Рішення № 73406816, 05.02.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/4645/16-ц

Провадження № 2/760/2604/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

05 лютого 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі:головуючого судді- Лазаренко В.В. за участю секретаря- Каліщук М.В.

представника позивача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 /АДРЕСА_1/ до ОСОБА_6 /АДРЕСА_2/ про виділ в натурі частини житлового будинку із спільної часткової власності, присвоєння частині житлового будинку окремої адреси та надання певного дозволу, -

В С Т А Н О В И В :

11.03.2016 представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просить виділити в натурі частку будинку, що знаходиться в АДРЕСА_3, яка належить їй відповідно до меж, визначених у технічному паспорті від 24.02.2006 року, присвоїти окрему адресу виділеній частині житлового будинку, а саме: АДРЕСА_3; надати дозвіл на виготовлення технічної документації на виділену в натурі частину будинку.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно рішення Залізничного районного суду м. Києва від 14.06.2000 за позивачем визнано право власності на 3/10 житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а за ОСОБА_7, правонаступником якого є ОСОБА_6, визнано право власності на 7/10 житлового будинку.

Відповідно до технічного паспорту № 9997 від 24.02.2006, вищевказаний будинок загальною площею 83,7 кв.м. розділений на квартиру № 1, загальною площею 46,1 кв.м., яка належить відповідачу та квартиру № 2, загальною площею 37,6 кв.м., яка належить позивачу.

Оскільки позивачу необхідно встановити в своїй частині будинку електроустановки певної потужності, вона звернулась за дозволом до відповідача, однак останній не йде на контакт та дозволу не надає, а тому позивачу необхідний дозвіл на виготовлення технічної документації та виділену в натурі частку житлового будинку та присвоєння виділеній частці окремої поштової адреси.

Також, представник позивача зазначає, що частина будинку, яку просить виділити в натурі, є відокремленою, має окремий вхід та не зв'язана з іншою частиною будинку, а тому її виділ в натурі на місцевості є юридично обумовленим.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що у частині будинку позивача відсутні комунікації, зокрема світло, газ, вода, проте відповідні служби вимагають дозвіл відповідача на проведення всіх комунікацій. В свою чергу, відповідач такого дозволу не надає, хоча лист представника позивача з проханням надати дозвіл отримала 09.06.2016.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та пояснила, що спірний будинок був поділений відповідно до рішення Залізничного суду м. Києва від 14.06.2000. Фактично, позивачеві було виділено в натурі частину будинку з облаштуванням окремого входу та зобов'язано ОСОБА_7 здійснити облаштування окремої подачі газу електроенергії та інших комунікацій.

Вимоги позивача про присвоєння окремої поштової адреси частині будинку, що належить позивачу, вважає не обґрунтованими, т.я. вирішення даного питання не відноситься до компетенції суду.

Щодо вимог позивача на надання дозволу на виготовлення технічної документації, то представник позивача заперечувала, оскільки вважає, що на це немає юридичних підстав, т.я. технічний паспорт на будинок з позначенням його відокремлених частин вже існує.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України, яка узгоджується зі ст. 321 ЦК України, проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Судом встановлено, що позивач на підставі рішення Залізничного районного суду м. Києва від 14.06.2000 є власником 3/10 будинку АДРЕСА_2.

Відповідно до вищевказаного рішення суду, власником 7/10 будинку АДРЕСА_2, визнано ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спадкоємицею ОСОБА_7 є його дочка - ОСОБА_6, яка успадкувала 7/10 будинку АДРЕСА_2, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23.02.2009, зареєстрованому в реєстрі за № 2-254.

Відповідно до реєстраційного напису на правовстановлюючому документі, записаному у реєстраційну книгу № д. 102-115 за реєстровим № 3420 від 18.12.2007, 3/10 частини жилого будинку АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_5, а 7/10 частини житлового будинку АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_6.

Відповідно до ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно зі ст.ст.364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 ЦК України.

За змістом даних норм закону виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Враховуючи, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України та пункту 10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для реєстрації прав на них».

Як вбачається із вищезазначеного, рішенням Залізничного районного суду м. Києва від 14.06.2000 спірний будинок був поділений між позивачем ОСОБА_5 та померлим ОСОБА_7, спадкоємицею якого є відповідач ОСОБА_6.

В порядку розподілу будинку позивачу були виділені наступні приміщення: житлову кімнату площею 9,1 кв. м., житлову кімнату площею 9,5 кв. м., житлову кімнату площею 19 кв. м., що складає 3/8 чистини будинку, зобов'язавши її здійснити в тильній частині будинку до існуючої стіни, що примикає до кімнат, відповідно плану 1-5 та 1-6, прибудову розмірами 7.0*4.3 м. для розміщення в ній кухні, санвузла, передпокою і тамбуру.

Також, виділено 40% огорожі, що складає всього 3/10 частини житлового будинку, признавши за ОСОБА_5 право власності на 3/10 частини в житловому будинку АДРЕСА_2.

ОСОБА_7 виділено житлову кімнату площею 6,8 кв.м.. житлову кімнату площею 17,8 кв.м., коридор площею 6,5 кв.м., вбиральню площею 1,6 кв.м., ванну площею 3,2 кв.м., кухню площею 10,2 кв.м., що складає 5/8 частини будинку, сарай, 60% огорожі благоустрою будинку, що складає всього 7/10 частини житлового будинку, признавши за ОСОБА_7 право власності на 7/10 частин в житловому будинку АДРЕСА_2.

При цьому, вказаним рішенням суду ОСОБА_7 зобов'язано за власний рахунок перенести вбиральню, виокремити опалення, виконати ремонтні роботи в приміщенні, відповідно до плану 1-3 та 1-9.

Також, рішенням Залізничного районного суду м. Києва від 14.06.2000 поділена між сторонами земельна ділянка площею 412 кв.м. з проведенням меж, а також з ОСОБА_7 стягнуто на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію в сумі 5421 грн..

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер і належну йому частку в будинку - 7/10 успадкувала відповідач ОСОБА_6.

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що позивач має намір провести необхідні комунікації до своєї частини будинку, проте на це потрібна згода відповідача, яка в свою чергу такої згоди не надає, а тому позивач просить суд виділити в натурі її частину будинку, присвоїти йому окрему поштову адресу та надати дозвіл на виготовлення технічної документації на виділену частину будинку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на ч. 1 ст. 364 ЦКУ співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Сторони скористалися своїм правом, вище приведеними судовими рішеннями виділили належні їм частки в будинку із спільної часткової власності, а тому їх право спільної часткової власності на будинок було припинено.

Рішенням суду був визначений порядок користування земельною ділянкою до будинку в визначених судом межах та в розмірі, приведеному в позові.

При цьому, відповідно до рішення суду, в виділеній позивачу частині будинку було облаштовано окремий вхід та будинок фактично розділено на дві квартири: квартиру №1 площею 46,1 кв.м. та квартиру №2 площею 37,6 кв.м., що підтверджується і даними з технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2, виготовлений 24.02.2006.

Тобто, виходячи з вищевикладеного, питання виділу частки житлового будинку було вирішено, а тому підстав для задоволення позовних вимог в цій частині судом не встановлено.

Щодо вимог позивача про присвоєння окремої адреси виділеній частині будинку, а також надання дозволу на виготовлення технічної документації на виділену в натурі частину будинку, то суд приходить до наступного висновку.

Як передбачено ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 року № 55 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 року за № 774/14041, поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна провадиться відповідно до законодавства з наданням кожному об'єкту поштової адреси.

Згідно з п. 2.6 Тимчасового порядку присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Києві, затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2011 року № 1094, районна в місті Києві державна адміністрація розглядає заяви про присвоєння поштової адреси багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, жилим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам, гаражним, садовим, дачним кооперативам (товариствам) за винятком випадків, передбачених п. 2.8 цього Порядку, та протягом 2 робочих днів направляє запит до БТІ та Головного управління земельних ресурсів.

БТІ та Головне управління земельних ресурсів протягом 5 робочих днів надають погодження присвоєння поштової адреси або відмовляють у погодженні із зазначенням підстав.

Протягом 3 робочих днів з моменту отримання інформації від БТІ та Головного управління земельних ресурсів районна в місті Києві державна адміністрація направляє лист-обґрунтування щодо можливості присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна до Головного управління містобудування та архітектури.

Головне управління містобудування та архітектури протягом 3 робочих днів опрацьовує лист-обґрунтування районної в місті Києві державної адміністрації та надає висновок щодо можливості присвоєння поштової адреси.

На підставі позитивного висновку Головного управління містобудування та архітектури районна в місті Києві державна адміністрація протягом 5 робочих днів видає розпорядження про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна, копію якого протягом 2 робочих днів направляє Головному управлінню містобудування та архітектури для внесення поштової адреси до єдиного реєстру адрес.

Відповідно до п. 2.10 Тимчасового порядку адреса вважається присвоєною з моменту внесення її до єдиного реєстру адрес.

Згідно з п.п. 2.5, 2.6 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 року № 55 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 року за № 774/14041, при підготовці документів: про поділ нерухомого майна суб'єкти господарювання проводять такі дії: уточнюється кількість основних будинків і допоміжних будівель, що входять до складу об'єкта нерухомого майна, виявляються і вносяться до матеріалів технічної інвентаризації поточні зміни в будинках, будівлях, спорудах; за відсутності нотаріально посвідченого договору чи рішення суду щодо порядку користування будинками, будівлями та спорудами беруться до уваги заяви всіх співвласників, підписи яких засвідчені нотаріально.

Після цього готується Висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна (додаток 1), який містить такі дані:

а) кому належить об'єкт нерухомого майна;

б) на підставі яких правовстановлювальних документів;

в) повну технічну характеристику об'єкта нерухомого майна;

г) фактичне користування будинками (приміщеннями), будівлями та спорудами між співвласниками;

ґ) який документ підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою;

д) склад новоутворених об'єктів нерухомого майна і їх адреси;

е) пропозиції щодо можливих розмірів земельних ділянок, що закріплюються за новими (виділеними) об'єктами з урахуванням обмежень (обтяжень) на використання земельних ділянок відповідно до затвердженої містобудівної документації та земельного законодавства (варіанти поділу додаються).

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вихід в окреме домоволодіння та розподіл поштових адрес віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування.

Вихід в окреме домоволодіння та поштова адреса присвоюється об'єктам нерухомості до їх місця розташування місцевими органами виконавчої влади за звернення зацікавленої особи.

Як зазначено вище, будинок АДРЕСА_2 поділений між сторонами, як його співвласниками.

Ухвалені судом рішення по спору між сторонами, з точки зору приведеного вище, є підставою для органу місцевого самоврядування для визнання виділених сторонам часток окремими домоволодінням та присвоєння їм окремих поштових адрес.

Вимога позивача про надання дозволу на виготовлення технічної документації є необґрунтованою, т.я. в матеріалах справи міститься технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2, виготовлений 24.02.2006, в якому міститься інформація про власника будинку та план будинку, на якому позначено, що в будинку є дві квартири, а тому підстав для надання дозволу на розробку іншої технічної документації судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

При цьому, в ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення збоку відповідача прав позивача, т.я. будинок вже фактично поділений між сторонами, технічна документація на даний будинок наявна в матеріалах справи, а присвоєння поштової адреси домоволодінню не входить до компетенції суду.

Крім того, позивачем та її представником не надано суду доказів того, що їй було відмовлено відповідними службами в проведенні необхідних комунікацій, у зв'язку з відсутністю згоди відповідача, як і не надано доказів того, що відповідачем не було надано такої згоди, а тому посилання позивача на необхідність виділу частки будинку в натурі з цих підстав, судом визнаються необґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст.ст.15,16, ч.ч.1,2 ст.182, ст.317, ч.1 ст.319, ч.1 ст.321, 328, ч.1 ст.356, 358,364, 367,377 ЦК України, ст.ст.125 Земельного кодексу України, ст.37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 3,4,10, 11,57-60, 88, 209,213-215, 218 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про виділ в натурі частини житлового будинку із спільної часткової власності, присвоєння частині житлового будинку окремої адреси та надання певного дозволу - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Дата складення повного судового рішення 15.02.2018.

Суддя В.В. Лазаренко