Ухвала суду № 73402776, 16.04.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1050/18

Провадження № 1-кс/591/1514/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми Сибільов О.В., з участю секретаря Кутирьової І.В., прокурора Волобуєва Б.С., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, не одруженого, не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, узгодженим з прокурором, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, яке прокурор підтримав та мотивував тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12018200060000038 за фактом викрадення майна та коштів на території Охтирського та Тростянецького району Сумської області, Полтавської та Кіровоградської областей в період з січня по лютий 2018 року, по якому ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 185 КК України.

Оскільки підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на свідків чи інших учасників у справі, продовжувати вчиняти злочини, або перешкоджати іншим шляхом, а слідство не завершене, просив продовжити строк його тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи, що відсутні підстави для продовження тримання під вартою підозрюваного, а також докази обґрунтованості підозри, тому просили відмовити в задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку прокурора та захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши надані сторонами матеріали, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що слідчим здійснюється досудове розслідування наведеного кримінального провадження за вказаним фактом.

16 лютого 2018 року по зазначеному кримінальному провадженню ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 185 КК України, а 17 лютого 2018 року до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.

11 квітня 2018 року прокурором строк досудового слідства продовжений до 16 червня 2018 року.

Виходячи з приписів ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, при розгляді клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, прокурор (слідчий) повинен довести суду наявність обставин стосовно того, що заявлені раніше ризики не зменшились або з’явились нові ризики, які виправдовують тримання під вартою та наявність обставин, що перешкоджають завершенню досудового слідства.

Суд вважає доведеним прокурором наявність обставин, щодо перешкод в завершенні досудового слідства, з огляду на складність та обсяг слідчих та процесуальних дій, необхідних для його завершення, з огляду на те, що предметом розслідування є вчинення декількома особами кількох епізодів кримінальних правопорушень на території різних адміністративних одиниць, та перевірку на причетність до цих подій інших осіб, підтвердженням чому слугують надані витяг з ЄРДР та копії матеріалів справи у вигляді змістовних протоколів допитів та процесуальних документів, а також попереднє судове рішення щодо застосування запобіжного заходу.

На думку суду, прокурором також доведено, що заявлені під час обрання запобіжного заходу підозрюваному ризики не зменшились, як і доведено неможливість завершення досудового розслідування до спливу строку тримання під вартою підозрюваного.

Про ці обставини свідчить те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кількох систематичних корисливих злочинів, скоєних в групі з іншими особами, отже, останньому можуть бути відомі певні відомості пов’язані з цією діяльністю, особи причетні до цього, можливі свідки у справі, їх місцезнаходження, а також інші необхідні для слідства відомості, обізнаність про які на цій стадій може зашкодити інтересам слідства. Крім того, наданими матеріалами обґрунтовано, що підозрюваний разом з іншими фігурантами намагався зникнути з місця події та перешкоджав затриманню, а отже в сукупності з характером діяння в якому підозрюється та позицією ОСОБА_2 в справі продовжує існувати велика ймовірність ризиків переховування від слідства або суду та перешкоджання встановленню істини.

Також слід зауважити і про те, що матеріалами клопотання підтверджено, що ОСОБА_2 не працює, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, що цілком достовірно в сукупності з обґрунтованістю підозри по цьому провадженню, доводить існування в тому числі ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, а підстави для довіри твердженням підозрюваного у суду відсутні.

З цих же міркувань, а також враховуючи суворість покарання, що загрожує підозрюваному, суд вважає наявним і ризик можливості впливу на свідків та інших учасників провадження.

Враховуючи викладене, а також характер дій, в яких підозрюється ОСОБА_2, а саме те, що вони здійснювались при безпосередній його участі, пов’язаній з безпосереднім спілкуванням та знайомством з особами, що можуть бути підозрюваними або свідками у справі, суд вважає, що на час розгляду клопотання більш м’які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою не запобігнуть ризикам, доведеним прокурором, які продовжують існувати на теперішній час.

Таким чином, беручи до уваги, що прокурором належним чином обґрунтовано доцільність подальшого тримання під вартою підозрюваного, а стороною захисту не подано жодного доказу на спростування доводів прокурора та щодо можливості забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного при його перебуванні на волі, беручи до уваги обсяг слідчих та процесуальних дій, які необхідно вчинити для завершення досудового слідства, а також ту обставину, що заявлені раніше ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та не відпали, враховуючи дані щодо особи підозрюваного, тяжкість покарання, передбаченого за інкриміновані діяння, на думку суду, на даний час є виправданим подальше тримання ОСОБА_2 під вартою, а отже клопотання слідчого належить задовольнити.

Слід зауважити також про те, що під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу чи продовження строків тримання під вартою, суд наперед не вирішує питання про доведеність чи недоведеність вини особи, а досліджує виключно наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, що передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об’єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, про що наголошується в рішенні Європейського суду з прав людини від 13 серпня 1990 року по справі «Фокс та інші проти Сполученого Королівства». Ці обставини доведені згаданими вище та наданими суду матеріалами кримінального провадження та попереднім судовим рішенням, висновки яких не спростовані щодо цього питання.

Щодо клопотання захисту про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то такі посилання є безпідставними, оскільки вирішення цього питання потребує окремого дослідження, з поданням клопотання до відповідного суду у встановленій формі, з викладенням мотивів та наданням доказів на його підтвердження, в порядку передбаченому діючим КПК України. Крім цього, вирішення цього питання не є предметом розгляду цієї справи, що вбачається з вимог ч. 4 ст. 199 КПК України, яка є відсилочною до ст. 193 КПК України, що врегульовує виключно процедуру судового розгляду клопотання про продовження строку і не передбачає можливості вирішення такого клопотання, тому воно задоволенню не підлягає.

Крім того, відмовляючи в задоволенні цього клопотання, суд виходить і з того, що позитивні дані щодо особи підозрюваного, на які посилається сторона захисту, жодним чином в достатній мірі не виключають наведених вище ризиків та не переважають над потребами кримінального провадження, з огляду на те, що не можуть переконливо стверджувати про забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного при його перебуванні на волі, а можливість застосування альтернативного запобіжного заходу передбачена попереднім судовим рішенням, яке набрало законної сили, шляхом визначення застави.

Також з цього приводу, слід зазначити про те, що жодних доказів стосовно медичних протипоказань для утримання ОСОБА_2 в умовах СІЗО суду наведено не було, як і не доведено, що при його перебуванні під вартою виключена можливість надання йому достатньої та належної медичної допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 193-199 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника та підозрюваного, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 14 червня 2018 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Волобуєва Б.С.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області протягом п’яти днів з моменту вручення її підозрюваному, а особами, що не були присутні під час її оголошення – з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя О.В. Сибільов