Ухвала суду № 73407127, 10.04.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/272/18

Справа № 686/15028/17 Головуючий в 1-й інстанції Місінкевич А. Л.

Категорія: ч.2 ст.286 КК України Доповідач Матущак М.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

суддів: Матущака М.С.,

Бережного С.Д., Барчука В.М.,

за участю секретаря

судового засідання Кашевської-Колос Т.В.,

прокурора Павлишина В.І.,

потерпілої ОСОБА_4,

представника

потерпілих - адвоката ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017240010002398 від 10 квітня 2017 року, за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, потерпілої ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19 січня 2018 року,

у с т а н о в и л а :

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 19 січня 2018 року,

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Іваново Калинівського району Вінницької області, громадянин України, українець, пенсіонер, проживає та зареєстрований: АДРЕСА_1, не має судимостей,

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без додаткового покарання у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі пункту «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року ОСОБА_6 звільнено від призначеного цим вироком покарання.

Цивільні позови задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 до обласного бюджету на р/р 31550301231504 в ГУДСКУ в Хмельницький області в місті Хмельницький МФО 815013, код ЗКПО 02004717 витрати на лікування потерпілих від кримінального правопорушення в сумі 7 509 грн. 06 коп.

Стягнуто з ОСОБА_6 до обласного бюджету на р/р 35416001153301 в ГУДСКУ в Хмельницький області в місті Хмельницький МФО 815013, код ЗКПО 02004674 витрати на лікування потерпілих від кримінального правопорушення в сумі 44 032 грн. 90 коп.

Стягнуто з ТОВ «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», код ЕДРПОУ 20448234, Україна, 01010, місто Київ, Бутишев пров. 21/17, літера А, поверх 1, на користь ОСОБА_4 та на користь неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_9, отримувачем коштів за яких в інтересах неповнолітніх дітей є ОСОБА_4, моральну шкоду в розмірі по 590 (п'ятсот дев'яносто) грн. на кожного потерпілого.

Стягнуто з ТОВ «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», код ЕДРПОУ 20448234, Україна, 01010, місто Київ, Бутишев пров. 21/17, літера А, поверх 1 на користь ОСОБА_4 та на користь неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_9, отримувачем коштів за яких в інтересах неповнолітніх дітей є ОСОБА_4, матеріальну шкоду в загальному розмірі 17 402 грн. 67 коп.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 та на користь неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_9, отримувачем коштів за яких в інтересах неповнолітніх дітей є ОСОБА_4, моральну шкоду в розмірі по 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. на кожного потерпілого.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта - кошти в сумі в сумі 3 082 грн. 80 коп. за проведення автотехнічної експертизи.

Долю речових доказів після вступу вироку в законну силу вирішено наступним чином:

автомобіль «Renault Logan» р.н. НОМЕР_1, який ухвалою суду від 13 грудня 2017 року переданий власнику ОСОБА_10, - залишено в неї;

три ДВД диски із відеозаписами з нагрудних камер поліцейський ухвалено зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Скасовано накладений відповідно до ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Дручкової С.П. від 13 квітня 2017 року арешт на автомобіль «Renault Logan», р.н. НОМЕР_1.

За вироком суду, 10 квітня 2017 року біля 20-ї години 35 хвилин в місті Хмельницькому ОСОБА_6 керував автомобілем «Renault Logan», р.н. НОМЕР_1, рухався по вулиці Львівське шосе з боку вулиці Тернопільської в напрямку до вулиці Хотовицького.

Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що розташований біля АЗС «ОККО» по Львівському шосе, 20/1, на якому в цей час перебували пішоходи ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 допустив порушення вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР), а саме не зменшив швидкості керованого ним транспортного засобу та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, для яких виникла небезпека.

Також в порушення вимоги п.12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд передньою правою частиною автомобіля на пішоходів ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що перетинали проїзну частину Львівського шосе міста Хмельницького зліва на право відносно напрямку руху автомобіля.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) та порушення ОСОБА_6 ПДР, пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, у вигляді:

важкої черепно-мозкової травми з раною-садном м'яких тканин лівої половини потиличної ділянки голови, множинними саднами шкіри голови та обличчя, гематомою м'яких тканин лівої половини потиличної ділянки голови, перелому потиличної кістки склепіння черепа зліва, накопиченням крові (до 65 мл) у порожнині черепа над твердою мозковою оболонкою в проекції перелому (епідуральною гематомою), важкого забою головного мозку з вогнищами геморагічного забою правої лобно-скроневої частки мозку, з накопиченням крові в порожнині лівого вуха, які за своїм характером відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя;

тупої травми лівого колінного суглобу з накопиченням у його порожнині рідини, які за своїм характером відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Унаслідок ДТП та порушення ОСОБА_6 ПДР пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, у вигляді:

важкої черепно-мозкової травми з закритими переломами правої скроневої кістки склепіння черепа, правої виличної кістки лицевого черепа, перелому нижньої стінки основної пазухи основи черепа праворуч, важким забоєм головного мозку з вогнищами забою в правій та лівій скроневих частках, набряком тканини головного мозку, крововиливом під м'які мозкові оболонки, крововиливом в тканини правої очниці та навколоочної ділянки обличчя, множинними саднами шкіри обличчя, які за своїм характером відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя.

Унаслідок ДТП та порушення ОСОБА_6 ПДР, пішохід ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді:

закритої черепно-мозкової травми з геморагічним забоєм тканини мозку в лівій скроневій та лівій лобній частках із ознаками локального набряку тканини мозку навколо цих вогнищ, саднами шкіри лівої виличної ділянки обличчя, крововиливом м'яких тканин лівої навколоочної ділянки обличчя, баротравми лівого вуха з пошкодженням цілості (перфорацією) барабанної переділки, які за своїм характером відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Допущені ОСОБА_6 порушення п.п.12.3., 18.1. ПДР знаходяться в прямому причинному зв`язку з ДТП та її наслідками - спричиненні потерпілій ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесного ушкодження, а також заподіянні потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_8 тяжкого тілесного ушкодження.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_4 у своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 просила скасувати вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19 січня 2018 року відносно ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ухвалити новий вирок, яким позовні вимоги цивільного позову ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 задовольнити у повному обсязі.

Уважала, що визначений розмір грошового відшкодування моральної шкоди є необґрунтовано малим, зважаючи, на моральні страждання, що пов'язані з подією кримінального правопорушення, хвилюванні у зв'язку з необхідністю перелаштовувати налагоджений ритм життя як одразу після ДТП, так і ритм всього подальшого життя.

Посилалась на те, що судом першої інстанції під час визначення розміру матеріальної шкоди порушено норми матеріального права, а саме ст.1166, ч.5 ст.1187 ЦК України, п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року.

Указувала, що при цьому місцевим судом під час визначення розміру моральної шкоди порушено норми матеріального права, а саме ст.23 ЦК України, п.п.3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року.

У клопотанні про зміну апеляційної скарги ОСОБА_4 просила змінити вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19 січня 2018 року та цивільний позов ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просила вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19 січня 2018 року змінити, в задоволенні цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я в особі Хмельницької обласної лікарні, Хмельницької міської дитячої лікарні про стягнення витрат на лікування потерпілих від кримінального правопорушення та в задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди відмовити.

Зазначала, що обвинувачений частково не погоджується з вироком суду, а саме, вирок оскаржується в частині задоволення цивільного позову прокурора та цивільного позову потерпілої.

Так, обвинувачений ОСОБА_6 заперечує проти стягнення з нього витрат на лікування потерпілих в Хмельницькій обласній лікарні та Хмельницькій міській дитячій лікарні, оскільки термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальної суми фактичних витрат на лікування потерпілого. Однак, місцевий суд прийшов до висновку про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 витрат на лікування лише на підставі довідок, які не містять в собі розрахунок, а лише містять загальну інформацію, що не дає суду можливість перевірити інформацію і як наслідок зробити правильний висновок.

Більше того, місцевий суд не вказав у своєму рішенні, на підставі чого прийшов до висновку про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого саме в розмірі по 25 000 грн. на кожного потерпілого. Так після правопорушення обвинуваченим було сплачено потерпілій 54 000 грн., тому моральна шкода в розмірі по 25 000 грн. кожному потерпілому за таких умов є занадто великою та необґрунтованою.

Захисник указувала, що рішення про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_4 моральної шкоди по 25 000 грн. кожному судом першої інстанції прийнято без урахування майнового стану, віку, здоров'я та матеріального стану обвинуваченого. Окрім цього, позовна заява про відшкодування моральної шкоди оплачується судовим збором, чого не було у свою чергу зроблено потерпілою.

У запереченні на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_5 в інтересах потерпілої ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 просила апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення з мотивів її необґрунтованості та безпідставності.

Щодо доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, про необґрунтованість визначення розміру моральної шкоди завданої внаслідок злочину встановленої судом першої інстанції, то відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п.9 даної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав, позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

У зв'язку з зазначеним, уважає, що доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 щодо стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_6, його похилого віку, матеріального стану є такими, що не впливають на розмір завданої моральної шкоди ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

У частині задоволення цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я в особі Хмельницької обласної лікарні, Хмельницької міської дитячої лікарні про стягнення витрат на лікування потерпілих від кримінального правопорушення ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 уважала, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційних скарг; обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7, які підтримали свою апеляційну скаргу та заперечили проти апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_4; потерпілу ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і її представника захисника ОСОБА_5, які підтримали свою апеляційну скаргу з внесеними до неї змінами та заперечили проти апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6; думку прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги захисту та підтримав апеляційну скаргу потерпілих у повному обсязі; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про наступне.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6, що полягає у порушенні вимог ПДР (п.п.12.3, 18.1), які перебувають у прямому причинному зв'язку із ДТП та спричиненням тілесних ушкоджень, а також кваліфікація таких дій ОСОБА_6 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження та спричинили середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілим, а також вирок суду в частині призначення покарання ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відтак вирок суду в цій частині відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України апеляційним судом не переглядається.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, є пенсіонером.

За відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд в силу вимог ст.66 КК України обґрунтовано визнав обставинами, що пом'якшують покарання, вчинення злочину у пенсійному віці, часткове відшкодування заданої шкоди, наявність у обвинуваченого тяжкого захворювання.

Таким чином, визначаючи міру покарання ОСОБА_6 суд першої інстанції призначив покарання у вигляді позбавлення волі в межах мінімальної санкції статті, передбаченої ч.2 ст.286 КК України, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Таке покарання, на думку колегії суддів, є достатнім для виправлення особи та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Водночас суд першої інстанції в повній мірі врахував та дослідив всі обставини, на які у своїх апеляційних скаргах посилаються захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, потерпіла ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а тому зазначені апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Місцевий суд відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України обґрунтовано стягнув з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта - кошти в сумі 3 082 грн. 80 коп. (витрати за проведення автотехнічної експертизи).

Прокурором в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я в особі Хмельницької обласної лікарні, Хмельницької міської дитячої лікарні був заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 про стягнення витрат на лікування потерпілих від кримінального правопорушення із ціною позову 51 544 грн. 96 коп.

Відповідно до довідки №57 Хмельницької обласної лікарні потерпіла ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Хмельницької обласної лікарні з 10 квітня 2017 року по 26 квітня 2017 року - 16 ліжко-днів, вартість лікування становить 6 674 грн.

Довідкою №55 від 04 липня 2017 року підтверджується, що потерпілий ОСОБА_8 знаходився в стаціонарному лікуванні в реанімаційному відділенні Хмельницької обласної лікарні з 10 квітня 2017 року по 11 квітня 2017 року - 1 ліжко-день, вартість лікування становить 4 178 грн.

Довідкою №56 від 04 липня 2017 року підтверджується, що потерпіла ОСОБА_9 знаходилась в стаціонарному лікуванні в реанімаційному відділенні Хмельницької обласної лікарні з 10 квітня 2017 року по 11 квітня 2017 року - 1 ліжко-день, вартість лікування становить 4 178 грн.

Відповідно до довідок потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 продовжували лікування в Хмельницький дитячій лікарні і вартість лікування їх становить: - довідка №499 від 04 липня 2017 року стаціонарне лікування у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії ОСОБА_8 з 11 квітня 2017 року по 24 квітня 2017 року, в ортопедо-травматологічному відділенні з 25 квітня 2017 року по 12 травня 2017 року Хмельницької міської дитячої лікарні - 32 ліжко-днів становить 24 696 грн.;

- довідка №500 від 04 липня 2017 року стаціонарне лікування в відділенні анестезіології та інтенсивної терапії ОСОБА_9 з 11 квітня 2017 року по 18 квітня 2017 року, в ортопедо-травматологічному відділенні з 19 квітня 2017 року по 12 травня 2017 року Хмельницької міської дитячої лікарні - 32 ліжко-днів становить 19 339 грн.

Згідно положень ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Так, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що в ході судового розгляду відповідними доказами було підтверджено лікування потерпілих у Хмельницький обласній лікарні та Хмельницькій міській дитячій лікарні. На противагу цьому відповідачем не спростовано відповідними доказами, що потерпілі не проходили такого лікування. Отже, заявлені прокурором вимоги цивільного позову обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, в ході судового розгляду потерпілою ОСОБА_4 як від себе, так і в інтересах своїх неповнолітній дітей ОСОБА_8, ОСОБА_9 заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 та ТОВ «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої, злочином.

Відповідно до уточнених заявлених вимог потерпілі просили стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 131 409 грн. 81 коп. на кожного із потерпілих, а з ТОВ «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 11 806 грн. 10 коп. кожному із потерпілих та 590 грн. 30 коп. моральної шкоди на кожного із потерпілих .

Відповідач ОСОБА_11 заявлений цивільний позов визнав частково, вказував у суді першої інстанції та в апеляційному суді при перегляді справи, що в рахунок відшкодування шкоди він сплатив потерпілій 54 000 грн., а також при визначенні відшкодування моральної шкоди просив врахувати те, що він також після ДТП переніс стрес, відшкодував шкоду і просив врахувати його вік та стан здоров'я.

Згідно ч.5 ст.1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкода була завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Установлено, що відповідно до полісу №АК/3090721 обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів між ОСОБА_6 та ТОВ «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» укладений договір, яким передбачено страхову суму (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю - 200 000 грн. Строк дії даного договору з 07 березня 2017 року по 06 березня 2018 року.

Так, ст.24.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

З матеріалів кримінального провадження видно, що були надані письмові докази (чеки, та епікризи) у зв'язку з лікуванням потерпілих від ДТП і витрат, пов'язаних із лікуванням у відповідному закладі охорони здоров'я та придбанням лікарських засобів.

За таких обставин заявлені позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив в розмірі наданих письмових доказів на підтвердження понесених витрат на придбання ліків на суму 17 402 грн. 67 коп. з відповідача ТОВ «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус».

Згідно ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності» передбачено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги про відшкодування моральної шкоди потерпілій і стягнення на її користь із ОСОБА_6 та із ТОВ «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» є обґрунтованими, оскільки відповідно до положень ч.ч.1 та 2 ст.23 ЦК України передбачено відшкодування моральної шкоди особі, яка зазнала болю та страждань, як фізичній особі у зв'язку із ушкодженням здоров'я.

Обвинуваченим та його родичами передано потерпілим грошові кошти в сумі 54 000 грн. на відшкодування шкоди, якої потерпілі зазнали у зв'язку із ушкодженням здоров'я, а також встановлений причинний зв'язок між діями обвинуваченого із завдання ушкоджень здоров'ю потерпілих та наслідками.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди було враховано характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілих та врахування вимог розумності і справедливості, а також приписів ст.23 ЦК України.

Водночас з огляду на те, що в рахунок відшкодування шкоди обвинувачений ОСОБА_6 сплатив потерпілій 54 000 грн., а також з урахуванням його матеріального стану як пенсіонера, похилого віку (80 років), тяжкого захворювання, пов'язаного з постійним перебуванням на амбулаторному та стаціонарному лікуванні, відсутності в нього майна, місцевий суд обґрунтовано визначив відшкодування моральної шкоди з обвинуваченого саме в розмірі 25 000 грн. кожному потерпілому.

Позовні вимоги до страхової компанії ТОВ «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про стягнення загальної суми матеріальної шкоди в розмірі 17 402 грн. 67 коп. та моральної шкоди на суму 590 грн. на кожного із потерпілих задоволено обґрунтовано та з дотриманням чинного законодавства, з урахуванням наданих письмових доказів на придбання медичних препаратів.

Колегія суддів уважає, що вирок постановлений відповідно до вимог ст.ст.373, 374 КПК України і підстав для скасування чи зміни вироку колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 424, 426, 532 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19 січня 2018 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 та потерпілої ОСОБА_4 у своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_9 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області Матущак М.С.