Постанова № 73407250, 12.04.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 657/2313/17 Головуючий в І інстанції Скригун В.В.

Провадження №22-ц/791/482/18 Доповідач: Ігнатенко П.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року Апеляційний суд Херсонської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогоІгнатенко П.Я.,суддів:Воронцової Л.П., Полікарпової О.М.,за участю секретаряПрушинської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 09 листопада 2017 року (під головуванням судді Скригун В.В.) у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - банк або ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із вказаним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 04 червня 2010 року між банком та ОСОБА_5 укладено договір № б/н, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 1200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, станом на 31.07.2017 року утворилась заборгованість за кредитом - 534 грн.79 коп.; заборгованість по процентам - 35 610 грн. 23 коп.; заборгованість за пенею та комісією у розмірі 4900 грн.; штраф: 500 грн. - фіксована складова; 2052 грн. 25 коп. - процентна складова.

На підставі викладеного, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_5 загальний розмір заборгованості у сумі 43 597,27 грн.

Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 09 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

У письмовому відзиві ОСОБА_5 просить не брати до уваги доводи, викладені в апеляційній скарзі. При цьому звертає увагу суду на те, що з Умовами та Правилами надання банківських послуг доданими до позову він не був ознайомлений, збільшення строку позовної давності не погоджував. Окрім того, банком надано невірні та необґрунтовані розрахунки заборгованості, безпідставно нараховані збільшені відсотки. На суму боргу 501,76 грн. за 5 років замість 753 грн. відсотків (30 % річних) нараховано 35610,23 грн.

В ході апеляційного розгляду представник банку ОСОБА_6 підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, в зв'язку з чим апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що 04 червня 2010 року між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладений кредитний договір № б/н, згідно з яким відповідач одержав кредит у розмірі 1200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 8).

На виконання умов договору позичальнику видано картку НОМЕР_1 з терміном дії до грудня 2011 року, що підтверджується довідкою, наданою банком в ході апеляційного розгляду (а.с. 75).

В зв'язку з невиконанням позичальником умов договору банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості станом на 31.07.2017 року в сумі 43597,27 грн., з яких: 534,79 грн. заборгованість за кредитом; 35610,23 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 4900,00 грн. заборгованість за пенею та комісією; а також 500 грн. штраф (фіксована частина); 2052,25 грн. штраф (процентна складова).

З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_5 здійснив останню операцію по картці 29 грудня 2012 року, а саме: сплатив 300 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитом (а.с.6-7).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 259 ЦК України позовна давність, установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

За вимогою ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Разом з тим, в анкеті-заяві на отримання кредиту від 04.06.2010 року та довідці про умови кредитування із використанням кредитки «Універсальна, 55 днів льготного періоду» від 07.06.2010 року, є підпис позичальника ОСОБА_5, однак в цих документах відсутнє погодження умов щодо збільшення строку позовної давності.

Враховуючи те, що строк дії картки № НОМЕР_1 закінчився в грудні 2011 року та відповідач останній платіж за договором здійснив 29 грудня 2012 року, а ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором 09 жовтня 2017 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в зв'язку з пропуском трирічного строку позовної давності.

Доводи апеляційної скарги щодо збільшення строку позовної давності до 50 років є безпідставними, оскільки пункт 1.1.7.31 Умов та правил надання банківських послуг, який передбачає збільшений строк позовної давності, ОСОБА_5 не підписано. Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що саме з цими Умовами ознайомився відповідач, підписуючи заяву позичальника.

Отже, наявні у матеріалах справи Умови та правила надання банківських послуг не можна вважати складовою частиною договору № б/н від 04.06.2010 року, що узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах ВСУ №6-16цс15 від 11.03.2015 року, №6-698цс15 від 10.06.2015 року та № 6-757цс15 від 01.07.2015 року.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги, що законом встановлена обов'язковість письмової форми договору про збільшення строку позовної давності, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження підписання і погодження відповідачем збільшення такого строку до 50 років за Умовами та правилами надання банківських послуг, затвердженими банком у березні 2010 року, тобто незадовго до отримання ОСОБА_5 даного кредиту, не доведено розміщення на той момент Умов та Правил в новій редакції на сайті банку, в зв'язку з чим колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про неналежність зазначеного доказу та пропуск банком строку позовної давності для звернення до суду з позовом.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що проценти за кредитом та пеня підлягають стягненню з відповідача у межах строку позовної давності, тобто за останні три роки, що передували зверненню до суду із позовом, оскільки згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги, тому поза межами строку позовної давності вимоги задоволенню не підлягають. Сплив цього строку, про застосування якого заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України). Така ж правова позиція зазначена Верховним судом України у постанові від 16.09.2015 року у справі № 6-68цс15 та у постанові від 23.11.2016 року № 6-2104цс16.

За таких обставин, вирішуючи цивільно-правовий спір по суті заявленого позову, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, представлені докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та регулюючий їх закон, в зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 09 листопада 2017 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах - Верховного Суду.

Головуючий П.Я.Ігнатенко

Судді: Л.П.Воронцова

О.М.Полікарпова

Дата складання повного судового рішення 16 квітня 2018 року.