Ухвала суду № 73404458, 16.04.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1920/18

1-кп/755/656/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

16 квітня 2018 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Хімій О.О.,

за участю прокурора Фещенка О.С.,

захисника Костюченко О.І.,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження № 12018100040000357 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Вінниця, українки, громадянки України, офіційно не працюючої, заміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої 22.12.2015 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 321, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 12018100040000357 відносно ОСОБА_2у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання щодо доцільності продовження ОСОБА_2 строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, розгляд провадження не закінчено, дане кримінальне правопорушення вчинила на іспитовому строці, відносно неї на розгляді Дарницького районного суду м. Києва перебувають декілька обвинувальних актів, що вказує на її схильність до скоєння нових та продовження кримінальних правопорушень.

Захисник Костюченко О.І. заперечувала щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, вважає, що останній можливо змінити запобіжний захід, на такий, що не пов'язаний з тримання під вартою. Зазначила, що клопотання прокурора є необґрунтованим, безпідставним, так як не наведено ризиків, які б вказували на продовження її підзахисній строку тримання під вартою, остання є одруженою, має на утриманні дитину, має місце реєстрації та проживання у м. Києві.

Обвинувачена ОСОБА_2 підтримала думку свого захисника та зазначила, що не має наміру переховуватися від суду.

Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

Так, згідно зі ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про обрання чи продовження обвинуваченій запобіжного заходу увигляді тримання під вартою, судом враховуються дані про особу останньої, офіційно ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, дане кримінальне правопорушення вчинила перебуваючи на іспитовому строку за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України, відносно неї скеровано декілька обвинувальних актів за вчинення злочинів проти власності на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва, що може свідчити про її наміри переховуватись від суду, схильна до вчинення інших кримінальних правопорушень, обвинувачується у вчиненні умисного злочину з корисливим мотивом, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, докази, передбачені ст. 84 КПК України, з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, тому з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини, регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними.

Також, у судовому засіданні встановлено, що обвинуваченій судом було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії, який, закінчується, однак, на даний час, у зазначений строк неможливо закінчити судовий розгляд з огляду на наявність об'єктивних передумов.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченої судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).

Так, у цьому кримінальному провадженні, строк тримання обвинуваченої під вартою не виходить за межі, визначені КПК України, є необхідною мірою в ньому з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов, регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку утримання під вартою відповідає критерію розумності.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 331, 369 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити застосування запобіжного заходу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці м. Вінниця, українці, громадянці України, офіційно не працюючій, заміжній, маючій на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимій22 грудня 2015 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 321, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки - строком не більше двох місяців - до 15 червня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_2заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 35 240 грн., яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатись з місця проживання без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну місця проживання.

Визначити двомісячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз'яснити обвинуваченій, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 та суддю Дніпровського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачена зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинуваченою ОСОБА_2, вона вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з'явилася за викликом до суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші

покладені на неї обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя