Рішення № 73405978, 04.04.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.04.2018 Справа №607/6273/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Дзюбича В.Л.,

за участю секретаря Зубко О.Я.

учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської міської ради про зобов»язання прийняти рішення про зміну функціонального призначення житлового будинку по АДРЕСА_1, надання земельної ділянки площею 0,07 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Тернопільської міської ради про зобов»язання прийняти рішення про зміну функціонального призначення належного їй житлового будинку по АДРЕСА_1 під гуртожиток. Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1. Зазначений будинок був зведений у 1998 році на виділеній для цього земельній ділянці як поліклініка, однак в подальшому відповідним рішенням Тернопільської міської ради було змінено функціональне призначення збудованого приміщення на житловий будинок із 6 квартирами. У 2009 році будинок було підтоплено з вини КП «Тернопільводоканал» і він дав тріщину, що зробило неможливим його реалізацію, а тому позивач звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на зміну функціонального призначення будинку під гуртожиток для малозабезпечених верств населення. Однак Тернопільська міська рада відмовила у наданні дозволу, мотивуючи це необхідністю проведення реконструкції будинку та його переобладнання під гуртожиток. Позивач вважає вказану відмову відповідача безпідставною та необґрунтованою, оскільки проектантом, який проектував належний їй житловий будинок надано висновок про те, що будинок не потребує додаткової реконструкції для використання його в якості гуртожитку. Він обладнаний усіма необхідними комунальними зручностями та має значно кращі умови для проживання, аніж приміщення гуртожитків, а тому проведення реконструкції призведе лише до погіршення існуючих умов проживання. Із врахуванням наведеного просить заявлені позовні вимоги задовольнити.

В ході судового розгляду 25.09.2017 року позивач подала заяву про доповнення позовних вимог, відповідно до якої просить: зобов»язати Тернопільську міську раду надати їй земельну ділянку площею 0,07 га до раніше наданої земельної ділянки площею 0,03 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 у відповідності до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури відведення земельних ділянок» №366-VІІ від 02.07.2013 року; зобов»язати Тернопільську міську раду виправити допущену помилку в проекті відведення земельної ділянки площею 0,03 га по АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 04.04.2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 в частині зобов»язання Тернопільську міську раду виправити допущену помилку в проекті відведення земельної ділянки площею 0,03 га по АДРЕСА_1 залишено без розгляду за заявою позивача.

04.10.2017 року позивач подала заяву про доповнення позовних вимог відповідно до якої просить визнати інвестиціями в інфраструктуру міста прокладення каналізації по АДРЕСА_1 та водопроводу по вул. К.Савури за кошт позивача та зобов»язати Тернопільську міську раду повернути затрачені кошти.

Ухвалою суду від 04.04.2017 року провадження у справі ОСОБА_2 в частині позовних вимог до Тернопільської міської ради про визнання інвестиціями в інфраструктуру міста прокладення каналізації по вул. Довженка в м. Тернополі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України, оскільки дані вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити в повному обсязі, з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача Тернопільської міської ради у судовому засіданні відносно позову заперечив та просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що відповідно до ст. 127 ЖК України та Положення про гуртожитки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2015 р. № 84 гуртожиток-це спеціально споруджений або переобладнаний жилий будинок, який використовується для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання. Для одержання статусу гуртожитку будівля повинна відповідати ряду вимог, визначених, зокрема ДБН «Будівлі і споруди». Зміна функціонального призначення будівлі здійснюється через проведення її реконструкції відповідно до містобудівного законодавства, зокрема Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 26 якого зобов'язує особу для здійснення будівництва (реконструкції) отримати, зокрема, вихідні дані до яких належать, окрім іншого, містобудівні умови та обмеження. Позивач не зверталась в Тернопільську міську раду із заявою та визначеним пакетом документів для отримання містобудівних умов та обмежень для здійснення реконструкції будинку за адресою АДРЕСА_1. Вказав на те, що на даний час в провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області про визнання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 у м. Тернополі аварійним. Також зазначив, що ст. 116 ЗК України визначає, що передача земельних ділянок здійснюється на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування або за результатами аукціону. Згідно положень ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки звертається з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо її відведення до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає вказане клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. На адресу Тернопільської міської ради не надходило від позивача заяви та необхідних доданих до неї документів для про надання їй у користування земельної ділянки площею 0,07га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1. Тернопільською міською радою не приймалось жодних рішень щодо передачі позивачу земельної ділянки площею 0,07 га. Відтак, звернення до суду з даною позовною вимогою є передчасним.

Представник служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради у судове засідання не з»явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Позивачу ОСОБА_2 на підставі договору дарування житлового будинку від 12.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С., за реєстром № 6800 належить на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1.

У відповідності до повідомлення ТзОВ «МБТІ» №24/07-2 від 11.01.2010 року зазначений житловий будинок складається з 6-ти трьохкімнатних окремих квартир, 4-х гаражів і підвалу.

11.02.2010 року ТзОВ «Архітектурно-проектне бюро «Галарх» надано заключення відповідно до якого за наслідками обстеження приміщення житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 з метою зміни його функціонального призначення під гуртожиток встановлено, що зміна функціонального призначення житлових квартир під гуртожиток на першому поверсі будинку відповідає діючим нормам і правилам для даного типу приміщення.

Як встановлено судом, на протязі 2015-2016 років законні представники позивача неодноразово звертались до Тернопільської міської ради за одержанням дозволу на зміну функціонального призначення належного ОСОБА_2 житлового будинку по АДРЕСА_1 під гуртожиток.

Листами № 1597/02 від 0403.2015 року, № 9962/08 від 18.10.2016 року, № 10993/08 від 25.11.2016 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради повідомив матір позивача ОСОБА_5 про те, що відповідно до діючого законодавства зміна цільового призначення будівлі(приміщення) є реконструкцією та відбувається у відповідності до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» шляхом надання відповідних містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки із дотриманням вимог Порядку, затвердженого Наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011 року. Одночасно зазначено, що із заявою про отримання містобудівних умов і обмежень забудови до якої необхідно долучити повний пакет документів заявник вправі звернутись до Центру надання адміністративних послуг.

У відповідності до ст.14 Закону України «Про основи містобудування» № 2780-XII 16.11.1992 року до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належить здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно із статтями 127-131 Житлового кодексу УРСР та відповідно до Положення про гуртожитки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2015 року № 84 гуртожиток це спеціально споруджений або переобладнаний жилий будинок, який використовується для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки, які реєструються як гуртожитки у виконавчому органі відповідної ради або державній адміністрації в порядку, встановленому органами місцевого самоврядування.

Правовою підставою для виконання цих повноважень є пп. 5 пункту "б" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", який відносить до делегованих повноважень виконавчих органів рад облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням. Також повноваження органів місцевого самоврядування у житловій сфері щодо гуртожитків регулюються ст. 18 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" відповідно до якої органи місцевого самоврядування приймають рішення про надання відповідним житловим комплексам статусу "гуртожиток" і одночасно про надання дозволу на приватизацію жилих і нежилих приміщень таких гуртожитків відповідно до цього Закону.

Вимоги до гуртожитків передбачені ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" та Санітарними правилами влаштування, обладнання і утримання гуртожитків для робітників, студентів, учнів середніх спеціальних навчальних закладів і професійно-технічних училищ, затвердженими наказом Головного державного санітарного лікаря СРСР від 01.11.1988 року № 4719. Відповідно до п.п.2.41-2.48 вказаних ДБН житлові кімнати гуртожитків проектують із розрахунку заселення не більше трьох осіб при площі не менше 8м на кожного мешканця, а для аспірантів на одну-дві особи при площі не менше 10 м на кожну. Кімнати повинні бути обладнані вбудованими шафами площею не менше 0,6м на кожного мешканця. Кухні та кухні-ніші гуртожитків слід проектувати із розрахунку: на дві-п'ять осіб - не менше 8 м . на шість осіб і більше - за нормою площі 1.5 м на особу. Обладнання санвузлів у гуртожитках для одинаків слід проектувати із розрахунку один душ або ванна, один умивальник і один унітаз не більше ніж на чотири-шість осіб. У гуртожитках повинні бути передбачені приміщення громадського призначення площа яких на одну особу повинна бути не менше 3,0м. Переобладнання жилих будинків під гуртожитки проводиться з дозволу виконавчого органу обласної, міської ради.

Відповідно до наказу Держбуду від 05.12.2000 року № 273 "Про затвердження Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт" Держархбудінспекція України надає дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об'єктів. Державні будівельні норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків, споруд та комплексів різного призначення.

Згідно з обов'язковим додатком Б ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва" реконструкцією є перебудова існуючих будинків і споруд, пов'язана "…із зміною основних техніко-економічних показників…", в тому числі зміною функціонального призначення. Таким чином, використання будівель і приміщень за іншим цільовим призначенням обумовлює обов'язкове дотримання вимог ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва".

Відповідно до п. 4.2.2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 року № 126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 року за № 1410/10009 у разі реконструкції, перепланування, капітального ремонту приміщень, будинків та інших споруд, їх технічного переоснащення як зі зміною, так і без зміни функціонального призначення, необхідно виконувати протипожежні вимоги, визначені нормативно-правовими документами в галузі будівельного, технологічного проектування та чинними правилами. Приступати до виконання вищевказаних робіт дозволяється лише за наявності проектної документації, яка пройшла попередню експертизу на відповідність нормативно-правовим актам з питань пожежної безпеки з позитивним результатом в органах державного пожежного нагляду". Згідно з п. 2.7. зазначених Правил фінансування робіт у разі нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення підприємств може проводитися лише за умови наявності позитивного висновку комплексної державної експертизи, який має обов'язково вміщувати позитивний експертний висновок органу державного пожежного нагляду як складової частини комплексної державної експертизи.

Згідно з п. 4.4 Типового положення про розробку та видачу архітектурно-планувальних завдань і технічних умов на проектування об'єктів нового будівництва, розширення, реконструкції, капітального ремонту та комплексного благоустрою територій, затвердженого наказом Держкоммістобудування України від 04.04.1997 року № 54, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.05.1997 року за № 167/1971 для розробки та отримання АПЗ на розширення, реконструкцію та капітальний ремонт будівлі житлово-громадського призначення замовник подає заяву до місцевого органу містобудування та архітектури.

Зміна функціонального призначення будівлі (приміщення) здійснюється шляхом проведення її реконструкції, яка відбувається відповідно до містобудівного законодавства, зокрема ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зобов'язує особу для здійснення будівництва (реконструкції) отримати, зокрема, вихідні дані до яких належать, окрім іншого, містобудівні умови та обмеження.

Стаття 29 вказаного Закону також визначає, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Таким чином, з аналізу наведених норм законодавства слідує, що зміна функціонального призначення житлових приміщень, в тому числі під гуртожитки, відбувається в результаті проведення відповідної реконструкції зазначених приміщень, яка здійснюється із обов»язковим дотриманням вимог ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 р. №126, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 р. за № 1410/10009 на підставі відповідного дозволу виконавчого органу обласної, міської ради. Отже, підставою для проведення зміни функціонального призначення житлового приміщення є відповідний дозвіл органу місцевого самоврядування для отримання якого замовнику в установленому порядку необхідно звернутись до визначеного Центру надання адміністративним послуг із заявою та пакетом документів для отримання містобудівних умов та обмежень.

Як встановлено судом, позивач маючи на меті здійснити реконструкцію житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 у м. Тернополі зі зміною його функціонального призначення під гуртожиток, із відповідною заявою та необхідним пакетом документів для отримання містобудівних умов та обмежень до Тернопільської міської ради не зверталась і жодних рішень із даного питання відповідачем прийнято не було, а тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині, що стосуються зобов'язання відповідача прийняти рішення про зміну функціонального призначення житлового будинку по АДРЕСА_1 до задоволення не підлягають.

Щодо надання позивачу земельної ділянки площею 0,07 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 суду зазначає наступне.

Відповідно до роз»яснень, викладених у п. 12 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл па розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку- ч.3 ст.123 Земельного кодексу України.

У відповідності до ч.14 ст.123 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

З наведеного слідує, що надання земельних ділянок відбувається за визначеною законом процедурою на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування. В судовому порядку може бути оскаржене лише прийняте органом місцевого самоврядування рішення щодо погодження або відмови в передачі земельної ділянки, оскільки до компетенції суду не належить вирішення питання щодо надання земельних ділянок у користування, а тому суд не вправі виходити за межі своїх повноважень.

Як встановлено судом, позивач та її законні представники із відповідною заявою про надання у користування земельної ділянки площею 0,07га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 до Тернопільської міської ради не звертались і будь-яких рішень із даного питання відповідачем прийнято не було.

Жодних доказів того, що ОСОБА_2 в передбаченому законом порядку зверталась із заявленими вимогами до Тернопільської міської ради і їй було відмовлено у їх задоволенні позивачем не надано.

Відтак, суд вважає, що звернення позивача до суду з даною позовною вимогою є передчасним, оскільки відсутній предмет спору.

У відповідності до ст.19 Конституції України та ч.3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги те, що позивачем не дотримано встановленого чинним законодавством порядку одержання дозволу на зміну функціонального призначення належного їй житлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 під гуртожиток, а із відповідною заявою про надання у користування земельної ділянки площею 0,07 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 власник даного будинку ОСОБА_2 та її законні представники до відповідача взагалі не звертались і жодних рішень з даного приводу Тернопільською міської радою ухвалено не було, суд приходить до переконання, що у задоволенні заявлених позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст.ст.13, 19 Конституції України, ст.ст. 1 ч.1, 10,11,18 ч.1 п.2, 71, 158-163,171-2 КАС України, ст.ст.12, 116, 122, 123 ЗК України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 року, зі змінами, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Тернопільської міської ради про зобов'язання прийняти рішення про зміну функціонального призначення житлового будинку по АДРЕСА_1, надання земельної ділянки площею 0,07 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 - відмовити.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п. 15.5 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич