Рішення № 73409345, 11.04.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/1/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2018 Справа № 908/2635/17

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Рачук О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Західний, буд. 25; код ЄДРПОУ 00130926)

До відповідача: Комунального підприємства Бердянської міської ради “Житлосервіс – 2А” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, буд. 129; код ЄДРПОУ 33318125)

про стягнення 652 207,41 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 26 від 01.01.2018;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 16.03.2018;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

26.12.2017 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж до Комунального підприємства Бердянської міської ради “Житлосервіс – 2А” про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 84 від 10.03.2005 у розмірі 652 207,41 грн., а саме: 548 340,07 грн. основної заборгованості за період з вересня 2016 по січень 2017, з квітня 2017 по липень 2017 та з вересня 2017 по жовтень 2017, 50 053,88 грн. пені за період з 13.01.2017 по 26.12.2017, 42 920,96 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2016 по грудень 2017 включно та 10 892,50 грн. 3% річних за період з 12.10.2016 по 26.12.2017.

26.12.2017 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/2635/17 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 17.01.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2635/17 в порядку загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження – 5/1/18, розгляд якої призначено на 14.02.2018. У судових засіданнях 14.02.2018 та 14.03.2018 судом оголошувались перерви. У судовому засіданні 11.04.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 11.04.2018 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК “Оберіг”.

У судовому засіданні 11.04.2018 представник позивача підтвердив суду інформацію щодо сплати відповідачем 06.02.2018 та 13.02.2018 суми основного боргу у розмірі 548 340,07 грн., у зв’язку з чим просить суд провадження по справі в цій частині закрити, стягнути з відповідача на користь позивача пеню за період з 13.01.2017 по 26.12.2017 на суму 50 053,88 грн., інфляційні витрати за період з 12.10.2016 по 15.12.2017 в розмірі 42 920,96 грн. та 3 % річних за період з 12.10.2016 по 26.12.2017 на суму 10 892,50 грн.

Представник відповідача підтримав відзив на позовну заяву від 02.03.2018 та заяву від 14.03.2018 про визнання позовних вимог в частині стягнення 3% річних, клопотання від 09.03.2018 № б/н про зменшення розміру пені на 90% до суми 5 000,53 грн. та контррозрахунок нарахування інфляційних втрат, згідно з яким стягненню підлягає сума в розмірі 36 347,19 грн. за період з листопада 2016 по листопад 2017 включно. Просить суд провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 548 340,07 грн. закрити, розмір пені зменшити до 5 000,53 грн.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

10.03.2005 між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (Постачальник електричної енергії, позивач у справі) та Комунальним підприємством Бердянської міської ради “Житлосервіс – 2А” (Споживач, відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 84 (Договір), відповідно до якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами (розділ 1 договору).

02.02.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб внесено зміни у зв’язку із зміною повного найменування підприємства ВАТ «Запоріжжяобленерго» на Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” (код ЄДРПОУ 00130926; місцезнаходження юридичної особи: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14).

Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго». Відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» про що зазначено в розділі 1 «Загальні положення» Статуту Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», затвердженого 28.07.2006 на позачергових Загальних зборах акціонерів ВАТ «Запоріжжяобленерго».

Розділом 2 Договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені даним Договором, сторони зобов’язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996 (ПКЕЕ), Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) та технічними умовами.

Відповідно до п.п. 2.2.3 Договору, Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків №4 «Порядок розрахунків» та № 5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Згідно з абз. 5 п. 6.6 ПКЕЕ, початок та тривалість розрахункового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення платежів зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.

Пунктом 1 Додатку № 4 від 29.02.2016 до Договору обумовлено, що розрахунковим періодом вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця.

У п. 6.1 ПКЕЕ, затверджених Постановою НКРЕ 31.07.1996 № 28 визначено, що розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Абзацом 2 п. 6.11 ПКЕЕ зазначено, що порядок зняття показів розрахункових засобів обліку зазначається у договорі про постачання електричної енергії.

Згідно з п.п. 5, 6 Додатку № 4 до договору “Порядок розрахунків” споживач не пізніше 14-00 години 1-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання підписаного уповноваженою особою Споживача та скріпленого його печаткою «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» (у двох примірниках), та «Акті прийому-передачі електроенергії». Постачальник електричної енергії підписує «Акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію», та один примірник повертає Споживачу (п.5). За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» та інших умов Договору, з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача (п. 6).

Споживач зобов’язаний у термін, що не перевищує 5 (п’ять) операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення (п. 6 цього Додатку), здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається: при направленні рекомендованим листом – дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту – 3 дні, по області – 5 днів, по Україні – 7 днів); у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику Споживача під розпис в журналі, дата, зазначена в журналі; при направленні нарочним – дата вручення Споживачу (п. 7 Додатку № 4).

Матеріали справи свідчать, що сторонами за договором № 84 від 10.03.2005 були підписані та скріплені печатками акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію, на підставі яких виписані рахунки:

За вересень 2016 – 160344 кВт/год. на суму 154 332,31 грн. (рахунок № 84/9 від 04.10.2016);

Між позивачем та відповідачем проведено взаємозалік, а саме:

- 28.10.2016 – 101 990,07 грн., факсограма № 007-40/16534 від 31.10.2016;

- 27.09.2017 – 246 705,67 грн., факсограма № 007-40/16534 від 31.10.2016, з суми 246 705,67 частково погашено заборгованість за вересень у розмірі 1 450,69 грн. Загалом сплачено 102 135,76 грн., у зв’язку з чим заборгованість за електричну енергію у вересні 2016 становить 50 891,55 грн.;

За жовтень 2016 – 241 467 кВт/год. на суму 218 505,07 грн. (рахунок № 84/10а від 03.11.2016);

Між позивачем та відповідачем проведено взаємозалік, а саме:

- 23.12.2016 – 163 384,05 грн., факсограма № 007-40/19802 від 27.12.2016, у зв’язку з чим заборгованість за електричну енергію у жовтні 2016 становить 55 121,02 грн.;

За листопад 2016 – 236 978 кВт/год. на суму 215 664,26 грн. (рахунок № 84/11а від 02.12.2016)

Між позивачем та відповідачем проведено взаємозалік, а саме:

- 23.12.2016 – 201 981,90 грн., факсограма № 007-40/16803 від 27.12.2016, у зв’язку з чим заборгованість за електричну енергію у листопаді 2016 становить 13 682,36 грн.;

За грудень 2016 – 224 439 кВт/год. на суму 209 760,20 грн. (рахунок № 84/12а від 04.01.2017)

Між позивачем та відповідачем проведено взаємозалік, а саме:

- 24.01.2017 – 196 077,84 грн., факсограма № 007-40/1097 від 25.01.2017, у зв’язку з чим заборгованість за електричну енергію у грудні 2016 становить 13 682,36 грн.;

За січень 2017 – 225 014 кВт/год. на суму 210 027,71 грн. (рахунок № 84/1а від 02.02.2017)

Між позивачем та відповідачем проведено взаємозалік, а саме:

- 28.02.2017 – 201 027,70 грн., факсограма № 007-40/3487 від 03.03.2017, у зв’язку з чим заборгованість за електричну енергію у січні 2017 становить 0,01 грн.;

За квітень 2017 – 204 507 кВт/год. на суму 230 549,69 грн. (рахунок № 84/4а від 30.04.2017)

Між позивачем та відповідачем проведено взаємозалік, а саме:

- 30.05.2017 – 108 310,13 грн., факсограма № 007-40/8891 від 01.06.2017, у зв’язку з чим заборгованість за електричну енергію у квітні 2017 становить 122 239,56 грн.;

За травень 2017 – 157 021 кВт/год. на суму 202 177,10 грн. (рахунок № 84/5а від 31.05.2017)

Між позивачем та відповідачем проведено взаємозалік, а саме:

- 05.07.2017 – 14 698,74 грн., факсограма № 007-40/10612 від 05.07.2017, у зв’язку з чим заборгованість за електричну енергію у травні 2017 становить 187 478,36 грн.;

За червень 2017 – 155 747 кВт/год. на суму 204 220,60 грн. (рахунок № 84/6а від 30.06.2017)

Між позивачем та відповідачем проведено взаємозалік, а саме:

- 09.08.2017 – 200 633,12 грн., факсограма № 007-40/12657 від 11.08.2017, у зв’язку з чим заборгованість за електричну енергію у червні 2017 становить 3 587,48 грн.;

За липень 2017 – 150 915 кВт/год. на суму 195 838,49 грн. (рахунок № 84/7а від 31.07.2017)

Між позивачем та відповідачем проведено взаємозалік, а саме:

- 05.09.2017 – 127 857,69 грн., факсограма № 007-40/16126 від 07.09.2017, у зв’язку з чим заборгованість за електричну енергію у липні 2017 становить 67 980,80 грн.;

За вересень 2017 – 140 106 кВт/год. на суму 189 778,42 грн. (рахунок № 84/9а від 30.09.2017)

Між позивачем та відповідачем проведено взаємозалік, а саме:

- 25.10.2017 – 156 101,85 грн., факсограма № 007-40/16995 від 26.10.2017, у зв’язку з чим заборгованість за електричну енергію у вересні 2017 становить 33 676,57 грн.;

За жовтень 2017 – 171 513 кВт/год. на суму 220 407,53 грн. (рахунок № 84/10а від 31.10.2017)

Між позивачем та відповідачем проведено взаємозалік, а саме:

- 24.11.2017 – 168 200,31 грн., факсограма № 007-40/18998 від 28.11.2017, у зв’язку з чим заборгованість за електричну енергію у жовтні 2017 становить 52 207,22 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач щомісячно виставляв відповідачу рахунки. На усіх рахунках на оплату спожитої електричної енергії в графі “рахунок отримав” міститься підпис представника підприємства-відповідача, та дата отримання рахунку.

Згідно з абз. 7 п. 6.11 ПКЕЕ та п. 10 Додатку № 4 від 29.02.2016 до Договору, тривалість періоду розрахунків повинна не перевищувати 5 (п’ять) операційних днів з дня отримання рахунка. При направлені рекомендованим листом датою отримання рахунка вважається – дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту – 3 дні).

Проте, в порушення умов договору, КП Бердянської міської ради “Житлосервіс – 2А” в повному обсязі за спожиту активну електричну енергію не розрахувався, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та не заперечується обома сторонами, у зв’язку з чим станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою, розмір основної заборгованості відповідача склав 548 340,07 грн., що також підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 28.02.2018 (т. 2, а.с. 42).

Відповідно до п. 3.1.4 Договору, Постачальник електричної енергії має право вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику електричної енергії внаслідок порушення Споживачем умов цього Договору.

Пунктом 4.2.1. Договору визначено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 7 Додатка № 4 «Порядок розрахунків») та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 6 Додатка № 6 «порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання електроенергії»), Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь час, протягом якого не виконане зобов’язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з невиконанням відповідачем умов Договору № 84 від 10.03.2005 про постачання електричної енергії щодо повної та своєчасної оплати за отриману електричну енергію, керуючись п. п. 3.1.4, 4.2.1. Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу пеню за період з 13.01.2017 по 26.12.2017 в розмірі 50 053,88 грн., інфляційні витрати за період з жовтня 2016 по грудень 2017 включно в сумі 42 920,96 грн. та 3% річних за період з 12.10.2016 по 26.12.2017 в розмірі 10 892,50 грн.

На підставі викладеного, предметом розгляду справи є стягнення з Комунального підприємства Бердянської міської ради “Житлосервіс – 2А” на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 84 від 10.03.2005 у розмірі 652 207,41 грн., а саме: 548 340,07 грн. основної заборгованості за період з вересня 2016 по січень 2017, з квітня 2017 по липень 2017 та з вересня 2017 по жовтень 2017, 50 053,88 грн. пені за період з 13.01.2017 по 26.12.2017, 42 920,96 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2016 по грудень 2017 включно та 10 892,50 грн. 3% річних за період з 12.10.2016 по 26.12.2017.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем підписано акт взаємозвірки розрахунків, в якому зазначено, що станом на 28.02.2018 заборгованість КП Бердянської міської ради “Житлосервіс – 2А” перед ПАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж по договору постачання електричної енергії № 84 від 10.03.2005 у розмірі 548 340,07 грн. відсутня (т. 2 а.с. 42).

12.03.2018 через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від ПАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж надійшла письмова заява № 1237 від 12.03.2018, в якій позивач зазначив, що станом на 01.03.2018 сума заборгованості за спожиту електроенергію за період з вересня 2016 по січень 2017, з квітня по липень 2017 та за вересень 2017 в розмірі 548 340,07 грн. КП Бердянської міської ради “Житлосервіс – 2А” сплачена в повному обсязі. Пеня за період з 13.01.2017 по 26.12.2017 в розмірі 50 053,88 грн., інфляційні втрати за період з жовтня 2016 по грудень 2017 включно на суму 42 920,96 грн. та 3% річних за період з 12.10.2016 по 26.12.2017 на суму 10 892,50 грн. відповідачем не сплачено.

Також, позивачем зазначено, що лист відповідача № 705 від 27.02.2018 стосовно укладання мирової угоди та не нарахування 3 % річних, пені та інфляційних втрат не розглядався у зв’язку з тим, що позивач знаходиться у кризовому та вкрай критичному фінансовому стані, які унеможливлюють здійснювати виплату заробітної плати та погасити заборгованість перед ДП «Енергоринок». Кредиторська заборгованість перед ДП «Енергоринок» у позивача виникла у зв’язку з великою дебіторською заборгованістю Споживачів електричної енергії. ДП «Енергоринок» нараховує позивачу штрафні санкції - пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Позивач не може здійснювати виплату заробітної плати працівникам протягом п’яти місяців та щомісячно проводити виплату інших обов’язкових платежів таких як: сплата податків, платежів за придбання бензину, сировини та матеріалів, комунальні платежі, оплату за спільне використання технологічних електричних мереж та інше.

В підтвердження викладеного позивачем за вищевказаної додані довідки про накладення арештів на залишки грошових коштів на поточних рахунках.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 629 ЦК України – договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов’язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов’язок щодо оплати вартості поставленої електричної енергії в розмірі 548 340,07 грн. у встановлений договором строк не виконав. Факт порушення відповідачем умов, визначених договором доведений та підтверджується вказаними вище матеріалами справи.

Однак, після відкриття провадження у даній справі, а саме 06.02.2018 платіжним дорученням № 1 на суму 350 314,19 грн. та 13.02.2018 платіжним дорученням № 2 на суму 260 360,57 грн. КП Бердянської міської ради “Житлосервіс – 2А” перерахувало розмір основної заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 84 від 10.03.2005 в сумі 548 340,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 06.02.2018 на суму 350 314,19 грн., платіжним дорученням № 2 від 13.02.2018 на суму 260 360,57 грн. (т. 2, а.с. 27, 29).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, в частині стягнення основної заборгованості за період з вересня 2016 по січень 2017, з квітня 2017 по липень 2017 та з вересня 2017 по жовтень 2017 в розмірі 548 340,07 грн. провадження у справі слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов’язань, покладаються додаткові юридичні обов’язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання, зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1. Договору про постачання електричної енергії від 10.03.2005 № 84 передбачено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 7 Додатка № 4 «Порядок розрахунків») та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 6 Додатка № 6 «порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання електроенергії»), Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь час, протягом якого не виконане зобов’язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Позивачем заявлена пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за період з 13.01.2017 по 26.12.2017 включно по кожному рахунку окремо на загальну суму 50 053,88 грн.

Перевіривши розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” судом встановлено, що розрахунок здійснено вірно. Відповідач проти арифметичного розрахунку пені не заперечив, контррозрахунок суду не пред’явив.

Розглянувши клопотання відповідача від 09.03.2018 № б/н про зменшення розміру пені на 90% до суми 5 005,39 грн. суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, заборгованість відповідача за договором від 10.03.2005 № 84 про постачання електричної енергії виникла з 13.01.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ “Запоріжжяобленерго” знаходиться у кризовому та вкрай критичному фінансовому стані, що підтверджується довідками про залишки коштів на поточних рахунках у банківських установах, на які накладені арешти, довідками про заборгованість по заробітній платі, щодо наявності податкового боргу, кредиторської заборгованості перед ДП «Енергоринок», кредиторської заборгованості за роботи, послуги та ТМЦ. Кредиторська заборгованість перед ДП «Енергоринок» у позивача виникла у зв’язку з великою дебіторською заборгованістю Споживачів електричної енергії. ДП «Енергоринок» нараховує позивачу штрафні санкції - пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Відповідно до довідки з юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство”, індекс інфляції за період з січня 2017 по грудень 2017 становить 113,7.

Також судом встановлено, що позивачем нараховано пеню на загальну суму 50 053,88 грн., що складає 9 % від загальної суми заборгованості, що не є надмірною сумою у порівнянні зі збитками кредитора.

Враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи – наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб – стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% до суми 5 005,39 грн.

На підставі вищевикладеного, позовна вимога про стягнення з КП Бердянської міської ради “Житлосервіс – 2А” пені за договором про постачання електричної енергії № 84 від 10.03.2005 за період прострочення з 13.01.2017 по 26.12.2017 у розмірі 50 053,88 грн. підлягає задоволенню у заявленій сумі.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних наданий позивачем до позовної заяви перевірено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство”, здійснено вірно, відповідачем в порядку ч. 4 ст. 191 ГПК України визнано в цій частині позовні вимоги, що підтверджується заявою № б/н від 14.03.2018 (т. 2, а.с. 96), у зв’язку з чим підлягає стягненню в заявленій сумі 3% річних за період прострочення з 12.10.2016 по 26.12.2017 включно у розмірі 10 892,50 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 42 920,96 грн. інфляційних втрат, згідно з розрахунком, нарахованих за загальний період з 12.10.2016 по 15.12.2017 включно.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті «Урядовий кур’єр». Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно зі ст. 17, 18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватись господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатись й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниця (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення – лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, в якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), в якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем до позовної заяви, суд зазначає, що згідно із розрахунком суду стягненню підлягають інфляційні витрати за період прострочення з листопада 2016 по листопад 2017 включно у розмірі 36 347,19 грн., з відмовою у стягненні 6 573,77 грн.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Інші доводи сторін у відповідних частинах сум до уваги судом не приймаються в силу викладеного.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 236 – 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. В частині стягнення основної заборгованості за договором про постачання електричної енергії від 10.03.2005 № 84 за період з вересня 2016 по січень 2017, з квітня 2017 по липень 2017 та з вересня 2017 по жовтень 2017 в розмірі 548 340 (п’ятсот сорок вісім тисяч триста сорок) грн. 07 коп. провадження у справі закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Комунального підприємства Бердянської міської ради “Житлосервіс – 2А” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, буд. 129; код ЄДРПОУ 33318125) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Західний, буд. 25; код ЄДРПОУ 00130926) заборгованість за договором про постачання електричної енергії від 10.03.2005 № 84 в розмірі 97 293 (дев’яносто сім тисяч двісті дев’яносто три) грн. 57 коп., а саме: пеню за період прострочення з 13.01.2017 по 26.12.2017 у розмірі 50 053 (п’ятдесят тисяч п’ятдесят три) грн. 88 коп., 3% річних за період прострочення з 12.10.2016 по 26.12.2017 включно у розмірі 10 892 (десять тисяч вісімсот дев’яносто дві) грн. 50 коп., інфляційні витрати за період прострочення з листопада 2016 по листопад 2017 включно у розмірі 36 347 (тридцять шість тисяч триста сорок сім) грн. 19 коп. та судовий збір у розмірі 9 735 (дев’ять тисяч сімсот тридцять п’ять) грн. 43 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено: 17.04.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Проскуряков