Ухвала суду № 73407052, 12.04.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/273/18

Справа № 686/15041/17 Головуючий в 1-й інстанції Данькова С. О.

Категорія: ч.1 ст.286 КК України Доповідач Барчук В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

судді-доповідача Барчука В.М.,

суддів Бережного С.Д., Матущака М.С.

з участю секретаря Яхієвої М.А.,

прокурора Леськіва В.О.

обвинуваченого ОСОБА_2

представника потерпілих ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016240010007465 від 21.11.2016 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 12 грудня 2017 року, -

в с т а н о в и л а:

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 12 грудня 2017 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Манилівка Хмельницького району Хмельницької області, громадянина України, українця, пенсіонера, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 5100 (п'ять тисяча сто) грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік 6 місяців.

На підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання.

Цивільний позов прокурора задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 до Хмельницького обласного бюджету на розрахунковий рахунок 35416001153301 в ГУДКСУ в Хмельницькій області МФО 815013, код 02004674 витрати, понесені Хмельницькою міською дитячою лікарнею на лікування потерпілого ОСОБА_4 в сумі 5017 грн. 28 коп.

Цивільний позов законного представника ОСОБА_5 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто на користь законного представника ОСОБА_5:

- з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 2178 грн 00 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 108 грн 90 коп., а всього 2286 грн 90 коп.

- з ОСОБА_2 49 891 грн. 10 коп. моральної шкоди.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 2289 грн. 20 коп. документально підтверджених витрат на залучення експерта.

Речові докази: автомобіль «VOLVO 740» д.н. НОМЕР_1, залишено ОСОБА_2

За вироком суду, ОСОБА_2, 21.11.2016 року близько 13 год. 05 хв., керуючи автомобілем «VOLVO 740» д.н. НОМЕР_1, під час проїзду нерегульованого перехрестя вулиць Староміської та Шестакова м. Хмельницького, в порушення вимог п.п. 2.3. (б), 10.1., 16.2., 18.1. Правил дорожнього руху, змінюючи напрямок руху в ході виконання маневру лівого повороту на вул. Шестакова з вул. Староміської в напрямку до вул. Проскурівського підпілля, не переконався, що вказаний маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований на початку вул. Шестакова, на якому перебували пішоходи, не зменшив швидкості руху автомобіля, не зупинив керований ним транспортний засіб, щоб дати дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину, на яку він повертає, в результаті чого допустив наїзд на малолітнього ОСОБА_4

Внаслідок наїзду ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді рваної рани м'яких тканин внутрішньої медіальної поверхні середньої третини лівої гомілки та неповного косо-поперечного перелому середньої третини тіла (діафаза) великогомілкової кістки лівої гомілки без зміщення уламків, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Ці наслідки дорожньо-транспортної пригоди знаходяться в прямому причинному зв'язку з допущеними ОСОБА_2 порушеннями вимог п.2.3 (б), 10.1., 16.2., 18.1. Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок Хмельницького міськрайонного суду від 12.12.2017 року відносно нього в частині стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_5 змінити, стягнувши з нього на користь ОСОБА_5 5000 грн.

При цьому вказує, що вирок суду в частині стягнення з обвинуваченого на користь ОСОБА_5 моральної шкоди у сумі 49891 грн 10 коп. не відповідає матеріалам кримінальної справи.

Скоєний ОСОБА_2 злочин судом кваліфікований як злочин середньої тяжкості, проте при визначенні судом розміру спричиненої моральної шкоди потерпілому суд його кваліфікує як тяжкий злочин. Суд не врахував, що після дорожньо-транспортної пригоди обвинувачений дав батькові потерпілого 5000 грн на матеріальні витрати пов'язані з лікуванням дитини, а всього на лікування дитини було витрачено 2178 грн.

При визначенні розміру моральної шкоди суд не врахував ступеня вини ОСОБА_2, його вік і матеріальний стан, обставин при яких був скоєний злочин, а також вимог розумності та справедливості.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого на підтримку доводів апеляційної скарги, представника потерпілого, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненому злочині при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами в порядку ст.349 КПК України і не оскаржується будь - ким із учасників судового процесу, в тому числі і самими обвинуваченими.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, є вірною.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину та обставини, що пом'якшують покарання.

Обставин, які обтяжують покарання суд першої інстанції не встановив.

Обставини, які пом'якшують покарання суд першої інстанції встановив щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю. злочину.

Також суд першої інстанції прийшов до висновку про звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі п."г" ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 12.12.2017 р. обвинуваченим ОСОБА_2 оскаржується лише в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь законного представника малолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_5 моральної шкоди у сумі 49891 грн 10 коп.

Відповідно до ч.1, п.п.1, 2 ч.2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України).

При визначенні розміру моральної шкоди, заподіяної обвинуваченим малолітньому потерпілому ОСОБА_4 суд першої інстанції врахував характер діяння особи, що заподіяла шкоду, фізичні та моральні страждання малолітнього потерпілого, який отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, переніс фізичний біль, у дитини відбувався операційний та післяопераційний періоди, відновлення та процес реабілітації, ОСОБА_4 до цього часу продовжує лікування, вимушений був змінювати звичайний спосіб життя, докладати додаткових зусиль для його організації; потерпілий ОСОБА_4 навчався у школі бойових мистецтв з вересня 2015 року по листопад 2016 року, де проявив себе наполегливим спортсменом, здобув спортивну ступінь та характеризується як перспективний спортсмен, проте на сьогодні малолітній потерпілий не може відвідувати тренувань та приймати участі у змаганнях, оскільки біль у нозі унеможливлює виконання фізичних вправ і у зв'язку цим подальше продовження занять у секції карате є неможливим, що пригнічує його та він доволі часто перебуває у депресії, замикається у собі, перестає розмовляти з оточуючими.

З урахуванням викладеного, вимог розумності та справедливості суд першої інстанції правильно визначив розмір моральної шкоди заподіяної малолітньому потерпілому ОСОБА_4 обвинуваченим у сумі 49891 грн 10 коп. і колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру моральної шкоди стягнутої на користь законного представника малолітнього потерпілого.

Тому безпідставними є доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що при визначенні розміру моральної шкоди суд не врахував обставин при яких був скоєний злочин, а також вимог розумності та справедливості.

Не впливають на законність вироку суду в оскаржуваній частині твердження обвинуваченого про те, що при визначенні розміру моральної шкоди суд не врахував ступеня вини ОСОБА_2, його вік і матеріальний стан.

Частина 3 ст. 23 ЦК України не передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від віку та матеріального стану особи, яка заподіяла моральну шкоду.

Крім того, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, враховується судом якщо вина є підставою для відшкодування такої шкоди, а згідно вимог п.1 ч.2 ст.1167 ЦК моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Враховуючи викладене відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2

Колегія суддів не приймає до уваги клопотання ОСОБА_2 від 05 квітня 2018 р. про доповнення до апеляційної скарги на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 12.12.2017 р., яке на адресу суду надійшло 10.04.2018 р., оскільки воно подане обвинуваченим поза межами строку передбаченого ч.3 ст.403 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 12 грудня 2017 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області В.М. Барчук