГПК України, розгляд справи здійснювався в режимі відеоконференції.

У підготовчому засіданні 12.03.2018 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 05.04.2018.

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору інвестування від 05.01.2017 та стягнення з відповідача 523600,00 грн.

07.03.2018 від позивача на електронну адресу суду надійшло пояснення від 06.03.2018 з додатками. Зокрема, до пояснення додано копію протоколу зборів, копію договору купівлі-продажу та Виписка з ЄДР. Оригінал вказаного пояснення з додатками надійшов до суду 12.03.2018.

Вказані документи судом було долучено до матеріалів справи.

Представником відповідача в підготовчому засіданні 12.03.2018 було подано письмове заперечення від 15.02.2018 на відповідь на відзив позивача.

26.03.2018 від позивача надійшла заява від 23.03.2018 про приєднання документів до матеріалів справи. До заяви додано: копію відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 06.05.2017 та доказ надіслання копії відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідачу.

29.03.2018 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, зокрема: інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 113719811 від 12.02.2018, роздруківки з мережі інтернет.

Зазначені документи було долучено судом до матеріалів справи.

Під час підготовчого засідання суду, в якому представник позивача приймав участь в режимі відеоконференцзв'язку, останнім в усному порядку було надано згоду щодо закриття підготовчого провадження та наголошено про необхідність переходу до розгляду справи по суті в засіданні суду 05.04.2018.

Представник відповідача підтримав клопотання представника позивача та, відповідності до ст.183 ГПК України, ним було подано письмову згоду про початок розгляду справи №906/1041/17 по суті в даному судовому засіданні, після закінчення підготовчого провадження.

Враховуючи те, що судом остаточно з'ясовано предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, зважаючи на клопотання сторін щодо розгляду справи по суті, суд ухвалив закрити підготовче провадження та розпочати розгляд справи по суті в даному засіданні суду.

Враховуючи зазначене, судом було закрито підготовче засідання 05.04.2018 та оголошено судове засідання відкритим.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві (а.с. 4-9), відповіді на відзив від 08.02.2018 (а.с. 56-58) та поясненнях від 06.03.2018 (а.с. 84). Зокрема, зазначила, що вимогу про розірвання договору інвестування від 05.01.2017 позивач не підтримує, оскільки строк дії договору закінчився 31.12.2017. Зазначила, що акт прийому-передачі в оригіналі не зберігся.

Представник відповідача щодо позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву від 16.01.2018 (а.с. 44-46) та запереченнях на відповідь на відзив від 15.02.2018 ( а.с. 99). Зокрема наголосив, що акт прийому-передачі не підписувався, його оригінал відсутній.

Розгляд справи здійснюється з урахуванням внесених змін до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності з 15.12.2017, про що зазначено в ухвалі суду від 16.01.2018 (а.с. 48). Вказаною ухвалою, зокрема, визначено форму судового процесу, стадію розгляду справи та початок обрахування строку розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вказує позивач у позовній заяві, 05 січня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полмарт" (учасник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МС-АГРО" (інвестор/відповідач) був укладений договір інвестування б/н від 05.01.2017 (далі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору, сторони визначити мету договору, а саме: 1) інтенсифікація сільськогосподарського товаровиробництва в регіоні (Житомирська область); 2) підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, що знаходиться в орендному користуванні учасника 3) відтворення і підтримка родючості земель сільськогосподарського призначення; 4) отримання інвестором на основі втілення власного довгострокового інвестиційного проекту (програми) максимального прибутку на вкладені інвестиції;5) іноваційна діяльність як впровадження нових прогресивних технологій в сільгоспвиробництво регіону; 6) забезпечення користування землею відповідно до її цільового призначення- вирощування інвестором сільськогосподарських зернових культур (кукурудза, соя та ін.) на землях, що є об'єктом інвестиційної програми.

Територія виконання інвестиційної програми-Коростенський район Житомирської області.

Розділом 2 Договору сторони визначили предмет даного Договору.

Так, за п.2.1. Договору, інвестор здійснює інвестиційну діяльність у відповідності до цільового використання земель сільськогосподарського призначення шляхом вкладення інвестицій: власних, позичкових та/або залучених матеріальних та нематеріальних активів в землі сільськогосподарського призначення, що належать учаснику на праві орендного користування згідно з договорами оренди землі, що розташовані на території Слобідської сільської ради, укладених з власниками земельних ділянок та зареєстрованих у відповідності до чинного законодавства України (додаток з переліком земельних ділянок прикладається до даного договору). З дати укладання цього Договору інвестор отримує право користування вказаними землями в повному обсязі, в тому числі з метою сільськогосподарського товарного виробництва.

За умовами п.2.2. Договору, об'єкт інвестиційної програми - земельні ділянки загальною площею 387 (Триста вісімдесят сім) гектарів на території Слобідської сільської ради Коростишівського району Житомирської області, що належить учаснику на праві орендного користування згідно договорів що зазначені в п.2.1. Договору. Земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту обліковуються сільською радою села Слобідка Коростишівського району Житомирської області.

Розділами 3, 4 Договору сторони також обумовили обов'язки інвестора та права учасника.

Пунктом 3 Договору визначено обов'язки інвестора, зокрема, інвестор зобов'язаний використовувати в господарській діяльності повний обсяг земель, що є об'єктом інвестиційної програми, для вирощування сільгоспкультур з урахуванням агрономічних технологій стосовно кожної окремої культури. Своєчасно та в повному обсязі здійснювати виплати, що визначені п.6 Договору.

Учасник за п.4.1. Договору, зобов'язується забезпечувати здійснення інвестиційної діяльності наданням інвестору права безперешкодного доступу до визначених Договором земельних угідь. не втручатися в реалізацію інвестором інвестиційної програми.

Відповідно до п. 5.1. Договору, сільськогосподарська продукція та доходи, одержані в результаті інвестиційної діяльності, що є предметом Договору, належать в повному обсязі інвестору як господарюючому суб'єкту, що здійснює вирощування сільгоспкультур на землях, що є об'єктом інвестиційної програми, за умови виконання зобов'язань вказаних в п.6.1-6.2 в повному обсязі та термінах.

Згідно п.6.1. Договору, інвестор зобов'язується здійснювати учаснику інвестиційну виплату за період інвестиційної діяльності протягом всього строку дії Договору, в сумі 1083600 гривень 00 копійок (один мільйон вісімдесят три тисячі шістсот гривень 00 копійок.

За умовами п.6.2. Договору, інвестиційна виплата сплачується до "31" грудня 2017 року.

Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до "31" грудня 2017 р. (п.11.5 Договору).

Як вказує позивач, на виконання своїх зобов'язань по Договору, згідно акту прийгому-передачі, він передав на період інвестиційної програми, а відповідач прийняв об'єкт інвестиційної програми - земельні ділянки, розташовані на території Слобідської сільської ради Коростишівського району Житомирської області загальною площею 387 га,(а.с. 19).

Оскільки відповідач здійснив лише часткове внесення інвестиційних коштів, сплативши 560000,00 грн. 09.02.2017, що вбачається з виписки по рахунку позивача (а.с. 21), позивач звернувся до відповідача з претензією про погашення існуючої заборгованості за Договором (а.с. 59). До претензії позивачем також було додано рахунок фактуру № 18/17 від 21.07.2017 на сплату коштів відповідно до договору інвестування (а.с.60).

Матеріали справи не містять відповіді відповідача на вказану вище претензію та доказів сплати решти інвестиційної виплати.

Не проведення відповідачем повного розрахунку стало підставою для звернення позивача до суду.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач також зсилається на ст.9 ЗУ "Про інвестиційну діяльність", ст.ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 610 ЦК України, а також на приписи постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику з розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"

У відзиві на позовну заяву (а.с.44-46) та запереченнях на відповідь на відзив (а.с. 99) відповідач вказує, що Договір інвестування є удаваним правочином, так як сторонами насправді було вчинено дії щодо укладення договору суборенди земельних ділянок загальною площею 387 га. Зсилаючись на ЗУ "Про оренду землі" та ст. 638 ЦК України, наголошує, що оскільки при укладенні Договору інвестування сторонами не досягнуто згоди по всім істотним умовам договору суборенди земельних ділянок, а саме щодо об'єкту оренди, Договір є неукладеним, його державну реєстрацію не здійснено. Також, вказує, що у додатку № 1 до договору - Переліку Земельних ділянок, які є об'єктом інвестиційної програми від 05.01.2017, не зазначено відповідного переліку земельних ділянок із зазначенням площ та їх відповідних кадастрових номерів, тому вважає, що земельні ділянки площею 387га ТОВ "МС -Агро" передані не були. Крім того, вказує, що позивач не має жодних прав щодо користування та володіння земельними ділянками площею 387га, які є предметом Договору, тому останні передані не були, у зв'язку з чим, відповідачем було зупинено виконання своїх обов'язків по Договору інвестування. Також, відповідач вважає, що позивач звернувся із даним позовом передчасно, оскільки визначений умовами договору термін здійснення виплат, на дату подання позову до суду, не сплив, тому права позивача не порушені.

Позивач у відповіді на відзив від 08.02.2018 (а.с. 56-58) заперечив твердження відповідача стосовно того, що договір інвестування є фактично договором суборенди, та щодо того, що вказаний договір є неукладений. Крім того наголосив, що відповідач прийняв земельні ділянки згідно акту приймання-передачі без жодних претензій та сплатив частину виплати у сумі 560000,00 грн.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

За приписами ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору інвестування від 05.01.2017.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч.1-2 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозиція укласти договір (оферта) має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно п. 1-3 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно ст. 1 ЗУ "Про інвестиційну діяльність", інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів); рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права інтелектуальної власності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау"); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності.

Відповідно до ст.9 вищевказаного закону, основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Відповідачем було підписано договір інвестування від 05.01.2017, та на його виконання сплачено позивачу частину інвестиційної виплати у сумі 560000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 525,526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як встановлено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, у п. 6.2. Договору, сторони обумовили, що інвестиційна виплата сплачується до 31.12.2017 року.

Оскільки позовна заява від позивача надійшла до господарського суду Житомирської області 30.11.2018, про що свідчить штемпель канцелярії суду (а. с. 4), станом на дату звернення позивача до суду строк виконання відповідачем своїх зобов'язань з Договором не настав.

Отже, у стягненні з відповідача 523600,00 грн виплат за договором інвестування від 05.01.2017 суд відмовляє.

Також з п.11.5. Договору вбачається, що останній діяв до 31.12.2017, тобто на час вирішення спору строк його дії закінчився. Тому в частині розірвання договору інвестування б/н від 02.01.2017 провадження у справі слід закрити за відсутністю предмета спору.

За вказаних обставин, решта тверджень та заперечень сторін не впливають на результат вирішення спору.

Статтею 73 ГПК України встановлено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати у справі покладаються на позивача в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 73-79, 86, 91, 129, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову в частині стягнення 523600,00 грн відмовити.

2. В частині розірвання договору інвестування б/н від 05.01.2017 провадження у справі закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.04.18

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати: 1- до справи; 2,3 - сторонам (рек. з пов.)