Ухвала суду № 73403782, 12.04.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5304/18

Провадження №: 1-кс/752/3017/18

У Х В А Л А

12.04.2018 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мирошниченко О.В., при секретарі Бурлака Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МТС Логістик» про скасування арешту майна, подане в порядку глави 17 Кримінального процесуального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «МТС Логістик» звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.03.2018 року на транспортні засоби, що перебувають у користуванні ТОВ «МТС Логістик», згідно переліку, викладеного у клопотанні. В обґрунтування вказаного клопотання зазначено про те, що транспортні засоби набуті у користування товариством на підставі договорів суборенди від 10.01.2018 року, за наявності письмового дозволу ТОВ «Український лізинговий фонд».

За результатами розгляду поданого клопотання, слідчим суддею встановлено, що слідчими СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12018100010001638 від 23.02.2018року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.3 КК України за фактом незаконного заволодіння транспортними засобами ТОВ «Український лізинговий фонд».

Під час досудового розслідування встановлено, що в період часу з 07.07.2014 року 01.04.2015 року між ТОВ «Український фінансовий лізинг» (далі - ТОВ «УФЛ») та ТОВ «Логістик МТС» (далі - ТОВ «ЛМТС») були укладені ряд договорів фінансового лізингу та оперативного лізингу, згідно яких останнім були передані у користування 79 вантажних транспортних засобів з 29 полупричіпами, 49 причіпами та 3 фургонами до них строком на 84 місяців за умови завчасної сплати лізингових платежів. Згідно вимог укладених договорів, при порушенні їх умов, зокрема у зв'язку з невиплатою лізингового платежу більше ніж 60 днів з дня наступу терміну платежу, ТОВ «УФЛ» має право достроково у односторонньому порядку розірвати договори та витребувати власне майно.

Так, з жовтня 2016 року ТОВ «Логістик МТС», керівником якого на той час був ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перестало здійснювати лізингові платежі згідно умов договорів ТОВ «УФЛ», через що останнім неодноразово були надіслані листи з вимогою виплати чи повернути отримане майно, проте вимоги задоволені не були, більш того, відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 транспортні засоби на балансі ТОВ «Логістик МТС» не перебувають та ними, ймовірно заволоділи колишні працівники, а саме: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 У зв'язку з вищезазначеним, 05.02.2018 року були розірвані усі договори фінансового лізингу, укладені між ТОВ «УФЛ» та ТОВ «ЛМТС».

Згідно показів ІНФОРМАЦІЯ_7 - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 й ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно, 79 вантажних транспортних засобів з 29 полупричіпами, 49 причіпами та 3 фургонами до них були дійсно передані ТОВ «Логістик МТС», проте, за час перебування вказаного майна у користуванні ТОВ «Логістик МТС», громадянином України ОСОБА_1 було створено ТОВ «МТС Логістик», яке почало здійснювати незаконні операції з вказаними транспортними засобами, в результаті чого транспортними засобами фактично почали розпоряджатися треті особи, зокрема ТОВ «МТС Логістик», ТОВ «Консалт енерго» та ТОВ «Старс трейд».

Під час досудового розслідування встановлено, що до вчиненого кримінального правопорушення ймовірно причетний ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який в період часу з 10.02.2017 року до 02.02.2018 року керував ТОВ «Логістик МТС» та який фактично здійснив неправомірні дії щодо майна ТОВ «УЛФ», заволодівши транспортними засобами. З 08.02.2018 року, після звільнення 02.02.2018 року з посади керівника ТОВ «Логістик МТС», ОСОБА_3 став ІНФОРМАЦІЯ_5.

Окрім цього, до вчиненого кримінального правопорушення ймовірно причетний й ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1, який в період часу з 20.09.2016 року до 10.02.2017 року керував ТОВ «Логістик МТС» та за час керування його припинилися платіжні виплати ТОВ «УЛФ»

Також встановлено, що товариством з обмеженою відповідальність «МТС Логістик» наразі здійснюється користування окремими одиницями викрадених у ТОВ «УЛФ» транспортних засобів, про що свідчать: акт розбіжності у вазі №180211-033 від 11.02.2018 року, акт повернення від 13.02.2018 року, договір суборенди №10/01-18-1 від 10.01.2018 року, договір суборенди №10/01-18-2 від 10.01.2018 року, Витяги з моніторингу jps-tk ТОВ «Теко Трейд» тощо.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.03.2018 року накладено арешт на транспортні засоби, що належать ТОВ «Український лізинговий фонд».

Вказаний захід забезпечення кримінального провадження застосовано з метою збереження та недопущення відчуження вказаних транспортних засобів як речових доказів у кримінальному провадженні № 12018100010001638.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при вирішенні питання про арешт майна, мають право заявляти клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В ході розгляду клопотання встановлено та стверджується матеріалами кримінального провадження, що вказаний вище транспортний засіб, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідування кримінального правопорушення.

Для ефективного розслідування кримінального правопорушення орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.

З огляду на вказане, майно, яке відповідає визначеним у п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України критеріям та має ознаки речових доказів, повинно вилучатись та арештовуватись незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

В ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави, що воно відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.

Таким чином, арешт, накладений на речові докази, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Враховуючи вказані вище обставини, приймаючи до уваги те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні 12018100010001638 триває, слідчий суддя надходить до висновку про те, що у застосуванні арешту майна не відпала потреба, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя