Постанова № 73403542, 16.04.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області Дембіцька О.О., розглянувши за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2,адвоката ОСОБА_3 провадження у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 на постанову судді Першотравневого районного суду м. Чернівців від 14 березня 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою судді Першотравневого районного суду м. Чернівців від 14 березня 2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець с. Клішківці Хотинського району Чернівецької області, визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП і на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 тис. 400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 гривень.

Згідно постанови, суд вказав,що водій ОСОБА_2,як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення,16.12.2017 року о 18 год.36 хв. в АДРЕСА_1 керував транспортним засобом «Reno Кengoo» д.н.НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння.Від проходження огляду на стан сп»яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.Дії ОСОБА_2 кваліфіковані працівниками поліції за ч.2 ст.130 КУпАП.

На таке судове рішення адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу із проханням скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Апелянт посилається на невідповідність обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, фактичним обставинам справи. Наголошує, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, а спав у автомобілі, що підтверджується відеозаписами, наданими працівниками поліції та рапортом поліцейського Гоголя М.Д.

Провадження №33/794/259/18 Головуючий у І інстанції:Галичанський О.І.

Категорія:ст.130ч.2 КУпАП Доповідач:Дембіцька О.О.

Просилається на порушення процедури огляду на стан сп»яніння,оскільки особа може бути доставлена до медичного закладу для проведення огляду,якщо у присутності свідків відмовилась проходити такий огляд на місці.Твердить, що вказаний у протоколі час та місце його складання-20-30год. 16.12.2017 року у м.Чернівці по вул.Головній,275-б- свідчить про те,що він був складений до того,як були запрошені свідки о 20-40 год цього дня на вул.Миколаївській,присутність яких є обов»язковою у даному випадку.Вказує,що ОСОБА_2 не відмовлявся у присутності свідків від проходження огляду на стан сп»яніння.

Також зазначає про невідповідність протоколу вимогам ст.256 КУпАП.Твердить, що суд вийшов за межі своїх повноважень та безпідставно, за відсутності зазначення у протоколі такої кваліфікуючої ознаки як повторність вчинення дій,передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, визнав ОСОБА_2 винуватим за ч.2 ст.130 КУпАП. Окрім того,звертає увагу на невідповідність зазначення частини статті 130 КУпАП у оригіналі протоколу(ч.2 ст.130 КУпАП) та його копії,яка не отримана ОСОБА_2.(ч.1 ст.130 КУпАП), після повторного направлення справи до суду,що не дає можливості встановити точну юридичну оцінку діяння,яке поставлене у вину.

Заслухавши доповідь судді, доводи апелянта та ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП,надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але оцінити доводи та докази, які виправдовують особу.

Вважаю, що районний суд таких вимог в повній мірі не дотримався,а тому прийшов до неправильного висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.2 КУпАП.

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій зобов»язаний на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп»яніння.

Згідно п.2.9.а ПДР України забороняється водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного .. сп»яніння.

Згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП встановлена відповідальність,зокрема, за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного,наркотичного чи іншого сп»яніння,...,а так само за відмову особи,яка керує транспортним засобом,від проходження огляду на стан сп»яніння відповідно до встановленого порядку.

За ч.2 ст.130 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності,якщо повторно протягом року вчинила будь-яке із порушень,передбачених ч.1 ст.130 КУпАП

Отже,суб»єктом адміністративного правопорушення за дії,що поставлені у вину ОСОБА_2,може бути лише особа,яка керує транспортним засобом(водій).

Згідно роз»яснень,що містяться у п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.Правопорушення вважають закінченим з того моменту,коли транспортний засіб почав рухатись.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №056824 від 16.12.2017 року,водій ОСОБА_2 16.12.2018 року о 18 год.36 хв. в АДРЕСА_1 керував транспортним засобом «Reno Кengoo» д.н.НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп»яніння у встановленому законом порядку у присутності свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_5,чим порушив п.2.5 ПДР України.

Зазначеним діям у оригіналі протоколу надана юридична оцінка за ч.2 ст.130 КУпАП Протокол складений о 20-30 год 16.12.2017 року у м.Чернівці по вул.Головній,275-б.

(а.с.1)

Не визнаючи винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення,ОСОБА_2 у апеляційному суді пояснив,що 16.12.2017 року після 18 год.спав у автомобілі НОМЕР_1,який був припаркований на стоянці біля АДРЕСА_1.В цей час до нього підійшли працівники поліції,які його розбудили,вказали,що він, перебуваючи у стані сп»яніння, керував транспортним засобом,хоча це не відповідало дійсності та наполягали на проходженні огляду на стан сп»яніння.Він пояснював,що не підлягає огляду,оскільки не керував автомобілем,а спав у ньому.Свідки на місці не були запрошені,у присутності свідків він не відмовлявся від огляду.Вважає постанову суду необгрунтованою,оскільки правопорушення не вчиняв.

Пояснення ОСОБА_2 щодо подій 16.12.2017 року узгоджуються із наявними у справі доказами.

Зокрема,як вбачається із відеозапису,здійсненого бодікамерами поліцейських,який починається о 18-55год. 16.12.2017 року, працівники поліції перебувають біля автомобіляНОМЕР_2, у якому відчинене вікно та видно,що всередині салону спить особа,як пізніше встановлено-ОСОБА_2.Приблизно через 10 хв.,прокинувшись,ОСОБА_2пояснив,що автомобілем не керував,а спав у ньому. За змістом відеозаписів на обидвох дисках ОСОБА_2 категорично та послідовно заперечує,що керував автомобілем,вказує,що не є водієм,а також пояснює,що за кермом був його знайомий ОСОБА_13(а.с.29)

Із наявного у справі рапорту працівника поліції Гоголя М.Д.(а.с.8) вбачається,що по вул.Головній,275-б м.Чернівці був виявлений автомобіль НОМЕР_1, у якому сидів ОСОБА_2 у напівсонному вигляді з відчиненим вікном та заведеним двигуном(а.с.8)

Критично оцінюючи пояснення ОСОБА_2 про те,що автомобілем він не керував,а лише спав у ньому,суд посилався на рапорт працівника поліції Паранюка А.В.,у якому зазначено,що близько 18 год за адресою м.Чернівці,вул.Головна,226 до екіпажу поліції звернулась гр.ОСОБА_8,яка повідомила,що за цією адресою транспортний засіб «Reno Кengoo» д.н.НОМЕР_1,здійснив зіткнення із її автомобілем,після чого поїхав у сторону Бульвару Героїв Крут,за кермом був молодий хлопець,одягнутий у сіру куртку.(а.с.7); такого ж змісту рапорт працівника поліції Гоголя М.Д. (.а.с.8), а також відеозапис із бодікамер поліцейських,із якого,на думку суду,вбачається,що ОСОБА_2 одягнутий у куртку сірого кольору.

Такі висновки суду є припущенням,оскільки доказів та достовірних даних про те,що саме ОСОБА_2 о 18 год. перебував за кермом автомобіля,який допустив зіткнення із автомобілем ОСОБА_10 у справі немає.

Причетність ОСОБА_2 до дорожньо-транспортної пригоди не підтверджена а ні протоколом про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП,а ні постановою суду.Пояснень гр.ОСОБА_8 у справі немає. Доказів того,що було зареєстроване повідомлення від вказаної громадянки про ДТП за участю автомобіля під керуванням ОСОБА_2 суду не було надано.Натомість із рапортів працівників поліції Гоголя М.Д.та Паранюка А.В. вбачається,що повідомлення по лінії 102 гр.ОСОБА_8 не здійснювала та факт ДТП у встановленому законом порядку не реєструвався,автомобіль громадянки механічних пошкоджень не отримав.

Із відеозапису,на який посилався суд та який здійснювався у темну пору добу і за якістю зображення є чорно-білим,не можливо із достовірністю зробити висновки про колір одягу осіб,які на ньому зафіксовані.При цьому колір одягу не є визначальним у даному випадку для ідентифікації особи.

Письмові пояснення свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_5,свідчать про те,що о 20-40 год 16.12.2017 року,тобто уже після складення протоколу про адміністративне правопорушення(о 20-30 год) вони були запрошені працівниками поліції та у їх присутності ОСОБА_2 відмовився від огляду на стан сп»яніння.(а.с.4,5).Дані про те,що ОСОБА_2 керував транспортним засобом,у поясненнях свідків відсутні.

Отже,докази,на які посилався суд,не містять достовірних даних про те,що ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Reno Кengoo» д.н.НОМЕР_1.

Належних та допустимих доказів того,що ОСОБА_2 здійснював керування цим транспортним засобом та виконував функцій водія під час його руху о 18-36 год по вул.Головній м.Чернівці,тобто у зазначений у протоколі час та місці,у справі немає.

Із викладених підстав протокол про адміністративне правопорушення постановою судді від 31.01.2018 року повертався для доопрацювання(а.с.30),однак після повторного направлення справи до суду жодних нових доказів для підтвердження чи спростування істотних для справи обставин суду не було надано.

При цьому,відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП,обов»язок щодо збирання доказів покладається на осіб,уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою,поки її вину не буде доведено у законному порядку.Ніхто не зобов»язаний доводи свою невинуватість.Обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях,а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом у постанові не наведено та у справі відсутні докази,які би доводили,що ОСОБА_2 керував транспортним засобом за обставин,зазначених у протоколі та постанові,а отже, в розумінні ст.130 КУпАП він не є суб»єктом вчинення цього адміністративного правопорушення та не був зобов»язаний проходити огляд на стан сп»яніння. Отже,ОСОБА_2 не може нести за таке правопорушення відповідальності,встановленої законом та у його діях відсутній склад цього правопорушення.

Також апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до ч.1-3 ст.6 Конвенції про захист права та основоположних свобод людини(далі -Конвенція),кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом,встановленим законом,який встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен,кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення,вважається невинуватим доти,доки його вину не буде доведено у законному порядку;кожен обвинувачений має права бути негайно і детально поінформованим про характер і причини обвинувачення,висунутого проти нього.

Європейський суд із прав людини(ЄСПЛ) поширює стандарти та процедурні гарантії,встановлені Конвенцією для кримінальних проваджень,на провадження у справах про адміністративні правопорушення,вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.

Положеннями ч.1 ст.256 КпАП України встановлено,що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом,який засвідчує факт неправомірних дій,складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце,час вчинення,суть правопорушення,нормативний акт,який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Такі ж вимоги містяться у п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції,затверджених Наказом МВСУ №1376 від 06.11.2015 року,відповідно до яких вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення,яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення,зазначеним у статті КУпАП,за якою складений протокол.

Отже,питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення,за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення , у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу,складеного відносно цієї особи,перевіряючи відповідність обставин,викладених у протоколі,фактичним обставинам провадження.

Викладене свідчить про те,що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів,але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення,що узгоджується із практикою та позицією ЄСПЛ.

За змістом закону(КУпАП),розгляд справи здійснюється лише щодо особи,відносно якої складений протокол та в межах цього протоколу про адміністративне правопорушення.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №056824 від 16.12.2017 року,у його оригіналі зазначено,що дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст.130 КУпАП.При цьому суть правопорушення,вказана у протоколі, не містить викладу обставин,які би вказували на повторність вчинення дій,передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та попереднього притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за цим Законом(а.с.1)

Із наявної у справі копії протоколу БД №056824 від 16.12.2017 року,який ОСОБА_2 відмовився 16.12.2017 року отримувати,вбачається що оригінал протоколу складався за ч.1 ст.130 КУпАП(а.с.2)

Зазначені обставини підтверджуються супровідним листом УПП м.Чернівці на а.с.10, із якого видно,що адміністративний протокол серії БД №056824 направлявся до суду за ст.130 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_2,відтак постановою судді від 31.01.2018 року був повернутий для доопрацювання з підстав,які були вказані вище (а.с.30).

Після повторного направлення цього ж протоколу серії БД №056824 від 16.12.2017 року до суду(а.с.33) у його оригіналі механічно виправлена частина статті 130 КУпАП із першої на другу,тоді як у копії на а.с.2 зазначена ч.1 ст.130 КУпАП.

При цьому суть правопорушення,залишилась незмінною,тобто такою,що не дає підстав для оцінки дій ОСОБА_2 як вчинених повторно.

Відповідно до п.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції,затверджених Наказом МВСУ №1376 від 06.11.2015 року,не допускається закреслення чи виправлення відомостей,що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення,а також внесення додаткових записів після того,як протокол про адміністративне правопорушенння підписано особою,відносно якого її складено.

Відмова ОСОБА_2 від підписання первинного протоколу 16.12.2017 року не давала підстав для внесення у нього змін та виправлення відомостей після повернення на доопрацювання.Виправлення відомостей щодо юридичної оцінки його діяння на більш тяжке адміністративне правопорушення,про що ОСОБА_2 не був повідомлений,є істотним порушенням його законних прав та інтересів.

У постанові суд,самостійно сформулювавши ознаки щодо повторності дій ОСОБА_2,які не ставились у вину та не викладені у протоколі,фактично вийшов за його межі,що є недопустимим.

Отже,наявні у справі протокол про адміністративне правопорушення(а.с.1) та його копія для вручення особі,відносно якої протокол складений(а.с.2),не дають підстав достовірно встановити суть та юридичну кваліфікацію правопорушення,що було поставлене у вину,а протокол про адміністративне правопорушення як акт обвинувачення не відповідає вимогам закону.

Викладені вище обставини у їх сукупності свідчать про те,що постанова судді прийнята відносно ОСОБА_12без дотримання вимог ст.245,251,252 КУпАП та належного з»ясування обставин,викладених у ст.280 КУпАП,а висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення,передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП грунтуються на припущеннях та суперечать фактичним обставинам справи.

За таких обставин апеляційну скаргу слід задовольнити,скасувати постанову судді та закрити провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення,передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.ст.247, 294 КпАП України, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Першотравневого районного суду м. Чернівців від 14 березня 2018 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі ст.247 п.1 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Чернівецької області О.О.Дембіцька