Рішення № 73402228, 13.04.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №712/12377/17

Провадження №2/712/239/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2018 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі - Шмагайло Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Департамент культури та взаємозв'язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод користування земельною ділянкою та відновлення стану земельної ділянки, відновлення знесеного паркану. Вказувала, що є власником будинку АДРЕСА_1. Будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0604 га, що належить їй на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку. Власником АДРЕСА_2 є відповідач. Співвласником даного будинку є також третя особа в справі - ОСОБА_3

В серпні 2017 року, відповідач самовільно без погодження з нею, всупереч правил добросусідства і повністю ігноруючи її права як власника зніс частину паркану , що розділяє земельні ділянки позивачки ОСОБА_1 та відповідача, знищив всі рослини, що були нею посаджені на власній земельній ділянці поблизу межі і, зайнявши частину земельної ділянки позивача, що впритул знаходиться біля його надвірної споруди «Г», почав розкопку глибокої траншеї (котловану), застосовуючи при цьому труд найманих працівників. На протести позивачки відповідач не звертав уваги. ОСОБА_1 неодноразово викликалась поліція, проведення земляних робіт та шкода, завдана її майну фіксувалась нею на фото.

Також була вимушена звернутися до виконавчого комітету Черкаської міської ради, в результаті чого було зафіксовано факт проведення земляних робіт відповідачем актом від 04.09.2017 троку. Орган культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації також провів обстеження суміжних ділянок позивачки та відповідача. За результатами був складений припис органом охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації №604 від 04.09.2017 року, яким відповідача було зобов'язано припинити земляни роботи по риттю траншеї (котловану) та рекомендація встановлення підпірної стінки по лінії розмежування домоволодінь. Оскільки відповідач не реагує на зауваження з боку позивача та відповідних державних органів вимушена звернутися до суду. Просила врахувати, що її земельна ділянка та земельна ділянка під будинком АДРЕСА_1 знаходяться на різних рівнях земельного ґрунту і її земельна ділянка розташована набагато вище, ніж сусідня та має нахил в сторону сусідньої земельної ділянки (кут нахилу 45 градусів). При відсутності межової частини схилу, яка підтримувала схил, паркану та знищених відповідачем рослин, які скріпляли землю, а також наявності глибокої траншеї (котловану) заввишки 2,6 м виникла небезпека зсуву ґрунту, який може спровокувати руйнування її будинку, що знаходиться вкрай близько до межі. Просить суд зобов'язати відповідача усунути створені ним перешкоди та в користуванні позивачем земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 шляхом заборони продовження відповідачем підкопуючи робіт, що відбуваються на земельних ділянках, розташованих в АДРЕСА_1 та зобов'язати відновити стан земельної ділянки, що існував до порушення її прав, зобов'язати відповідача відновити знесений паркан по всій довжині межі, що розділяє земельні ділянки, розташовані в АДРЕСА_1.

В подальшому, уточнила спосіб, в який просить суд захистити її право в частині відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення її прав шляхом виконання відповідачем протизсувних заходів у вигляді встановлення підпірних бетонних стін та шпунтів для підсилення схилу земельної ділянки за схемою терас, наданими в «Технічному звіті з обстеження та оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності конструкцій житлового будинку та благоустрою території по АДРЕСА_1» і кресленнях, розроблених Черкаською філією Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІпроектреконструкція». Також наполягала на відновленні паркану по всій довжині межі.

В судовому засіданні позивач та її представник адвокат ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги викладені в позовній заяві і пояснили суду, що відповідач порушив право власності позивачки та правила добросусідства і добровільно не бажає усунути створені ним перешкоди в користуванні її земельною ділянкою.

Відповідач та його представник адвокат ОСОБА_5 позов визнав частково, вказував що мав намір здійснити протизсувні роботи, проте погоджував вказані роботи з позивачем та її чоловіком. В подальшому, в процесі виконання робіт між сторонами не було досягнуто згоди щодо подальшого ходу робіт та позивачкою були скеровані звернення в різні інстанції з приводу порушення її прав та створення перешкод в користуванні ділянкою. Вказував, що не заперечує проти усунення перешкод, але у законний спосіб.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав доводи позивача.

Представник третьої особи - Департамент культури та взаємозв'язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явився. Про дату, час, місце судового засідання в справі повідомлявся належним чином.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 05.10.2018 року задоволена заява позивача про забезпечення позову. Заборонено ОСОБА_2 вчиняти дії по проведенню підкопуючи земляних робіт за земельній ділянці, що розташована в АДРЕСА_1 та на межі з нею.

Відповідно до Ухвали Соснівського районного суду м.Черкаси від 12.01.2018 року розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши сторони, представників сторін, свідків, суд, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення за наступних підстав.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 09.12.1987 року.

За вказаною адресою позивачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,604 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, зареєстрованого 04.10.2011 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №711010001000685.

Як вбачається з плану меж земельної ділянки, зазначеному на зворотній стороні державного акту позивача та Інформаційної довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 13.09.2017 року, власником сусідньої земельної ділянки по АДРЕСА_1, що межує з ділянкою позивачки є відповідач ОСОБА_2 Розмір частки у праві власності на будинок відповідача складає 29/50, підстава виникнення права власності - договір купівлі продажу частини житлового будинку від 06.07.2015 року (попередній власник - ОСОБА_6І.).

Власником іншої частини будинку по АДРЕСА_1 є третя особа ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 29.05.1991 року.

Як зазначив відповідач у судовому засіданні, право власності на земельну ділянкою під його частиною будинку по АДРЕСА_1 не оформлене.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих же умовах і в тому обсязі, що були у попереднього користувача.

В матеріалах справи наявний акт визначення та погодження меж ділянки по АДРЕСА_1 від 03.06.2010 року, підписаний в тому числі позивачем ОСОБА_1 та попередним власником будинку по АДРЕСА_1 - ОСОБА_6

Зазначеним актом встановлено, що межові знаки, якими означена земельна ділянка співпадають зі стовпами існуючої огорожі.

Актом обстеження земельної ділянки від 04.10.2017 року та актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04.10.2017 року, складеного службовими особами ГУ Держгеокадастру у Черкаській області встановлено, що частина межових знаків та огорожі між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знищено відповідачем. Також громадянин ОСОБА_2, самовільно захопив частину земельної ділянки позивача. Визначити точну площу самовільного захоплення без результатів обмірів інженера-землевпорядника не є можливим. Таким чином, було констатовано порушення статей 91, 96, 106, 125, 126 Земельного кодексу України.

Постановою про накладення адміністративного стягнення відповідача ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено с.53-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 170 гривень, які сплачені відповідачем згідно копії фіскального чека від 14.02.2018 року. Вказаною постановою встановлено, що 05.02.2018 року виявлено порушення вимог земельного законодавства, що полягає в самовільному зайнятті частини земельної ділянки площею 0,0023 га із земельної ділянки приватної власності загальною площею 0,0604 га по АДРЕСА_1. Суміжним користувачем ОСОБА_2 проведено земляні роботи для початку проведення будівельних робіт по будівництву підпірної стіни з метою запобіганню зсуву ґрунту.

Згідно з ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом способів.

Пункт «г» частини 1 статті 96 ЗК України передбачає, що землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (стаття 212 ЗК України).

В судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 підтвердили факт знищення огорожі, самозахоплення земельної ділянки, підкопуючи роботи та розкопку котловану. Зазначили, що відповідачем був демонтований паркан, який стояв на межі земельних ділянок, частина якої наразі висить, оскільки під нею відсутній грунт, а частина - знищена.

Як вбачається з пояснень позивача, показів свідків та фото таблиць у матеріалах справи паркан вироблений з металевої сітки, а по іншу сторону - з шиферу.

Відповідач заперечував проти вимоги щодо відновлення паркану, оскільки на його думку позивач в цій частині не має доказів того, що паркан належить їй.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.108 Земельного кодексу України у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. (ч.1). Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди (ч.2).

В судовому засіданні відповідач посилався на те, що узгодив роботи на межі земельних ділянок, в тому числі щодо демонтажу паркану з чоловіком позивачки ОСОБА_1 Проте суд критично відноситься до вказаних посилань, оскільки власником земельної ділянки є ОСОБА_1 та доказів того, що домовленість була досягнута між співвласниками сусідних ділянок стосовно демонтажу огорожі в судовому засіданні не здобуто.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованою вимогу щодо відновлення знесеного паркану по всій довжині межі, що розділяє земельні ділянки, розташовані в АДРЕСА_1.

Крім того, органом охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації винесено припис №604 від 04.09.2017 року власнику домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_2

Зазначеним приписом відповідача зобов'язано: зупинити земляні роботи по риттю ям на земельній ділянці АДРЕСА_1 як такі, що порушують природний ландшафт заповідної території «Черкаські берегові схили» та руйнують пам'ятки археології: культурний шар пізньосередньовічних Черкас (державний реєстраційний №3966) та могильник і поселення черняхівської культури (державний реєстраційний №3961) та встановити підпірну стінку із сусіднім домоволодінням АДРЕСА_1 по лінії розмежування домоволодінь відповідно до державного акту домоволодіння НОМЕР_1.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини; пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Згідно до ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що до компетенції органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, зокрема, належить: погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам'яток місцевого значення, їх територій і зон охорони.

Таким чином, будь-які земляні роботи (риття ям, траншей тощо) чи будівельні роботи необхідно погоджувати зі Службою охорони культурної спадщини відповідно до вищевказаних норм Закону.

Позивач просить зобов'язати відповідача відновити її право шляхом виконання відповідачем протизсувних заходів у вигляді встановлення підпірних бетонних стін та шпунтів для підсилення схилу земельної ділянки за схемою терас, наданими в «Технічному звіті з обстеження та оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності конструкцій житлового будинку та благоустрою території по АДРЕСА_1» і кресленнях, розроблених Черкаською філією Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІпроектреконструкція».

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази погодження зазначеного Технічного звіту зі Службою охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації. Відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Враховуючи часткове визнання позову відповідачем та необхідність погодження з органом культурної спадщини переліку та формату робіт, які необхідно виконати для відновлення земельної ділянки та проведення протизсувних заходів, серед яких не може виключатися і здійснення підкопуючих земляних робіт, суд прийшов до висновку до часткового задоволення позовних вимог.

На підставі ст.141 ЦПК України оплату судового збору в на користь позивача суд покладає на відповідача пропорційно до задоволеної частини відповідних позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 96, 103, 108, 120, 152, 158 Земельного кодексу України, Законом України «Про охорону культурної спадщини», ст.ст. 4, 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_4, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, треті особи: ОСОБА_3, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, Департамент культури та взаємозв'язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації (м.Черкаси, бул.Шевченка, 185) про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_4, що проживає за адресою: АДРЕСА_2) усунути створені ним перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1) земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1, а саме: за власні кошти відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав шляхом проведення протизсувних заходів та повернути земельну ділянки позивачу в придатному для цільового використання стані.

Зобов'язати ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_4, що проживає за адресою: АДРЕСА_2) план (технічний звіт) по проведенню робіт по відновленню стану земельної ділянки по АДРЕСА_1 попередньо погодити з органом охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації.

Зобов'язати ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_4, що проживає за адресою: АДРЕСА_2) відновити огорожу між земельними ділянками по АДРЕСА_2 з металопрофілю та трубчастих металевих стоєк, на яких тримаються азбоцементні хвильові листи (шифер).

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_4, що проживає за адресою: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2, що проживає за адресою: м.Черкаси, АДРЕСА_1) судові витрати за розгляд справи в суді в сумі 640,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Т.Є. Троян